Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №644/4972/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/4972/26

Провадження № 2/644/6017/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Кандиби О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

14.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1886598, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 8000 грн. строком на 29 днів. 01.12.2023 між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «Верона» укладено Договір про відступлення права вимоги №1-01/12/2023, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача.

Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору. Відповідач свої зобов`язання, які встановленні договором, не виконав. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитом, яку відповідач добровільно не повертає.

За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів і просить стягнути з відповідача заборгованість, яка становить 28648 грн. і складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту 8000 грн., заборгованість за відсотками 20648 грн., а також судові витрати у виді судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн

1.2. Заочним рішенням суду від 03.06.2026 вищевказаний позов було задоволено.

Ухвалою суду від 31.07.2026 заочне рішення було скасовано та призначено зазначену цивільну справу до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

1.3. У відзиві на позовну заяву представниця відповідача вказала, що позивачем не надано до суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки), а наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум.

Заборгованість за відсотками у розмірі не ґрунтується на умовах договору та нарахована поза межами строку кредитування. Строк, на який надається кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику.

Доказів того, що в подальшому сторонами пролонговано вказаний договір матеріали справи не містять. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували вказані обставини.

Крім того, на ОСОБА_1 поширюються вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Тому, нараховані відсотки за кредитними договорами є незаконними, та підлягають списанню, так як, позичальнику як військовослужбовцю проценти за кредитним договором не повинні нараховуватися, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 гривень, то представниця відповідача вважає їх такими, ще є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, не відповідають критерію розумності, їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для відповідача. Співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу є 2000 грн.

1.4. У відповіді на відзив представник позивача вказав, що кошти надані позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при укладанні кредитного договору. До бази даних товариства від платіжного сервісу надходить виключно частина номеру картки та токен, згенерований платіжним сервісом, що забезпечує безпеку збереження інформації. Ні первісний кредитор, ні позивач не мали і не мають доступу до повного номера банківської картки Відповідача, оскільки ця інформація є банківською таємницею. Отже, доступ до повного номера банківської картки, а також до виписки по картковому рахунку, на який були зараховані кредитні кошти, має виключно банк-емітент та безпосередньо власник зазначеної картки, тобто відповідач.

На виконання пункту 2.1. Договору, перерахування коштів було здійснено первісним кредитором через платіжного провайдера, який надає первісному кредитору послуги з переказу коштів, зокрема на банківський рахунок відповідача за реквізитами банківської картки, зазначеної ним під час реєстрації.

Щодо нарахування відсотків та пролонгації кредитного договору, то сторонами було узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, умови автоматичної пролонгації договору, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Щодо нарахування відсотків військовослужбовцям відповідач не надав первісному кредитору перелік документів, які є підставами для отримання пільг військовослужбовцями під час дії особливого періоду, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, з урахуванням кваліфікації, досвіду та завантаженості адвоката. Відтак, заперечення відповідача щодо недоведеності понесених витрат є безпідставними, не ґрунтуються на матеріалах справи та не підлягають задоволенню.

1.4. В судове засідання представник позивача не з`явився, у письмовій заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач та представниця відповідача в судовому засіданні присутні не були, представниця відповідача надала заяву про розгляд справи без її участі.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 14.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Верона» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) № 1886598, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти (Кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором.

Згідно з п.п. 1.2. – 1.5., 2.1., 3.2., 3.3 договору загальний розмір наданого Кредиту складає 8000 грн. Строк, на який надається кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 13.05.2021 по 10.06.2021 включно.

Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення – на непогашену частину, та встановлюються в розмірі 1,9 % від суми Кредиту в день, що становить 693,5 % річних від суми наданого Кредиту. Тип процентної ставки - фіксована.

Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки Позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору.

Проценти за користування Кредитом нараховуються Кредитодавцем в день надання Кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день за період з моменту списання коштів за Кредитом з поточного рахунку Кредитодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок Кредитодавця, але не більше строку, на який надається Кредит.

Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування Кредитом за фактичну кількість календарних днів користування грошовими коштами, визначених Договором, але не більше строку, на який надається Кредит. В разі продовження (пролонгації) строку дії Договору, Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування Кредитом за період продовження терміну користування Кредитом та погашення суми боргу.

Згідно з п.п. 9.4.3., 9.4.4. договору сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом – подовженим на наступних умовах:

- строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно;

- в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день, що становить 1058,5 % річних від суми наданого Кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

Згідно з листом ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» №1903/2026-3 від 19.03.2026 на картковий рахунок ОСОБА_1 14.05.2021 було перераховано кредитні кошти в сумі 8000 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №1886598, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1886598 становить 28648 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 8000 грн., простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 20648 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №1886598 від 14.05.2021, загальний розмір заборгованість становить 28648 грн., відсотки нараховувалися з 14.05.2021 по 30.05.2021 за ставкою 1,9%, з 12.06.2021 по 20.08.2021 за ставкою 2,9%.

2.2. 01.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Верони» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір про відступлення права вимоги № 1-02/12/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК Верона» (відступає) ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні ТОВ «ФК Верона»» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до п. 1.2. Договору в дату підписання цього Договору відступлення Прав Вимоги Кредитор вважається таким, що відступив, а Новий кредитор таким, що набув Права Вимоги до Боржника та набув усіх прав та обов`язків сторони - кредитора за Кредитним договором. Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі. З дати підписання Договору відступлення Права Вимоги Новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися Правом Вимоги на власний розсуд без згоди Кредитора.

Згідно з витягом з реєстру боржників про відступлення права вимоги №1-02/12/2023 від 01.12.2023 ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1886598 від 14.05.2021 у загальній сумі 28648 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 8000 грн.; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 20648 грн.

2.3. Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_2 №375 від 21.05.2026, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 з 11.01.2025.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.4. Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 вказав, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

4.Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору відступлення прав вимоги чи договору факторингу між первісним кредитором, наступними кредиторами та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

4.2. Суд вважає, що позивачем на підставі достатніх та достовірних доказів підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також наступне укладення договору про відступлення прав вимог від первісного кредитора до позивача за спірним договором кредиту.

Разом з тим, найпершим аргументом, який представниця відповідача висловила у відзиві, був аргумент про відсутність доказів видачі кредиту саме на картку чи рахунок, який належить відповідачу ОСОБА_1 . З цього приводу суд зауважує, що ані у тексті кредитного договору, ані у довідці про ідентифікацію відповідача, ані у виписці з особового рахунку відповідача не вказаний номер картки або номер банківського рахунку відповідача. Єдиним документом, у якому вказаний номер картки, на який перераховані кредитні кошти, є інформаційна довідка ТОВ «Санрайз Фінанс». Однак, з цієї довідки або з інших доданих до позовної заяви документів неможливо встановити з яких джерел ТОВ «Санрайз Фінанс» дізналося номер картки та належність цього номеру картки саме ОСОБА_1 . При цьому, ТОВ «Санрайз Фінанс» не є банківською установою, яка видає фізичним особам банківські картки, та не може без додаткової інформації знати які картки належать яким особам.

За умови заперечення відповідачем та його представницею факту отримання кредиту, суд не може грунтувати головний висновок у цій справі щодо отримання відповідачем кредиту лише на твердженнях позивача. Представник позивача знав про викладені у відзиві заперечення представниці відповідача щодо відсутності доказів належності відповідачу карткового рахунку, на який був перерахований кредит, проте не заявив суду клопотання про витребування доказів щодо належності банківської картки саме відповідачу. З урахуванням правової позиції Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15, саме позивач повинен був довести, що відповідач отримав кредит.

4.3. Таким чином, до суду не було надано достовірних доказів видачі кредитних коштів відповідачу, у зв`язку із чим вимоги про стягнення суми кредиту та відсотків за користування кредитом не підлягають задоволенню. Суд не вважає за необхідне аналізувати інші аргументи представниці відповідача, оскільки відсутність доказів видачі відповідачу кредиту сама по собі є достатньою для висновку про необґрунтованість всіх позовних вимог.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні всіх позовних вимог, суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача.

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строку, встановленого ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН