Суд: Глибоцький районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за заповітом
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №715/2081/26
Суддя: Цуркан В. В.
Справа № 715/2081/26
Провадження № 2/715/873/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:
судді Цуркана В.В.
секретар судового засідання Майщук С.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в с. Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сучевевнської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати – ОСОБА_5 . Разом з нею на день смерті був зареєстрований та проживав її чоловік та батько позивачки. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько – ОСОБА_6 . Від шлюбу батьків народилося четверо дітей: вона, тобто позивачка по справі та відповідачу. Вказує, що за життя батько склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів їй. До складу спадщини входить нерухоме майно, яке розташоване в АДРЕСА_1 . Зазначає, що вона своєчасно прийняла спадщину, після смерті батька, однак отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане спадкове майно вона не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно. На підставі викладеного, просить суд, ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке розташоване в АДРЕСА_1 , до складу якого входить: житловий будинок літ. «А», загальною площею 91,7 кв.м., в тому числі житловою площею 44,5 кв.м., поверх підвальний літ. «А1 пд», прибудова літ. «А1», тераса літ. «А2», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральня літ. «Г», навіс «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «Є», сарай літ. «Є1», сарай літ. «Ж», сарай літ. «З», криниця № 1, ворота № 2, огорожа № 3, огорожа № 4, ворота № 5, вимощення № 6.
На підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, однак надала суду заяву про розгляд справи без її участі позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача Сучевенської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області не з`явився, однак від представника селищної ради надійшла заява, згідно якої Сучевенська сільська рада позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує, просить суд розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви, згідно яких не заперечують проти задоволення позовних вимог, справу просили розглядати у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_7 та її батьками значаться ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00016339821 від 19 лютого 2016 року, 25 січня 1997 року у виконкомі Сучевенської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, був зареєстрований шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , актовий запис № 01. Прізвище дружини після укладення шлюбу – ОСОБА_10 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Сучевени Глибоцького району Чернівецької області померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Згідно довідки № 328 від 26 лютого 2018 року, виданої Сучевенською сільською радою Чернівецької області, ОСОБА_5 постійно проживала за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 , з 02 січня 1970 року по 10 грудня 2016 року, тобто по день смерті. Разом з нею за вказаною адресою був зареєстрований та проживав чоловік - ОСОБА_6 .
Як вбачається з заповіту від 16 грудня 2016 року. посвідченого секретарем виконавчого комітету Сучевенської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 137, ОСОБА_6 все своє майно заповів ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Сучевени Глибоцького району Чернівецької області помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
Згідно довідки № 326 від 23 лютого 2018 року, виданої Сучевенською сільською радою Чернівецької області, ОСОБА_6 постійно проживав за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 , з 02 січня 1970 року по 12 січня 2018 року, тобто по день смерті. Разом з ним за вказаною адресою ніхто не проживав та не був зареєстрований.
Відповідно до довідки № 161 від 25 квітня 2025 року, виданої Сучевенською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який належав ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташований в АДРЕСА_1 та був збудований у 1970 році, згідно запису в погосподарській книзі № 25, сторінка 291, особовий рахунок № НОМЕР_4 .
Як вбачається з архівної довідки № 06-05-2/1/86 від 19.03.2026 року, виданої архівним відділом (2) Чернівецької районної військової адміністрації Чернівецької області, в документах архівного фонду виконавчого комітету Сучевенсьої сільської Ради за 1991-1995 рр.існують відомості про те, що в господарстві с. Сучевени головою є ОСОБА_6 , проживають: дружина – ОСОБА_5 , дочка – ОСОБА_9 , син – ОСОБА_2 , син – ОСОБА_3 та дочка – ОСОБА_11 . Суспільна група господарства колгоспна.
Згідно із частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
Згідно зі статтею 71 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до статті 75 ЦК Української РСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.
Згідно з вимогами статті 76 ЦК Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і переривання перебігу строків позовної давності встановлюються і статтями 78 і 79 цього Кодексу.
Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Порівняльний аналіз термінів «довідалася» та «могла довідатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.
Встановлено, що спірне домоволодіння належало до суспільної групи колгоспний двір, головою якого був батько позивача ОСОБА_6 , а його членами – ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_11 .
Разом з тим, з поданих суду заяв від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_11 вбачається, що вони не заперечують проти задоволенні позовних вимог та вказують, що на спірне нерухоме майно не претендують.
З огляду на ці обставини, суд приходить до висновку, що відповідачі не претендують на часки у майні колгоспного двору та пропустили строк позовної давності для звернення до суду з позовними завами з даного приводу.
До спадкового майна після смерті ОСОБА_6 входить нерухоме майно, яке розташоване в АДРЕСА_1 , до складу якого входить: житловий будинок літ. «А», загальною площею 91,7 кв.м., в тому числі житловою площею 44,5 кв.м., поверх підвальний літ. «А1 пд», прибудова літ. «А1», тераса літ. «А2», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральня літ. «Г», навіс «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «Є», сарай літ. «Є1», сарай літ. «Ж», сарай літ. «З», криниця № 1, ворота № 2, огорожа № 3, огорожа № 4, ворота № 5, вимощення № 6.
Відповідно до висновку №36/26 експертного технічного обстеження будівель та споруд побудований житловий будинок з господраськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 відповідає вимогам діючих архітектурно-будівельним нормам, санітарним та протипожежним нормам і їх подальша експлуатація за призначенням можлива.
Згідно звіту про оцінку майна - житловий будинок з господраськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , ринкова вартість вказаного нерухомого майна становить 341134,00 гривень.
Як вбачається із відповіді нотаріуса на запит суду № 216/02-14-8/2018 від 07 липня 2026 року, спадкоємцем за заповітом від 16 грудня 2016 року після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_1 .
При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.
Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
За правилами ст. 1216, 1217, 1218, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно ч. ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У відповідності до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положення ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно і (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
При таких обставинах суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . жителькою с. Просіка Чернівецького району Чернівецької області, право власності на нерухоме майно, що розташоване в АДРЕСА_1 , до складу якого входить: житловий будинок літ. «А», загальною площею 91,7 кв.м., в тому числі житловою площею 44,5 кв.м., поверх підвальний літ. «А1 пд», прибудова літ. «А1», тераса літ. «А2», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральня літ. «Г», навіс «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «Є», сарай літ. «Є1», сарай літ. «Ж», сарай літ. «З», криниця № 1, ворота № 2, огорожа № 3, огорожа № 4, ворота № 5, вимощення № 6.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua