Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №405/6558/24 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 405/6558/24

провадження № 22-ц/4809/129/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дьомич Л.М., Мурашка С.І.,

при секретарі – Зайченко В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Майоров Сергій Володимирович, на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 березня 2025 року та на додаткове рішення від 11 квітня 2025 року (суддя Волоткевич А.В.) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

встановив:

У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На обґрунтування позову зазначав, що постановою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 13.05.2024 (справа № 405/1734/24) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України у вигляді штрафу, розмір якого становить 850,00 грн. При цьому, судом було встановлено, що 11.03.2024 об 11.40 год. на регульованому перехресті вул. Кавалерійська та вул. Євгена Чикаленка в м. Кропивницькому, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду, в результаті чого автомобіль «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_2 в некерованому стані здійснив зіткнення з транспортним засобом «Nissan Qashqai+2», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 2.3 (б), п. 12.1. п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постанова суду набрала законної сили 24.05.2024. Отже, сам факт ДТП, вина в ньому ОСОБА_1 підтверджуються постановою, яка набрала законної сили та є обов`язковою для суду при розгляді даної справи. Позивач є власником транспортного засобу «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 25.01.2023. Отже, внаслідок винних дій відповідача, позивач зазнав матеріальної та моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 березня 2025 року, вказаний позов задоволено частково, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в сумі 159 893,79 грн., 10 000,00 грн. моральної шкоди та 2 392,40 грн. витрат за проведення експертизи, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 698,81 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

21.03.2025 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 квітня 2025 року задоволено заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 11 796,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані рішення, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зазначені судові рішення такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Судом неповно встановлені обставин, які мають значення для справи, та неправильно установлено обставини, які мають значення для справи.

Зокрема автомобіль Volkswagen Touareg іноземний реєстраційний номер НОМЕР_1 , - не був застрахований, та перебував у підпорядкуванні військової частини НОМЕР_5 , отриманий як гуманітарна допомога. В той же момент, позивач у позовній заяві не зазначає наявність його цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що дає в деяких випадках можливість отримати страхове відшкодування, відповідно до змісту ст. 41.1а) Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції на момент ДТП, та судом вказане питання не з`ясовано. А отже і в даному випадку, позивачем не дотриманий принцип підсудності, та позов поданий до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Відповідач вважає, що відповідачем у вказаній цивільній справі має бути власник та розпорядник транспортного засобу, - юридична особа військова частина НОМЕР_5 , у якій на момент ДТП проходив службу ОСОБА_1 , та яка отримала автомобіль Volkswagen Touareg іноземний реєстраційний номер НОМЕР_1 , для використання від "БФ "Об`єднані Україною".

Також вважає, що відшкодування завданих збитків позивачу має бути відшкодовано МТСБУ у порядку, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При цьому позивачем, також не залучався в якості відповідача Моторне транспортне (страхове) бюро України, а тому виходити за межі позовних вимог є незаконним. Позивачем, не доведений факт, того що у МТСБУ відсутні обов`язки, щодо відшкодування, за військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 , за вказаними обставинами ДТП, та за таких умов судовий розгляд судом першої інстанції проведений не повно, та не об`єктивно. Відповідач звертає увагу на той факт, що витрати на проведення оцінки майна не були доведені відповідними доказами, а сам оцінювач ОСОБА_4 не надав документів на підтвердження оплати його роботи саме з боку позивача, тим не менш суд стягнув з відповідача 2 392,40гривень за проведення експертизи (якої не було).

Крім того, докази нарахування завданої матеріальної шкоди не підтверджено відповідним висновком судового експерта, а лише на підставі звіту оцінювача, що не є достовірним та об`єктивним доказом у цивільній справі. Натомість відповідач, на місці події бачив значно менше пошкоджень на автомобілі позивача, та не погоджується із вказаними розрахунками, а тому є підстави для призначення судово-автотоварознавчої експертизи, перевірки встановленого розміру шкоди судовим експертом. Також, представник позивача зазначив, що не зміг надати копії доказів надсилання позовної заяви та зменшення позовних вимог відповідачу, тому як той перебуває на території, яка є окупованою. Однак суд не перевірив вказану інформацію, а прийняв таку аргументацію без відповідних доказів.

Щодо ухваленого додаткового рішення Ленінським районним судом м. Кіровограда від 11.04.2025року, відповідач вважає, що розмір судових витрат на правничу допомогу в сумі 11796 гривень є таким, що не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.05.2024 (справа № 405/1734/24) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України у вигляді штрафу, розмір якого становить 850,00 грн. При цьому, судом було встановлено, що 11.03.2024 о 11.40 год. на регульованому перехресті вул. Кавалерійська та вул. Євгена Чикаленка в м. Кропивницькому, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду, в результаті чого автомобіль «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_2 в некерованому стані здійснив зіткнення з транспортним засобом «Nissan Qashqai+2», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 2.3 (б), п. 12.1. п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили 24.05.2024.

Вказана постанова суду набрала законної сили та є обов`язковою для суду при розгляді даної справи.

Позивач ОСОБА_2 є власником транспортного засобу «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 25.01.2023 (а.с. 21).

Згідно з висновком (звіту про оцінку) щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 581/06-24 від 14.06.2024, станом на 11.03.2024 оцінювачем ОСОБА_5 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 206 від 05.12.2015, видане Фондом державного майна України) на замовлення позивача, встановлено:

1) вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, що оцінюється марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату ДТП 11.03.2024 з урахуванням ПДВ на складові частини, що потребують заміни, та матеріали становить 74 140,98 грн.;

2) вартість відновлювального ремонту КТЗ «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на дату ДТП 11.03.2024 становить 159 893,79 грн.;

3) ринкова вартість КТЗ марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування аварійних пошкоджень на дату ДТП 11.03.2024 становить 310 186,78 грн.;

4) розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ марки «Opel Zafira». реєстраційний номер НОМЕР_2 . з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість на дату ДТП 11.03.2024 становить 64 094,14 грн. (а.с. 22-32).

В матеріалах справи відсутні докази укладення як позивачем так і відповідачем договорів про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Враховуючи, що відповідач на момент вчинення ДТП керував автомобілем «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 він вважається особою, яка несе персональну відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем своїх вимог та відсутності належних доказів відповідача на спростування обґрунтувань позивача, при цьому суд виходив також з того, що в даному випадку не підлягає до застосуванню розмір відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, а тому позовні вимоги про стягнення 74 140,98 грн вартості матеріального збитку з урахуванням ПДВ на складові частини, що потребують заміни та матеріали задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та для стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної, моральної шкоди, судового збору та витрат на проведення експертної оцінки, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, акти цивільного законодавства, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

У відповідності до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є в тому числі діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

При цьому нормою ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положеннями ст. 22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків належать і витрати, яких особа зазнала зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги дані висновку (звіту про оцінку) щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 581/06-24 від 14.06.2024, складеного оцінювачем ОСОБА_5 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 206 від 05.12.2015, видане Фондом державного майна України) на замовлення позивача, яким встановлено вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, що оцінюється марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату ДТП 11.03.2024 з урахуванням ПДВ на складові частини, що потребують заміни, та матеріали становить 74 140,98 грн; вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на дату ДТП 11.03.2024 становить 159 893,79 грн., ринкова вартість КТЗ марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування аварійних пошкоджень на дату ДТП 11.03.2024 становить 310 186,78 грн.; розмір витрат на проведення відновлювального ремонту з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість на дату ДТП 11.03.2024 становить 64 094,14 грн.

Висновок оцінювача ОСОБА_5 № 581/06-24, відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Фонду держмайна України № 142/2092 від 24 листопада 2003 року (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), де п. п. 2.4, 8.3 передбачено, що вартість збитку, яка завдана колісному транспортному засобу і яка підлягає відшкодуванню, визначається з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ визначені у Методиці, яка застосовується, серед іншого, з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.

Згідно з п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Однією з головних вимог, передбачених Методикою, є особистий огляд колісних транспортних засобів оцінювачем (експертом), про що зазначено в п. 5.1 Методики.

Відповідно до п. 5.5 Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Згідно з п. п. 8.1, 8.5 вказаної Методики для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

За результатами дослідження оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. У разі проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта. У разі виконання судовим експертом відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону Україні «Про судову експертизу» оцінки на договірних засадах з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, він складає висновок експертного дослідження з урахуванням особливостей його оформлення згідно із законодавством (п. 4.3 Методики).

Наведені вище норми Методики, вказують на те, що результати огляду транспортного засобу оформлюються оцінювачем (експертом) відповідним документом: звітом про оцінку майна (якщо він складається оцінювачем), експертним дослідженням або висновком експерта (якщо складається судовим експертом).

Отже, враховуючи положення п. 5.1 Методики, яка є обов`язковою для врахування всіма експертами та суб`єктами оціночної діяльності (п. 1.3 Методики), колегія суддів повністю погоджується з тим, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на підставі вихідних даних, зазначених у висновку (звіту про оцінку) № 581/06-24 від 14.06.2024, складеного на замовлення позивача.

Саме вихідні дані у вказаному висновку, складеного на замовлення позивача, є обґрунтованими та такі, що зібрані з дотриманням встановленого законом порядку.

Виходячи з наведеного колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що вказаний висновок оцінювача є не достовірним та не об`єктивним доказом у цій справі.

Більше того, колегія суддів зауважує, що твердження відповідача про неналежність доказу звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, розміру заподіяної шкоди, є виключно суб`єктивними припущеннями відповідача, які не підтверджені жодними доказами.

Доводи відповідача про те, що саме МТСБУ має обов`язок відшкодування завданих збитків позивачу, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, є помилковими з огляду на наступне.

Згідно до вимог ст. 13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до змісту ст. 41.1. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Як убачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 на час скоєння дорожньо – транспортної пригоди (11.03.2024), не мав статусу учасника бойових дій, та не входив до кола суб`єктів визначених ст. 13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Натомість статус учасника бойових дій ОСОБА_1 отримав після події ДТП, а саме 06.05.2024.

За таких обставин колегія суддів не приймає до уваги апеляційні доводи про те, що саме МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих повинно відшкодувати шкоду заподіяну ОСОБА_1 .

З цих же підстав є безпідставними доводи відповідача про необхідність залучення в якості відповідача Моторне транспортне (страхове) бюро України.

Апеляційні доводи відповідача, що відповідачем у вказаній цивільній справі має бути власник та розпорядник транспортного засобу, - юридична особа військова частина НОМЕР_5 , у якій на момент ДТП проходив службу ОСОБА_1 , також не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (у редакції Закону України від 07.02.2024) встановлено, що військове майно - військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Відповідно до умов ч. 1 ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (у редакції чинній на час події ДТП) військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).

Згідно з ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (у редакції чинній на час події ДТП) військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).

З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. {Постанови КМ № 1282, № 1225}. Майно для забезпечення руху опору є військовим майном та закріплюється за військовими частинами Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.

На підтвердження апеляційних доводів позивачем надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , згідно якого «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 належить Moszcznski Marian (Т-1 а.с 225).

Відповідно до митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 13.06.2023, на пункті пропуску Шегені, громадянкою ОСОБА_6 , задекларовано до ввезення транспортний засіб «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 . У пункті сьомому даної МД зазначено: отримувача БФ «Об`єднані Україною». Фактичне місце призначення у п.8 зазначено АДРЕСА_1 (Т-1 а.с 227).

Таким чином, відповідачем не підтверджено доказами належність транспортного засобу «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 до військового майна, та зокрема те що власником та розпорядником даного транспортного засобу є військова частина НОМЕР_5 . Відсутні докази про передачу БФ «Об`єднані Україною» вказаного транспортного засобу до військової частини НОМЕР_5 .

Крім того, колегія суддів відмічає, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 64 від 04.03.2024 солдат ОСОБА_1 у період з 05.03.2024 по 16.03.2024 перебував у щорічній відпустці. Отже на час події ДТП ОСОБА_1 перебував поза межами виконання своїх службових обов`язків.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 6 постанови № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

На підставі викладеного вище, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є належною особою, яка має відшкодовувати завдані ним збитки внаслідок ДТП.

Не приймаються до уваги колегією суддів апеляційні доводи відповідача про не доведення позивачем витрат на проведення оцінки майна. Вказані доводи спростовуються договором про проведення експертної оцінки від 31.05.2024 (а.с. 51-52), актом виконаних робіт від 31.05.2024 (а.с. 53), рахунком-фактурою від 31.05.2024 (а.с. 54), листом від 13.02.2025 (а.с. 130).

З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що розглядаючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Майоров Сергій Володимирович, залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 березня 2025 року та на додаткове рішення цього ж суду від 11 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 04 вересня 2026 року.

Судді:

О.А.Письменний Л.М. Дьомич С.І. Мурашко