Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №156/857/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/857/26

Провадження № 2/156/634/26

рядок статзвіту 69

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2026 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Федечко М. О.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/857/26 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

учасники справи – не з`явилися,

в с т а н о в и в:

Короткий виклад обставин справи

13.07.2026 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В обґрунтування позовних вимог ствердила, що 07.09.2013 року між нею і відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іваничівського районного управління юстиції Волинської області, про що складено відповідний актовий запис за №37.

У шлюбі народилися діти: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач з 2017 року проживає і працює у Республіці Польща. Діти постійно проживають зі нею і перебувають на її утриманні. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто.

У зв`язку з наведеним, позивач просить судпостановити рішення, яким стягувати з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Позиція учасників процесу

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак 08.09.2026 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала повністю, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчить підтвердження в матеріалах справи.

Судом було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судові засідання по справі № 156/857/26 відповідача ОСОБА_3 .

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16.07.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 156/857/26.

Судове засідання призначене на 12.08.2026 року відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

В судове засідання 08.09.2026 року сторони не прибули.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Сторона позивача, відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, подала клопотання про розгляд справи без їх участі. В силу вимог ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, відтак підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст.280 ЦПК України, 08.09.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, який 07.09.2013 року зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іваничівського районного управління юстиції Волинської області, про що складено відповідний актовий запис за №37 (а.с. 4).

Сторони у справі є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 видане повторно 12.12.2025 року) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.08.2020 року) (а.с. 5, 6).

Малолітні діти зареєстровані разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 10, 12 зворот).

Застосоване судом законодавство

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

У відповідності з вимогами ст.199 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу. Право на звернення до суду з позовом має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ст. 200 СК України).

Так, утримання дітей до досягнення ними повноліття є обов`язком батьків (стаття 51 Конституції України).

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України, до яких відносяться: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Також відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу.

Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України суд також враховує норми статей 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Висновки суду

Судом встановлено, на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що сторони з 2013 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у них є діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з позивачем та перебувають на її повному утриманні. Відповідач, як батько дітей, зобов`язаний їх утримувати, однак, на даний час, добровільно цей обов`язок не виконує.

Суд зазначає, що обов`язок щодо утримання та виховання своєї дитини покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов`язані її утримувати до досягнення нею повноліття.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідний розмір утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Суд зауважує, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.

Крім того, суд звертає увагу про відсутність будь-яких фактичних даних, які б свідчили про непрацездатність відповідача або його незадовільний стан здоров`я, чи наявність інших утриманців, а, відтак, давали б суду підстави вважати, що відповідач не зможе сплачувати аліменти у визначеній позивачем частці.

Суд позбавлений можливості надати оцінку аргументам відповідача, оскільки такі ним не наведені, а сам відповідач в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, беручи до уваги усі наведені обставини, керуючись принципом розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Оскільки, позивач звернулася до суду 13.07.2026 року, аліменти на утримання дитини підлягають стягненню саме з цієї дати.

Слід також зазначити, що зі зміною матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів, або інших обставин, що мають значення, сторони мають право звернутися до суду з відповідною позовною заявою про зміну (зменшення або збільшення) розміру аліментів.

Виходячи з вимог ст. 430 ЦПК України, суд вважає, що слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

VII. Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із статті 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно із ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір, в розмірі 1331,20 грн. в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 141, 180-182, 183, 191, Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 430 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 липня 2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивача ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4

Повний текст судового рішення складено та підписано 08 вересня 2026 року.

Суддя М. О. Федечко