Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №210/3193/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4103/26 Справа № 210/3193/24 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р. Є. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Красвітної Т.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №210/3193/24 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 15 грудня 2025 року про відмову у відкритті провадження, постановлену у складі судді Скотар Р.Є., -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року позивач КП теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернувся до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість за теплову енергію за період з 05 листопада 2021 року по 28 березня 2024 року у розмірі 71 890,63 грн.; заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 грудня 2022 року по 31 березня 2024 року в розмірі 548,95 грн.; суму збитків від інфляції за період з лютого 2022 по квітень 2024 в розмірі 10 817,42 грн.; суму 3% річних за період з 01 лютого 2022 року по 14 травня 2024 року у розмірі 3 029,74 грн.; суму пені за період з 01 серпня 2023 року по 14 травня 2024 року у розмірі 133,86 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП теплових мереж «Криворіжтепломережа» судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3028,00 грн.

Відповідач у справі ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку зі смертю відповідача права й обов`язки за спірним правовідношенням перейшли до правонаступника - ОСОБА_2 .

У грудні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року.

В обґрунтування заяви зазначила, що оскільки відповідач помер до моменту подання позову, провадження у справі щодо нього не могло бути відкрито, а ухвалене рішення стосується особи, яка не вже не мала цивільної процесуальної правоздатності, а судом першої інстанції не було залучено до участі у справі правонаступників (спадкоємців).

У зв`язку з чим просила заочне рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року скасувати, справу призначити до розгляду в загальному порядку із залученням ОСОБА_2 , як правонаступника померлого відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 15 грудня 2025 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, ухваленого 16 вересня 2024 року у справі №210/3193/24 за позовом КП теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії – відмовлено на підставі ст.186 ЦПК України.

Не погодившись з таким судовим рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не врахував особливі обставини справи, а саме - смерть первісного відповідача ОСОБА_1 2l квітня 2022 року, тобто ще до відкриття провадження у справі (яке відбулося 30 травня 2024 року). За таких обставин ОСОБА_2 , як правонаступник, об`єктивно не могла подати заяву про перегляд заочного рішення як «відповідач» у строки, передбачені ЦПК України.

Вказує, що питання про заміну сторони у справі в порядку правонаступництва має передувати розгляду інших процесуальних питань, що стосуються прав та обов`язків осіб, які набули такого статусу.

Зауважує, що суд відмовив у відкритті провадження, не вирішивши належним чином питання процесуального статусу ОСОБА_2 . Відмова суду фактично позбавляє заявника, як спадкоємицю, можливості оскаржити судове рішення, яке безпосередньо стосується майнових прав та обов`язків, що перейшли до останньої у спадок.

Звертає увагу, що згідно з практикою Верховного Суду, хоча суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є відповідач, у разі його смерті процесуальне правонаступництво є обов`язковим, і спадкоємці мають право на захист своїх прав.

Вважає, що суд вказаних обставин не врахував та дійшов необґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

У зв`язку з чим просила суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник позивача КП теплових мереж «Криворіжтепломережа» - Костікова Є., скориставшись своїм правом, подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувану ухвалу суду такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Зазначає, що персоніфікованим суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі.

Вказує, що ОСОБА_2 на момент розгляду заяви про перегляд заочного рішення, не є відповідачем по справі, тому позбавлена можливості звертатися до суду з такою заявою.

Зауважує, що постановлення ухвали про замшу відповідача на його правонаступника вже після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті позовних вимог, є, фактично, самостійною зміною цього рішення, що не допустимо.

Зазначає, що розгляд справи завершено, а відтак і завершені усі стадії судового розгляду, передбачені приписами ЦПК України.

Вважає, що підстави для задоволення вимоги щодо залучення ОСОБА_2 до участі у справі правонаступником відповідача ОСОБА_1 відсутні. Крім того, чинним законодавством не передбачено вирішення питань про залучення сторін (правонаступників) по справі під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Звертає увагу, що на розгляді у судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу перебувають матеріали заяв представника КПТМ «Криворіжтепломережа», де боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про заміну сторони виконавчого провадження.

Зауважує, що ОСОБА_2 не є відповідачем у справі за позовом КПТМ «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, не визнана судом правонаступником у вказаній справі, а тому суд першої інстанції не вбачав підстав для відкриття провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, ухваленого 16 вересня 2024 року у справі №210/3193/24.

У зв`язку з чим просила апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 грудня 2025 року у справі №210/3193/24 залишити без змін.

Представник позивача КП теплових мереж «Криворіжтепломережа» - Костікова Є.В. у суді апеляційної інстанції заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила відмовити у її задоволенні.

Апелянт в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасника справи, який не з`явився в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги і відзиву, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість за теплову енергію.

Відповідач у справі ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вказує апелянт, у зв`язку зі смертю відповідача права й обов`язки за спірним правовідношенням перейшли до правонаступника ОСОБА_2 .

Це підтверджується тим, що на розгляді у Металургійному районному суді міста Кривого Рогу перебувають матеріали заяв представника КПТМ «Криворіжтепломережа», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про заміну сторони виконавчого провадження, зокрема ОСОБА_1 на його правонаступника - доньку ОСОБА_2 .

Постановляючи ухвалу саме про відмову у відкритті провадження на підставі статті 186 ЦПК України суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не є відповідачем у справі, не визнана судом правонаступником у вказаній справі, а тому суд не вбачав підстав для відкриття провадження за її заявою про перегляд заочного рішення.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Стаття 287 ЦПК України встановлює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Частинами третьою і четвертою вказаної статті передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Зазначений порядок є спеціальним і представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої для відповідача є обов`язковим.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року, справа № 202/1650/19 (ЄДРСРУ № 93505524).

Таким чином, згідно з вимогами частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто персоніфікованим суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04 вересня 2019 року у справі № 161/21418/13-ц (провадження № 61-15982св18, ЄДРСРУ № 84211179) від 17 червня 2020 року у справі № 450/1547/18 (провадження № 61-4507св19).

Суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі.

Подання заяви про перегляд заочного рішення - спеціальне суб`єктивне цивільно-процесуальне право відповідача, визначене ч.1 ст.284 ЦПК України. Цивільний процесуальний кодекс України прямо не передбачає можливості подання такої заяви правонаступником відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Законодавство України не містить визначення поняття «стадії судового процесу», однак у правовій доктрині під стадією процесу розуміють сукупність процесуальних дій, спрямованих на здійснення однієї найближчої процесуальної мети. Найчастіше виокремлюють такі стадії судового процесу: відкриття провадження у справі; провадження у справі до судового розгляду; судовий розгляд у суді першої інстанції; провадження в апеляційній інстанції; провадження в касаційній інстанції; провадження у зв`язку з виключними обставинами; провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами; виконавче провадження.

Судовий процес не завершується ухваленням рішення першої чи навіть касаційної інстанції, оскільки, наприклад, можуть з`явитися підстави для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, а виконавче провадження не може бути завершене з тих чи інших причин.

Отже, судовий процес не завершується на стадії виконання судового рішення, адже Цивільний процесуальний кодекс України передбачає положення про судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах (ст.447 ЦПК України), а ЗУ «Про виконавче провадження» прямо вказує, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень.

Водночас процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов`язки у спірних правовідносинах.

Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Відповідно до вказаної норми питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити незалежно від стадії судового процесу.

Суд будь-якої інстанції після отримання заяви правонаступника відповідача повинен вирішити питання про наявність підстав для залучення його до участі у справі як правонаступника.

У справі, що переглядається, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просила суд першої інстанції: залучити її до участі у справі як правонаступника відповідача, поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути і скасувати заочне рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи містять копію заяви ОСОБА_2 скеровану нотаріусу в якій зазначає, що прийняла спадщину після смерті її батька ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті провадження, виходив з того, що заявник не був стороною у справі, не є відповідачем, у зв`язку з чим не має процесуальних прав щодо подачі заяви про перегляд вказаного заочного рішення.

Статтею 285 ЦПК України передбачені умови відповідності форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення та наслідки такої невідповвдності.

Зокрема, згідно ч.8 даної норми закону, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Стаття 185 ЦПК України регулює питання пов`язані з залишенням заяви без руху для усунення певних, передбачених законом її недоліків, у наданий судом строк, для можливості прийняття позовної заяви і відкриття провадження у справі.

У разі неусунення недоліків, процесуальний закон передбачає дію суду у вигляді повернення позовної заяви.

Слід зазначити, що статтею 286 ЦПК передбачено дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення, а саме: прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.

З урахуванням наведеного, Главою 11 «Заочний розгляд справи» ЦПК України не передбачено такої процесуальної дії, як відмова у відкритті провадження за заявою про перегляд заочного рішення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції послався на ст.186 ЦПК України «Відмова у відкритті провадження у справі», при цьому не зазначив пункту частини 1 даної статті, яким керувався при прийнятті даного рішення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.186 Кодексу, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Таким чином, колегія суддів приймає доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції ухвалив помилкове та передчасне рішення, саме відмовляючи у відкритті провадження за процесуальною заявою про перегляд заочного рішення, що суперечить вимогам процесуального закону, а саме ст.ст.285-287 ЦПК України. При цьому суд визначився в оскаржуваній ухвалі з питанням правонаступництва заявника ОСОБА_2 , зазначивши що вона не була відповідачем у справі та правонаступником судом не визнавалась, що на переконання колегії, є формальним підходом.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржене судове рішення не відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 15 грудня 2025 року про відмову у відкритті провадження - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складено 07.09.2026 року.

Головуючий суддя О.В.Агєєв