Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №370/923/26 — Макарівський районний суд Київської області

"08" вересня 2026 р. Справа № 370/923/26

Провадження № 1-кп/370/33/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-ще Макарів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111210000057 від 06.03.2026 по обвинуваченню,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще Макарів, Макарівського району, Київської області, громадянина України, українця, маючого середньо-спеціальну освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що сержанта поліції ОСОБА_5 та старшого сержанта поліції ОСОБА_6 призначено на посаду поліцейських сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, відповідно до наказу №253 о/с від 22.08.2025.

Відповідно до посадових інструкцій поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , на них покладено, серед інших, наступні обов`язки: припиняти правопорушення, надавати допомогу громадянам які її потребують; складати, у межах компетенції, протоколи про адміністративні правопорушення та здійснення, у визначених законом випадках, провадження у справах про адміністративні правопорушення; патрулювати територію обслуговування з метою проведення превентивних заходів з попередження та виявлення правопорушень, забезпечення безпеки дорожнього руху, публічної безпеки та порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, інших публічних місцях; здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, регулювання дорожнього руху; у разі виявлення ВРПП ознак кримінального правопорушення, доповідати начальнику ВРПП (старшому інспектору-черговому) про необхідність направлення слідчо-оперативної групи на місце його вчинення.

При цьому, Законом України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно положень п. 1, 2, 3, 4, 11 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України є службовими особами, оскільки постійно здійснюють функції представників влади.

При цьому встановлено, що 05 березня 2026 року о 09.59 годині, екіпаж “АКЦЕНТ-511” у складі поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , в однострої, на службовому автомобілі марки Mitsubishi Outlander д.н.з. НОМЕР_1 на синьому фоні, під час патрулювання вулиці Димитрія Ростовського в селищі Макарів Бучанського району Київської області, неподалік буд.97, за Google-координатами 50.478886 29.815021, зупинили транспортний засіб ВАЗ 2109 синього кольору д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , за порушення підпункту "в" пункту 2.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), а саме недотримання обов`язку водія користуватися засобами пасивної безпеки.

Після зупинки автомобіля, поліцейським ОСОБА_5 запропоновано ОСОБА_4 надати документи для перевірки відповідно до вимог п. 2.4 ПДР України.

У подальшому, в ході спілкування та перевірки документів ОСОБА_4 , у поліцейських виникла підозра про наявність в останнього ознак алкогольного сп`яніння, зокрема через наявність характерного запаху алкоголю із порожнини рота. Враховуючи викладене, поліцейські відповідно до наказу МВС України №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», запропонували пройти ОСОБА_4 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, від чого останній відмовився.

Усвідомлюючи, що стосовно нього буде складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення дій та не вжиття заходів, спрямованих на притягнення його до адміністративної відповідальності

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, бажаючи уникнути притягнення до адміністративної відповідальності за скоєні адміністративні правопорушення, діючи в своїх інтересах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, 05.03.2026 року, о 10.04 годині, ОСОБА_4 , перебуваючи в селищі Макарів по вул. Димитрія Ростовського, неподалік буд.97, за Google-координатами 50.478886 29.815021, звернувся до поліцейського СРПП ОСОБА_6 , який є службовою особою, з проханням щодо не складання відносно нього адміністративних матеріалів та пропозицією надання за це неправомірної вигоди.

Після чого, поліцейський СРПП ОСОБА_6 усвідомлюючи, що повідомлення ОСОБА_4 очевидно свідчить про висловлення наміру та готовність надати неправомірну вигоду, керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме: Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», попередив останнього про настання кримінальної відповідальності за пропозицію надання неправомірної вигоди.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 05.03.2026 року о 10.06 годині, перебуваючи в тому ж місці за тією ж адресою, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 369 КК України, за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, та відверто ігноруючи попередження про настання кримінальної відповідальності за його дії, в момент виконання поліцейським СРПП ОСОБА_6 покладених на нього службових обов`язків, діючи з прямим умислом, з метою уникнути адміністративної відповідальності, передбаченої санкціями ч. 1 ст.130 та ч.5 ст. 121 КУпАП, повторно висловив пропозицію надання неправомірної вигоди поліцейському СРПП ОСОБА_6 у розмірі 10 000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердив обставини його вчинення, так як вони викладені у вироку вище, та пояснив, що у березні 2026 приблизно о 10.00год. у селище Макарів, Київської області, по вул. Д. Ростовського його зупинили працівники поліції, представились, та показали свої службові посвідчення. Причина зупинки була, непристебнутий пасок безпеки, за що було складено адміністративний протокол. Після того, як він вийшов зі свого автомобіля, працівник поліції йому повідомив, про в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, про що також буде складено відповідний протокол. За не складання відносно нього адміністративних матеріалів, запропонував працівникам поліції 10 000,00 гривень. У скоєному щиро кається та просить суд суворо не карати.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, та, як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думки учасників судового розгляду, роз`яснивши учасникам судового провадження вимоги ст. 349 КПК України, а саме те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, а також, визнання предметів речовими доказами.

Оцінюючи зазначене, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Згідно ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Так, при призначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходить із загальних засад призначення покарання, та враховує тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин, ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини у скоєному, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має ІІІ групу інвалідності, за місцем проживання характеризується посередньо, обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченому - щире каяття, відсутність обставин, що його обтяжує, а також, думку прокурора щодо виду та міри покарання, яка вважала, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді штрафу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його дії.

Саме таке покарання, на переконання суду, є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Крім того, суд, також, врахував думку обвинуваченого, висловлену ним у судових дебатах, який просив врахувати його майновий стан, оскільки, він на даний офіційно не працює, має мінімальну пенсію по інвалідності, у зв`язку з чим, суд прийшов до висновку щодо необхідності встановити ОСОБА_4 розстрочку штрафу на 10 місяців, у відповідності до ч. 4 ст. 53 КК України, яка передбачає розстрочку призначеного такого виду покарання, як штраф, певними частинами строком до одного року.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжні заходи, не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 4 ст. 53 КК України, розстрочити виплату штрафу на 10 місяців рівними частинами, а саме, по 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок щомісяця.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Речовий доказ: відеозаписи з назвами «Добрянський 1», «Добрянський 2», «export-tn5jy», «export-jsam9», які знаходиться на диску та відеозаписи з назвами «export-tn5jy», «export-jsam9», які знаходяться на диску з назвою «Бабенко», зберігати в матеріалах кримінального провадження №12026111210000057.

Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області, а для учасників цього кримінального провадження строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1