Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №708/985/26 — Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/985/26

Провадження № 2/708/717/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свою представницю - адвоката Дем`яненко К. О. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше встановленого мінімального розміру аліментів, до повноліття дитини.

В обґрунтування поданого позову зазначила, що сторони у справі мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але у зареєстрованому шлюбі не перебували.

Син сторін проживає разом із позивачкою та перебуває на її повному забезпеченні і утриманні, оскільки відповідач участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, добровільно матеріальну допомогу не надає, що стало підставою для звернення до суду. Тому, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 а до його повноліття.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 05.08.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду без повідомлення учасників.

Під час підготовки справи до розгляду по суті судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 правом подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв або клопотань суду не подав.

За таких обставин суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження наявні матеріали справи, установив таке.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з питань виконання батьками обов`язку утримувати дитину та способів виконання цього обов`язку, у зв`язку із чим до їх правового регулювання підлягають застосуванню норми Глави 15 Сімейного кодексу України «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання».

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У свою чергу мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, що регламентовано частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України.

Також законодавець у частині п`ятій вказаної статті визначив, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього таких витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 Постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

З долучених до матеріалів справи письмових доказів судом установлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну малолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_1 , виданого 21.08.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чигиринського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 87.

З наданої довідки № 1855/02-28 від 30.07.2026, виданої Виконавчим комітетом Чигиринської міської ради Черкаського району Черкаської області, судом установлено, що син сторін зареєстрований та проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

З наведеного суд дійшов висновку, що спільна малолітня дитина наразі перебуває на повному утриманні позивачки.

Відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини, доказів протилежного суду не надано. За таких обставин, порушення ним свого обов`язку утримувати дитину, батьком якої він являється, є підставою для захисту порушеного права на утримання судом.

Згідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць (п. 1 ч. 1 вказаної статті).

За таких обставин, оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позову, наявні підстави для допущення негайного виконання рішення.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову стягненню із відповідача на користь держави підлягають витрати по оплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн, що відповідає вимогам п. 1.1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки при зверненні до суду позивачка відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону була звільнена від його сплати.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, судом установлено таке.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 ч. 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

Даний висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду по справі № 496/3134/19 від 13.07.2022 року.

До позовної заяви на підтвердження витрат на правничу допомогу долучена копія договору № 14072605 від 14.07.2026, укладеного між ТОВ "Центр правової допомоги" та ОСОБА_1 , копія платіжної інструкції від 14.07.2026 на суму 10 000,00 грн, ордер № 1168856 від 31.07.2026 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001192, видане 23.09.2024 Радою адвокатів Черкаської області.

Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2026, на який посилається позивачка у позовній заяві, у матеріалах справи відсутній.

З наведеного слідує, що договір про надання правової допомоги укладений позивачкою з ТОВ "Центр правової допомоги юрист 24" в особі директора Дзісь М. Р., а не безпосередньо з адвокатом, оскільки прізвище адвоката чи посилання на його свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у договорі не зазначено, оплата за надання юридичних послуг також проведена на рахунок даного товариства.

Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово роз`яснювала, що витрати на юридичні послуги особи, яка не має статусу адвоката (зокрема працівників юридичних компаній чи ТОВ), не належать до витрат на професійну правничу допомогу і не компенсуються за рахунок опонента.

За наведених обставин, витрати на юридичну допомогу, надану ТОВ "Центр правової допомоги юрист 24", не підлягають відшкодуванню позивачці за рахунок відповідача.

Напідставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-185 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 137, 139, 141, 263-265, 280-284, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 31 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники та їх адреси:

Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_2 );

Представниця позивачки: адвокат Дем`яненко Ксенія Олександрівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001192, видане 23.09.2024 Радою адвокатів Черкаської області, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_3 );

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_4 ).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ