Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №161/15565/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15565/26

Номер провадження: 3/161/3960/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Хорлупи Ківерцівського району Волинської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, розлученої, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувалася, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

19.07.2026 року о 02.00 по проспекту Соборності, 38Б в м. Луцьку ОСОБА_1 керувала транспортним засобом – електросамокатом JET з бортовим номером НОМЕР_1 , в порушення п. 2.9а ПДР України, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку проводився лікарем-наркологом КП «ВОПЛ м. Луцька», висновок № 443 від 19.07.2026 року.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення визнала.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджуються наступними доказами дослідженими судом, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723205 від 19.07.2026 року, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

-довідкою ДП УПП у Волинській області від 20.07.2026 року (а.с. 2), з якої вбачається що інформація щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня;

-актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19.07.2026 року (а.с. 3), з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» на місці зупинки ОСОБА_1 відмовилася;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.07.2026 року (а.с. 4), з якого слідує, що ОСОБА_1 було направлено на огляд до медичного закладу КП «ВОПЛ м. Луцька»;

-висновком КП «ВОПЛ м. Луцька» № 443 від 19.07.2026 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), з якого слідує, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

-рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП у Волинській області ДПП рядового поліції Петріні М.А. від 19.07.2026 року (а.с. 6);

-відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції на якому зафіксовано наступне. Так, 19.07.2026 року приблизно о 02.00, під час здійснення патрулювання, працівниками поліції було зупинено електросамокат під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалася містом під час комендантської години. В ході спілкування з ОСОБА_1 у неї були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» відмовилася, її була доставлена до медичного закладу КП «ВОПЛ м. Луцька». В результаті огляду ОСОБА_1 лікарем-наркологом КП «ВОПЛ м. Луцька» було встановлено, що вона перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має, в свою чергу, ОСОБА_1 такі докази в жодній мірі спростовані не були.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція), - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у інспекторів поліції були в наявності. Так, інспекторами поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 наявні: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови.

Згідно п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції, - огляд на стан сп`яніння також проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).

З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов`язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я.

Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Судом встановлено, що факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, був зафіксований із використанням спеціальних технічних засобів, що відповідає приписам ч. 2 ст. 266 КУпАП.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що інспекторами поліції при складенні адміністративних матеріалів було порушено вимоги Інструкції.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Суд також враховує ту обставину, що адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаними діяннями.

Так, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя, здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також для самого себе та власності третіх осіб.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною стосовно щодо видів стягнень, які мають бути накладені на особу, що порушила відповідні вимоги ПДР України.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачене позбавлення права керування транспортними засобами, як обов`язкове додаткове стягнення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 право керування транспортними засобами не отримувала, проте, з урахуванням положень статті 30 КУпАП, застосовуючи підхід аналогічний сформованому у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, суд вважає можливим та необхідним застосувати до ОСОБА_1 додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська