Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №953/6675/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6675/26

н/п 2/953/4069/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 вересня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря - Кіпеть Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Млечний путь» до ОСОБА_1 , законний представник ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-

встановив:

Позивач, ОСББ «Млечний путь», звернувся до суду з позовом, шляхом подання його в системі «Електронний суд, уповноваженим представником, адвокатом Ципліцьким Д.О., до відповідача, ОСОБА_1 , законний представник ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 15100,14 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 05 жовтня 2019 року рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - ОСББ «Млечний путь». 27 січня 2021 року загальними зборами ОСББ «Млечний путь» визначений розмір, розрахунки, порядок нарахування та сплати внесків та платежів співвласників на 2021рік. Зокрема були встановлені такі тарифи: внесок на утримання будинку житлових приміщень 7,50грн за 1 кв. метр; внесок на послуги консьєржів (житлові приміщення) 230 грн за одиницю власності; внесок до резервного фонду 1,00 грн за 1кв.метр житлового приміщення. Відповідно до п.2 розділу ІV Статуту ОСББ «Млечний путь» сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Відповідач, будучи власником нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , починаючи з початку 2023 року несплачував встановлену загальними зборами щомісячну суму внесків на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, внесок до резервного фонду та компенсацію витрат на послуги консьєржів, у зв`язку з чим станом на 01 травня 2026 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 15100,14 грн, з яких: заборгованість за внесками на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території 7124,40 грн; заборгованість по сплаті внеску до резервного фонду 1298,80 грн; заборгованість по сплаті внесків на послуги консьєржів 6041,72 грн, компенсація витрат за електропостачання МЗК 635,22 грн.

З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 15100,14 грн.

Ухвалою судді Київського районного суду від 08.09.2026 року вирішено розгляд справи проводити в порядку заочного розгляду.

Представник позивача ОСББ «Млечний путь» Ципліцький Д.О. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Крім того, надав до суду клопотання в якому просить стягнути з відповідача понесені судові витрати в загальному розмірі 14956,40 грн, які складаються з: витрат на професійну правничу допомогу за підготовку та подачу до суду позовної заяви про стягнення заборгованості - 8 000,00 грн; витрат на професійну правничу допомогу за супровід справи в суді першої інстанції - 4 000,00 грн; витрат, пов`язаних з оплатою судового збору - 2 662,40 грн; витрат, пов`язаних з оплатою витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 150,00 грн; поштових витрат: відправлення рекомендованим листом з описом вкладення на адресу відповідача копії позовної заяви із додатками - 144,00 грн.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позов не надав.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів долучених до справи вбачається, що 25 жовтня 2019 року проведена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Млечний путь», що розташоване за адресою: м. Харків вул. Студентська, буд. 22.

Протоколом установчих зборів ОСББ «Млечний путь» від 05 жовтня 2019 року затверджений Статут ОСББ «Млечний путь».

Положеннями Статуту ОСББ передбачено, що об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 для забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

У розділі V Статуту «Права і обов`язки співвласників» передбачено, що співвласник багатоквартирному будинку, зобов`язаний, зокрема: виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до розділу ІІІ Статуту «Статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування» до компетенції загальних зборів ОСББ віднесено, у тому числі визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

У п. 2 розділу ІV Статуту «Джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об`єднання» зазначено, що сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюється загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та Статуту.

Зі змісту протоколу №3 загальних зборів ОСББ «Млечний путь» від 27січня 2021року вбачається, що загальними зборами ОСББ «Млечний путь» був встановлений розмір, розрахунки, порядок нарахування та сплати внесків та платежів співвласників на 2021рік,а саме: внесок на утримання будинку житлових приміщень 7,50грн за кв.м.; внесок на послуги консьєржів (житлові приміщення) 230грн за одиницю власності; внесок до резервного фонду 1,00 грн за кв. м. житлового приміщення.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1584121963101) ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: р.№1786, виданий 01.08.2018, видавник Малахова Г.І. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, належить квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості (квартири АДРЕСА_1 ) заборгованість ОСОБА_1 перед ОСББ «Млечний путь» становить 15100,14 грн, яка складається з: заборгованості за внесками на утримання будинку - 7124,40 грн, заборгованості по сплаті резервного фонду 1298,80 грн, заборгованості по сплаті внесків за консьєржів - 6041,72грн, обслуговування ел.приладів МЗК - 635,22 грн.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Відповідно до положень статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 385 ЦК України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

Положеннями ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно з п. 11 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За змістом ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» слідує, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту: приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту; давати згоду на укладення договорів на виконання робіт та надання послуг для об`єднання; встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядок сплати, перелік і розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, установлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства і статуту об`єднання.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання та ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває в спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Аналіз зазначених вимог чинного законодавства свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 , як власник нерухомого майна та співвласник багатоквартирного будинку, зобов`язаний сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, що затверджуються загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

В силу статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач не надав суду доказів того, що він не отримує надані послуги або відмовився від їх отримання. Доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що давало б підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем також не надано. Отже, відповідач має обов`язок оплатити позивачу розмір нарахованих внесків.

Будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості відповідачкою до суду не надано.

Окрім того, суду не надано доказів, які б свідчили, що протокол № 3 загальних зборів ОСББ «Млечний путь» від 27 січня 2021 року було оскаржено чи скасовано, зокрема, в судовому порядку.

Відповідно до ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) (ст. 34 ЦК України).

Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже є малолітньою особою.

Частиною 1 статті 242 ЦК України визначено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Згідно зі зміненої позовної заяви вбачається що законним представником відповідача є його мати - ОСОБА_2 .

За ч.1 ст. 177 СК України батьки (усиновлювачі) або опікун управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки (усиновлювачі) або опікун зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як на час звернення позивача з позовом до суду, так і на час розгляду справи є малолітньою особою, тобто в його інтересах діє мати ОСОБА_2 , яка в силу закону має нести відповідальність за відповідача.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правничої допомоги №140325 від 13.03.2025 року, Додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги №140325 від 01.12.2025 року, ордер на надання правничої допомоги серії АХ № 1247299 від 19 березня 2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 000252.

Відповідно до п.п. 4.4.1, 4.4.2 договору про надання правничої допомоги № 140325 від 14 березня 2025 року, за підготовку та подачу до суду однієї позовної заяви про стягнення заборгованості (п.4.1.1) в розмірі 8000 грн після реєстрації судом відповідної позовної заяви, здійснення автоматичного розподілу та присвоєння справі єдиного унікального номера. За супровід справи в суді (п.4.1.2) в розмірі 4000 грн після набрання остаточним рішенням суду законної сили.

Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, позовна заява подана засобом «Електронний суд», справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з`явилися, тобто, надання правничої допомоги ОСББ «Млечний путь» адвокатом Ципліцьким Д.О. в даній справі зводилося до складання позовної заяви.

Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ОСББ «Млечний путь» до 8000,00 грн.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, а саме стягує з відповідача на користь позивача судовий збір за подання до суду вказаного позову у сумі 2422,40 грн, поштові витрати у сумі 144,00 грн, витрати на отримання Витягів з державного реєстру у сумі 150,00 грн, а також понесені витрати на правничу допомогу у сумі 8000,00грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Млечний путь» (ЄДРПОУ 43310777, 61024, м. Харків, вул. Студентська, буд. 22) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 ), законним представником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Млечний путь» заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в загальному розмірі 15100 грн 14 коп., а також судові витрати в загальному розмірі 10956 грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Київський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.М. Бородіна