Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №699/1453/26 — Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1453/26

Номер провадження № 1-кп/699/140/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з повною технічною фіксацією кримінальне провадження № 62025170030015407

за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Дмитрівка Шахтарського району Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, з неповною середньою освітою, розлученого раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 407 КК України

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, на посаді старшого навідника 1 самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї артилерійського дивізіону вказаної військової частини, у військовому званні «солдат», діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, після закінчення лікування у військовій частині НОМЕР_2 , що розташовувалась у АДРЕСА_3 , 02.01.2026 без поважних причин, не з`явився вчасно на службу в розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_4 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього, поки 13.05.2026 не був затриманий слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області в порядку ст. 208 КПК України біля буд. № 144/1 по вул. Благовісній у м. Черкаси Черкаської області.

Отже, за вказаних обставин, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, не з`явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, що вчинено в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Також він, ОСОБА_4 , 09.05.2026 близько 22 год. 00 хв., більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_5 , почув крики, що лунали з квартири АДРЕСА_6 цього ж будинку, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після цього ОСОБА_4 прийшов до квартири ОСОБА_9 , де під час спільного вживання алкогольних напоїв між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. Під час конфлікту ОСОБА_4 умисно наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в ділянку плеча, внаслідок чого ОСОБА_10 упав спиною на підлогу. Після цього у ОСОБА_4 раптово виник прямий умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи неминучість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що ОСОБА_10 перебував у лежачому положенні на підлозі та не міг чинити належного опору, сів зверху на нього, наніс один удар долонею правої руки у ділянку обличчя, після чого обома руками почав здавлювати органи шиї потерпілого, продовжуючи свої дії, спрямовані на спричинення смерті ОСОБА_9 .

Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: перелому під`язикової кістки в місці зчленування лівого великого ріжка з її тілом та середній третині правого великого ріжка, крововиливи у прилеглі тканини під язикової кістки та пластини щитоподібного хряща, крововиливи в товщі тканин голосової щілини, крововиливи під легеневою плеврою, поодинокі крововиливи на кон`юнктиві повік обох очей, крововилив в товщу верхньої третини правого грудинно-ключично-соскоподібного м`язу справа, крововилив в товщу середньої третини грудинно-ключично-соскоподібного м`язу зліва, крововиливи в товщі тканин верхньої і середньої третини шиї справа і зліва та по її передній поверхні, синець на лівій стороні верхньої третини шиї, гострого розладу кровообігу в судинах легень з утворенням крововиливів, набряку і емфіземі легень, ділянки ателектазу та дистелектізу легень, різкого деструктивного набряку-набубнявіння речовини стовбурового відділу, дрібних крововиливів частки зліва з лейкостазами в окремих судинах, набряків та нерівномірних набубнявінь речовини головного мозку, внаслідок яких ОСОБА_12 помер. Відповідно до висновку експерта від 13.05.2026 № 05-6-02/173 смерть ОСОБА_13 настала від насильницької асфіксії при механічному здавлюванні (странгуляції) органів дихальної системи шиї.

Отже, ОСОБА_4 вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 115 КК України.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Обсяг доказів

Суд установив, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, встановлених в обвинувальному акті, свою винуватість в інкримінованих правопорушеннях визнає в повному обсязі.

Суд поставив на обговорення питання стосовно доцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому роз`яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України та наслідки розгляду кримінального провадження у такому порядку, а саме позбавлення права оспорювати встановлені фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Потерпіла ОСОБА_6 заперечила щодо здійснення судового розгляду у порядку, передаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки не вірить у щире каяття обвинуваченого.

Представник потерпілого ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_7 - фактично не заперечував щодо судового розгляду у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, однак заявив клопотання про допит свідків, які могли повідомити про дії обвинуваченого, вчинені з метою приховування його причетності до інкримінованого вбивства, а також з метою з`ясування протиправної поведінки обвинуваченого відносно інших осіб, які знали про вчинення обвинуваченим інкримінованого вбивства.

Прокурор, обвинуваченйи та захисник заперечували щодо допиту свідків, оскільки свідкі не були очевидцями вчиненого правопорушення, а обвинувачений повністю визнає себе винним у межах пред`явленого обвинувачення.

Заслухавши думки учасників судового провадження, урахувавши, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин та повністю визнає себе винуватим, беручи до уваги відсутність будь яких сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів по справі. Суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого, а також доказів щодо процесуальних витрат та речових доказів.

2.2. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 407 КК України, визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих правопорушень, викладених в обвинувальному акті.

Повідомив, що до завершення лікуванні 01.01.2026 залишив медичну установу та не повернувся до місця служби. До 11 травня 2026 року проживав у м. Корсуні-шевченківському разом зі своєю співмешканкою. 11 травня 2026 року звернувся до ВСП з метою поновлення на військовій службі, однак 13.05.2026 був затриманий на територій війькової частини за підозрою у вчиненні інкримінованих правопорушень.

Що стосується вчинення ним вбивства ОСОБА_9 , пояснив, що квартира ОСОБА_9 розташована над квартирою, у якій обвинувачений проживав разом зі своєю співмешканкою. 09.05.2026 обвинувачений , перебуваючи у квартирі своєї співмешканки та вживаючи пиво, через вентиляційний отвір чув, як ОСОБА_9 викрикує образи в сторону співмешканки ОСОБА_15 .

Обвинувачений біля 21:00 години 09.05.2026 піднявся до квартири потерпілого ОСОБА_9 та просив останнього припинити образи. ОСОБА_9 запросив обвинуваченого до квартири та запропонував вжити алкоголь та примиритися.

Вони разом вживали горілку, однак через деякий час потерпілий знову образив співмешканку обвинуваченого, після чого між обвинуваченим та ОСОБА_9 сталася бійка. Потерпілий впав на підлогу. Обвинувачений почав його душити. після припинення супротиву потерпілого, обвинувачений припинив душити. Після чого знайшов свій телефон, помив руки у ванній та повернувся у квартиру своєї співмешканки. Обвинувачений зазначив, що він не закрив кран у ванній кімнаті у квартирі потрепілого. У цей вечір обвинувачений у телефонній розмові повідомив співмешнку про те, що він побився з ОСОБА_9 .

Наступного дня зранку обвинувачений вийшов до магазина, придбав пива та потім провів на річці приблизно пів дня. Після цього пішов на металобазу, де він працював. Увечері, вже в темну пору, повернувся до місця проживання. Там у нього стався конфлікт зі співмешканкою. Він деякий час провів на металобазі, після чого вночі повернувся до місця проживання.

Наступного дня, 11.05.2026, працівники поліції доставили його до ВСП у мю Сміла, оскільки обвинувачений хотів повернутися до служби у ЗСУ. після чого ОСОБА_15 був влаштований до резервного батальону.

13.05.2026, на території дислокації військової частини, ОСОБА_15 був затриманий за підозрою у вчинення вбивства ОСОБА_9 .

Обвинувачений зазначив, що кається у вчиненому, однак змінити обставини вже не може.

2.3. Позиція потерпілої сторони

Потерпілий ОСОБА_14 , який є рідним братом вбитого ОСОБА_9 , у судовому засіданні особисто участі не брав. Водночас, його представник адвокат ОСОБА_7 зазначив про відсутність щирого каяття обвинуваченого. Просив застосувати сувору міру покарання.

Суд звертає увагу на те, що також у обвинувальному акті потерпілою у кримінальному провадженні вказано ОСОБА_6 , яка є дружиною брата загиблого. Потерпіла також вказала про відсутність щирого каяття обвинуваченого та просила застосувати до обвинуваченого суворе покарання.

Суд звертає увагу, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 55 КПК України, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої – третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням – потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Потерпіла ОСОБА_6 не є близькою родичкою чи членом сім`ї вбитого потерпілого. З огляду на ц суд вважає, що ОСОБА_6 було визнано потерпілою без належних на те підстав, однак суд не може позбавити ОСОБА_6 статусу потерпілої.

2.4. Дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.

Стороною обвинувачення надано витяг з ЄРДР та низку документів, які характеризують обвинуваченого.

ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності. Судимість погашена.

Відповідно до наявної у справі довідки КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_4 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

2.5. Висновки щодо доведеності винуватості.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів оцінив з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, надані державним обвинуваченням докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Під час судового розгляду встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не суперечать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.

Отже, суд поза розумним сумнівом встановив, а сторона обвинувачення довела, що ОСОБА_4 вчинив такі кримінальні правопорушення:

- передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, яке полягало в тому, що він, будучи військовослужбовцем, не з`явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, що вчинено в умовах воєнного стану;

- передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, яке полягало у вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

У обвинувальному акті зазначено, що обставиною, яка пом`якшує покарання, є щире каяття, а обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Що стосується щирого каяття слід зазначити таке. Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 199/6365/19.

Під час судового розгляду обвинувачений надавав викривальні щодо себе покази, у повному обсязі визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованих правопорушень, однак суд вважає, що формальне визнання своєї вини не є ознакою наявності щирого каяття. Тому під час судового розгляду суд не встановив наявності такої обставини, як щире каяття обвинуваченого.

Разом з тим, поведінка обвинуваченного під час судового розгляду свідчить про його активне сприяння розкриттю злочину, що суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання.

Водночас, ураховуючи приписи ст. 337 КПК України, суд позбавлений права самостійно встановлювати обставини, які обтяжують покарання, оскільки це є виходом за межі висунутого обвинувачення та призведе до погіршення становища особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

4. Мотиви призначення покарання

Частиною 5 ст. 407 КК України передбачено, що самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, караються позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Положеннями ч. 1 ст. 115 КК України передбачена відповідальність за вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, що карається позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання.

Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а інше - до особливо тяжких, особу винного, який є військовослужбовцем, бере до уваги відсутність обставин, які обтяжують покарання, та наявність обставини, яка пом`якшує покарання.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у межах санкцій статей КК України, а саме:

- за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років шість місяців;

- за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.

При цьому в строк остаточно призначеного покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення з часу затримання, починаючи з 13.05.2026.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана, цивільні позови не заявлено.

На момент розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 на підставі ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05.08.2026 перебуває під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 234 на строк до 03.10.2026 включно.

Прокурор просив до набрання вироком законної сили обрати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ураховуючи обставини справи та характеризуючі обвинуваченого матеріали, суд вважає виправданим застосування такого запобіжного заходу.

Процесуальні витрати в межах кримінального провадження складаються з витрат на проведення судових експертиз у загальній сумі 114 132,87 грн/ 103 218,64 грн, які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років шість місяців;

- за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.

Строк покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, утримуючи його в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 234.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 в строк покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з 13.05.2026 до дати набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у загальному розмірі 114 132,87 (сто чотирнадцять тисяч сто тридцять дві грн 87 коп.) грн, з яких:

- за експертизою від 27.06.2026 № СЕ-19/124-26/6725-БД - 20 865,34 грн;

- за експертизою від 27.06.2026 № СЕ-19/124-26/6726-БД - 10 925,16 грн;

- за експертизою від 27.06.2026 № СЕ-19/124-26/6729-БД - 34 332,22 грн;

- за експертизою від 25.06.2026 № СЕ-19/124-26/6728-БД - 20 237,39 грн;

- за експертизою від 27.06.2026 № СЕ-19/124-26/6727-БД - 10 925,16 грн.

- за експертизою від 25.05.2026 № СЕ-19/124-26/6569-Д - 1 925,44 грн;

- за експертизою від 21.05.2026 № СЕ-19/124-26/6561-Д - 1 925,44 грн;

- за експертизою від 25.05.2026 № СЕ-19/124-26/6567-Д - 1 925,44 грн;

- за експертизою від 26.05.2026 № СЕ-19/124-26/6560-Д - 2 406,80 грн;

- за експертизою від 26.05.2026 № СЕ-19/124-26/6570-Д - 1 925,44 грн.

- за експертизою від 23.06.2026 № СЕ-19/124- 26/6670-ФХД - 2 888,16 грн;

- за експертизою від 26.06.2026 № СЕ-19/124- 26/6682-ФХД – 3 850,88 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон РОСО X65G, яким користувався ОСОБА_10 , який зберігається в кімнаті для зберігання речових доказів ГУНП в Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 341 – передати спадкоємцям ОСОБА_9 ;

- мобільний телефон «Samsung», належний ОСОБА_4 , який зберігається в кімнаті для зберігання речових доказів ГУНП в Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 341 – повернути ОСОБА_4 ;

- змив з ручки вхідних дверей із внутрішньої сторони, змив з ручки других дверей із зовнішньої сторони, змив з ручки других вхідних дверей із внутрішньої сторони, пожежне сміття з килима коридору, полімерна пляшка коричневого кольору «Тетерів», прозора полімерна пляшка об`ємом 2 літра, коробка з під чаю, скляна пляшка «Nemiroff», скляна чарка з написом «Мягков», штани темних відтінків в полоску синього кольору, фрагмент взуття на ліву ногу зі слідами обвуглення, змив з ручки дверей туалету з внутрішньої сторони, змив з ручки дверей туалету із зовнішньої сторони, змив з ручки ванної кімнати із зовнішньої сторони дверей, змив з ручки ванної кімнати з внутрішньої сторони дверей, змив з поверхні змішувача та розсіювача з ванної кімнати, каструля металева з кришкою, скляна пляшка «Nimiroff», штани спортивні ОСОБА_4 , кофта натільна ОСОБА_4 , зразки букального епітелію, зразки букального епітелію, зрізи нігтів з правої та лівої рук, змиви з правої та лівої рук, виготовлена дактилокарта підозрюваного ОСОБА_4 , зрізи нігтів з правої та лівої рук, зразки волосся з п`яти частин голови, змив з області шиї, дактилокарта трупа, які зберігаються в кімнаті для зберігання речових доказів ГУНП в Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 341 – знищити;

- флеш накопичувач з відеозаписами з камер відеоспостереження за адресою вул. Стуса, 12, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаський район Черкаська область (територія КП «Ринок»); флеш накопичувач з відеозаписами з камер відеоспостереження за адресою вул. Стуса, 3, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаський район Черкаська область (магазин «Каскад»); флеш накопичувач з відеозаписами з камер відеоспостереження за адресою вул. В Чорновола, 11, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаський район Черкаська область (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); флеш накопичувач з відеозаписами з камер відеоспостереження за адресою вул. Стуса, 16 м. Корсунь-Шевченківський, Черкаський район Черкаська область (приватне домоволодіння); DVD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження за адресою вул. В. Чорновола, 6 м. Корсунь-Шевченківський, Черкаський район Черкаська область (магазин " ІНФОРМАЦІЯ_4 "); флеш накопичувач з відеозаписами з камер відеоспостереження за адресою вул. Ювілейна, 4, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаський район Черкаська область (будинок), флеш накопичувач з аудіозаписами з ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», які приєднано до матеріалів кримінального провадження № 62025170030015407 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку, з обов`язковим врученням (направленням) учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

СуддяОСОБА_1