Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №914/3681/23(914/262/26) — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/3681/23(914/262/26)

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.

суддів: КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

без виклику сторін.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (вх. ЗАГС 01-05/1634/26 від 25.05.2026)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.05.2026 (суддя Цікаво А.І.)

про повернення зустрічної позовної заяви

у справі № 914/3681/23(914/262/26)

за позовом Публічного акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс - Галичина”,

м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Енерджі”

про стягнення 1 377 670 771, 19 грн заборгованості

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Енерджі”, м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс - Галичина”,

м. Дрогобич, Львівська область

про зміну зобов`язання за договором про відступлення права вимоги в частині строку здійснення оплати у зв`язку з істотною зміною обставин

в межах справи № 914/3681/23

про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс - Галичина”,

м. Дрогобич, Львівська область

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/3681/23 про банкрутство ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина».

27.01.2026 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» до ТОВ «Юнайтед Енерджі» про стягнення 1 377 670 771, 19 грн. заборгованості за договором про відступлення права вимоги № 32/21-010/1 від 04.02.2021.

16.02.2026 до суду від ТОВ «Юнайтед Енерджі» надійшла зустрічна позовна заява до ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» про зміну зобов`язання ТОВ «Юнайтед Енерджі» за пунктом 1.5.1. договору про відступлення права вимоги № 32/21-010/1 від 04.02.2021 в частині строку здійснення оплати, протягом 1 (одного) року з моменту завершення в Україні воєнного стану у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

Ухвалою суду від 13.03.2026 зустрічний позов ТОВ «Юнайтед Енерджі» до ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» до ТОВ «Юнайтед Енерджі»; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Окрім цього, 07.05.2026 до суду від ТОВ «Юнайтед Енерджі» надійшла зустрічна позовна заява до ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» про розірвання договору №32/21-010/1 про відступлення права вимоги від 04.02.2021 у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 14.05.2026 зустрічну позовну заяву ТОВ «Юнайтед Енерджі» до ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» про розірвання договору № 32/21-010/1 про відступлення права вимоги від 04.02.2021 у зв`язку з істотною зміною обставин повернув ТОВ «Юнайтед Енерджі».

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ТОВ «Юнайтед Енерджі» пропущено строк для пред`явлення зустрічного позову.

ТОВ «Юнайтед Енерджі» подало апеляційну скаргу, в якій покликається на те, що суд першої інстанції формально застосував положення ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України та не врахував моменту виникнення підстав для подання зустрічного позову. Скаржник зазначає, що вимога про розірвання договору ґрунтується на істотній зміні обставин, а саме банкрутстві ТОВ «Лівайн Торг», про яке скаржник дізнався лише 03.05.2026 з запиту арбітражного керуючого, тоді як зустрічний позов подало 07.05.2026.

Апелянт вважає, що суд безпідставно не врахував поважність причин пропуску процесуального строку та не надав можливості порушити питання про його поновлення відповідно до ст. 119 ГПК України. Також зазначає, що зустрічний позов безпосередньо пов`язаний із первісним, оскільки стосується розірвання того самого договору, за яким заявлено вимогу про стягнення заборгованості. Відтак у разі задоволення зустрічного позову можуть відпасти правові підстави для задоволення первісних вимог, а тому спільний розгляд таких вимог є доцільним та відповідає положенням ч. 3 ст. 180 ГПК України.

З огляду на зазначене, скаржник просить поновити строк на подання зустрічного позову, скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.05.2026 та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» заперечує проти її задоволення та зазначає, що ч. 1 ст. 180 ГПК України встановлює чіткий строк для подання зустрічного позову - в межах строку для подання відзиву, який у цій справі сплив 17.02.2026. Вказаний процесуальний строк не пов`язується з моментом виникнення матеріально-правових підстав для позову, а тому посилання апелянта на ст. 261 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) є помилковим.

Також ПАТ «НПК «Галичина» вказує, що суд не був зобов`язаний пропонувати апелянту заявити клопотання про поновлення строку, оскільки відповідне питання вирішується за заявою учасника справи, а таке клопотання ТОВ «Юнайтед Енерджі» заявило лише в апеляційній скарзі. Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів, на думку первісного позивача, не усуває необхідності дотримання строку, встановленого ст. 180 ГПК України.

Крім того, зазначає, що повернення зустрічного позову не позбавляє ТОВ «Юнайтед Енерджі» права звернутися з вимогою про розірвання договору в окремому провадженні, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Інших клопотань та заяв в порядку ст. 207 ГПК України сторонами подано не було.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 відкрито апеляційне провадження та ухвалено здійснювати перегляд оскаржуваної ухвали у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно зі ст. 255, ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України.

За вимогами ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Сторони у справі обізнані з порядком розгляду цієї справи шляхом направлення ухвали суду від 15.06.2026 про відкриття апеляційного провадження до їх електронних кабінетів, зареєстрованих в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи із норм статей 55 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в цьому випадку - норм ГПК України.

Отже, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.

Частинами 1, 2 ст. 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Отже, право пред`явити зустрічний позов може бути реалізоване у строк, встановлений ГПК України, а саме для надання відзиву, який є строком встановленим законом, оскільки в нормах, наведених у пунктах 3.5, 3.6 цієї постанови, не йдеться про встановлення ними строку для подання відзиву судом, а імперативно законом встановлено період часу для подання зустрічного позову, який має відповідати строку для подання відзиву.

За нормою ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин п. п. 1, 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить Відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Так, прямо з норми ч. 8 ст. 165 ГПК України вбачається, що для подачі відзиву строк встановлює суд в межах граничного строку - 15 днів з дня вручення ухвали.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 113 ГПК України).

Частиною 1 ст. 116 ГПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії. Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23 та від 24.12.2019 у справі №910/5172/19.

Обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.

Матеріалами справи підтверджується, що Господарський суд Львівської області ухвалою від 02.02.2026 позовну заяву ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі № 914/3681/23(914/262/26); встановив ТОВ «Юнайтед Енерджі» строк на подання відзиву на позовну заяву - п`ятнадцять днів з моменту отримання цієї ухвали.

Зазначена ухвала суду від 02.02.2026 про відкриття провадження у цій справі, згідно з довідкою про доставку електронного листа, отримана відповідачем 02.02.2026 о 17 год 27 хв.

Відтак з огляду на наведені норми, зокрема норми ч. 1 ст. 180 ГПК України, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву, а відповідно й пред`явити зустрічний позов, у строк до 18.02.2026 (включно).

Натомість із другим зустрічним позовом ТОВ «Юнайтед Енерджі» (відповідач) звернулось до суду першої інстанції лише 06.05.2026 через підсистему «Електронний суд», тобто з пропуском встановленого законом (ч. 1 ст. 180 ГПК України) строку.

Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя).

За змістом наведеної ст. 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником при чини на предмет їх поважності.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує, виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження (постанова Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №910/15120/20).

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов`язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Враховуючи зазначене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції мав самостійно надати ТОВ «Юнайтед Енерджі» можливість заявити клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову. За змістом ст. 119 ГПК України ініціювання питання про поновлення пропущеного процесуального строку належить саме учаснику справи, який повинен одночасно з відповідною заявою вчинити процесуальну дію, щодо якої такий строк пропущено. Натомість при поданні зустрічної позовної заяви ТОВ «Юнайтед Енерджі» клопотання про поновлення строку не заявило, а порушило це питання лише в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи скаржника про необхідність обчислення строку для подання зустрічного позову з 03.05.2026 - дати, коли йому стало відомо про існування справи про банкрутство ТОВ «Лівайн Торг». Встановлений ч. 1 ст. 180 ГПК України строк для пред`явлення зустрічного позову є процесуальним та пов`язується зі строком для подання відзиву, а не з моментом виникнення чи виявлення особою матеріально-правових підстав відповідної позовної вимоги. Тому посилання апелянта на положення ст. 261 ЦК України, які регулюють початок перебігу позовної давності, не змінює порядку обчислення процесуального строку, встановленого ГПК України.

Відтак зазначена апелянтом обставина не змінює початку перебігу встановленого ст. 180 ГПК України строку та не відновлює автоматично право на вчинення процесуальної дії після його закінчення.

Посилання скаржника на взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів також не спростовує правильності висновку суду першої інстанції. Взаємопов`язаність позовних вимог та доцільність їх спільного розгляду є умовами прийняття зустрічного позову, однак не усувають обов`язку відповідача дотриматися встановленого законом строку його пред`явлення. Подання зустрічного позову з порушенням вимог ч. 1 ст. 180 ГПК України має наслідок, передбачений ч. 6 цієї статті, а саме повернення зустрічного позову.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє ТОВ «Юнайтед Енерджі» права на судовий захист та можливості пред`явити вимогу про розірвання договору в порядку самостійного позовного провадження. Відтак доводи апеляційної скарги про порушення права скаржника на ефективний судовий захист не свідчать про незаконність оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладене та встановлені судом обставини справи щодо подання зустрічної позовної заяви з порушенням строку, встановленого законом, місцевий господарський суд, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про повернення заявнику зустрічної позовної заяви.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги зазначене, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали. Відтак у задоволенні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає залишенню за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 129, 269-270, 275, 276, 280-284 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.05.2026 у справі № 914/3681/23(914/262/26) – без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК

Судді Н.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК