Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №404/766/24 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/766/24

провадження № 22-ц/4809/1098/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради, інтереси якого представляє Соломенко О.Т.

відповідач - ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Усатенко В.Ю..

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Усатенка В?ячеслава Юрійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 листопада 2024 року, у складі головуючого судді Шевченко І.М. у справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за отриману послугу з централізованого теплопостачання, -

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за отриману послугу із централізованого теплопостачання в сумі 72 258,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідачка була споживачем послуг із постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначав, що будинок відключений від мережі теплопостачання, але за відповідачем рахувалась заборгованість за період з березня 2010 року по лютий 2022 року в сумі 51 104,05 грн, яку не було відповідачкою сплачено.

Вказував, що на суму заборгованості, відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, боржнику, який прострочив виконання грошового зобов`язання була нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, що відповідно до розрахунку складає: 3% річних – 5 906,05 грн ; 18 248,20 грн індекс інфляції, а всього заборгованість складає 72 258,30 грн.

Просив стягнути із відповідача заборгованість та судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 листопада 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик» КМР» борг за послуги теплопостачання в сумі 75 258,30 грн та судові витрати у справі в сумі 3 028,00 грн.

Адвокат Усатенко В.Ю., який представляє інтереси ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник відповідачки посилається на те, що ОСОБА_1 не була повідомлена про розгляд цієї справи в суді першої інстанції, а про рішення суду стало відомо лише - 19.03.2026 після того, як її банківський рахунок було заблоковано на підставі постанови Подільського ВДВС про арешт коштів від 17.03.2026, щодо виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 листопада 2024 року.

В обгрунтування апеляційної скарги представник відповідачки зазначив, що квартира ОСОБА_1 з 22.09.2008 була відключена від внутрішньо – будинкової системи централізованого опалення, із погодженням позивача.

Також посилається на акт обстеження централізованої системи опалення в квартирі багатоквартирного житлового будинку від 28.04.2022.

З акту вбачається, що квартира відповідачки була відключена від ЦО, шляхом демонтажу нагрівальних приладів та зварюванням їх приєднань до транзитних стояків трубопроводів.

Вказує на те, що у позивача відсутні підстави для нарахування коштів за оплату послуг із централізованого опалення за період з березня 2010 року по лютий 2022 року, оскільки квартира була відключена від ЦО.

Також представник відповідача посилається на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не може бути доказом у цій справі, оскільки не підтверджений будь – якими іншими доказами.

Вважає, оскаржуване рішення незаконним та необгрнутованим ,ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі представник відповідача вказує, що докази на підтвердження розміру судових витрат, які відповідачка понесла у зв?язку з розглядом справи, будуть подані до суду протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 142 ЦПК України.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 24 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у цій справі.

Представник позивача подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Вказує на те, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували обставини відключення квартири від мережі ЦО, а також не доведено те, що позивач не надає послуги із ЦО.

Посилається у відзиві на те, що споживач зобов?язаний оплатити надані послуги, а факт відсутності договору про надання таких комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вважає, що між сторонами існують фактичні договірні відносини, а відсутність укладеного договору не звільняє відповідача від оплати отриманих послуг із ЦО.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши наявні докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.

Задовольняючи позов суд першої інстанції послався на те, споживач (відповідач) зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги оскільки фактично користувався ними.

Суд першої інстанції вважав встановленим, що позивач з березня 2010 року по лютий 2022 року включно надавав відповідачу послугу із централізованого теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , за яку сплачено було частково, а тому за відповідачем рахується заборгованість перед підприємством за надані послуги централізованого теплопостачання в сумі 51 104,05 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу засідання міжвідомчої комісії від 11.09.2008 ОСОБА_1 дозволено влаштувати індивідуальне опалення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 64).

З акту від 22.09.2008 вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 була від?єднана від внутрішньо будинкових мереж ЦО.

Таким чином, з 22.09.2008 до квартири відповідачки послуги із централізованого опалення позивачем не надавалась у наслідок відключення житла від мережі ЦО ,а тому посилання в рішенні суду про фактичне користування послугами наданими позивачем у період з березня 2010 року по лютий 2022 року є безпідставними.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, 23.02.2022 відповідачка зверталась до позивача із заявою про обстеження централізованого опалення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та 28.04.2022 позивачем складено акт обстеження централізованої системи опалення в квартирі багатоквартирного житлового будинку.

Звернувшись із цим позовом до суду позивач надав розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що з березня 2010 року по лютий 2022 року включно за відповідачем рахується заборгованість з наданих послуг із централізованого теплопостачання в сумі - 51 104,05 грн , та 3% річних – в сумі 5 906,05 грн, а також 18 248,20 грн - індекс інфляції, а всього заборгованості в сумі -75258,30 грн (а.с.4,5,6-7).

Згідно ст. 162 ЖК України, чинної на час розгляду справи в суді першої інстанції визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові встановлюється угодою сторін та за затвердженими в установленому порядку тарифами, строки внесення квартирної плати і комунальних послуг визначається угодою сторін.

Колегія суддів вважає, що оскільки між сторонами не було укладено письмового договору, а також фактично відповідачка не користувалася комунальними послугами у заявлений період, а тому відсутні підстави для стягнення із ОСОБА_1 заборгованості .

Крім того суд апеляційної інстанції вважає, що є недоведеним факт надання Комунальним підприємством «Теплоенергетик Кропивницької міської ради» послуг постачання теплової енергії відповідачу, а також не довів факту самовільного відключення квартири відповідача від мережі централізованого теплопостачання , а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Також суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідачки, не повідомленої належним чином про дату, час і місце засідання суду.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів, надаючи оцінку судовому рішенню на предмет його законності у межах доводів апеляційної скарги вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, змінюючи рішення апеляційний суд змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу адвоката Усатенка В?ячеслава Юрійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 листопада 2024 року – скасувати.

У задоволенні позову Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за отриману послугу з централізованого теплопостачання – відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 24153576) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі – 3633,60 грн .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Л.Дуковський

Судді: Л.М. Дьомич

О.А. Письменний