Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №182/1125/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1136/26 Справа № 182/1125/26 Суддя у 1-й інстанції - Чуприна А. П. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Петрова В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, не працюючої, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за правопорушення передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, -

про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 583039 від 04.02.2026 року, 04.02.2026 року о 17.30 годин в м. Нікополь по вул. Довга буд.1, ОСОБА_1 керувала автомобілем ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не мала права керування т/з категорії «В». Правопорушеня вчинено повторно протягом року, ОСОБА_1 30.12.2025 року була притягнута до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП постановою ЕНА № 6437501, чим порушила п. 2.1. а ПДР України.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Не погодившись із указаною постановою, захисник Петров В.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що постанова місцевого суду є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вважає, що матеріалами справи належним чином не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є необхідною ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Вказує, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було належним чином досліджено відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, а наявні у справі докази, не доводять поза розумним сумнівом факту повторного протягом року керування ОСОБА_1 транспортним засобом за відсутності у неї відповідного права на керування. Посилаючись на положення ст.ст. 7, 9, 245, 251, 252, 280 КУпАП, захисник зазначає, що суд першої інстанції не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, не надав належної оцінки доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, унаслідок чого, на думку апелянта, дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 . Просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Учасники по справі про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, серед іншого, опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Зазначених вимог закону судом першої інстанції належним чином не дотримано.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, викладаючи обставини події, суд першої інстанції зазначив: «Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 583039 від 04.02.2026 року, 04.02.2026 року о 17.30 годин в м. Нікополь по вул. Довга буд.1, ОСОБА_1 керувала автомобілем ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не мала права керування т/з категорії «В». Правопорушення вчинено повторно протягом року, ОСОБА_1 30.12.2025 року була притягнута до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП постановою ЕНА № 6437501, чим порушила п. 2.1. а ПДР України».

Таким чином, обставини події адміністративного правопорушення судом викладені не як обставини, безпосередньо встановлені судом за результатами дослідження та оцінки доказів, а як відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Надалі суд першої інстанції зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується відомостями протоколу про адміністративне правопорушення, її письмовими поясненнями, довідкою Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області, копією постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та її показаннями у судовому засіданні.

Разом із тим у постанові не наведено змісту відповідних доказів у тій частині, в якій вони підтверджують конкретні обставини інкримінованого правопорушення, не зазначено, які саме фактичні дані встановлені кожним із них, та не наведено їх оцінки у сукупності.

Зокрема, постанова не містить самостійно встановлених судом на підставі досліджених доказів фактичних обставин щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом 04 лютого 2026 року, відсутності у неї права керування відповідним транспортним засобом та обставин, які утворюють повторність протягом року, а фактично відтворює у цій частині зміст складеного працівниками поліції протоколу.

При цьому наведене у постанові посилання на те, що ОСОБА_1 у судовому засіданні була згодна з протоколом та визнала вину, саме по собі не звільняло суд від передбаченого ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП обов`язку всебічно, повно та об`єктивно встановити фактичні обставини справи та навести у постанові належну оцінку доказам, на підставі яких зроблено висновок про наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення.

Саме лише відтворення відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, та перелік доказів без наведення встановлених на їх підставі фактичних обставин не можуть підміняти виконання судом вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП.

Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається аналізу відеоматеріалів, на які посилається сторона захисту, та не зазначено, які саме обставини події адміністративного правопорушення такими відеозаписами підтверджуються або спростовуються.

Отже, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 зроблено без належного відображення у постанові самостійно встановлених судом фактичних обставин справи та без повної оцінки доказів, що має істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, постанова Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню.

Разом із тим відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім випадків, прямо передбачених цією статтею.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення 04 лютого 2026 року. Таким чином, на час апеляційного розгляду, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення сплинув.

За таких обставин після скасування постанови суду першої інстанції провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

При цьому закриття провадження з наведеної підстави виключає необхідність подальшого встановлення апеляційним судом обставин, спрямованих на формування висновку про винуватість ОСОБА_1 , оскільки після спливу встановленого законом строку адміністративне стягнення на неї накладено бути не може.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на наведений висновок апеляційного суду та не змінюють результату апеляційного перегляду.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника Петрова В.В. підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Петрова В.В. частково задовольнити.

Постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя