Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №210/4055/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1840/26 Справа № 210/4055/25 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 12 травня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду згідно протоколу серії ЕПР1 №351625 від 05.06.2025 року, 04.06.2025 року о 23 год. 08 хв. в м. Кривий Ріг по вул. Святогеоргіївська 132, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різких запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Alcotest 6820 та проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.

Постановою судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Не погодившись із указаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку надалі змінив та доповнив, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається, зокрема, на недоведеність факту керування ним транспортним засобом, безпідставність зупинки автомобіля працівниками поліції, порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, недопустимість зібраних доказів, порушення права на захист, а також на те, що на час події він був військовослужбовцем та виконував обов`язки військової служби, у зв`язку з чим, на його думку, огляд мав проводитися з дотриманням спеціального порядку, передбаченого для військовослужбовців. Крім того, під час апеляційного провадження ОСОБА_1 та його захисником Ткаченком О.П. подано низку клопотань, зокрема про зупинення провадження у справі у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби, про закриття провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, про безпосереднє дослідження доказів, визнання зупинки транспортного засобу безпідставною та доказів недопустимими, врахування особливостей проходження військової служби, призначення іншого виду стягнення, а також долучення документів на підтвердження проходження військової служби.

Учасники по справі про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги і доводи клопотань, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як убачається з матеріалів справи, постанову суду першої інстанції від 12 травня 2026 року постановлено за відсутності ОСОБА_1 . Копію судового рішення, він отримав засобами поштового зв`язку лише 29 червня 2026 року.

Крім того, матеріалами, наданими під час апеляційного провадження, підтверджується проходження ОСОБА_1 військової служби.

Ураховуючи наведені обставини у їх сукупності, відсутність ОСОБА_1 під час проголошення оскаржуваної постанови, час фактичного отримання ним її копії, проходження військової служби, а також необхідність забезпечення права особи на апеляційний перегляд судового рішення, апеляційний суд вважає можливим поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Щодо клопотання захисника про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на військовій службі апеляційний суд зазначає наступне.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з проходженням особою військової служби.

Посилання захисника на положення ст. 335 КПК України не є підставою для зупинення цього провадження, оскільки вказана норма регулює порядок здійснення кримінального провадження щодо обвинуваченого та не встановлює відповідного процесуального порядку у справах про адміністративні правопорушення.

Сам по собі факт проходження особою військової служби може враховуватися судом при вирішенні питань, пов`язаних із забезпеченням її процесуальних прав та участю у розгляді справи, однак не є передбаченою КУпАП підставою для зупинення провадження на невизначений строк.

Тому клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд, відповідно до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, серед іншого, опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Зазначених вимог закону судом першої інстанції належним чином не дотримано.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, викладаючи обставини події, суд першої інстанції зазначив: «Згідно протоколу серії ЕПР1 №351625 від 05.06.2025 року, 04.06.2025 року о 23 год. 08 хв. в м. Кривий Ріг по вул. Святогеоргіївська 132, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння... Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Alcotest 6820 та проходження огляду в медичному закладі відмовився...».

Таким чином, обставини події адміністративного правопорушення у цій частині викладені судом не як фактичні обставини, самостійно встановлені судом за результатами безпосереднього дослідження та оцінки доказів, а як відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Надалі суд першої інстанції навів показання працівників поліції та перелік письмових і відеодоказів, якими, на його думку, підтверджувалася вина ОСОБА_1 .

Разом із тим із постанови не вбачається чіткого встановлення судом конкретної фактичної форми правопорушення, у вчиненні якої ОСОБА_1 визнано винним.

Так, наведений судом зміст протоколу про адміністративне правопорушення та показань працівників поліції стосується відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Водночас надалі суд зазначив, що за результатами дослідження матеріалів справи вбачає у діях ОСОБА_1 склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме «керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння».

Більше того, у постанові зазначено, що «огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено у встановленому законом порядку, із використанням сертифікованого технічного засобу, а сам результат огляду є об`єктивним та достовірним доказом стану сп`яніння водія».

Вказаний висновок безпосередньо не узгоджується з іншою частиною тієї ж постанови, у якій суд посилається на протокол та показання працівників поліції про те, що ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився як на місці зупинки, так і в медичному закладі.

Отже, зі змісту оскаржуваної постанови неможливо однозначно встановити, яку саме фактичну поведінку ОСОБА_1 суд визнав доведеною: керування транспортним засобом у встановленому стані алкогольного сп`яніння чи відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду у встановленому порядку.

При цьому судом не наведено змісту кожного з досліджених доказів у тій частині, в якій вони підтверджують конкретні обставини інкримінованого правопорушення, не зазначено, які саме фактичні дані встановлені кожним із них, та не усунуто наведені суперечності.

Саме лише відтворення відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, перелік інших доказів та загальне посилання на їх достатність не можуть підміняти виконання судом передбаченого ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП обов`язку встановити фактичні обставини справи та відобразити їх у судовому рішенні.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином не встановив та не виклав у постанові фактичних обставин адміністративного правопорушення, які він визнав доведеними, а мотивувальна частина постанови містить взаємовиключні висновки щодо обставин проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння та фактичної форми правопорушення.

За таких обставин постанова судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2026 року не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню.

Разом із тим апеляційний суд ураховує наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення 04 червня 2025 року. Отже, передбачений ч. 6 ст. 38 КУпАП річний строк накладення адміністративного стягнення на момент апеляційного розгляду закінчився.

Тому після скасування постанови суду першої інстанції накладення на ОСОБА_1 нового адміністративного стягнення законом уже не допускається, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У зв`язку з цим клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі через закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, підлягає задоволенню.

При цьому закриття провадження із зазначеної підстави виключає необхідність подальшого встановлення апеляційним судом обставин, спрямованих на формування висновку про винуватість ОСОБА_1 , оскільки після закінчення встановленого законом строку адміністративне стягнення на нього накладено бути не може.

З цих же підстав не підлягають окремому вирішенню подані під час апеляційного провадження клопотання, які стосуються безпосереднього дослідження доказів, законності зупинки транспортного засобу, допустимості доказів, дотримання порядку проведення огляду, наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а також виду та розміру адміністративного стягнення, оскільки вирішення цих питань не може змінити результат апеляційного перегляду.

Надані стороною захисту документи щодо проходження ОСОБА_1 військової служби враховані апеляційним судом при вирішенні відповідних процесуальних питань.

Інші доводи апеляційної скарги за наведених обставин не потребують окремої оцінки, оскільки не впливають на висновок про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Оскільки ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просив скасувати постанову та закрити провадження з інших підстав, тоді як апеляційним судом установлено підстави для скасування постанови у зв`язку з істотними недоліками судового рішення та закриття провадження відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Постанову судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя