Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №215/2408/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/2408/26

3/215/1010/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Данилевський М.А. розглянувши матеріали, що надійшли з полку патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.03.2026 серії ЕПР1 №624576, 20.12.2025 року приблизно об 10 годині 30 хвилин в м. Кривий Ріг, вул. Центральна, 2,водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що засвідчено постановою про закриття кримінального провадження слідчого майора поліції Шарай О.М. від 23.02.2026, результат огляду 0,36 проміле. Зафіксовано на БК 475782, чим порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кіндер Ю.О. просила провадження по справі закрити, надала суду ряд клопотань, зокрема: про визнання доказів недопустимими (зокрема протоколу про адміністративне правопорушення), про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , порушення процедури складання протоколу, визначення стану сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора «Алкофор 507», який не пройшов технічне обслуговування (останнє калібрування було здійснено 15.04.2022, тобто більш як за 2 роки та 8 місяців до проведеного огляду).

Адвокат Кіндер Ю.О. послалася, зокрема, на те, що в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 за № 1103 (далі - Порядок), проведення огляду 20.12.2025 за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Алкофор 507», останнє калібрування якого здійснено 15.04.2022 (тобто більше ніж за рік до проведення огляду), а отже його результати є недійсними.

Суддя, дослідивши докази у справі, має переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів, зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адмінправопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, і прийти до висновку чи містять дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Орган державної влади (у даному випадку поліція) звертаючись з протоколом до суду, повинен надати суду докази, які підтверджують наявність події та складу адміністративного правопорушення, а суд, як незалежний арбітр, повинен перевірити докази на підтвердження чи спростування обставин викладених у протоколі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, що кореспондується з п. 2 Порядку та п. 2 розділу 1 Інструкції, відповідно до яких огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, а згідно з п. 3 розділу 1 Інструкції Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Судом досліджено докази у справі, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №624576 від 26.03.2026;

- копію постанови про закриття кримінального провадження від 23.02.2026;

- копію витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.12.2025;

- копію протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 20.12.2025;

- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 05.01.2026;

- копію повідомлення КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР від 02.01.2026;

- копію висновку експерта від 09.02.2026;

- довідку про отримання особою посвідчення водія, відповідно до якої ОСОБА_1 має таке посвідчення;

- картку обліку адміністративного правопорушення.

Згідно з п. п. 1, 3 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності, декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

За приписами ч. 2 ст. 8 експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 р. №1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається 1 рік. Тобто, технічні засоби, що використовуються органами національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідного наявного у матеріалах справи тесту до протоколу №5261 від 20.12.2025 вмісту алкоголю у видихаємому повітрі огляд/тестування ОСОБА_1 , проводилось за допомогою «Алкофор 507», останнє калібрування якого здійснено 15.04.2022.

Вимоги до експлуатації «Алкофор 507» встановлені в Інструкції до такого, що розміщена на офіційному сайті заводу-виробника цього приладу, При цьому в розділі «Технічні характеристики» та розділі «Облік калібрування та технічного обслуговування цієї Інструкції визначено необхідність проведення калібрування «Алкофор 507» з періодичністю 1 раз на 12 місяців. «Недотримання сервісних періодів призводить до некоректної роботи приладу».

Визначення стану сп`яніння особи за допомогою такого приладу (який не пройшов калібрування у визначений законодавством строк), на думку суду, є грубим порушенням Інструкції.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 12 Порядку, у разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пунктів 13 та 21 розділу ІІІ Інструкції (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025), якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Враховуючи те, що водія ОСОБА_1 20.12.2025 було доставлено до лікувального закладу після дорожньо-транспортної пригоди з тяжкими травмами (згідно висновку судово-медичного експерта №165/6 від 11.02.2026 проведеної в межах кримінального провадження №12025041230002446 від 20.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень), огляд його на стан сп`яніння повинен був проведений відповідно до п. 13 розділу ІІІ Інструкції з обов`язковим відібранням і дослідженням сечі та крові, чого у лікувальному закладі зроблено не було.

Сукупність зазначених порушень законодавства при встановленні стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 свідчить про порушення його права на захист та недопустимість отриманих доказів на підтвердження перебування його в стані алкогольного сп`яніння.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

При цьому суд керується висновками та рекомендаціями ЄСПЛ, висловлених в рішенні Суду у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, в п.58 якого зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом.

Зазначене узгоджується з нормами, передбаченими ст. 62 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v.Turkey), згідно з якими «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Дослідивши письмові докази суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки працівниками поліції було порушено вимоги Порядку та Інструкції, що свідчить про недійсність такого огляду на стан сп`яніння, а протокол про адміністративне правопорушення – недійсним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а досліджені у судовому засіданні докази не є достатніми для висновку про наявність складу вказаного адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись 221, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю в його діях події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

На постанову суду протягом десяти днів з дня винесення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу.

СУДДЯ: