Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №910/7871/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р. Справа №910/7871/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Владимиренко С.В.

Крижного О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2026

у справі №910/7871/26 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича

до 1) Київського апеляційного суду

2) Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України

про стягнення 3 000 060,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 у справі №910/7871/26 позовну заяву Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича (далі - ФГ Бурки В.В.) до Київського апеляційного суду та Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України про стягнення 3 000 060,00 грн і додані до неї документи повернуто позивачу.

Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що сертифікат електронного цифрового підпису, яким підписано позовну заяву, згідно з відомостями з бази "Діловодство спеціалізованого суду", є не чинним, а крім того зазначено, що власник цього підпису невідомий. Отже, оскільки позовна заява не підписана особою, що має право представляти інтереси позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви і доданих до неї документів заявнику.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ФГ Бурки В.В. звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 та направити справу №910/7871/26 для продовження розгляду.

Вимог та доводи апеляційної скарги зводяться до того, що

- на підставі частини 4 статті 4 Закону України "Про фермерське господарство" голова фермерського господарства видав Бурці В.В., як члену фермерського господарства, довіреність від 11.06.2025 і він, як член фермерського господарства, не надає правничу допомогу, а здійснює самопредставництво юридичної особи і має право підписувати позовні заяви;

- враховуючи норми частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" наявність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням наявності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд і наявність відповідного запису в Єдиному державному реєстрі є належним та достовірним підтвердженням того, що Бурка В.В. уповноважений на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені ФГ Бурки В.В., в розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- ОСОБА_1 , як член фермерського господарства, не надає правничу допомогу, а здійснює самопредставництво юридичної особи. На підставі пункту1 частини 1, частини 3 статті 60 ГПК України до позовної заяви надано довіреність, в якій вказано, що Бурка В.В. є членом фермерського господарства і йому, як члену фермерського господарства, нанесено шкоду і тому він має право підписувати позовні заяви;

- позовна заява Буркою В.В., як представником фермерського господарства, подана через "Електронний суд" і перевірка відповідності електронного цифрового підпису проводиться неодноразово в автоматичному режимі. Якби сертифікат електронного цифрового підпису був не чинним Бурка В.В. фізично не зміг би відправити дану позовну заяву через "Електронний суд".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 апеляційну скаргу ФГ Бурки В.В. у справі №910/7871/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Ткаченко Б.О., Крижний О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

27.07.2026, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7871/26, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 03.08.2026 до 26.08.2026.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 справа №910/7871/26 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Владимиренко С.В., Крижний О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ Бурки В.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 у справі №910/7871/26. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7871/26. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 28.08.2026.

13.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/7871/26.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідачі, у порядку статті 263 ГПК України своїм правом не скористалися, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

За приписами пункту 6 частини 1 статті 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві.

Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, встановив таке.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ФГ Бурки В.В. звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського апеляційного суду та Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України про стягнення 3 000 060,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 у справі №910/7871/26 позовну заяву з доданими до неї документами повернуто позивачу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 ГПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Відповідно до частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з частиною 5 статті 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частиною 1 статті 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За приписами частини 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У частині 4 статті 60 ГПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У пунктах 18, 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 вказано, що починаючи з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах 1 і 4 статті 62 ЦПК України, частинах 1 і 4 статті 60 ГПК України, частинах 1 і 4 статті 59 КАС України.

Наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/16580/23 уточнено вказаний висновок та зазначено, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ці відомості є офіційним і достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Як відомо з матеріалів справи, позовна заява ФГ Бурки В.В. подана представником - Буркою Валерієм Володимировичем, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано копію довіреності від 11.06.2025, зі змісту якої колегія суддів дійшла висновку, що Бурка Валерій Володимирович підписав КЕП та подав через систему "Електронний суд" позовну заяву від імені ФГ Бурки В.В. саме в порядку самопредставництва.

До позовної заяви Бурка Валерій Володимирович долучив витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що йому надано повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо; подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи. Обмежень щодо вчинення дій не зазаначено.

Колегія суддів вважає, що наведені вище норми, практика Великої Палати Верховного Суду та обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень Бурки Валерія Володимировича підписувати позовну заяву від імені ФГ Бурки В.В. в порядку самопредставництва.

Суд першої інстанції, наведеного не врахував та безпідставно повернув позовну заяву, вказавши на наявність обставин, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 174 ГПК України, не перевірив Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на предмет наявності у Бурки Валерія Володимировича повноважень підписувати від імені ФГ Бурки В.В. позовну заяву в порядку самопредставництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.08.2025 у справі №757/42367/24-ц

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За змістом статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно з частиною 3 статті 271 ГПК України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 у справі №910/7871/26 є такою, що постановлена з неповним дотриманням норм процесуального права, а відтак, підлягає скасуванню з направленням даної справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 у справі №910/7871/26 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 у справі №910/7871/26 скасувати.

3. Справу №910/7871/26 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.В. Владимиренко

О.М. Крижний