Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №161/17598/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17598/26

Провадження № 3/161/4356/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Шестернін В.Д., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

І.Опис обставин, установлених під час розгляду справи

15.08.2026, 04:04, м. Луцьк, вул. Глушець, 51, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Volvo S60, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, однак відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Такими діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ІІ.Пояснення учасників справи

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснила, що в день, час та місці, що зазначені в протоколі, не керувала транспортним засобом, а перебувала в ньому в якості пасажира. Транспортним засобом керувала інша особа ОСОБА_2 .

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Самолюк В.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях його підзахисної складу адміністративного правопорушення.

ІІІ.Застосоване судом законодавство

Відповідно до статті 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 Розділу І Інструкції визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ІV.Висновок суду

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №746094 від 15.08.2026;

- довідкою від 17.08.2026;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.08.2026;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.08.2026;

- рапортом від 15.08.2026;

- відеозаписом (dvd-диск), на якому зафіксовані фактичні обставини, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема: рух транспортного засобу в день, час та місці, що зазначені в протоколі; перебування ОСОБА_1 в транспортному засобі на пасажирському сидінні (в момент коли поліцейський підійшов до транспортного засобу); пропозиція поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння); відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я.

Зазначені докази в своїй сукупності узгоджуються між собою, не викликають сумніву у їх достовірності та не містять розбіжностей або суперечностей, які могли б вплинути на висновок суду про доведеність вини особи порушника.

Суд не приймає версію захисту про те, що транспортним засобом керувала інша особа ОСОБА_2 (а ОСОБА_1 перебувала в транспортному засобі в якості пасажира) та відхиляє як доказ відповідні цій версії подій показання свідка ОСОБА_2 про те, що саме він керував транспортним засобом (а не ОСОБА_1 ), з таких мотивів:

- на відеозаписі (04:04:42) (в момент після зупинки транспортного засобу і до того часу, як до нього підійшов поліцейський) зафіксований нетиповий рух транспортного засобу (коротке і одноразове хитання), що опосередковано підтверджує викладені в рапорті пояснення поліцейського про те, що водій і пасажир автомобіля (після його зупинки) пересіли, помінявшись місцями;

- на відеозаписі зафіксовано, що поліцейський від самого початку спілкування почав послідовно запитувати в ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з якою метою вони помінялися місцями в автомобілі; у суду не виникає сумнівів в тому, що в поліцейського були відсутні будь-які причини оговорювати вказаних осіб чи спотворювати фактичні дані;

- на відеозаписі зафіксована нетипова відповідь (реакція) і ОСОБА_1 .? і ОСОБА_2 на вищевказані запитання поліцейського (як для людей, які не згодні з певним твердженням працівника правоохоронного органу). Зокрема ОСОБА_1 на чергове запитання поліцейського відповідає: «Тому, що чоловік мій… він не так багато досвіду має за кермом… ну із-за того так складається», а ОСОБА_2 : «Втомлений... 4-а ранку...». При цьому, жоден з них не висловив чіткої, однозначної і категоричної незгоди (заперечення) з твердженням поліцейського про те, що автомобілем керувала саме ОСОБА_1 , а також не ствердив чітко і однозначно про протилежне;

- транспортний засіб належить на праві власності ОСОБА_1 . Захист не пояснив яка розумна необхідність у власника існує в тому, щоб передавати керування автомобілем в нічну пору іншій особі (невласнику), який має невеликий досвід керування і є втомленим.

Тому версія захисту сприймається судом не як підстава для «розумного сумніву» в доведеності вини особи, а як спосіб уникнути відповідальність за вчинене порушення.

Заслухавши особу яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху та, тим самим, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки докази її вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.

V.Накладення адміністративного стягнення

На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що за своїм видом та мірою відповідає завданню й меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

VІ.Судові витрати

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33-35, 40-1, 268, 283-285, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн, 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу в цей строк постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби і з правопорушника буде стягуватися подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін