Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №910/14746/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. Справа№ 910/14746/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Брайко Ю.В.;

від відповідача: Іванова О.В.;

від третіх осіб: 1) не з`явились;

2) не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пандорф»

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 (повний текст рішення складено 08.05.2026)

у справі № 910/14746/25 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пандорф»

до Акціонерного товариства «Сенс Банк»

за участя третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Збараха Іллі Валерійовича

2) Андрусяка Івана Миколайовича

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пандорф» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення 445 411,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пандорф» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пандорф» та призначено до розгляду на 01.07.2026.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано неналежну оцінку доказам та неправильно застосовано норми матеріального права.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що несанкціоноване списання коштів стало наслідком неналежної поведінки позивача та його «безтурботності» щодо захисту власного обладнання. Такий висновок ґрунтується виключно на припущенні про можливий зв`язок між отриманням позивачем електронного листа 12.06.2025 року та подальшим несанкціонованим доступом до системи «Банк-Клієнт». Водночас відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що зазначений лист містив шкідливе програмне забезпечення, спричинив компрометацію комп`ютерного обладнання, втрату автентифікаційних даних або іншим чином сприяв здійсненню спірних операцій. Відтак висновки суду про вину позивача не підтверджені доказами та фактично ґрунтуються на припущеннях.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що позивач невідкладно повідомив банк про несанкціоноване списання коштів. Зокрема, 07.07.2025 року працівники позивача здійснили телефонні дзвінки персональному менеджеру АТ «СЕНС БАНК», що підтверджується листом ПрАТ «ВФ Україна» від 23.03.2026 року. Вже о 12:58 того ж дня банк звернувся до банків-отримувачів щодо можливості блокування та повернення коштів. Отже, банк фактично отримав повідомлення про спірні операції та вжив заходів реагування. За таких обставин відсутність звернення саме на телефонну «гарячу лінію» не може свідчити про порушення позивачем обов`язку щодо повідомлення банку.

Спірні платіжні операції за платіжними інструкціями №319 та №320 від 07.07.2025 року позивач не ініціював та згоди на їх проведення не надавав, а тому вони є неакцептованими у розумінні Закону України «Про платіжні послуги». Відповідно до статті 1073 ЦК України та частини 12 статті 86 Закону України «Про платіжні послуги» саме надавач платіжних послуг несе відповідальність за виконання неакцептованої платіжної операції та зобов`язаний повернути її суму, якщо не доведе передбачених законом підстав для звільнення від відповідальності.

Скаржник зазначає, що відповідач не довів, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню логінів, паролів, ключів електронного підпису чи іншої інформації, яка дала змогу ініціювати спірні платежі. Сам факт технічно коректного виконання платіжних інструкцій не підтверджує волевиявлення позивача на проведення відповідних операцій та не є доказом його вини.

Також помилковим є висновок суду про порушення позивачем порядку звернення за відшкодуванням коштів. Лист №01-10/1 від 10.07.2025 року був направлений банку у межах передбаченого договором 60-денного строку, містив вимогу про повернення несанкціоновано списаних коштів та був прийнятий банком і розглянутий по суті, що підтверджується відповіддю банку від 04.08.2025 року №36440-33.4-6/6.

Безпідставним є і висновок суду про відсутність підтвердження кримінального правопорушення. У справі наявні докази відкриття кримінального провадження №12025200480001835 від 08.07.2025 року за фактом заволодіння коштами позивача шляхом несанкціонованого доступу до його банківського рахунку. Незавершеність досудового розслідування не може бути підставою для висновку про правомірність спірних платіжних операцій або про вину позивача.

Таким чином, суд першої інстанції не встановив належних доказів вини позивача, не надав належної оцінки доказам його своєчасного повідомлення банку та безпідставно поклав на нього ризик несанкціонованого доступу до рахунку. При цьому відповідач, як професійний надавач платіжних послуг, не довів обставин, які відповідно до закону звільняли б його від відповідальності за неакцептовані платіжні операції.

08.06.2026 до Північного апеляційного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд відмовитиу задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач зазначає, що матеріалами справи не підтверджено факт негайного повідомлення позивачем банку про спірні операції у передбачений договором спосіб. Навпаки, докази свідчать про відсутність 07.07.2025 звернень представників ТОВ «Пандорф» до контакт-центру банку. При цьому позивач, отримавши 12.06.2025 фішинговий лист, не повідомив про це банк та не вжив передбачених договором заходів безпеки.

Спірні платіжні інструкції №319 та №320 були належним чином оформлені, містили всі необхідні реквізити та підписані чинним електронним підписом позивача. Вхід до системи «Клієнт-Банк», формування та підписання платіжних документів здійснювалися з типової для позивача робочої станції та IP-адреси, без виявлення системою ознак стороннього втручання. Право користування системою було надано виключно директору позивача, а доказів належного забезпечення конфіденційності ідентифікаційних даних та особистих ключів позивачем не надано.

Сам факт відкриття кримінального провадження не підтверджує вчинення шахрайства чи несанкціонованого втручання третіх осіб та не встановлює вини банку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 відкладено розгляд справи до 02.09.2026.

Представник позивача у судовому засіданні 02.09.2026 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задвольнити. Рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.09.2026 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представкики третіх осіб у судове засідання 02.09.2026 не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних документів.

Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб у судовому засіданні 02.09.2026.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами виникли правовідносини щодо надання банківських послуг та використання системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк» iFOBS. Предметом спору є правомірність виконання банком платіжних інструкцій № 319 та № 320, унаслідок чого з рахунку позивача були списані грошові кошти.

Відповідно до платіжної інструкції №319 від 07.07.2025 платником ТОВ «Пандорф» з рахунку № НОМЕР_1 здійснено перерахунок грошових коштів у розмірі 345602,00 грн отримувачу ФОП Андрусяк Іван Миколайович на рахунок № НОМЕР_2 із призначенням платежу: «Оплата згідно з договором №47 від 07.07.2025, За товар, без ПДВ».

Відповідно до платіжної інструкції №320 від 07.07.2025 платником ТОВ «Пандорф» з рахунку № НОМЕР_1 здійснено перерахунок грошових коштів у розмірі 99809,00 грн отримувачу ФОП Збарах Ілля Валерійович на рахунок № НОМЕР_3 із призначенням платежу: «Оплата за надання інформаційних послуг рахунок №23 від 07.07.2025, без ПДВ».

07.07.2025 ТОВ «Пандорф» звернулось із заявою (відношення) №07-07/2 до начальника Сумського РУП ГУНП в Сумській області, якою повідомлено про шахрайське списання коштів з банківського рахунку організації, відкритого в АТ «Сенс Банк».

На підставі заяви ТОВ «Пандорф» старшим слідчим Сумського управління поліції ГУ НП в Сумській області Глабай Л.В. зареєстровано 08.07.2025 в Єдиному реєстрі досудових кримінальне провадження: 12025200480001835 (правова кваліфікація кримінального правопорушення: частина 4 статті 190 КК України).

ТОВ «Пандорф» звернулось з листом №07-07/1 від 07.07.2025 до АТ «Сенс Банк», яким повідомило, що 07.07.2025 на ТОВ «Пандорф» було здійснено фішингову атаку на списання коштів з рахунку шахраями. Просив зупинити перерахування коштів на ФОП Андрусяк Івана Миколайовича, банк отримувача АТ «Райффайзен банк Аваль», платіжне доручення №319 від 07.07.2025 року на суму 345 602, 00 грн та на ФОП Збарах Ілля Валерійович, банк отримувача АТ «Приватбанк», платіжне доручення №320 від 07.07.2025 року на суму 99 809,00 грн.

10.07.2025 ТОВ «Пандорф» звернулось із заявою №07/10/1 до АТ «Сенс Банк», в якій просило здійснити перевірку транзакції та в найкоротші строки повернути кошти, а також повідомити щодо розгляду листа (від 07.07.2025) та чи було зупинене перерахування коштів.

АТ «Сенс Банк» листом №36440-33.4-б/б від 04.08.2025 відповів на звернення ТОВ «Пандорф» про повернення коштів, а саме: платежі 07.07.2025 в 11:45:39 на суму 345 602,00 грн на користь ФОП Андрусяк Іван Миколайович та 07.07.2025 в 11:47:42 на суму 99 809,00 грн на користь ФОП Збарах Ілля Валерійович були проведені в системі «Клієнт-Банк» в рамках укладеного з банком договору з належною авторизацією ідентифікованого користувача у системі Клієнт-Банк, з введенням коректного логіну, паролю до облікового запису у системі «Клієнт-Банк» особи, що від імені Товариства має право розпоряджатися рахунками та накладення на електронні розрахункові документи чинних електронних підписів.

По факту отримання 07.07.2025 о 12:47 інформації банк звернувся до банків отримувачів коштів щодо можливості затримання та повернення вказаних коштів та отримав інформацію про неможливість повернення вказаних коштів з їх боку.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до АТ «Сенс Банк» про стягнення 445 411, 00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частина 2 статті 1066 ЦК України).

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (частина 3 статті 1066 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з частиною 3 статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження (частина 1 статті 1071 ЦК України).

Статтею 1073 ЦК України визначено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. При виконанні розрахункової операції банк зобов`язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до пунктів 42-44 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний отримувач-особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; неналежний платник-особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).

Згідно із пунктами 69, 70 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; посилена автентифікація - процедура автентифікації, яка передбачає використання двох чи більше сукупностей даних, що належать до таких різних категорій: а) знань (володіння інформацією (даними), що відома лише користувачу); б) володінь (застосування матеріального предмета, яким володіє лише користувач); в) притаманність (перевірка біометричних даних або інших властивостей (рис, характеристик), притаманних лише користувачу, що відрізняють його від інших користувачів).

Частиною першою статті 51 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що надавачі платіжних послуг зобов`язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб`єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.

За змістом статті 68 Закону України «Про платіжні послуги» електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію користувача під час: - отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; - ініціювання дистанційної платіжної операції; - будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій). Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої ідентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних ідентифікації. Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.

Статтею 86 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій, зокрема зазначено, що: надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином; надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків; користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків; надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов`язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання: 1) помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача; 2) помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника; 3) платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг. Надавач послуг з ініціювання платіжної операції у разі невиконання або неналежного виконання платіжної операції з його вини зобов`язаний відшкодувати надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку на вимогу останнього всі понесені збитки та суми, відшкодовані користувачам. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку несе передбачену цим Законом відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій, ініційованих через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за дії або бездіяльність своїх працівників, залучених комерційних агентів та надавачів платіжних послуг - посередників, у тому числі за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій та/або за заподіяну шкоду.

Згідно з пунктом 140 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Національного банку України від 29.07.2022 №164, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Згідно із пунктами 143-144 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Національного банку України від 29.07.2022 №164, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди). Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.

Пунктом 150 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Національного банку України від 29.07.2022 №164, передбачено, що емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.

З огляду на викладене вбачається, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23.04.2025 у справі №910/3176/24.

Тобто Банк відповідає за схоронність коштів на рахунку клієнта, якщо не доведе, що доступ до рахунку клієнта (і відповідне списання) відбулося за участі Клієнта як з умислу, так і з його необережності. По суті наведене закріплено як в положеннях п. 146 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Національного банку України від 29.07.2022 №164.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, сторонами не заперечується обставина того, що позивачем підтверджено акцепт публічної пропозиції та укладення договору між позивачем та відповідачем на умовах, викладених в Публічній пропозиції АТ «Сенс Банк» на укладення договору на комплексне банківське обслуговування, що розміщена на веб-сторінці Банку https://sensebank.ua (Публічна пропозиція АТ «Сенс Банк» на укладення договору на комплексне банківське обслуговування в редакції, яка діяла в період 03.02.2025 14.07.2025 розміщена в публічному доступі на веб-сторінці Банку за адресою https://sensebank.ua/uploads/3/16810 dogovir_na_kompleksne_bankivs_ke_obslugovuvanna_die_z_03_02_2025.pdf ) (далі - договір).

20.05.2024 позивачем було подано заяву до договору на встановлення системи «Клієнт-Банк» для проведення ним операцій по рахункам, з генерацією особистого ключа (УЕП).

Відповідно до абзацу 2 пункту 4.7 договору згода клієнта на здійснення платіжної операції, ініційованої шляхом надання Банку платіжної інструкції вважається наданою клієнтом і, відповідно, отриманою Банком: для платіжної інструкції, оформленої та переданої Банку у електронній формі засобами системи «Клієнт-Банк» вважається наданою одночасно з підписанням клієнтом (його уповноваженим (-ми) представником (-ми) ) платіжної інструкції електронним (-ми) підписом (-ами) і натискання програмної кнопки у системі «Клієнт-Банк» «Оплатити», «Переказати», «Здійснити платіж» або іншу аналогічну за змістом програмну кнопку, що свідчить про завершення ініціювання платіжної операції. Форма платіжної інструкції, в тому числі обов`язкові для заповнення реквізити, встановлюється Банком з урахуванням вимог законодавства України і може публікуватись на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет.

Відповідно до пункту 4.8 договору моментом безвідкличності за платіжною інструкцією, наданою у відділенні Банку або з використанням системи «Клієнт-Банк», є, зокрема, момент списання коштів з рахунку клієнта.

Відкликання клієнтом, що є платником (його уповноваженою особою) платіжної інструкції/згоди на здійснення платіжної операції, ініційованої шляхом подачі платіжної інструкції, можливо шляхом звернення до Банку (через відділення, чат або Систему) до настання моменту безвідкличності за платіжною інструкцією та подачі заяви про відкликання платіжної інструкції/згоди (за встановленою Банком формою, розміщеною на сайті Банку www.sensebank.com.ua) і за умови погодження відкликання платіжної інструкції/згоди з Банком (у випадку відкликання платіжної інструкції за дебетовим або кредитовим переказом), а в разі відкликання платіжної інструкції/згоди за дебетовим переказом, отримувачем за яким не є Банк, - додатково за умови погодження відкликання платіжної інструкції з отримувачем, який не є Банком.

З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2025 ТОВ «Пандорф» здійснював вхід до системи «Клієнт- Банк» АТ «Сенс Банк» з ІР адреси НОМЕР_4 через застосунок iFOBS web з робочої станції: ОС - Windows 10 x64, Браузер - Chrome НОМЕР_5, IP-адреса - НОМЕР_4, Хост - НОМЕР_4.

Відповідач повідомив, що зазначені ІР адреса та операційна система є типовими для клієнта, з яких ТОВ «Пандорф» протягом тривалого часу, системно, здійснює входи до системи «Клієнт-Банк» АТ «Сенс Банк».

З наданих доказів вбачається, що згода ТОВ «Пандорф» на здійснення платіжної операції, ініційованої шляхом надання Банку платіжної інструкції, відбулась через електронну систему «Клієнт-Банк», а саме: коли співробітник ТОВ «Пандорф» перебував у банківському застосунку, відкритому на робочому комп`ютері співробітника.

При вході в систему 07.07.2025 ТОВ «Пандорф» ввело коректні логін, пароль, підписано належним електронним підписом, використано належний сертифікат користувача, які при перевірці іFOBS «Клієнт-Банк» повністю співпали з ідентифікаційними даними клієнта.

Отже, згода ТОВ «Пандорф» на здійснення платіжних операцій, ініційованих шляхом надання Банку платіжних інструкцій №319 від 07.07.2025, та №320 від 07.07.2025, була надана у електронній формі засобами системи «Клієнт-Банк», яка використовувалась співробітником ТОВ «Пандорф» на робочому комп`ютері.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що спірні платіжні інструкції були сформовані та направлені до Банку через погоджену сторонами систему дистанційного обслуговування, містили всі необхідні реквізити, були підписані електронним підписом із використанням чинного сертифіката користувача та успішно пройшли перевірку інформаційною системою Банку.

При цьому доказів того, що електронний цифровий підпис позивача було скомпрометовано саме з вини Банку або що Банк мав об`єктивні підстави не приймати зазначені платіжні інструкції до виконання, матеріали справи не містять.

Навпаки, з наданих Банком доказів, зокрема інформації із системи iFOBS, вбачається, що вхід до системи здійснювався із використанням правильних ідентифікаційних даних користувача, з використанням особистого ключа Позивача, з робочої станції та IP-адреси, які раніше використовувалися Позивачем при здійсненні інших, неоспорюваних ним операцій.

Таким чином, на момент прийняття та виконання платіжних інструкцій у Банку були відсутні об`єктивні ознаки, які б свідчили про їх фіктивність, помилковість або здійснення операцій сторонніми особами.

Позивач повідомив, що 07.07.2025 під час роботи у банківському застосунку АТ «Сенс Банк» до комп`ютера уповноважної особи за яким працював співробітник товариство відбулось віддалене підключення через мережу інтернет без можливості протидії.

Розділом «Послуги дистанційного розпорядження рахунками та електронні довірчі послуги» договору визначено правила дистанційного розпорядження рахунками - платіжні операції з розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на рахунку клієнта, шляхом використання Системи Клієнт-Банк без фізичної присутності клієнта (його уповноваженого /-их представника /-ів) та Банку.

Пунктом 2.03.3 вказаного розділу визначено зобов`язання клієнта, зокрема: забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа; невідкладно повідомляти Банк про підозру або факт компрометації особистого ключа; забезпечити зберігання особистого ключа на засобі кваліфікованого електронного підпису (для КЕП) та засобі кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (для УЕП).

Вказаним розділом також визначено відповідальність сторін, зокрема, Банк не несе відповідальності за майнову та моральну шкоду, що була спричинена клієнту неналежною роботою програмного забезпечення Банку у разі, якщо неналежна робота програмного забезпечення була викликана «хакерськими атаками», дією «вірусних програм» або іншим неякісним програмним забезпеченням клієнта; Банк не обслуговує технічні та програмні засоби клієнта та не відповідає за їх належне функціонування, в тому числі за функціонування мережного обладнання як клієнта, так і його провайдера послуг доступу до мережі інтернет.

Розділом «Послуги дистанційного розпорядження рахунками та електронні довірчі послуги» договору визначено (пункт 1.03.8): система клієнт-банк не ставить своєю метою захист інформації на обладнанні клієнта, тому клієнт зобов`язаний самостійно здійснювати охорону та захист власних засобів обчислювальної техніки/мобільних телефонів, смартфонів/планшетів/інших пристроїв, з яких здійснюється доступ до системи та обмежувати доступ до своєї інформації та вказаних пристроїв третіх осіб, зокрема:

- зберігати ідентифікаційні дані/ особистий ключ/паролі до засобів кваліфікованого/удосконаленого електронного підпису у місцях, недосяжних для сторонніх осіб, не допускати їх втрату, компрометацію, псування, а також намагатися максимально зменшити випадки використання системи в громадських місцях, надаючи перевагу доступу до системи за допомогою персонального комп`ютера та власного телефону;

- обмежити доступ сторонніх осіб до телефону, номер якого зазначений клієнтом для направлення SMS повідомлень від Банку з одноразовим цифровим паролем/додатковим засобом автентифікації;

- не зберігати записаний унікальний ідентифікатор користувача в системі (логін), пароль доступу до системи на будь-якому паперовому чи цифровому носієві;

- забезпечити конфіденційність та збереження документів, сформованих засобами системи, не допускаючи їх використання особами, що не мають відповідних повноважень.

- забезпечення заходів із недопущення витоку інформації під час використання системи;

- здійснювати контроль над будь-якими змінами конфігурацій обладнання та програмного забезпечення, які можуть вплинути на за хист інформації та працездатність системи;

- забезпечити захист власного обладнання від будь-якого зловмисного програмного забезпечення;

- у випадку підозри на несанкціонований доступ до Ідентифікаційних даних/ особистого ключа, терміново припинити використання системи, довести це до відома Банку для здійснення заходів по запобіганню шахрайських дій;

- змінювати пароль доступу до системи не рідше ніж 1 (один) раз на 6 (шість) місяців. Клієнт є відповідальним за вживання всіх необхідних організаційних заходів з безпеки в цілях запобігання доступу не уповноважених осіб до системи, а також для збереження й використання ідентифікаційних даних/ особистих ключів таким чином, щоб не допустити 51 їх потрапляння у розпорядження не уповноважених осіб і для запобігання їх не уповноваженому використанню.

Банк не несе відповідальності за операції, що були проведені за допомогою системи особами, які не уповноважені користувачем на проведення відповідних операції за допомогою системи з використанням ідентифікаційних даних користувача та/ або особистих ключів користувача.

Банк не несе відповідальності за виконання платіжної операції на підставі платіжної інструкції у випадку, якщо підписи на розрахунковому документі були підроблені або якщо відбувся несанкціонований доступ до рахунку через систему про що клієнт не повідомив банк.

З моменту повідомлення клієнтом Банка про несанкціонований доступ відповідальність за платіжні операції по рахунку клієнта несе Банк. Повідомлення, зазначене у цьому пункті договору, повинно бути здійснено у спосіб, визначений цим договором (в т.ч через систему).

Розділом «Послуги дистанційного розпорядження рахунками та електронні довірчі послуги» договору (пункт 1.03.11) передбачено, що клієнт зобов`язується у випадку втрати, компрометації або псування особистого ключа та/ або втрати, компрометації ідентифікаційних даних та/або номеру мобільного телефону, на який здійснюється відправлення одноразового цифрового паролю, додаткового засобу автентифікації та/ або виявлення спроби несанкціонованого доступу до системи третіх осіб негайно припинити роботу в системі та, з метою блокування операцій по рахунках, сповістити про це Банк голосовим повідомленням (далі - «повідомлення») негайно зателефонувавши до Контакт-центру Банку за номером телефону вказаному у договорі або на офіційному сайті Банку. Банк, отримавши повідомлення та за умови успішної ідентифікації клієнта/ уповноваженої особи клієнта, призупиняє виконання розрахункових операцій клієнта в системі з моменту голосового підтвердження блокування операцій по рахунках співробітником Банку, до моменту перегенерації всіх ключів користувачів/ ідентифікаційних даних.

Клієнт з метою відкликання електронних розрахункових документів має надати Банку заяву на паперовому носії або за наявності від повідної функції засобами системи у вигляді електронного документу, яка повинна містити розпорядження про відкликання електрон них розрахункових документів клієнта, засвідченої підписами уповноважених осіб клієнта (далі - «Заява про відкликання») до 17:00 за київським часом дня надання повідомлення клієнта, якщо таке повідомлення надійшло в операційний час Банку, або не пізніше 17:00 за київським часом наступного операційного дня, якщо повідомлення клієнта засобами телефонного зв`язку надійшло до банку в післяопераційний час. Банк відновлює операції по рахунках з 17:00 за київським часом з дня надходження до Банку телефонного повідомлення клієнта, якщо таке повідомлення надійшло в операційний час Банку, або з 17:00 за київським часом наступного операційного дня, якщо повідомлення надійшло в післяопераційний час Банку, у разі не надання клієнтом до цього часу заяви про відкликання, окрім операцій клієнтів, обслуговування яких в системі здійснюється з використанням ЕПОЦП. Для клієнтів, обслуговування яких в системі здійснюється з використанням ЕПОЦП поновлення операцій в системі здійснюється після особистого звернення клієнта до відділення Банку з метою перегенерації ідентифікаційних даних.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача в тій частині, що матеріалами справи підтверджується факт повідомлення Банку про проведені списання.

Так, відповідно до листа Банку від 04.08.2025 № 36440-33.4-б/б, Банк зазначив, що отримував від ТОВ «Пандорф» інформацію щодо списання коштів 07.07.2025 о 12:47.

Отже, посилання суду першої інстанції на повну відсутність повідомлення Банку про спірні операції не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки сам Банк у вказаному листі підтвердив отримання відповідної інформації від позивача.

Водночас зазначена обставина не є підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, оскільки для вирішення питання про відповідальність Банку має істотне значення не лише сам факт повідомлення, а й момент його отримання Банком у співвідношенні з моментом виконання спірних платіжних операцій.

Як встановлено матеріалами справи, спірні платіжні інструкції № 319 та № 320 були сформовані, підписані та виконані до 12:47 07.07.2025, тобто до моменту, коли Банк отримав від позивача інформацію про відповідні списання.

Таким чином, на момент отримання Банком повідомлення о 12:47 07.07.2025 спірні платіжні операції вже були здійснені та завершені.

За таких обставин повідомлення позивача, отримане Банком після виконання спірних платіжних операцій, об`єктивно не могло бути підставою для їх блокування або припинення, оскільки такі операції на момент повідомлення вже були виконані.

Колегія суддів звертає увагу, що обов`язок Банку щодо реагування на повідомлення клієнта про несанкціонований доступ та вжиття заходів щодо блокування операцій може бути реалізований лише стосовно операцій, виконання яких на момент отримання відповідного повідомлення ще не завершено.

Натомість у цій справі відсутні докази того, що до моменту виконання платіжних інструкцій № 319 та № 320 Банк отримував від позивача повідомлення про компрометацію засобів електронної ідентифікації, несанкціонований доступ до системи «Клієнт-Банк» або вимогу про блокування відповідних операцій.

Тому сам факт того, що після проведення спірних списань Банк отримав від позивача інформацію про них, не свідчить про порушення Банком своїх обов`язків та не створює підстав для покладення на нього відповідальності за вже виконані платіжні операції.

Факт звернення позивача до правоохоронних органів та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не є доказом встановлення факту вчинення кримінального правопорушення та не підтверджує автоматично обставин неправомірного списання коштів саме з вини Банку.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, матеріали кримінального провадження не містять встановлених фактів щодо конкретних осіб, які заволоділи коштами позивача, способу такого заволодіння, а також причинного зв`язку між діями Банку та завданими позивачу збитками.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору позивач взяв на себе обов`язок забезпечувати конфіденційність ідентифікаційних даних, особистих ключів та засобів доступу до системи дистанційного обслуговування, а у разі підозри щодо їх компрометації - негайно повідомити Банк визначеним договором способом.

Разом із тим, як встановлено судами, позивач не повідомив Банк про отримання підозрілого електронного листа, який, за його ж твердженнями, міг бути джерелом компрометації комп`ютерного обладнання, а також не довів вчинення ним необхідних заходів для захисту системи та блокування можливого несанкціонованого доступу.

Крім того, позивач повідомив, що під час проведення спірних операцій відбулося віддалене підключення до комп`ютера працівника підприємства. Водночас матеріали справи свідчать, що право доступу до системи «Клієнт-Банк» відповідно до заяви про підключення було надано конкретному користувачу - директору ТОВ «Пандорф» Тимчуку А.О.

Передача доступу до системи або використання засобів ідентифікації іншими особами без внесення відповідних змін до договору з Банком є порушенням встановленого порядку користування системою дистанційного обслуговування та не може покладати негативні наслідки такого порушення на Банк.

Щодо доводів апеляційної скарги про застосування статті 1213 ЦК України, колегія суддів зазначає, що правова кваліфікація спірних правовідносин має здійснюватися виходячи з їх фактичного змісту та норм права, які регулюють відповідні відносини.

Спір виник у зв`язку з виконанням Банком платіжних інструкцій у межах договірних відносин банківського рахунка та надання платіжних послуг. Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні положення ЦК України та Закону України «Про платіжні послуги», які безпосередньо регулюють порядок здійснення платіжних операцій, права та обов`язки платника і надавача платіжних послуг та розподіл ризиків у разі неналежних платіжних операцій.

Суд першої інстанції при вирішенні спору правильно застосував, зокрема, положення статей 11, 15, 16, 509, 626, 628, 1066, 1068, 1071, 1073 ЦК України, статей 40, 46, 67, 68, 87 Закону України «Про платіжні послуги», а також відповідні положення укладеного сторонами договору.

Застосування зазначених норм у їх системному взаємозв`язку свідчить про те, що для покладення на Банк відповідальності за спірні операції позивач мав довести неналежність виконання Банком своїх обов`язків, зокрема прийняття та виконання платіжних інструкцій без належної авторизації або за наявності передбачених законом чи договором підстав для відмови в їх виконанні.

Таких обставин у справі не встановлено. Навпаки, матеріали справи підтверджують, що: спірні платіжні інструкції були оформлені належним чином та містили необхідні реквізити; платіжні інструкції були передані Банку погодженим сторонами каналом зв`язку; їх підписання здійснено з використанням чинного електронного підпису та сертифіката позивача; вхід до системи здійснювався з типової для позивача робочої станції, IP-адреси, браузера та операційної системи; ознак технічної аномалії чи несанкціонованого втручання в систему Банку під час здійснення операцій не встановлено; позивач не довів своєчасного повідомлення Банку про компрометацію засобів доступу; позивач не довів, що до моменту проведення спірних операцій Банк був обізнаний про можливу компрометацію його ідентифікаційних даних; доказів порушення Банком вимог законодавства або умов договору при виконанні платіжних інструкцій матеріали справи не містять.

За таких обставин ризик наслідків невиконання позивачем встановлених договором та законом обов`язків щодо забезпечення безпеки засобів доступу та своєчасного повідомлення Банку не може бути покладений на відповідача.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Банк діяв відповідно до умов договору та вимог законодавства, а виконання спірних платіжних інструкцій було здійснено за наявності всіх необхідних правових та технічних підстав.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди Позивача з висновками суду першої інстанції, однак не містять посилань на обставини, які б свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив докази у справі, надав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судовий збір, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пандорф» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 року у справі № 910/14746/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста від 05.05.2026 року у справі № 910/14746/25 залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/14746/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич

Дата підписання 07.09.2026