Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №Б8/065-12 (911/552/23) — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. Справа№ Б8/065-12 (911/552/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Козир Т.П.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

представники учасників справи в судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесторг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Листван" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року

у справі №Б8/065-12(911/552/23) (суддя Лопатін А.В.)

за позовом 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська

спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича

2.Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк

України"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Листван"

2.Громадянина України ОСОБА_1

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Статусхаус"

4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрус ЛТД"

5.Громадянина України ОСОБА_2

6.Громадянки України ОСОБА_3

7.Громадянки України ОСОБА_4

8.Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесторг"

9.Компанії "Велгевос Ентерпрайзес Лімітед" (Velgevos Enterprises

Limited)

10.Громадянина України ОСОБА_5

11.Громадянина України ОСОБА_6

12.Компанії "Ліджн Трейдінг Лімітед" (Ligion Trading Limited)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Громадянина України ОСОБА_7 ;

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-6: Громадянина України ОСОБА_8 ;

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-6, 7: Громадянина України ОСОБА_9 ;

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток-Сервіс"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехсервіс"

про витребування з чужого незаконного володіння майна та визнання

недійсними договорів іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2026 у справі №Б8/065-12(911/552/23), серед іншого, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Листван" про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2024 у справі №Б8/065-12(911/552/23) за нововиявленими обставинами, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Одесторг" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 у справі №Б8/065-12 (911/552/23) за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Одесторг" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року у справі №Б8/065-12(911/552/23) про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Одесторг" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення, яким подану заяву задовольнити.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 року апеляційну скаргу ТОВ "Одесторг" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.

Крім того, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Листван" також звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року у справі №Б8/065-12(911/552/23) про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Листван" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення, яким подану заяву задовольнити.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.05.2026 року апеляційну скаргу ТОВ "Листван" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В.

Ухвалами суду від 27.05.2026 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційних проваджень за вказаними вище апеляційними скаргами, повернення даним апеляційних скарг або залишення їх без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №Б8/065-12(911/552/23).

17.06.2026 супровідним листом Господарського суду Київської області №02-04/Б8/065-12(911/552/23) від 11.06.2026 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 19.06.2026 по 23.06.2026 перебував у відпустці, а тому розгляд матеріалів апеляційних скарг здійснювався 24.06.2026 по виходу судді з відпустки.

Разом з тим, у зв`язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. з 16.06.2026 по 26.06.2026 та судді Отрюха Б.В. з 22.06.2026 по 26.06.2026 у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 24.06.2026 для розгляду справи №Б8/065-12(911/552/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Станік С.Р.

Ухвалою суду від 24.06.2026 року апеляційну скаргу ТОВ "Одесторг" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року у справі №Б8/065-12(911/552/23) залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Іншою ухвалою суду від 24.06.2026 року апеляційну скаргу ТОВ "Листван" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року у справі №Б8/065-12(911/552/23) залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

02.07.2026 року через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, ТОВ "Одесторг" на виконання вимог ухвали суду від 24.06.2026 року подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої, зокрема, долучено докази доплати судового збору у розмірі 13 109,77 грн.

02.07.2026 року через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, ТОВ "Листван" на виконання вимог ухвали суду від 24.06.2026 року подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої, зокрема, долучено докази доплати судового збору у розмірі 41 740,72 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Одесторг" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року у справі №Б8/065-12(911/552/23), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 27.08.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Іншою ухвалою суду від 07.07.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Листван" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року у справі №Б8/065-12(911/552/23), об`єднано в одне апеляційне провадження для спільного розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Листван" з раніше поданою та прийнятою до провадження апеляційною скаргою ТОВ "Одесторг" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року у справі №Б8/065-12(911/552/23), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 27.08.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданих відзивах на апеляційні скарги ліквідатор ТОВ "Будівельна українська спілка" арбітражний керуючий Ткачук О.В. та АТ "Державний експортно-імпортний банк України" просили залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

У зв`язку з перебуванням судді Доманської М.Л. з 02.08.2026 по 28.08.2026 та судді Станіка С.Р. з 24.08.2026 по 28.08.2026 у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026 року для розгляду справи №Б8/065-12(911/552/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Козир Т.П.

Ухвалою суду від 25.08.2026 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №Б8/065-12(911/552/23) за апеляційними скаргами ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року.

Представники ТОВ "Листван" та ТОВ "Одесторг" в судове засідання 27.08.2026 року не з`явились, надіславши до його початку клопотання про відкладення розгляду справи.

Ліквідатор ТОВ "Будівельна українська спілка" арбітражний керуючий Ткачук О.В. в судове засідання також не з`явився, надіславши до його початку заперечення проти клопотання ТОВ "Одесторг" про відкладення розгляду справи.

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши в судовому засіданні заявлені клопотання про відкладення розгляду справи з наведених у них мотивів, судова колегія відмовила у їх задоволенні у зв`язку із безпідставністю та необґрунтованістю, про що в судовому засіданні постановлено ухвалу без оформлення окремого документа із занесенням її до протоколу судового засідання в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України.

При цьому, при прийнятті протокольної ухвали, судом було враховано, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку лише у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Крім того, у відповідності до ч. 11 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Так, представником скаржників адвокатом Мальованою В.А. подано клопотання про відкладення розгляду справи, які обґрунтовані тим, що з 19.08.2026 року остання перебуває за межами України, у зв`язку з чим об`єктивно не має можливості особисто прибути до Північного апеляційного господарського суду та взяти участь у судовому засіданні 27.08.2026, на підтвердження чого долучила копію паспорта України для виїзду за кордон із відміткою про перетин державного кордону України.

Зазначає, що скаржники зацікавлені у розгляді справи без зволікань, не мають наміру зловживати процесуальними правам та просять відкласти розгляд лише з метою забезпечення реальної можливості представника надати пояснення щодо доводів апеляційних скарг, відповісти на питання суду та належним чином захистити права й інтереси товариств.

Однак, наведені у клопотанні причини для відкладення є неповажними, з огляду на наступне.

Так, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п. Господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Отже, ТОВ "Листван" та ТОВ "Одесторг", як юридичні особи, не були позбавлені права та можливості уповноважити інших представників на участь у розгляді справи та забезпечити їх явку в судове засідання. Водночас, заявниками клопотань належним чином не доведено суду ані відсутності повноважних представників, ані неможливості розгляду справи без їх участі.

До того ж, судом встановлено, що як апеляційну скаргу від імені ТОВ "Одесторг" подано адвокатом Старцевим Ю.К. на підставі ордера серії ВІ №1385198 від 22.05.2026, який долучено до апеляційної скарги, так і апеляційну скаргу від імені ТОВ "Листван" також подано адвокатом Старцевим Ю.К. на підставі ордера ВІ №1385187 від 22.05.2026, який долучено до апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний вище адвокат представляв інтереси ТОВ "Листван" в суді першої інстанції, що підтверджується ордером серії ВІ №1385196 від 02.04.2026 року (т.2, а.с. 73), а інтереси ТОВ "Одесторг" в суді першої інстанції представляла адвокат Король І.О., що підтверджується ордером серії АІ №2080589 від 27.03.2026 року (т.1, а.с.232).

В свою чергу, матеріали справи не містять клопотань від ТОВ "Листван" та ТОВ "Одесторг" про припинення повноважень адвокатів Король І.О. та Старцева Ю.К., як представників у справі, а відтак відсутні підстави вважати, що повноваження останніх були припиненні.

Наведені обставини дають підстави стверджувати про наявність у скаржників, як юридичних осіб, інших повноважних представників.

Водночас судом встановлено, що адвокати Мальована В.А., Старцев Ю.К. та Король І.О. є членами одного адвокатського об`єднання - АО "ДСА Груп", з яким ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" укладено відповідні договори про надання правової (правничої допомоги), а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність об`єктивних перешкод для забезпечення представництва інтересів скаржників у судовому засіданні іншими уповноваженими представниками цього адвокатського об`єднання.

Крім того, стверджуючи про неможливість бути присутнім в судовому засіданні, представник скаржників не був позбавлений права та можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, заявивши суду відповідне клопотання, однак своїм процесуальним правом не скористався.

При розгляді даного клопотання про відкладення судом взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 року у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом також взято до уваги, що скаржниками подано апеляційні скарги, тобто останніми викладено власну позицію щодо суті спору.

Окрім наведеного, слід зазначити, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

За викладених обставин, оскільки явка представників учасників провадження у справі обов`язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, враховуючи необґрунтованість клопотання, беручи до уваги, що матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені клопотання про відкладення розгляду справи не підлягають задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність як представників скаржників, так і представників інших учасників провадження у справі.

27.08.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року у даній справі про відмову у задоволенні заяв ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - залишити без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №Б8/065-12 за заявою ТОВ "Маєток-Сервіс" про банкрутство ТОВ "Будівельна українська спілка", провадження в якій порушено ухвалою суду від 12.06.2012.

Постановою Господарського суду Київської області від 20.10.2014 визнано банкрутом ТОВ "Будівельна українська спілка", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Горбача С.Ф.

Наразі триває ліквідаційна процедура ТОВ "Будівельна українська спілка", повноваження ліквідатора банкрута виконує арбітражний керуючий Ткачук О.В.

У лютому 2023 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ТОВ "Будівельна українська спілка", в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О.І., та АТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ТОВ "Листван", Громадянина України ОСОБА_1 , ТОВ "Статусхаус", ТОВ "Вітрус ЛТД", Громадянина України ОСОБА_2 , Громадянки України ОСОБА_3 , Громадянки України ОСОБА_4 , ТОВ "Одесторг", Компанії "Велгевос Ентерпрайзес Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited), Громадянина України ОСОБА_5 , Громадянина України ОСОБА_6 , Компанії "Ліджн Трейдінг Лімітед" (Ligion Trading Limited) про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійними договорів.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2024 у справі №Б8/065-12(911/552/23) позов задоволено, витребувано з незаконного володіння відповідачів на користь позивача нерухоме майно, а також стягнуто з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі №Б8/065-12(911/552/23) апеляційні скарги ТОВ "Одесторг", ТОВ "Листван", ТОВ "Вітрус ЛТД", ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2024 у справі №Б8/065-12(911/552/23) залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2026 касаційні скарги ТОВ "Вітрус ЛТД", ОСОБА_5 , ТОВ "Одесторг", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "Листван" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі №Б8/065-12(911/552/23) в частині задоволення позовних вимог до ТОВ "Вітрус ЛТД", ОСОБА_5 , ТОВ "Одесторг", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "Листван" залишено без змін.

30.03.2026 до Господарського суду Київської області представником ТОВ "Одесторг" подано заяву про перегляд судового рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2024 за нововиявленими обставинами.

02.04.2026 до Господарського суду Київської області представником ТОВ "Листван" подано заяву про перегляд судового рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2024 за нововиявленими обставинами.

Вказані заяви обґрунтовані наявністю, на їх думку, істотних для правильного вирішення спору обставин, які існували на момент розгляду справи та ухвалення рішення, однак не були встановлені судом, а також не були і не могли бути відомі заявникам під час розгляду справи по суті.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 та постановою Верховного Суду від 04.03.2026, задоволено позов ТОВ "Будівельна українська спілка" та АТ "Державний експортно-імпортний банк України", зокрема, шляхом витребування з володіння ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" належного їм нерухомого майна, а також визнання недійсними укладених між ними договорів іпотеки.

За змістом вказаного рішення, у частині вимог до зазначених відповідачів суд першої інстанції виходив із того, що спірне майно вибуло з володіння ТОВ "Будівельна українська спілка" внаслідок проведення 10.08.2015 аукціону, який суд визнав недійсним, а також із встановленого ланцюга переходу права власності, пов`язаності набувачів майна, безоплатного характеру його подальшого набуття та наявності ознак недобросовісності у діях відповідачів.

Водночас, як стверджують заявники, після ухвалення зазначеного рішення їм стало відомо про обставини, встановлені в межах кримінального провадження №12015100010004393, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 ст. 191 КК України, а також кримінальної справи №752/10511/16-к за обвинуваченням арбітражного керуючого Горбача С.Ф., які, на їх думку, мають істотне значення для правильного вирішення даного спору.

Зокрема, заявники зазначають, що з матеріалів вказаного кримінального провадження їм стало відомо про накладення ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 03.08.2015 арешту на майно ТОВ "Будівельна українська спілка", у тому числі на об`єкти нерухомості, які в подальшому стали предметом спірних правовідносин, та про скасування такого арешту ухвалою цього ж суду від 05.10.2017 у порядку статті 174 КПК України.

При цьому заявники наголошують, що, за наявними у них відомостями, записи про арешт відповідного майна були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після проведення аукціону 10.08.2015, що, на їх думку, має значення для оцінки правомірності його проведення.

Також, як зазначається у заявах, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05.10.2017, постановленою за результатами розгляду клопотання переможця аукціону ТОВ "Ріел Естейт Компані", встановлено, що аукціон було проведено з дотриманням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також що заставодержатель - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - надавав згоду на реалізацію цілісного майнового комплексу боржника із визначенням переліку майна, яке є предметом іпотеки.

Крім того, заявники посилаються на те, що у межах кримінального провадження №12015100010004393 АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (позивача-2) визнано потерпілим та заявлено цивільний позов щодо відшкодування шкоди, завданої, за версією сторони обвинувачення, внаслідок дій арбітражного керуючого при відчуженні майна ТОВ "Будівельна українська спілка".

За твердженням заявників, матеріали обвинувального акта у кримінальній справі №752/10511/16-к містять обставини, відповідно до яких відчуження майна на аукціоні 10.08.2015 відбулося за заниженою вартістю та внаслідок дій арбітражного керуючого Горбача С.Ф., який, за версією обвинувачення, діяв без належного погодження з кредитором та в інтересах окремих осіб, зокрема покупця - ТОВ "Ріел Естейт Компані".

Разом з тим заявники зазначають, що у межах даної господарської справи позивач обґрунтовував позовні вимоги іншими обставинами, зокрема посилаючись на недобросовісність подальших набувачів майна, у той час як у кримінальному провадженні відповідальність за неправомірне відчуження майна покладається на арбітражного керуючого та окремих інших осіб, без зазначення ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" як таких, що набули майно недобросовісно.

На думку заявників, така різниця у фактичних обставинах та правових позиціях свідчить про наявність суперечностей у доводах позивача та має істотне значення для оцінки правомірності вибуття майна з володіння боржника та подальшого його набуття.

Також заявники звертають увагу на те, що кримінальне провадження №12015100010004393 та судовий розгляд у справі №752/10511/16-к тривають протягом тривалого часу, у їх межах досліджуються обставини проведення аукціону 10.08.2015, дії арбітражного керуючого, а також питання заподіяння шкоди кредитору, що, на їх переконання, підтверджує істотність таких обставин для правильного вирішення спору у даній справі.

Окремо заявники зазначають, що вони не були учасниками зазначеного кримінального провадження, не мали доступу до його матеріалів та об`єктивно не могли знати про наведені обставини під час розгляду справи судом. Про існування відповідних відомостей їм стало відомо лише після ухвалення рішення від 06.11.2024 за результатами моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень та офіційної інформації про призначення кримінальної справи до судового розгляду.

Додатково ТОВ "Одесторг" посилається на обставини, пов`язані з участю окремих фізичних осіб у діяльності товариства, зазначаючи, що встановлена судом пов`язаність із ОСОБА_10 сама по собі не свідчить про недобросовісність товариства, оскільки вказана особа не мала вирішального впливу на прийняття рішень щодо набуття спірного майна, а її дії, відповідно до відомостей іншого кримінального провадження, були спрямовані на досягнення особистої майнової вигоди та не пов`язані з інтересами товариства.

Таким чином, за твердженням ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван", наведені обставини, встановлені з матеріалів кримінального провадження та судового розгляду у кримінальній справі, є нововиявленими у розумінні статті 320 ГПК України, оскільки вони існували на момент розгляду справи, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявникам, а їх врахування могло б вплинути на висновки суду щодо правомірності вибуття спірного майна та добросовісності його набуття.

За наслідками розгляду вказаних вище заяв ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року у справі №Б8/065-12(911/552/23), серед іншого, було відмовлено у їх задоволенні.

Приймаючи дану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, зазначені у заявах про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2024 року у справі №Б8/065-12(911/552/23), не відповідають критеріям нововиявлених у розумінні ст. 320 ГПК України, у зв`язку з чим підстави для задоволення заяв відсутні.

ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" з даною ухвалою суду першої інстанції не погоджуються та в поданих апеляційних скаргах посилаються на неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинами справи, а також порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційних скарг фактично зводяться до обставин, які вже були викладені скаржниками у заявах про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Додатково скаржники стверджують, що судом першої інстанції було порушено порядок розгляду клопотань про витребування доказів та зупинення виконання рішення, посилаються на незгоду з посиланням суду на обставини, які встановлені в іншій справі (№Б8/065-12(911/756/23)), а також зазначають про розбіжність між вступною та резолютивною частиною оскаржуваної ухвали та її повним текстом.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення даної ухвали суду, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування відповідної ухвали з огляду на наступне.

Так, порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Глави 3 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;

2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили;

3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду;

4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;

5) з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного;

6) з підстави, визначеної пунктом 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері господарського судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами також є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою стадією судового процесу (факультативна стадія), під час якої суд, що ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі, або осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки у зв`язку з виявленням істотних обставин, що існували, але не були їм відомі на час вирішення справи.

Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом "правової визначеності" та "правом на справедливий суд", але останній (з урахуванням того ж принципу "правової визначеності", в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.

Законодавство, в тому числі і ГПК, не містить визначення поняття "нововиявлені обставини", проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи які передбачені нормами права і тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин; які мають істотне значення для вирішення справи по суті; існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам господарського процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2021 у справі №901/424/18, від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а, від 30.08.2022 у справі №904/5417/18.

Сталість такого підходу Верховного Суду також підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та об`єктивно не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17, провадження №14-549зц18).

Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, вплив яких на суть справи та винесене рішення може потягнути за собою скасування рішення суду та винесення іншого рішення, такі, що ставлять під сумнів або спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого судового рішення.

Саме істотність для справи є однією із визначальних ознак обставин, що можуть бути визнані нововиявленими у справі.

Крім цього, законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1)переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2)докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у постановах послідовно сформулювали правові висновки, що не є нововиявленими обставинами, зокрема:

-нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (пункт 6.38 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №901/819/18 від 14.04.2021, а також подібні правові висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №752/4995/17, постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі №904/3923/20);

- обставини, які ґрунтуються на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи; крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (пункти 27-28 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №127/10129/17 від 22.01.2019);

- викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі; не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №920/1077/16, від 15.01.2020 у справі №916/24/17);

- обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими; до того ж не вважається нововиявленими обставини зміна правової позиції суду в інших подібних справах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а);

- ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі; обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №901/230/20).

Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина 5 статті 320 ГПК України).

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тобто те, по відношенню до чого позивач просить у суду захисту. Разом з тим підстава позову - це ті фактичні обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги. Фактичні обставини, викладені позивачем в позовній заяві, згодом в процесі розгляду справи набувають форму доказів, які можуть оскаржуватися відповідачем. Підставою позову виступають також і правові норми, на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог.

Окрім того, під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами статті 86 ГПК України.

Необхідно розрізняти нововиявлені обставини та нові докази, якими такі обставини можуть підтверджуватися. Нові докази самі по собі не можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Підставою для такого перегляду є наявність істотної обставини, яка існувала на момент ухвалення рішення, залишалася невідомою сторонам і могла суттєво вплинути на його результат. Якщо ж обставина виникла або змінилася після ухвалення рішення і не пов`язана із заявленими вимогами, вона є новою, але не нововиявленою. Процесуальні недоліки розгляду справи, такі як неповне встановлення фактів, не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть стати підставою для перегляду рішення в апеляційному або касаційному порядку. Таку правову позицію Верховний Суд викладав у постановах від 21.02.2018 у справі №454/3003/14-ц та від 18.12.2019 у справі №904/1775/18.

Відповідно до сформованої судової практики, нововиявленою обставиною визнається лише той факт, який був невідомий сторонам і суду на момент ухвалення рішення, і який при врахуванні міг би змінити результати розгляду справи. Для перегляду судового рішення необхідно підтвердити, що раніше наявні докази не давали можливості встановити цю обставину, а її виявлення є вирішальним для справи. Цю позицію відображено, зокрема, у п. 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти росії" від 18.11.2004, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.03.2020 по справі №921/96/18.

Таким чином, лише факти, що існували на момент ухвалення судового рішення, залишалися невідомими сторонам і могли істотно вплинути на його результати, можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами. Будь-яке повторне подання доказів, що були відомі учасникам або могли бути заявлені під час первісного розгляду, не відповідає критеріям нововиявленості і не може слугувати підставою для перегляду рішення.

Як встановлено судом першої інстанції, що наведені у заявах ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" доводи зводяться до посилань на матеріали кримінального провадження №12015100010004393 (справа №752/10511/16-к) щодо ліквідатора Горбача С.Ф., зокрема на обставини, викладені в обвинувальному акті та цивільному позові АТ "Укрексімбанк", а також до тверджень про суперечливу позицію банку у цьому провадженні, і посилань ТОВ "Одесторг" на кримінальне провадження №12020000000001258 (справа №522/4619/23) щодо колишнього керівника товариства ОСОБА_10

Разом з тим, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком місцевого господарського суду, що наведені заявниками обставини не відповідають критеріям нововиявлених обставин у розумінні статті 320 ГПК України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини, пов`язані з кримінальним провадженням №12015100010004393, були відомі учасникам справи та неодноразово ставали предметом дослідження під час розгляду спору по суті. Зокрема, 10.05.2023 у справі №Б8/065-12(911/756/23) один із відповідачів звертався до суду з клопотанням про витребування матеріалів кримінальної справи №752/10511/16-к, зокрема витягу про реєстрацію кримінального провадження №12015100010004393, обвинувального акту відносно ліквідатора, постанови про визнання АТ "Укрексімбанк" потерпілим у кримінальному провадженні, цивільного позову АТ "Укрексімбанк" у кримінальному провадженні, однак у задоволенні такого клопотання судом було відмовлено з огляду на неналежність зазначених матеріалів до предмета доказування у цій справі. Крім того, наявність відповідного кримінального провадження прямо зазначалася АТ "Укрексімбанк" (позивачем-2) у поданих до суду процесуальних документах у справі №Б8/065-12(911/756/23), тоді як ТОВ "Листван" брало участь у справі як третя особа, що свідчить про обізнаність учасників спору щодо відповідних обставин або, принаймні, про наявність у них об`єктивної можливості дізнатися про такі обставини під час розгляду справи.

До того ж, суд першої інстанції вірно врахував, що інтереси ТОВ "Листван" та ТОВ "Одесторг", згідно поданих суду заяв, представляє одне й те саме адвокатське об`єднання, що додатково свідчить про наявність обміну процесуальною інформацією між зазначеними особами та, відповідно, про об`єктивну можливість ТОВ "Листван" та ТОВ "Одесторг" бути обізнаними із наведеними обставинами.

Стосовно кримінального провадження №12020000000001258 суд вірно зазначив, що воно зареєстроване 24.12.2020 та стосується обставин діяльності самого ТОВ "Одесторг" і його колишнього керівника. За таких обставин, місцевий господарський суд вірно вказав, що твердження заявника про те, що відповідні факти стали йому відомі лише після ухвалення судового рішення, є необґрунтованими, оскільки такі обставини існували на момент розгляду справи та безпосередньо стосувалися його господарської діяльності.

Оцінюючи наведені доводи у їх сукупності, суд першої інстанції також правомірно враховував відсутність критерію істотності таких обставин для правильного вирішення спору. Предметом розгляду у даній справі було витребування майна з чужого незаконного володіння, тоді як висновки суду ґрунтувалися на встановлених обставинах недійсності аукціону, нікчемності правочинів та недобросовісності набувачів спірного майна. При цьому матеріали кримінальної справи №752/10511/16-к уже були предметом оцінки суду, який дійшов висновку про їх неналежність до предмета доказування у цій справі. Отже, наведені заявниками обставини не спростовують установлених судом фактів та не можуть вплинути на юридичну оцінку спірних правовідносин або висновки суду щодо вирішення спору.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що фактично подані заяви спрямовані на переоцінку доказів, які вже були предметом судового дослідження, а також на доповнення матеріалів справи новими доказами та відомостями, що не були подані під час первісного розгляду спору, з одночасним порушенням питання про їх витребування судом. Водночас такий підхід не відповідає правовій природі інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, який не передбачає повторного розгляду справи, переоцінки вже досліджених доказів або усунення недоліків доказування, допущених сторонами під час розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2020 у справі №711/8648/16 та від 06.04.2020 у справі №369/8770/14-ц, у яких зазначено, що неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків у змагальності процесу, зокрема неподання до суду всіх доказів або збирання нових доказів після розгляду справи, не є нововиявленими обставинами та не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що обставини, на які посилаються заявники, не є нововиявленими у розумінні статті 320 ГПК України, оскільки фактично стосуються подання нових доказів та іншого тлумачення вже встановлених судом обставин, а не нових фактів, які існували на момент ухвалення рішення, не були та не могли бути відомі заявникам і могли б вплинути на результат вирішення спору.

Відтак наведені заявниками доводи не можуть бути підставою для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили.

З урахуванням викладеного, оскільки заявники не надали суду доказів, які підтверджували б наявність нововиявлених обставин у розумінні чинного процесуального законодавства і могли б спростувати факти, покладені в основу рішення у справі №Б8/065-12(911/552/23), суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяв ТОВ "Листван" та ТОВ "Одесторг" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 за нововиявленими обставинами та про залишення зазначеного рішення в силі.

Що стосується доводів скаржників про те, що суд першої інстанції не розглянув їхні клопотання про витребування доказів та зупинення виконання рішення своєчасно, а вирішив їх одночасно із заявами по суті, то вони не свідчать про незаконність ухвали та не є обов`язковими і беззаперечними підставами для скасування ухвали суду в силу приписів ст.277 ГПК України

Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржників на те, що місцевий господарський суд надав повну, вичерпну та мотивовану оцінку вказаним вище клопотанням у тексті оскаржуваної ухвали, а також зазначив про результати їх розгляду в резолютивній частині оскаржуваної ухвали, що спростовує відповідні твердження апелянтів.

Відсутність в оскаржуваній ухвалі відомостей про скасування заходів забезпечення позову, в свою чергу, є правомірним наслідком вирішення цього питання окремою ухвалою від 29.04.2026, що відповідає вимогам ч.ч.4,5 ст.145 та ст.240 ГПК України і забезпечує можливість самостійного оскарження кожного процесуального питання у встановленому законом порядку. Більш того, питання скасування заходів забезпечення позову жодним чином не стосується предмета цього апеляційного провадження.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржників щодо неправильного застосування судом норм процесуального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржників судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для їх задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування ухвали Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року у даній справі, такі апеляційні скарги залишаються без задоволення, а ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяв ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесторг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Листван" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року у справі №Б8/065-12(911/552/23) залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2026 року у справі №Б8/065-12(911/552/23) про відмову у задоволенні заяв ТОВ "Одесторг" та "Листван" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без змін.

3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4.Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 07.09.2026 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Т.П. Козир

В.О. Пантелієнко