Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №910/9741/13 (910/1647/24) — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. Справа№ 910/9741/13 (910/1647/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

Біленький В.Л. (в залі суду)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/9741/13 (910/1647/24) (суддя Яковенко А.В., повний текст рішення складено та підписано - 02.03.2026)

за заявою ОСОБА_1

до Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія»

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

в межах справи № 910/9741/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Залар»

до Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/9741/13 (910/1647/24) (суддя Яковенко А.В., повний текст рішення складено та підписано - 02.03.2026) задоволено позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах справи № 910/9741/13 повністю; стягнуто з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у період з 01.01.2024 по 31.03.2025 у розмірі 176 219 (сто сімдесят шість тисяч двісті дев`ятнадцять) грн. 30 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті; видано наказ; стягнуто з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» в дохід Державного бюджету України 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору; видано наказ.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відмінити рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/9741/13 (910/1647/24) в частині П. 2.Стягнути з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3; ідентифікаційний код 24964464) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у період з 01.01.2024 по 31.03.2025 у розмірі 176 219 (сто сімдесят шість тисяч двісті дев`ятнадцять) грн. 30 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті. Видати наказ; викласти в такій редакції : П. 2.Стягнути з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3; ідентифікаційний код 24964464) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у період з 01.01.2024 по 31.12.2025 у розмірі розмірі 282707,65 грн.( двісті вісімдесят дві тисячі сімсот сім гривень ) 65 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті. Видати наказ. 3 Час вимушеного прогулу зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку (ст. 9 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» та ст. 82 КЗпП України). Прошу зобов`язати відповідача Державне підприємство «Українська авіаційна транспортна компанія» сплатити Єдиний соціальний внесок та нарахувати і сплатити позивачу ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за весь час вимушеного прогулу згідно Закону № 11488-1 від 03грудня 2025 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення безперервності страхового стажу особи, поновленої на роботі після незаконного звільнення».

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 апеляційну скаргу у справі № 910/9741/13 (910/1647/24) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 у справі № 910/9741/13 (910/1647/24) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9741/13 (910/1647/24) заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах справи № 910/9741/13 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Залар» до Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» про визнання банкрутом; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/9741/13 (910/1647/24) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

16.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/9741/13 (910/1647/24).

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1923/26 від 20.07.2026 у зв`язку із перебуванням судді Остапенка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9741/13 (910/1647/24).

Згідно з витягом до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 справу № 910/9741/13 (910/1647/24) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 у справі № 910/9741/13 (910/1647/24) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/9741/13 (910/1647/24); розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/9741/13 (910/1647/24) призначено на 02.09.2026.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2401/26 від 01.09.2026 у зв`язку із перебуванням судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9741/13 (910/1647/24).

Згідно з витягом до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 апеляційну скаргу у справі № 910/9741/13 (910/1647/24) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2026 у справі № 910/9741/13 (910/1647/24) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/9741/13 (910/1647/24) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до господарського суд міста Києва з позовом до ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах справи №910/9741/13.

Так, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 05.12.2006, яке набрало законної сили 18.05.2007 року, визнано незаконним наказ № 605-п від 26.06.06 про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на роботі у Державному підприємстві "Українська авіаційна транспортна компанія" на посаді начальника відділу сертифікації льотного складу та методичної роботи, стягнуто з Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, добові витрати за час перебування у відрядженні та моральну шкоду і судові витрати. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати в сумі 10 005, 60 грн допущено до негайного виконання.

До цього моменту відповідачем не виконано рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05.12.2006, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу сертифікації льотного складу та методичної роботи.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просив стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Так на виконання вказаних норм, як було зазначено, рішенням Дарницького районного суду від 05.12.2006, в тому числі стягнуто середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 10 005,60 грн.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції про захист заробітної плати N 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року N 8-рп/2013 у справі N 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Трудовий договір повинен укладатись, як правило, у письмовій формі (частина перша статті 24 КЗпП України) або оформлюватись наказом чи розпорядженням роботодавця (частина третя статті 24 КЗпП України).

Припинення та розірвання трудового договору пов`язано зі звільненням працівника.

З огляду на зазначене, якщо працівник був незаконно звільнений, трудовий договір з ним був незаконно припинений роботодавцем в односторонньому порядку. Виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу.

Ураховуючи викладене, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП України) не є різновидом оплати праці та елементом структури заробітної плати.

Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Відповідні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 року в справі №369/10046/18 та у справі №910/4518/16.

Відповідно до пункту 2 частини 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Абзацом 2 пункту 8 Порядку визначено, що у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Згідно з абзацом 3 пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Таким чином середньоденна заробітна плата згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати із змінами і доповненнями , внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348 , від 24 лютого 1997 року № 185 , від 30 липня 1999 року № 1398 , від 26 вересня 2001 року № 1266 , від 30 листопада 2005 року № 1132 , від 25 січня 2012 року № 35 становить: кількість календарних днів за розрахунковий період (за виключенням календарних днів , невідпрацьованих з поважних причин 21 + 6 = 27 , нарахована заробітна плата найманого працівника , гривень 9178,44 + 5416,50 = 14594,94 Поділивши нараховану заробітну плату на кількість календарних днів за розрахунковий період (за виключенням календарних днів , невідпрацьованих з поважних причин) 14594,94 : 27 = 540,55 отримаємо середньоденну заробітну плату згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» 540,55 гривень за день.

Місцевий суд ухвалюючи рішення правильно виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу підтягають задоволенню.

Однак, як було встановлено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції ухвалюючи рішення у справі взяв до уваги заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до яких позивач просив стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу у загальному розмірі 176 219,30 грн з 01.01.2024 по 31.03.2025 (заява від 28.03.2025), проте не врахував при ухваленні рішення заяву позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу у загальному розмірі 282 707,65 грн з 01.01.2024 по 31.12.2025.(заява від 01.01.2026).

Таким чином розрахунок суми середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача з 01.01.2024 по 31.12.2025 становить 523 робочих дні, а оскільки, як було зазначено вище середньоденна заробітна плата за день становить 540,55 грн, то стягненню підлягає 282 707,65 грн (523 р.д. х 540,55 грн).

У зв`язку з чим, колегія суддів прийшла до висновку, що п. 2 резолютивної частини рішення місцевого суду підлягає зміні в частині періоду та розміру середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/9741/13 (910/1647/24) задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/9741/13 (910/1647/24) змінити, виклавши п. 2 резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3; ідентифікаційний код 24964464) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у період з 01.01.2024 по 31.12.2025 у розмірі 282 707,65 грн (двісті вісімдесят дві тисячі сімсот сім гривень) 65 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті».

3. Видачу наказу на виконання постанови у справі №910/9741/13 (910/1647/24) доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу № 910/9741/13 (910/1647/24) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 04.09.2026.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков