Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №711/8424/26
Суддя: Комплєктова Т. О.
Справа № 711/8424/26
Номер провадження 3/711/2014/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ВАД № 123973, протокол серії ВБА № 123972), про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера, ІПН в матеріалах справи відсутній,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
06.08.2026 близько 12.40 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , вчинив стосовно своєї співмешканки, з якою спільно проживають однією сім`єю останні три роки, домашнє насильство, а саме умисні фізичні дії, які полягали у штовханнях, чим завдав фізичного болю та психологічних страждань потерпілій та скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 06.08.2026 близько 12.40 год., перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 вчиняв домашнє насильство психологічного характеру стосовно доньки ОСОБА_2 , а саме в її присутності штовхав її матір ОСОБА_3 , внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, причину неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Згідно ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП розглядаються у триденний строк.
Статтею 268 КУпАП не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно диспозиції ст.173-2 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, в тому числі вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Суд враховує, що норми ст. 269 КУпАП, яка визначає правовий статус потерпілого, приведено у відповідність до приписів Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” та Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” в частині автоматичного набуття дитиною статусу потерпілого, якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, підтверджується матеріалами адміністративних справ, а саме: рапортом працівника поліції від 06.08.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 06.08.2026; електронним терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії ЕТ № 113307 від 06.08.2026 та відеозаписом, на якому зафіксовано встановлення обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства стосовно неповнолітньої особи і вина його в цьому доведена.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не вбачає.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки високий, але вчинені дії не потягли суттєвих наслідків, а направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом, є правом суду, суддя приходить до висновку про відсутність підстав та умов для направлення ОСОБА_1 на проходження відповідної програми.
З урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеня його вини, відсутності обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. На підставі ст. 36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:
- ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340 (триста сорок) грн.;
- ч. 2 ст. 173-2 КУпАП – у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 510 (п`ятсот десять) грн.
На підставі ст. 36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 510 (п`ятсот десять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. О. Комплєктова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua