Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №365/853/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/853/26

Номер провадження 1-кп/365/61/26

В И Р О К

Іменем України

08 вересня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 2 кримінальне провадження № 12026116080000091 від 18.08.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Березань Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, працездатної, офіційно непрацюючої, одруженої, такої, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше несудимої

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що своїми умисними протиправними діями вона вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження, за наступних обставин.

Суд вважає встановленим, що 14.08.2026 року приблизно о 20 год 50 хв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували за адресою: АДРЕСА_2 . В цей час між ними виник словесний конфлікт із супроводом нецензурної лексики та образ в бік один одного, в ході якого у ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в цей же день, тобто 14.08.2026 приблизно о 20 годині 55 хвилини перебуваючи поряд з будинком АДРЕСА_2 , схопила ОСОБА_4 двома руками за волосся і нанесла один удар кулаком правої руки в область лівого виска та повалила на землю. В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_5 пальцем правої руки почала тягнути верхню ліву губу в результаті чого спричинила зсаднення на верхній губі зліва. Не зупиняючись, продовжуючи реалізовувати кримінально-протиправний умисел ОСОБА_5 , умисно нанесла близько 4 ударів кулаками правої та лівої рук в обличчя, поперекової ділянки та верхньої третини лівого стегна ОСОБА_4 .

Згідно висновку експертного дослідження № 21 від 19.08.2026 у ОСОБА_4 виявлено синці: на лобній ділянці зліва, в поперековій ділянці справа, по зовнішній поверхні у верхній третині лівого стегна; ділянки зсаднення: на верхній губі зліва, на лобній ділянці справа, на щочній ділянці справа. Виявлені тілесні пошкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_5 заподіяла умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнала повністю та показала, що 14.08.2026 приблизно о 20 годині 30 хвилин вона разом із своїм меншим сином перебувала у себе в дворі за місцем проживання: АДРЕСА_2 . В цей час по вулиці проходила сім`я потерпілої та остання почала вживати нецензурні слова по відношенню до її дітей. Вона, ОСОБА_5 , не витримала цього та вибігла зі свого двору. Вони почали виражатися нецензурною лайкою одна на одну та вона, не стримуючись схопила за волосся потерпілу і почала бити. Потім вийшов з двору її чоловік опираючись на сапу в руках, оскільки він пресувається на протезі, та почав їх відтягувати одну від одної. Вона не перебувала у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Визнає всі ті тілесні ушкодження, які нанесла потерпілій відповідно до обвинувального акту. Просила застосувати до неї покарання у виді штрафу, зазначила, що офіційно не працює, але має підробіток, зможе сплатити штраф. Щиро розкаялася у вчиненому, жалкує з приводу вчиненого, засуджує свою поведінку, кається що спричинила тілесні ушкодження потерпілій, готова нести відповідальність за вчинене.

Суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Проти цього не заперечують учасники судового провадження, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин і суд не має сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Покази обвинуваченої ОСОБА_5 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, судом не досліджувались.

Суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_5 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 125 КК України, так як обвинувачена своїми умисними діями вчинила заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Обвинувачена ОСОБА_5 винна у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (проступку), є осудною і підлягає покаранню за його вчинення.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання з урахуванням визнання вини обвинуваченою, наявності пом`якшуючих відповідальність обставин та відсутності обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченої, у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні просила суд визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання, яке буде відповідати вимогам закону.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд, відповідно до ст. 65-67 КК України, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 12 КК України вчинене обвинуваченою ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Надаючи оцінку особі обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує, що: за місцем проживання обвинувачена характеризується посередньо; не є депутатом селищної ради; не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога; одружена, є матір`ю двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, раніше несудима.

Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.

Враховуючи те, що вчинене кримінального правопорушення є кримінальним проступком, особу винної, а також обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання передбачене санкцією даної статті у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, з огляду та на підставі ч. 2 ст. 65 КК України, суд зауважує про переконаність в тому, що визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень, а також відповідає таким принципам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Призначене покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого кримінального правопорушення (проступку) і особою винного.

Водночас, призначення будь-якого іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, на переконання суду, не буде відповідати означеному та не матиме суспільно корисних наслідків, регламентованих ст. 50, 65 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.

Речовий доказ: компакт-диск марки «AXENT» формату DVD-R з написом «Жуківка Лемешко 14.08.2026», на якому міститься відео файл із назвою «Жуківка Лемешко 14.08.2026», розміром 58,8 МБ, довжиною 4 хвилини 41 секунда, який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026116080000091 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50, 53, 65-67, ч. 1 ст. 125 КК України, ст. 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В АЛ И В:

Визнати винуватою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речовий доказ: компакт-диск марки «AXENT» формату DVD-R з написом «Жуківка Лемешко 14.08.2026», на якому міститься відео файл із назвою «Жуківка Лемешко 14.08.2026», розміром 58,8 МБ, довжиною 4 хвилини 41 секунда, який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026116080000091 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Згурівський районний суд Київської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1