Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №207/4465/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/4465/26

№ 2-о/207/81/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Бушанської О.В.

за участю секретаря судового засідання Трохименко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за заявою ОСОБА_1

заінтересована особа Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Маріуполі Донецької області та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в м.Маріуполь.

Вказана заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в м.Маріуполь помер чоловік заявниці ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого на тимчасово окупованій території 14.03.2025 Маріупольським міським відділом запису актів цивільного стану Управління ЗАГС Донецької Народної Республіки, запис акту про смерть №1702593000180070006. Отримати свідоцтво про смерть українського зразка в органі державної реєстрації актів цивільного стану України на підставі документа, виданого органом, що діє на тимчасово окупованій території України, заявниця не має можливості, оскільки такий документ не є підставою для проведення державної реєстрації смерті в Україні. Встановлення факту смерті необхідно їй для проведення державної реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану України, отримання свідоцтва про смерть українського зразка та оформлення спадкових прав.

07.09.2026 сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_1 у поданій заяві просить розглянути справу без її участі.

Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у поданому клопотанні просить розглянути справу без участі його представника.

Враховуючи, що розгляд даної справи відповідно до вимог частини другої статті 317 ЦПК України здійснюється невідкладно, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заявниці та заінтересованої особи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, з урахуванням приписів ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 18.07.1981 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який був зареєстрований відділом запису актів громадянського стану виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, актовий запис №715.

14.03.2025 Маріупольським міським відділом РАГС управління РАГС ДНР видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якого вбачається, що останній помер в м.Маріуполь 12.03.2005.

Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За приписами п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України встановлені статтею 317 ЦПК України.

Так, ст.317 ЦПК України, визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Частинами третьою-четвертою статті 49 Цивільного кодексу України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

За приписами ч.2 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Наведені положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дають підстави для висновку про те, що документи, видані на тимчасово окупованій території України незаконними органами та їх посадовими чи службовими особами, є недійсними і не створюють правових наслідків, за винятком документів, що підтверджують, зокрема факт смерті.

Водночас, Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, не містять спеціальної норми права щодо порядку державної реєстрації смерті на тимчасово окупованій території України відповідними органами державної реєстрації актів цивільного стану без рішення суду про встановлення такого факту, що унеможливлює встановлення факту смерті та здійснення державної реєстрації смерті в позасудовому порядку.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Зазначений висновок враховував також ЄСПЛ у справах «Лоізіду проти Туречини» (Loizidou v. Turkey, рішення від 18 грудня 1996 року), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, рішення від 10 травня 2001 року), «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, рішення від 23 лютого 2016 року).

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо смерті, з метою захисту прав громадян України, не легітимізує таку владу та не надає автоматичної дійсності таким актам. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про смерть, лікарському свідоцтву про смерть, як доказам потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території зафіксувала факт смерті.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявницею надано копію свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 14.03.2025 та фото з місця його поховання.

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. №987), місце смерті ОСОБА_2 - м.Маріуполь Донецька область, є тимчасово окупованою територією України.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги встановлені у даній справі обставини, суд вважає, що заявницею належними та допустимими доказами доведено факт смерті її чоловіка на тимчасово окупованій території. Будь-які докази, які свідчать про протилежне, у суду відсутні. Іншого способу захистити свої права заявниця не має.

Задоволення заяви має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть згідно чинного законодавства України та оформлення спадкових прав після смерті чоловіка.

Таким чином, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для встановлення факту смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.4 ст.317, п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.4 ст.317, п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.265-268,293,317,319,352, 354, 355, 430 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Маріуполі Донецької області та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на тимчасово окупованій території України в м.Маріуполь Донецької області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Бушанська