Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №154/2683/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/2683/26

1-кп/154/641/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області за засобами відеофіксації кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030510000291 від 18.06.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Устилуг, Володимир-Волинського району, Волинської області, українця, громадянина України, не судимого, з професійною технічною освітою, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 ,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 17 червня 2026, о 22-35 год, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в службовому автомобілі марки «Renault Duster 2025 », реєстраційний державний номерний знак НОМЕР_1 , поблизу будинку № 58, що по вул.Володимирська, м.Устилуг, Володимирського району Волинської області, надав неправомірну вигоду, котра виразилась у покладенні грошових коштів в сумі 6000 гривень, в салоні службового автомобіля поліцейських на чохол важеля коробки перемикання передач автомобіля службовим особам Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, а саме: інспектору сектору реагування патрульної поліції старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 та інспектору сектору реагування патрульної поліції лейтенанту поліції ОСОБА_6 , які виконували службові обов`язки та здійснювали контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та правомірності експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та на яких були покладені обов`язки зі складання протоколів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, організація медичного огляду водіїв, затримання та відсторонення від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп`яніння та тих які не мають документів на право керування транспортними засобами, з метою невчинення службовими особами дії з використанням наданого їм службового становища, а саме не притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, фактичні обставини справи підтвердив, пояснив, що щиро кається у вчиненому і дав показання, які повністю узгоджуються з описовою частиною цього вироку. Зібрані по справі докази визнає та їх не оспорює. Пояснив, що ввечері 17 червня 2026 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, був зупинений працівниками поліції, які в ході спілкування виявили у нього ознаки сп`яніння, внаслідок чого почали складати адміністративний протокол. Він бажав вирішити ситуацію яка склалась та надав працівникам поліції неправомірну вигоду в розмірі 6000грн, які поклав на чохол важеля коробки перемикання передач службового автомобіля, після чого був затриманий на місці іншими працівниками поліції. Пояснив, що зробив для себе відповідні висновки, автомобілем не керує, у зв,язку з позбавленням правом керування. Щиро кається у вчиненому, зрозумів протиправність своїх дій, просив суд суворо його не карати. Додав, що проживає з сім,єю, працює приватним чином, займається будівельними роботами.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин кримінального провадження, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, з`ясував, чи не має сумнівів в добровільності його позиції, а також роз`яснив обвинуваченому, та всім учасникам справи що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи та кваліфікацію інкримінованого правопорушення в апеляційному порядку.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, є повністю доведеною, а дії правильно кваліфікованими за ч.1 ст.369 КК України як пропозиція та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, який вважається особою не судимою, підробляє приватним чином, що свідчить про постійне джерело прибутку, має сім,ю, постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується задовільно, скарг від жителів громади не надходило, на обліках в спеціалізованих установах не перебуває. Здійснив добровільний внесок на підтримання ВЧ ЗСУ. Вину у скоєному злочині визнавав на протязі всього розгляду, активно сприяв розкриттю злочину.

Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп,яніння.

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Беручи до уваги дані про особу винного, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, думки сторони публічного обвинувачення, за наявності обставини, яка обтяжує покарання, та ряду обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме те, що останній активно сприяв розкриттю злочину та щиро каявся, крім того виявив добровільний намір та здійснив внесок на підтримку Збройних Сил України, суд, повною мірою врахувавши наведене, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України покарання у виді штрафу в межах передбачених санкцією статті.

При цьому, як передбачено положеннями п.1 ч.1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст. 53 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Санкцією ч. 1 ст. 369 КК України передбачено основне покарання, зокрема, у виді штрафу у розмірі від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, призначаючи особі покарання за ч.1 ст. 369 КК України у виді штрафу необхідно враховувати положення ч. 2 ст. 53 КК України та вирішувати питання про визначення штрафу у розмірі, не меншому за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.

Оскільки сума наданої обвинуваченим ОСОБА_4 службовій особі неправомірної вигоди становить 6000 грн., то обвинуваченому слід призначити штраф в розмірі, не меншому за вказану суму.

Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім заходом примусу для перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та належним попередженням вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Цивільний позов та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.ст.96-1 КК України, 100 КПК України.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Володимирського міського суду Волинської області від 22.06.2026 слід скасувати.

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 20 400 (двадцять тисяч чотириста) 00грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна накладені ухвалою слідчого судді Володимирського міського суду Волинської області від 22.06.2026 - скасувати.

Відповідно до ст.ст.96-1, 96-2, 100 КПК України речові докази:

- грошові кошти неправомірної вигоди в сумі 6000грн, купюрами номіналом по 500грн, в кількості 12 купюр із наступними серійними номерами:

- купюра номіналом 500 грн, серійний номер ГВ 2716310;

- купюра номіналом 500 грн, серійний номер ЕИ 2927045;

- купюра номіналом 500 грн, серійний номер ХЕ 1872590;

- купюра номіналом 500 грн, серійний номер АИ 6964774;

- купюра номіналом 500 грн, серійний номер ГB 6166106;

- купюра номіналом 500 грн, серійний номер ЄГ 0938566;

- купюра номіналом 500 грн, серійний номер ЗА 4367515;

- купюра номіналом 500 грн, серійний номер ВЄ 0432266;

- купюра номіналом 500 грн, серійний номер ЄВ 6669221;

- купюра номіналом 500 грн, серійний номер БА 5953805;

- купюра номіналом 500 грн, серійний номер ЕЖ 3365887;

- купюра номіналом 500 грн, серійний номер ЕЖ 5497507, передані на відповідальне зберігання у філію «Волинське головне регіональне управління» АТ КБ «ПриватБанк» - застосувати спеціальну конфіскацію та передати у власність держави;

- носій інформації MSD карту пам`яті об`ємом 32 GB, на якому збережені відеозаписи – зберігати в матеріалах справи.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя : ОСОБА_7