Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №341/1238/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №341/1238/26

Суддя: ВАСИЛЬЦОВА Г. А.

Єдиний унікальний номер 341/1238/26

Номер провадження 3/341/170/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Васильцова Г.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення яка надійшла з Відділення поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про вчинення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Поліцейським Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Поповчак А.І. 27.06.2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 704133.

Згідно протоколу ЕПР1 № 704133 від 27.06.2026 року, 26.06.2026 року о 22:38 в с. Дорогів по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем GEELY JL7162 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Алкофор 507. Відповідно до тесту 000197, проведеному 26.06.2026 о 23:15 газоаналізатором Алкофор 507, водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (результат огляду позитивний 0,27 проміле. Від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.9 А ПДР.

Судові засідання по справі призначались неодноразово, а саме на 23.07.2026 року та на 08.09.2026 року. Конверти, які направлялись на адресу проживання ОСОБА_2 повернулись із позначкою, «адресат відсутній за вказаною адресою».

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та дату його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось на адресу суду.

При вирішенні питання про наявність в діях ОСОБА_1 вини у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, наявності в матеріалах справи відповідних доказів, їх належності та допустимості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд відповідно з приписами ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику

Європейського суду з прав людини як джерела права. ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25).

Відповідно до п.7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно матеріалів адміністративної справи, під час зупинки 26.06.2026 року ОСОБА_1 двічі продував Газоаналізатор Алкофор 507, а саме 26.06.2026 року о 22:54:37 годин – результат 0,21 проміле (тест №00196) та 26.06.2026 року о 23:15:39 годин – результат 0,27 проміле (тест 00197)

Згідно копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Алкофор 507, межі допустимої абсолютної похибки (в інтервалі діапазону вимірювання від 0 до 0,4 проміле) - +/- 0,04 проміле; відносної (в діапазоні вимірювання понад 0,4 проміле) - +/- 10%.

Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, згідно результатів огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Газоаналізатор Алкофор 507» в організмі останнього було виявлено алкоголь згідно тесту 00196 - 0,21 ‰, після чого згідно тесту 00197 - 0,27‰.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. 62 Конституції України, відповідно якої всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає доведеним, наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю - 0,21 ‰, що є на рівні технічної похибки, яка є допустима під час застосування технічного засобу Алкофор 507.

На переконання суду, результат огляду у 0,21 ‰ не може свідчити про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий є в межах похибки, та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 (протокол серії ЕПР1 № 704133 від 27.06.2026 року) – закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

СуддяГанна ВАСИЛЬЦОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua