Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №292/20/26 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/20/26

Номер провадження 1-кп/292/61/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року селище Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12025065680000051 від 10.06.2025 по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженки смт. Червоноармійськ Житомирської області,

громадянки України, з професійною-технічною освітою, заміжньої,

має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючої

продавцем у ФОП " ОСОБА_8 ", депутатом не являється, пільг та

інвалідності не має, зареєстрованої та проживаючої по

АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , не судимої

за ч. 1 ст. 125 КК України

В С Т А Н О В И В :

07 червня 2025 року, близько 21 год 45 хв, навпроти будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 , ОСОБА_9 з однієї сторони та їх сусідами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з іншої сторони, на ґрунті довготривалих неприязних відносин виникла сварка, під час якої на вулицю вийшла ОСОБА_4 і під час конфлікту у ОСОБА_6 виник умисел на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, у вказаний день, час та місці, ОСОБА_6 підійшла до ОСОБА_4 та нанесла один удар кулаком правої руки в область лівої скроні, від якого потерпіла впала на щебеневе покриття, вдарившись колінами та обличчям.

Після цього, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_6 нанесла лежачій на землі ОСОБА_4 два удари кулаком правої руки в область потилиці.

У результаті протиправних дій, ОСОБА_6 умисно заподіяла ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді ділянок осаднення на спинці носа, на лівій щоці, в ділянці носогубного трикутника, ближче до червоної кайми верхньої губи та обох крилах носа, на підборідді зліва, на лівій щоці, а також осаднення шкіри в ділянці обох колінних суглобів, на передній поверхні верхньої третини правої гомілки, синця на лівому передпліччі, крововиливу під слизову нижньої губи та садна на слизовій верхньої губи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та цивільного позову не визнала. Повідомила, що у її родини з сусідами ОСОБА_12 склались неприязні стосунки, які тривають уже десятиліття, у результаті чого виникають часті конфлікти. 07 червня 2025 року, близько 21 год., пішла з дочками на прогулянку. Близько 22 год. поверталися додому і побачили, що навпроти воріт при в`їзді у їх подвір`я лежать три автомобільні шини діаметром R-13, яких перед цим не було. У цей час на дорозі знаходились ОСОБА_13 та його дружина ОСОБА_14 з меншою дочкою. Запитала навіщо вони поклали шини перед воротами та відкинула їх ногою до території сусідів. ОСОБА_13 відповів, що шини будуть лежати там, де лежали і витягнув з під руки ножа, відкрив лезо та почав погрожувати та кричати, а потім взяв відсів у руку та кинув на неї з дітьми і почав підходити до них. Відходила до хвіртки, тримаючи меншу дочку на руках і у цей час з подвір`я вибіг її чоловік ОСОБА_15 та став між нею та ОСОБА_16 . Сусід кричав, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував ножем та йшов на ОСОБА_17 , який відходив в сторону огороду. ОСОБА_18 почала відтягувати ОСОБА_19 , а чоловік вибив ножа ногою та впав на спину. Оглянувшись на мить назад, побачила, що потерпіла перебуває в зігнутому положенні руками впершись на дорогу, при цьому коліна на землі не перебували. ОСОБА_18 відтягнула свого чоловіка і ОСОБА_15 встав та почав викликати поліцію. Коли вони знову обернулась то побачили, що ОСОБА_20 стоїть у хвіртці при вході у своє подвір`я. Зазначила, що жодних ударів та тілесних ушкоджень потерпілій не наносила ні вона, ні її чоловік, а сам конфлікт тривав всього 10-15 хвилин і в цей час на місці події неповнолітньої ОСОБА_21 "яни не бачила. Її мати ОСОБА_22 під час конфлікту присутня не була. У кінці конфлікту по дорозі проходив ОСОБА_23 , з яким ОСОБА_15 не спілкувався. По приїзду поліції у них відібрали пояснення. Також приїжджала швидка допомога до ОСОБА_24 і коли остання перебувала в автомобілі, бачила на верхній губі краплю крові. Вказала, що коли ОСОБА_13 та її чоловік боролися на траві, вона була на відстані близько 3 метрів від них, а дочка ОСОБА_25 стояла у хвіртці. Утворення в ОСОБА_4 тілесних ушкоджень пояснила тим, що потерпіла зачепилась за шини і впала, однак цього не бачила, а їй це повідомила дочка ОСОБА_25 . З приводу погроз ОСОБА_19 зверталась із заявою у поліцію.

Незважаючи на те, що обвинувачена своєї вини не визнає, її винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення, підтверджується показаннями потерпілої, свідків та експерта, допитаних під час судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні дала показання про те, що з обвинуваченою є сусідами та перебуває у неприязних стосунках більше 20 років, у зв`язку з частими конфліктами. 07 червня 2025 року, близько 22 год, перебувала в своєму будинку, коли до неї забігла внучка ОСОБА_26 та повідомила, що ОСОБА_27 свариться з батьками. Вийшовши з будинку, побачила на дорозі обвинувачену, яка тримаючи на руках свою малу дитину, сварилася з її сином ОСОБА_16 та невісткою ОСОБА_14 за те, що вони поклали автомобільні шини біля паркану. У ході сварки ОСОБА_27 обзивала сина, невістку та внучку різними поганими словами. Коли вона почала обзивати внучку, син не стримавшись почав іти до обвинуваченої, яка з криками втекла у подвір"я. Син з невісткою розвернулися та почали йти в напрямку їх подвір`я, а вона йшла позаду. У цей час, зі свого подвір"я вибіг чоловік обвинуваченої - ОСОБА_15 , підбіг до неї та вдарив кулаком в потилицю, від чого вона зупинилася і почала хитатись. До ОСОБА_17 підбіг син ОСОБА_10 та запитав навіщо той вдарив її, після чого побіг за ОСОБА_28 через дорогу, переслідуючи його. У цей час з подвір"я вибігла ОСОБА_27 , підбігла до неї та двічі вдарила кулаком правої руки у ліву скроню, в результаті чого вона на деякий час втратила свідомість та впала на дорогу, покриту відсівом, обличчям вниз. При падінні вдарилась колінами та обличчям об землю. Прийшла до свідомості від того, що відчула два удари в область потилиці, хто наносив удари не бачила. Коли прийшла до свідомості, біля неї стояла внучка ОСОБА_26 "яна, а з носа йшла кров, і в роті був відсів. Також біля хвіртки бачила матір обвинуваченої - ОСОБА_29 . Внучка допомогла їй піднятися і вони пішли в своє подвір"я, де змила кров з обличчя. Невістка з внучкою викликали поліцію та швидку, яка надала їй медичну допомогу та забрала в м.Житомир на КТ голови. Після КТ вночі 08 червня 2025 року її госпіталізували до лікарні в с-щі ОСОБА_30 , звідки виписалась 09 червня 2025 року. Наступного дня після виписки з лікарні поїхала на СМЕ, після чого звернулася до сімейного лікаря. На її обличчі були сильні набряки та подряпини, на руці гематома. У дебатах просила обвинуваченій призначити суворе покарання та задовільнити цивільний позов. Щодо запису у картці виклику швидкої медичної допомоги про побиття її сусідом, пояснила це була помилкою з боку лікаря, оскільки останньому говорила про побиття саме обвинуваченою.

Свідок ОСОБА_10 під час допиту повідомив, що 07 червня 2025 року, близько 22 год, з дружиною та малолітньою дочкою вийшли на вулицю. Дружина з дочкою пішли прогулятися, а він біля канави через дорогу складним ножем нарізав траву кролям, після чого почав чекати дружину. У цей час з протилежної сторони вулиці йшла сусідка ОСОБА_27 , яка сказала, щоб він забрав шини, які лежали біля його паркану, бо вони їй заважають. Він відповів, щоб вона йшла до себе додому. Тоді обвинувачена почала обзивати його нецензурною лайкою. У цей час підійшла його дружина, яка зробила обвинуваченій зауваження, на що остання також почала її обзивати. На місце конфлікту вийшла його дочка Мар"яна з бабусею ОСОБА_4 . Дочка зробила зауваження ОСОБА_6 чому вона зачіпає її батьків, на що остання почала також обзивати дочку ОСОБА_31 "яну. Не стримавшись, він почав бігти в сторону обвинуваченої, щоб прогнати її і кричав, щоб вона не обзивала його та його рідних, після чого вона забігла в своє подвір"я. При цьому у руках у нього був ніж у складеному вигляді, яким обвинуваченій не погрожував. За ним йшла дружина та мати. Повернувся з дружиною на місце, де розпочався конфлікт з сусідкою. Дочка ОСОБА_32 знаходилась біля паркану. У цей момент з подвір`я вибігла ОСОБА_27 , а за нею її чоловік ОСОБА_15 , який підбіг до потерпілої та наніс їй удар кулаком в потилицю. Коли мати похитнулася, підбігла обвинувачена та нанесла їй два удари правою рукою в ліву скроню, від чого мати впала на землю, спочатку на коліна, а потім обличчям у відсів. Будучи обуреним, він побіг в сторону ОСОБА_17 , який почав втікати в протилежному напрямку через дорогу. ОСОБА_27 залишилася біля його матері на місці, а ОСОБА_18 побігла за ним. Коли ОСОБА_15 спіткнувся та впав, він нахилився над ним та почав кричати, навіщо той побив його матір. Дружина почала заспокоювати його. З того місця, де він перебував з ОСОБА_28 , він міг не бачити, що в цей час роблять його мати та обвинувачена. Зазначив, що дочка ОСОБА_33 бачила все, що відбувалось, скільки знаходилась на дорозі і в подальшому забрала матір в подвір"я. У зв`язку з побиттям матері викликали поліцію і швидку. У матері був розбитий ніс та коліна, синці на руках, обличчя та халат були у крові. Потерпілу швидкою госпіталізували в лікарню, де вона лікувалась. Повідомив, що фактично по закінченню конфлікту, по дорозі проходив сусід ОСОБА_23 .

Допитана свідок ОСОБА_11 показала, що 07 червня 2025 року, близько 22 год., вона з чоловіком ОСОБА_10 та малолітньою дочкою ОСОБА_34 вирішили прогулятися. Коли поверталися додому, побачили ОСОБА_27 зі своїми малолітніми дітьми, яка говорила їм забрали шини, які лежали біля паркану і відсовувала їх ногою. З цього приводу між ними розпочався конфлікт, оскільки шини лежали біля їхнього паркану, а не сусідського. З подвір"я вийшла дочка Мар"яна з свекрухою ОСОБА_4 . У цей час зі свого подвір`я вибіг чоловік обвинуваченої - ОСОБА_15 та підбігши до свекрухи вдарив її правою рукою в потилицю. Її чоловік ОСОБА_13 побіг за ОСОБА_35 та почали боротися, а вона їх розбороняла. Бачила, як ОСОБА_27 тримаючи на лівій руці свою малолітню дитину, підбігла до ОСОБА_4 та вдарила її один раз правою рукою у ліву скроню. Вона забрала чоловіка від ОСОБА_17 , а дочка Мар"яна допомогла підвестися свекрусі, яка була вся в крові і завела на подвір"я, після чого викликала поліцію та швидку. Під час події дочка ОСОБА_32 знаходилась на дорозі поблизу потерпілої. Коли розбороняла чоловіка з сусідом, повернувши голову бачила, як обвинувачена тримаючи свою дитину, нахилилася до потерпілої та нанесла їй один удар в ліву скроню, після чого потерпіла знову впала обличчям на дорогу. У момент нанесення удару обвинуваченою потерпілій, знаходилися від них на відстані близько 4 метрів. Зазначила, що коли розбороняла чоловіків, другого удару могла і не бачити. Також зазначила, що після події бачила як на дорозі ОСОБА_15 загортав сліди, де лежала ОСОБА_4 .

Неповнолітня свідок ОСОБА_36 в присутності психолога та законного представника – матері, показала, що 07 червня 2025 року, близько 22 год, разом з двоюрідною сестрою ОСОБА_37 перебувала на подвір"ї та почули крики з дороги. Позвала бабусю ОСОБА_38 і з нею вийшли до хвіртки. Побачила, що на дорозі знаходиться сусідка ОСОБА_27 , яка тримала свою малолітню дитину на руках, та її старша дочка ОСОБА_25 . Також на вулиці були її батьки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також молодша сестра, яку ОСОБА_39 забрала до хати. Вона зробила зауваження ОСОБА_27 щодо поведінки в школі її дочки ОСОБА_25 , яка обзиває її. Обвинувачена почала обзивати її та подружок "проститутками", після чого батько, розізлившись, побіг за обвинуваченою та ОСОБА_25 , нагнавши їх до свого подвір"я. Мати побігла за батьком. Бабуся теж зробила кілька кроків від хвіртки у напрямку батька. У цей час з подвір`я вибіг ОСОБА_15 та замахнувся на неї, однак вона відвернулася. Тоді він взяв бабусю за руку і вдарив її кулаком правої руки в потилицю, від чого потерпіла захиталася, але втрималась на ногах та не впала. Підбіг тато і запитавши навіщо він вдарив матір почав наздоганяти ОСОБА_28 , який втікав. Одразу до ОСОБА_4 підбігла ОСОБА_27 та тримаючи на руках малу дитину двічі вдарила потерпілу в ліву скроню правою рукою, від чого потерпіла впала на коліна. Тоді ОСОБА_27 ще нанесла один удар по потилиці і потерпіла впала обличчям на землю. Коли вони допомагала потерпілій підвестися, бачила в неї розбите обличчя та повний рот піску і крові. По дорозі в цей час проходив сусід ОСОБА_23 , якого ОСОБА_15 просив бути за їхню сторону. На прохання матері викликала поліцію. Також бачила, як ОСОБА_27 загрібала ногою сліди крові на дорозі.

Допитаний свідок ОСОБА_9 повідомив, що 07 червня 2025 року, близько 20 год 30 хв, його дружина ОСОБА_6 з дітьми пішла на прогулянку, а він залишився вдома. Близько 22 год почув крик дитини, вибіг на вулицю та побачив, що ОСОБА_13 погрожує ножем його дружині, яка була на дорозі та тримала на руках дитину, яка плакала. Він став між дружиною та ОСОБА_16 , який почав йти на нього з ножем, погрожуючи. За ним бігла його дружина ОСОБА_18 , яка не могла його заспокоїти. Відступаючи до дороги, вибив ногою ножа з рук ОСОБА_19 . Після цього ОСОБА_18 відтягнула ОСОБА_19 до себе, ближче до воріт і всі розійшлися, а він викликав поліцію та повідомив про напад сусіда. Потерпілої та ОСОБА_21 "яни того вечора взагалі не бачив. Його теща ОСОБА_22 вийшла на вулицю уже після конфлікту. За яких обставин ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження йому невідомо. По приїзду, працівники поліції відбирали пояснення в нього та сусідів. Швидкої допомоги того вечора не бачив. Потерпілу ні він, ні дружина не били. Зі слів ОСОБА_27 , конфлікт відбувся через автомобільні шини, які сусід положив біля їхніх воріт. Відразу заяву до поліції про погрози з боку ОСОБА_19 не подавав, а звернувся до поліції в лютому 2026 року. Дружина подала заяву в поліцію наступного дня після події.

Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні повідомила, що з потерпілою тривалий час перебуває в неприязних відносинах. 07 червня 2025 року, у вечірній час її дочка ОСОБА_27 пішла на вечірню прогулянку зі своїми дочками. Близько 22 год 10 хв, в будинок забігла дочка ОСОБА_27 з дітьми та повідомила, що ОСОБА_13 погрожує ножем їй та дітям, і що зараз приїде поліція. Також дочка повідомила, що ОСОБА_18 відтягувала свого чоловіка ОСОБА_19 , а ОСОБА_15 вибив ніж з його рук. Через 10-15 хвилин приїхали працівники поліції та відібрали у них пояснення. Після цього через 10 хвилин вони вийшли проводити працівників поліції на вулицю і побачили, що навпроти ОСОБА_12 стоїть швидка допомога та поліція. Коли підійшли до швидкої. то в ній знаходилась ОСОБА_20 , але слідів крові та синців на ній не бачила. Все, що їй відомо про конфлікт, вона дізналася зі слів дочки, очевидцем події не була.

Допитаний свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні повідомив, що працює парамедиком в КП "ЦЕМД та МК" Житомирської обласної ради. 07.06.2025 о 09 год заступив на чергування. 07.06.2025 надійшов виклик на вул.Л.Українки, 3 в с-щі ОСОБА_30 з приводу травми носа. Прибули за адресою о 22 год 27 хв і до них звернулась ОСОБА_20 , якій надавалась медична допомога в автомобілі швидкої. Потерпіла сказала, що її побила сусідка. У ОСОБА_4 була виявлена забійна рана перенісся та хвора скаржилась на біль в ділянці носа, головокружіння. О 22 год 58 хв ОСОБА_4 госпіталізували до неврологічного відділення Житомирської обласної лікарні з підозрою на струс головного мозку. Механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпіла не повідомляла. У потерпілої були тілесні ушкодження у вигляді поверхневого садна перенісся, крововиливів, біль в ділянці носа при пальпації, а також кров на обличчі.

Неповнолітній свідок ОСОБА_42 у судовому засіданні під час допиту в присутності психолога та законного представника - батька, показала, що у її родина перебуває у неприязних стосунках з сусідами Ориновськими. 07 червня 2025 року ввечері з матір`ю ОСОБА_27 та молодшою сестрою пішли на прогулянку. Біля паркану між їх подвір"ям та подвір"ям Ориновських побачили три шини, які мати відкинула на територію Ориновських. На дорозі були ОСОБА_43 та ОСОБА_44 . Мати зробила їм зауваження щодо шин. Після цього ОСОБА_13 дістав ножа та почав ним погрожувати, нецензурно лаятись та наближатись до них. Підняв із землі щебінь та кинув на них. Вони всі почали відходити. У цей час з будинку вибіг її вітчим ОСОБА_15 і став перед ними та почав запитувати ОСОБА_45 , що він робить. ОСОБА_15 почав відходити в сторону городу через дорогу, а ОСОБА_13 йшов за ним. ОСОБА_18 відтягувала ОСОБА_45 за руки і казала, щоб він не робив цього. ОСОБА_15 вибив з рук сусіда ножа ногою, після чого впав на спину. У цей час зі своїх воріт вибігла ОСОБА_20 і під час бігу зачепилась за шини та впала. Коли вона встала, до неї підбігла ОСОБА_26 "яна, сказала щось ОСОБА_46 та побігла на подвір"я. Після цього всі почали розходитися по своїх домівках, а вітчим викликав поліцію. Мати та вітчим ударів ОСОБА_46 не наносили. Її менша сестра весь час була на руках у матері. Будь-яких ушкоджень та крові в потерпілої не бачила. Після падіння ОСОБА_20 встала і пішла до своєї хвіртки. Зазначила, що ОСОБА_21 під час падіння потерпілої не було, вона вибігла пізніше. Того ж вечора приїжджала поліція та швидка. Бабуся ОСОБА_40 під час конфлікту присутня не була, вийшла лише до швидкої. У кінці конфлікту по вулиці проходив сусід ОСОБА_23 , який ні з ким не розмовляв.

Свідок ОСОБА_47 у судовому засіданні дав показання про те, що 07 червня 2025 року, близько 22 год 30 хв, проходячи вулицею повз сусідів ОСОБА_12 та ОСОБА_48 чув крики та бачив ОСОБА_27 , потерпілу ОСОБА_38 , її сина ОСОБА_19 з невісткою ОСОБА_49 , які стояли на межі своїх домоволодінь та сварилися. Також там були мати ОСОБА_27 , її дочка та чоловік. Суті сварки не пам`ятає. Бачив, що ОСОБА_18 тримала свого чоловіка ОСОБА_19 за руку, заспокоюючи. Він пройшов повз, не зупиняючись, а до нього звернувся чоловік ОСОБА_27 з проханням, щоб він сказав, що в ОСОБА_19 в руках був ніж. Зазначив, що ножа в ОСОБА_19 не бачив. Уваги на зовнішній вигляд сусідів не звертав, оскільки були сутінки. Не бачив щоб обвинувачена била потерпілу, як і її чоловік. Пізніше того ж вечора, приблизно через 20 хвилин до нього приїхали працівники поліції та відібрали пояснення. У цей час бачив здалеку швидку допомогу на дорозі. Вказав, що між сім"ями потерпілої та обвинуваченої існують неприязні стосунки та виникають конфлікти, причини яких йому не відомі.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_50 показала, що тілесні ушкодження в ОСОБА_4 , з урахуванням їх характеру та локалізації могли утворитися внаслідок падіння на тверду поверхню, що і відображено у її висновку. Згідно первинного акту СМЕ від 09.06.2025, виконаного судово-медичним експертом ОСОБА_51 , виявлені в ОСОБА_4 тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок надання тілу прискорення при падінні на тверду поверхню. З приводу того, чи міг удар в область лівої скроні, нанесений із силою, спричинити запаморочення, втрату координації у потерпілої, що призвело до її падіння та отримання нею тілесних ушкоджень, повідомила, що все залежить від індивідуальних особливостей організму людини. Механізм травми, вказаний потерпілою, а також причинно-наслідковий зв"язок між ударом та отриманими тілесними ушкодженнями, не виключається. Обсяг та характер отриманих потерпілою тілесних ушкоджень могли бути різними при падінні від удару та при падінні у зв"язку з перешкодою.

Крім показань потерпілої та свідків, вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення доводиться даними, які містяться в досліджених у судовому засіданні письмових доказах, які суд вважає належними та допустимими, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.06.2025, згідно якого ОСОБА_4 повідомила про те, що 07.06.2025, близько 21 год 45 хв, по вул. Л. Українки в с-щі Пулини Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_27 та ОСОБА_15 спричинили їй тілесні ушкодження;

- протоколом огляду місця події від 07.06.2025, згідно якого оглянуто ділянку місцевості поблизу будинку № 3 по вул.Лесі Українки в селищі Пулини Житомирського району Житомирської області, розміром 3х15 м, покриту трав`янистим зеленим покривом. Зі східної сторони від ділянки металевий паркан зеленого кольору, висотою 1,5 м, із західної сторони - щебнева дорога, шириною 4 м. На даній ділянці місцевості виявлено три чорні автомобільні шини з маркуванням R-13;

- карткою виїзду швидкої медичної допомоги №406 від 07.06.2025, згідно якої виїзд здійснено 07.06.2025 о 22 год. 19 хв. за адресою: с-ще Пулини, вул.Лесі Українки, 3 для надання допомоги ОСОБА_4 , прибуття на місце о 22 год. 21 хв. До складу бригади швидкої медичної допомоги входили: фельдшер ОСОБА_41 та водій ОСОБА_52 . Дата захворювання 07.06.2025 о 22 год, скарги на біль в ділянці носа, головний біль, головокружіння, нудота. Зі слів хворої її побив сусід. Огляд проводився в присутності поліції. Виявлено поверхневе садно перенісся діаметром 2-3 см, кровить. При пальпації біль в області перенісся. Потерпіла ОСОБА_4 госпіталізована до лікарні 07.06.2025 о 22 год. 58 хв. з діагнозом: Закритий перелом носа, струс головного мозку.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.06.2025 з фототаблицями до нього, під час якого потерпіла ОСОБА_4 розповіла про подію, що мала місце 07.06.2025 та показала на манекені, як ОСОБА_6 нанесла їй удар кулаком правої руки в область лівої скроні, після чого вона впала на дорогу, вкриту щебенем, передньою частиною тіла та обличчям. Також показала на манекені як після її падіння ОСОБА_6 нанесла їй два удари кулаком правої руки в область потилиці;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 06.08.2025 з фототаблицями до них, згідно якого свідок ОСОБА_10 розповів про подію, що мала місце 07.06.2025 та показав на манекені, як ОСОБА_6 , підійшовши до ОСОБА_4 з правого боку, нанесла один удар кулаком правої руки в голову, після чого потерпіла впала на землю, спочатку на коліна, потім обличчям на дорожнє покриття, на дрібний гравій;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 06.08.2025 з фототаблицями до них, згідно якого свідок ОСОБА_11 розповіла про подію, що мала місце 07.06.2025 та показала на манекені, як ОСОБА_6 , нахилившись над ОСОБА_4 , яка вже лежала на землі лицем до дорожнього покриття, нанесла потерпілій один удар кулаком правої руки в голову, здебільшого в область потилиці;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.09.2025 з фототаблицями та відеозаписом до нього, згідно якого свідок ОСОБА_36 розповіла про подію, що мала місце 07.06.2025 та показала на манекені як ОСОБА_6 нанесла ОСОБА_4 два удари кулаком правої руки в голову, а саме - в ліву скроню, а також два удари кулаком правої руки в голову, а саме - в область потилиці, коли потерпіла перебувала лежачи на землі;

- висновком експерта №1367 від 24.06.2025, згідно якого у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді ділянок осаднення на спинці носа, на лівій щоці, в ділянці носогубного трикутника, ближче до червоної кайми верхньої губи та обох крилах носа, на підборідді зліва, на лівій щоці, а також осаднення шкіри в ділянці обох колінних суглобів, на передній поверхні верхньої третини правої гомілки, синця на лівому передпліччі, крововиливу під слизову нижньої губи та садна на слизовій верхньої губи. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, могли утворитися 07.06.2025 за обставин, вказаних обстеженою під час проведення слідчого експерименту за її участю 13.06.2025, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Ушкодження на обличчі та в ділянках обох колінних суглобів могли виникнути в результаті падіння з положення стоячи на тверде дорожнє покриття;

- висновками експертів №№ 1809, 1810 від 18.08.2025, згідно яких враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 , дані протоколів проведених слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не виключається можливість заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, за механізмом їх утворення, за обставин, що вказані в процесуальних документах. При судово-медичному обстеженні ОСОБА_4 будь-яких тілесних ушкоджень на волосистій частині голови виявлено не було. Локалізація та характер виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 за механізмом їх утворення могли бути заподіяні при непрямому механізмі травми - падінні на поверхню на передню поверхню тулуба;

- висновком експерта №2385 від 28.10.2025, згідно якого враховуючи наявність, локалізацію, характер тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 , при судово-медичному обстеженні, дані протоколу проведеного слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_53 , можна вважати, що за механізмом утворення тілесних ушкоджень у потерпілої це не суперечить даним процесуальних документів, а спричинення таких тілесних ушкоджень власноруч потерпілою можна виключити;

- висновком експерта №27 від 08.01.2026, згідно якого враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 можна вважати, що вони утворилися при непрямому механізмі травми - падінні на передню поверхню тулуба;

- довідкою КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" № 411 від 23.07.2025, згідно якої ОСОБА_4 знаходилася на амбулаторному лікуванні в КНП "ЦПМСД" Пулинської селищної ради з 10.06.2025 по 19.06.2025 з діагнозом: Множинні садна обличчя, носа, верхньої губи, нижньої губи і підборіддя, лівої щоки. Підшкірні крововиливи параорбітальних ділянок, більше зліва. Гематома повік обох очей. Садна верхньої третини гомілок і колінних суглобів, більше правого. Післятравматичні цефалгії, церебростенічний синдром. Забій м"яких тканин обличчя. Неповний вивих 21 зуба верхньої щелепи;

- випискою № 1354 із медичної карти стаціонарного хворого від 09.06.2025, згідно якої ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП "Лікарня" Пулинської селищної ради з 08.06.2025 по 09.06.2025 з діагнозом: Садна обличчя, обох гомілок. Струс головного мозку. Згідно анамнезу захворювання: зі слів пацієнтки отримала побої;

- консультаційним висновком спеціаліста КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради" від 08.06.2025, згідно якого ОСОБА_4 08.06.2025 проходила КТ головного мозку, за результатами якої гострої нейрохірургічної патології не виявлено;

- протоколом мультиспіральної комп"ютерної томографії № 18571-25 від 07.06.2025, згідно якого ОСОБА_4 проходила МСКТ головного мозку. Заключення: Двобічний гіперпластичний гайморит. Девіація носової перетинки праворуч.

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні досліджено відповідь на адвокатський запит з відділення № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області № 143067-2026 від 30.07.2026, у якій зазначено, що після скасування слідчим суддею Хорошівського районного суду постанови про закриття кримінального провадження №12026065680000028 від 18.02.2026 за ч. 1 ст. 129 КК України, надіслано рекомендованим листом повістки про необхідність прибуття для допиту в якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також надано доручення на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.40-1 КПК України.

З дослідженого документа не вбачається, по якому факту проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, за чиїм зверненням відомості внесені до ЄРДР та яке значення воно має у справі, що розглядається судом.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У статті 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Досліджений лист з поліції суд вважає неналежним доказом, оскільки дані, що містяться у ньому жодним чином не підтверджують обставин існування чи відсутність обставин у кримінальному провадження, що розглядається судом щодо обвинуваченої ОСОБА_6 .

Прокурором в якості доказів у кримінальному провадженні подані також рапорт поліцейського, постанови призначення експертиз, постанова про продовження строку досудового розслідування та супровідний лист.

Такі документи, відповідно до ст. 84 КПК України не є процесуальним джерелом доказів, однак досліджені судом під час розгляду справи, оскільки підтверджують прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення та рух документів у провадженні.

Показання потерпілої ОСОБА_4 , очевидців – свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та неповнолітньої ОСОБА_53 , які є близькими родичами між собою, суд вважає правдивими та належними доказами, оскільки вони узгоджуються між собою, підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , карткою виїзду швидкої медичної допомоги, висновками експертиз та медичними документами.

Показання свідків ОСОБА_9 , неповнолітньої ОСОБА_56 щодо заперечень у нанесенні потерпілій ударів обвинуваченою ОСОБА_6 суд оцінює критично, вважає їх неправдивими, оскільки допитані свідки є близькими родичами обвинуваченої, а такі їх показання спрямовані на захист обвинуваченої з метою уникнення відповідальності за вчинене.

Показання даних свідків є суперечливі навіть між собою в частини присутності на місці події потерпілої та неповнолітньої ОСОБА_57 . Даний факт заперечує ОСОБА_9 , але підтверджують ОСОБА_42 та обвинувачена.

Також такі показання свідків не підтверджуються жодними об`єктивними даними у справі та спростовуюся показаннями потерпілої, свідків, експерта та висновками експертиз, а також медичними документами.

Показання обвинуваченої щодо непричетності до спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, суд також оцінює критично та вважає їх неправдивими, оскільки вони є її способом захисту для уникнення відповідальності за вчинені протиправні дії щодо ОСОБА_4 . Такі показання обвинуваченої не підтверджуються жодними об`єктивними даними і спростовуються показаннями потерпілої, свідків, висновками експертиз та медичними документами.

Захисник обвинуваченої в судових дебатах зазначив про необхідність ухвалення судом виправдувального вироку щодо ОСОБА_6 у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. В обґрунтування цього вказав, що показання потерпілої та її родичів є надуманими, суперечать наявним в матеріалах справи висновкам експертів, спростовуються показаннями обвинуваченої, її родичів, а також вказав на суперечності у висновках СМЕ щодо механізму спричинення ушкоджень потерпілій. Просив не брати до уваги покази свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_55 та ОСОБА_54 , оскільки вони не були прямими учасниками конфлікту.

Доводи сторони захисту щодо недоведення вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки вони не базуються на нормах законодавства, судовій практиці та досліджених доказах.

Згідно ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Поданими прокурором доказами відповідно до ст.91 КПК України доведена подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченої за ч.1 ст.125 КК України та умисна форма її вини.

З об`єктивної сторони злочин характеризується: діянням (дією або бездіяльністю), спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідком у вигляді спричинення легкого тілесного ушкодження; причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідком.

Суб`єктивна сторона злочину, характеризується тільки умисною виною. Відповідальність за ст. 125 КК України настає і у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю і фактично заподіяно легке тілесне ушкодження.

Виходячи із сукупності обставин вчиненого діяння, суд вважає, що суб`єктивне ставлення ОСОБА_6 до наслідків своїх дій виявляється в умисній формі вини. Наносячи потерпілій, яка є особою похилого віку, удар кулаком в скроню з достатньою силою для її падіння, а у подальшому іще два удари в голову, обвинувачена усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачала настання суспільно небезпечних наслідків від падіння та нанесених нею ударів.

Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_6 , наносячи потерпілій удар кулаком в скроню, від чого вона впала, хоча не бажала, але свідомо припускала настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень. При чому тяжкість цих наслідків у її свідомості не було конкретизовано. У такому разі є всі підстави констатувати наявність непрямого умислу в діях ОСОБА_6 щодо спричинення потерпілій ОСОБА_4 легкого тілесного ушкодження.

Підстав уважати заподіяння тілесного ушкодження випадковим наслідком, коли особа не передбачала, не повинна була і за обставинами справи не могла їх передбачити (казусом), за матеріалами кримінального провадження не вбачається, оскільки обвинуваченою нанесено три цілеспрямовані удари потерпілій в голову.

Доводи захисника про суперечність між собою висновків судово-медичних експертиз щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Надані стороною обвинувачення висновки експертиз, зокрема № 1367 від 24.06.2025, № 1809, № 1810 від 18.08.2025, № 2385 від 28.10.2025, №27 від 08.01.2026 жодних суперечностей не містять, є доповнюючими. Експерти давали відповіді на поставлені перед ними запитання щодо визначення механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілій.

Також, безпідставними є доводи захисника щодо неврахування при прийнятті рішення показів свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_55 та ОСОБА_54 у зв`язку з тим, що вони не були прямими учасниками конфлікту.

Показання допитаних свідків суд вважає належними доказами, оскільки вони стосуються обставин події, підтверджують та доповнюють її, і узгоджуються з показаннями інших свідків та дослідженими доказами.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши наведені докази, вважає їх належними, допустимими та достовірними, які з точки зору достатності та взаємозв`язку, поза розумним сумнівом, доводять винуватість обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку і кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, обвинувачена ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку.

Згідно ст. ст. 66, 67 КК України обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Як особа ОСОБА_6 по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненому не розкаялася та в потерпілої вибачення не попросила, матеріальну та моральну шкоду потерпілій не відшкодувала.

При призначенні покарання та його виду, суд також враховує і довготривалі неприязні стосунки, що склались в обвинуваченої ОСОБА_6 з потерпілою ОСОБА_4 , оскільки в таких стосунках винуватими є самі дві сторони, що і призводить до конфліктів між ними, а також вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою у присутність дітей, що негативно впливає на їх розвиток.

Враховуючи вищенаведені обставини, особу обвинуваченої, думку потерпілої, яка наполягає на суворості покарання, суд вважає відповідно до ч. 1 ст. 125 КК України, призначити ОСОБА_6 покарання в межах санкції інкримінованого їй кримінального проступку у виді громадських робіт. На думку суду, саме такий вид покарання буде необхідним й достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, оскільки менш тяжкий вид покарання не забезпечить такої мети.

У кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченої на її користь матеріальної шкоди в сумі 843 грн. 61 коп. та моральної шкоди у сумі 50 000 грн.

Свої вимоги ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень проходила стаціонарне та амбулаторне лікування. На придбання ліків понесла витрати на загальну суму 843,61 грн, що вважає матеріальною шкодою внаслідок скоєного ОСОБА_6 кримінального проступку щодо неї.

Також, протиправними діями ОСОБА_6 їй завдано моральну шкоду, яка полягала у спричиненні психологічної травми, що проявилася у втраті довіри до оточуючих, звичного способу життя, здорового сну, істотно погіршилася можливість реалізації звичок та бажань. Стан здоров"я поганий, відчуває постійний біль у місці травми, позбавлена можливості вести активний спосіб життя. Моральні, фізичні та душевні страждання позначили негативні зміни у її житті: негативні переживання, тривога, емоційна напруга, нервозність, почуття образи, обурення, побоювання щодо свого здоров"я, депресії. Для відновлення попереднього фізичного стану здоров"я потребує багато часу та зусиль. Вважає, що діями обвинуваченої їй спричинено моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

У судовому засіданні потерпіла, її представник та прокурор підтримали позов та просили його задоволити в повному обсязі.

Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 не визнала та просила у їх задоволенні відмовити.

Захисник обвинуваченої в судовому засіданні просив цивільний позов залишити без розгляду.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вислухавши позивачку та відповідачку, суд приходить до висновку про таке.

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди (п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

За ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У ч. 1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

З ч. 1 ст. 1195 ЦК України вбачається, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У роз`ясненнях, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Як вбачається з доданих до позовної заяви копії виписки № 1354 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 від 09.06.2025 та довідки № 411 від 23.07.2025, КНП "ЦПМСД" Пулинської селищної ради, ОСОБА_4 в період з 08.06.2025 по 09.06.2025 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП "Лікарня" Пулинської селищної ради з діагнозом: Садна обличчя, обох гомілок. Струс головного мозку. З 10.06.2025 по 13.06.2025 перебувала на амбулаторному лікуванні в КНП "ЦПМСД" Пулинської селищної ради, з діагнозом: множинні садна обличчя, носа, верхньої та нижньої губи, підборіддя, лівої щоки, підшкірні крововиливи періорбітальних ділянок, більше зліва, гематома повік обох очей, садна верхньої третини гомілок і колінних суглобів, більше правого. Післятравматичні цефалгії, церебларгічний синдром. Забій м"яких тканів обличчя, неповний вивих 21 зуба верхньої щелепи.

Той факт, що ОСОБА_4 зверталася до лікарів підтверджується протоколом МСКТ головного мозку КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради від 07.06.2025, консультативним висновком спеціаліста - лікаря нейрохірурга КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради від 08.06.2025.

Згідно наданих потерпілою копій квитанцій на придбання лікарських препаратів, нею витрачено грошові кошти в загальному розмірі 444 грн 76 коп., зокрема: 14.06.2025 - 198 грн, 16.06.2025- 45,40 грн, 25.06.2025 - 94,56 грн.

У квитанції від 16.06.2025 вказано про придбання лікарського препарату - панкреатин, на суму 22,10 грн, який згідно наданих потерпілою медичних документів лікарями їй не призначався.

З наданої квитанції від 06.08.2025 вбачається про придбання в с-щі Пулини скрапленого газу в кількості 10 літрів на суму 349,85 грн. Однак як дані витрати пов"язані з її лікуванням внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, в позові дані не обґрунтовані, а згідно медичних документів потерпіла на прийомі у лікарів, як 06.08.2025, так взагалі у серпні 2025 року не перебувала, як і не проводились потерпілій у ці дні жодні медичні обстеження.

Також надано квитанцію від 12.06.2025 за оплату медичних послуг в сумі 49 грн. Однак який саме вид медичних послуг був наданий потерпілій, не зазначено і чи пов`язані вони з отриманими тілесними ушкодженнями в позовній заяві не вказано.

З урахуванням наведеного, суд вважає що надані квитанції від 16.06.2025 на суму 22,10 грн, 12.06.2025 – на 49 грн та 06.08.2025 – на 349,85 грн, є неналежними доказами, оскільки не підтверджують, що проведені витрати пов`язані з лікуванням потерпілої внаслідок спричинених обвинуваченою тілесних ушкоджень.

Поданими доказами потерпілою підтверджено понесені матеріальні витрати на придбання ліків на загальну суму 422,66 грн.

З приводу вимог ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, суд враховує таке.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" надано роз`яснення про те, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У п. 5 постанови зазначено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як вбачається з п. 9 постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно постанови Верховного Суду України від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Суд вважає, що поданими доказами позивачкою не доведено обставини, на які вона посилається, як на підставу заподіяння моральної шкоди, зокрема в істотному погіршенні можливості реалізації своїх звичок та бажань, постійному болі в місцях травми, позбавленні можливості вести активний спосіб життя, депресії.

Однак потерпіла постраждала від вчиненого щодо неї кримінального правопорушення, їй спричинені тілесні ушкодження, завдано фізичного болю, який носив тривалий характер, проходження стаціонарного та амбулаторного лікування, а тому є обґрунтованими мотиви спричинення моральної шкоди потерпілій, яка зазнала душевних страждань внаслідок спричиненого фізичного болю, а звичайний ритм її життя було порушено у зв`язку з лікуванням та втратою нормальних життєвих зв"язків.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду висвітлену у постанові від 15.12.2020 у справі за № 752/17832/14-ц, а саме, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Визначений позивачкою розмір моральної шкоди в сумі 50 000 грн суд вважає завищеним, а тому приходить до висновку, що моральна шкода підлягає відшкодуванню позивачці в сумі 7000 грн. Саме такий розмір є співмірним з понесеними позивачкою моральними стражданнями та відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, а підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 370, 373, 374, 615 КПК України,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , матеріальну шкоду в розмірі 422 (чотириста двадцять дві) грн 66 (шістдесят шість) коп. та моральну шкоду в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Пулинський районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.

Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1