Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №909/1117/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/1117/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.,

Суддів Бойко С.М.,

Галушко Н.А.,

секретар судового засідання Шатан Т.О.,

представники сторін:

позивача: Колток О.М.,

відповідача: Дуда П.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”, вих.№ ТОВВИХ-26-7545 від 17.04.2026 (вх. суду від 20.04.2026 №01-05/1170/26)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2026 (повний рішення складено 01.04.2026, суддя Скапровська І.М.)

у справі № 909/1117/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТГІ Систем”, с. Микитинці, Івано-Франківська обл.

про: стягнення 2 791 986,14 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "ТГІ Систем" про стягнення 2 791 986, 14 грн заборгованості, з яких: 2 016 434, 44 грн – пені, 775 551, 70 грн – штрафу за договором про закупівлю послуг № 4600007028 від 05.01.2023.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що відповідач всупереч умовам укладеного між сторонами у справі договору про закупівлю послуг несвоєчасно виконав роботи 2-го та 3-го етапу графіка виконання робіт, (який є додатком №3 до договору), в зв`язку з чим, відповідно до п.10.2 договору, позивач нарахував пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт, а також штраф за прострочення більше 30-ти календарних днів в розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТГІ Систем" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 1 008 217,22 грн пені, 387 775,85 грн штрафу за договором про закупівлю послуг №4600007028 від 05.01.2023 та 41 879,79 грн судового збору.

Суд першої інстанції визнав доведеними та обґрунтованими позовні вимоги, водночас застосував ч. 3 ст. 551 ЦК і зменшив пеню та штраф на 50%, оскільки сума неустойки є неспівмірною наслідкам прострочення; роботи відповідачем виконані й прийняті позивачем без зауважень; у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2026 у справі № 909/1117/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції правильно встановив факт прострочення ТОВ «ТГІ СИСТЕМ» виконання робіт за договором № 4600007028, однак безпідставно зменшив на 50% належні до стягнення пеню і штраф, оскільки:

- роботи другого та третього етапів виконані з істотним порушенням графіка: окремі акти підписані у листопаді-грудні 2024 року та березні 2025 року, хоча строки відповідних етапів сплинули 01.11.2023 та 05.01.2024;

- договором погоджено відповідальність підрядника: пеня 0,1% від вартості прострочених робіт за кожен день і штраф 7% при простроченні понад 30 днів. Відповідач добровільно прийняв ці умови;

- для зменшення неустойки за ч. 3 ст. 551 ЦК України потрібні виняткові обставини, які має довести відповідач. Таких доказів, зокрема про надмірний тягар санкцій або їх неспівмірність, відповідач не надав;

- санкції у загальній сумі 2 791 986,14 грн є співмірними з ціною договору 14 938 800 грн та тривалістю прострочення;

- суд не врахував інтереси позивача як оператора критичної газотранспортної інфраструктури. Належне та своєчасне виконання ремонтних робіт має значення для безпеки й безперебійного транспортування газу, особливо в умовах воєнного стану.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТГІ Систем” відзиву на апеляційну скаргу не подало, водночас подало письмові пояснення.

На думку відповідача, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив фактичні дані, надав їм належну правову оцінку та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

Відповідач вважає, що зменшення розміру штрафних санкцій на 50% здійснено в межах наданих суду дискреційних повноважень, з врахуванням принципів добросовісності, розумності та справедливості, компенсаційного характеру неустойки, ступеня виконання зобов`язання відповідачем, відсутності доведених збитків у позивача та інших істотних обставин справи.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 справу № 909/1117/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів Бойко С.М., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 березня 2026 року.

Подальший процесуальний хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади судді Західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, керівник апарату розпорядився провести автоматизований розподіл апеляційної скарги у цій справі.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 для розгляду справи № 909/1117/25 визначено такий склад суду: Бонк Т.Б. – головуючий суддя, судді Бойко С.М. та Галушко Н.А.

Ухвалою суду від 27.07.2026 справу № 909/1117/25 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого-судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Галушко Н.А. Призначено розгляд справи № 909/1117/25 у судовому засіданні на 03.08.2026.

Враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, апеляційний суд ухвалою від 03.08.2026 відклав розгляд справи на 07.09.2026.

У судовому засіданні 07.09.2026 апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечив такі доводи, сторони надали суду пояснення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

05.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТГІ Систем” укладено Договір про закупівлю послуг № 4600007028.

Згідно умов договору, Підрядник (відповідач) за завданням Замовника (позивач) відповідно до умов цього Договору, зобов`язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт ГВС Дроздовичі в частині визначення фізико-хімічного складу природного газу) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням ч. 1 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору (п. 1.1 договору).

Склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2 договору).

Загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно із Договірною ціною (Додаток №2) становить: 14 938 800,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 2 489 800,00 грн (п. 3.1 договору).

Ціна Договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим Договором та чинним законодавством (п. 3.2 договору).

Підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 365 календарних днів з дати укладення цього Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною (п. 4.1 договору).

Графіком виконання робіт, який є додатком №3 до договору, сторони обумовили те, що граничним терміном виконання робіт з обстеження, розробки, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації становить 120; виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно - монтажних робіт, електромонтажних робіт – 300; пусконалагоджувальних робіт – 365.

Отже, строк виконання зобов`язань в частині виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажних, електромонтажних робіт настав 01.11.2023, в частині пусконалагоджувальних робіт - 05.01.2024.

Передача виконаних робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін (п. 5.1 договору).

Сторонами у справі підписано без зауважень акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а саме: №2 за травень 2023 року від 29.05.2024; №3 за червень 2023 року від 22.06.2023; № 4 за листопад 2024 року від 25.11.2024; № 5 за грудень 2024 року від 23.12.2024; № 6 за березень 2025 року від 24.03.2025, а також акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, від 23.12.2024.

Таким чином, в порушення вимог пункту 7.3 Договору Виконавцем Роботи, визначені Договором, за Актами № 4-6 та Актом устаткування, виконано з пропуском встановлених строків, у зв?язку з чим позивачем на підставі пункту 10.2 Договору нараховано штрафні санкції:

1) за Актом № 4, за період прострочення з 02.11.2023 по 01.05.2025, нараховано 36 852 грн 64 коп. пені та 14 174 грн 09 коп. штрафу;

2) за Актом № 5, за період прострочення з 02.11.2023 по 01.05.2025, нараховано 2 985 грн 43 коп. пені та 1 148 грн 09 коп. штрафу;

3) за Актом устаткування, за період прострочення з 02.11.2023 по 01.05.2025, нараховано 1 970 951 грн 24 коп. пені та 758 058 грн 17 коп. штрафу;

4) за Актом № 6, за період прострочення з 08.01.2024 по 07.07.2024, нараховано 5 645 грн 13 коп. пені та 2 171 грн 20 коп. штрафу;

Отже позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у загальному розмірі 2 791 986 грн 14 коп., які включають 2 016 434 грн 44 коп. пені та 775 551 грн. 70 коп. штрафу.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:

Предметом апеляційного оскарження у цій справі є рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 387 775,85 грн штрафу та 1 008 217,22 грн пені.

Порушенням зобов`язання на підставі статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

У пункті 10.2 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 3), до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості Робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Як слідує з матеріалів справи, суд першої інстанції погодився з розрахунком штрафних санкцій позивача, відповідно до якого позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у загальному розмірі 2 791 986 грн 14 коп., які включають 2 016 434 грн 44 коп. пені та 775 551 грн. 70 коп. штрафу.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, суд першої інстанції задоволив клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій та зменшив на 50% пеню – до 1 008 217,22 грн та на 50% штраф – до 387 775,85 грн.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на відсутність підстав для зменшення таких штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій, зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Під час вирішення судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частиною третьою статті 551 ЦК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).

Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Застосоване у статті 551 ЦК України словосполучення "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №904/3551/18, від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19, від 04.10.2021 у справі №922/3436/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21, від 22.05.2024 у справі № 911/95/20).

Суд наголошує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки у відповідності до норми статті 551 ЦК є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанови Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/22964/17, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 12.02.2020 у справі №924/414/19, від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 15.11.2023 у справі №910/1266/23 тощо).

Як слідує з матеріалів справи та взято до уваги судом першої інстанції, роботи за договором виконані відповідачем та прийняті позивачем без зауважень, а доказів завдання позивачу збитків чи негативного впливу на його господарську діяльність матеріали справи не містять. При цьому, позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції в загальному розмірі 2 791 986, 14 гривень.

Апеляційний суд зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та послідовно у низці постанов Верховного Суду.

До того ж, у силу положень статті 3 ЦК України застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Аналогічний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22.

На підставі викладеного, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи виконання відповідачем зобов`язань за договором в повному обсязі, відсутність заперечень позивача та неподання останнім доказів на підтвердження виникнення у нього збитків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем робіт за договором, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для зменшення штрафу та пені на 50%, що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2026 у справі № 909/1117/25 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника необґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), тому сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 130, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”, вих.№ ТОВВИХ-26-7545 від 17.04.2026 (вх. суду від 20.04.2026 №01-05/1170/26) – залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2026 у справі № 909/1117/25 – залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції – покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Н.А. Галушко