Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №569/22428/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Музичук В.В.

справа №569/22428/25

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Штогрін Ольга Володимирівна,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - адвокат Пилипчук Леся Мінівна,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Скоромна Юлія Анатоліївна, ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Скоромна Юлія Анатоліївна, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Скоромна Юлія Анатоліївна, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Скоромна Юлія Анатоліївна, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини – задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

13 серпня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначає, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07.08.2026 року в справі №569/22428/25 за позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Скоромна Юлія Анатоліївна, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини – задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між Адвокатським об`єднанням «Кобра» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги №255/25-10 від 14.10.2025 року. На виконання доручення клієнта – ОСОБА_1 було надано правничу допомогу, загальна вартість якої становить 16380,00 грн. Просить ухвалити додаткове рішення у справі №569/22428/25, яким стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16380,00 грн.

17 серпня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 до суду надійшли заперечення на клопотання, в яких зазначила, що ознайомившись зі змістом вказаної заяви та доданими документами, вважає, що визначений позивачем-відповідачем розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, обсяг та зміст наданих послуг не відповідає дійсності, їх вартість є суттєво завищена. Стягнення вказаних витрат з відповідача на користь позивача суперечитиме завданню та основоположним принципам цивільного судочинства. Просить залишити заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без задоволення.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися. Представник подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися. Представник подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Просить врахувати заперечення при ухваленні рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

За змістом ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом невирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаютьсяу разі задоволення позову - на відповідача.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв"язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1,2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи. До витрат, пов"язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов"язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов"язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем ОСОБА_1 надано: копію договору №255/25-10 про надання правничої допомоги від 14 жовтня 2025 року між Адвокатським об`єднанням «КОБРА» а Шалійко А.В., ордер Серія ВК №1194161, додаток №1до Договору пр. надання правничої допомоги №255/25-10 від 14.10.2025 року, рахунок до Договору про надання правничої допомоги №255/25-10 від 14 жовтня 2025 року, копії квитанції на оплату за надання правничої допомоги від 26 січня в сумі 11380,00 грн, додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги №255/25-10 від 14.10.2025 року 10 серпня 2026 року, рахунок до Договору про надання правничої допомоги №255/25-10 від 14 жовтня 2025 року, копію квитанції від 12.08.2026 року за надання правничої допомоги в сумі 5000,00 грн, Акт приймання передачі наданої правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги №255/25-10 від 14 жовтня 2025 року.

Пунктом 9 ч. 1ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

У ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат:1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, від 12 січня 2022 року у справі № 918/548/21).

Європейський суд з прав людини зазначає, що присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Штогрін О.В. в частині стягнення витрат на правову допомогу та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат, що вже понесені ним. Враховуючи заперечення та розмір витрат, про стягнення яких просить заявник, на думку суду, є завищеним щодо іншої сторони спору, а тому, зменшення судом суми відшкодування витрат на правову допомогу до 10000 гривень відповідатиме принципу розумності та реальності витрат, буде справедливим щодо іншої сторони спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,89,258-259,263-265,268,270 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Скоромна Юлія Анатоліївна, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Скоромна Юлія Анатоліївна, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса для листування, зазначена у відзиві: АДРЕСА_3 .

Третя особа: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Скоромна Юлія Анатоліївна, адреса: 33013, м. Рівне, проспект Миру, буд. 9.

Третя особа: ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя -