Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №523/13323/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1685/26

Номер справи місцевого суду: 523/13323/26

Головуючий у першій інстанції Ружицький В. В.

Доповідач Кравець Ю. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання – Губарі Д.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,представника в/ч НОМЕР_1 - Губського А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника потерпілого в/ч НОМЕР_1 - Губського А.В., на постанову Пересипського районного суду м. Одесивід 27.07.2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про закриття провадження за ст.124 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення,

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692096 від 13.06.2026 року, 13.06.2026 року приблизно о 14 год.20 хв. в м.Одеса, на перехресті вул.Ак.Заболотного та вул.Семена Палія, водій ОСОБА_1 керуючим автомобілем «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 під час перестроювання не надав дорогу автомобілю ЗІЛ-131 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався у попутному напрямку по тій смузі на яку ОСОБА_1 мав намір перестроїтися в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем ЗІЛ-131. В результаті чого автомобіль «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 по інерції відкинуло та відбулося зіткнення з автомобілем «Форд Ескейп» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 результаті порушення ОСОБА_1 п.10.3 ПДР України вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки.

Дії водія ОСОБА_1 були кваліфіковані інспектором поліції за ст.124 КпАП України.

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала

В апеляційній скарзі представник потерпілого в/ч НОМЕР_1 - Губський А.В., зазначає, що не погоджується з постановою суду першої інстанції з таких підстав:

- судом першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ;

- водій ОСОБА_1 здійснив маневр вклинювання у простір між вантажівкою та створив аварійну обстановку позбавивши водія вантажівки безпечної дистанції;

- водій ОСОБА_1 підрізавши багатотонну вантажівку та зупинившись перед нею, унеможливив її зупинку без зіткнення;

- відеозаписи наявні в матеріалах справи беззаперечно підтверджують факт, що автомобілі рухались в потоці і маневр перестроювання відбувся безпосередньо перед перехрестям у небезпечній близькості від вантажного автомобіля, що не дозволило водію ЗІЛ-131 запобігти зіткненню.

Посилаючись на наведені доводи, представник потерпілого, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні представник в/ч НОМЕР_1 - Губський А.В. підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення за доводами апеляційної скарги; особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Водночас, п. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

На підставі аналізу змісту оскаржуваної постанови суду, а також повторного дослідження матеріалів справи, апеляційний суд вважає, що суд 1-ої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях водія ОСОБА_1 не вбачається порушень вимог Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України) та, як наслідок, складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок чого обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692096 від 13.06.2026 року, 13.06.2026 року приблизно о 14 год.20 хв. в м.Одеса, на перехресті вул.Ак.Заболотного та вул.Семена Палія, водій ОСОБА_1 керуючим автомобілем «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 під час перестроювання не надав дорогу автомобілю ЗІЛ-131 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався у попутному напрямку по тій смузі на яку ОСОБА_1 мав намір перестроїтися в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем ЗІЛ-131. В результаті чого автомобіль «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 по інерції відкинуло та відбулося зіткнення з автомобілем «Форд Ескейп» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 результаті порушення ОСОБА_1 п.10.3 ПДР України вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки.

В свою чергу, вимоги п. 10.3. встановлюють, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

В якості доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення співробітниками поліції до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення було долучено схему місця ДТП від 13.06.2026 (а.с. 3), пояснення водіїв-учасників ДТП – ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (а.с. 4-6).

В письмових поясненнях водій ОСОБА_2 зазначив, що керував вантажним автомобілем ЗІЛ-131 рухався по вулиці Заболотного, під`їжджаючи до перехрестя з вул. Семена Палія, в цей момент автомобіль «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 здійснив маневр перестроювання з крайньої правої смуги в ліву смугу в якій рухався вантажний автомобіль, цим самим здійснивши аварійну ситуацію та зменшивши безпечну відстань між автомобілями, не переконавшись в безпечності маневру внаслідок чого неможливо було своєчасно виконати зупинку вантажного автомобіля, внаслідок чого було скоєно ДТП (а.с. 5).

В письмових поясненнях водій ОСОБА_5 від 13.06.2026р., зазначив, що він їхав на своєму автомобілі і перед світлофором відчув удар в задню частину. Причиною ДТП стало те, що вантажний автомобіль не встиг зупинитися (загальмувати) (а.с.4).

В своїх поясненнях водій ОСОБА_1 заперечував свою провину у ДТП, зазначивши, що рухався на автомобілі «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Заболотного в м. Одеса, до перехрестя вул. Семена Палія, в правому ряду, перестроївся завчасно в лівий ряд в дозволеному згідно дорожньої розмітки місці дороги. При під`їзді до перехрестя сповільнив швидкість. Після цього, отримав удар в задню частину свого автомобіля вантажним автомобілем (а.с. 6).

Зазначені пояснення водія ОСОБА_1 узгоджуються із дослідженими, як в судовому засіданні суду 1-ої інстанції, так і в судовому засіданні апеляційного суду наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, схемою місця ДТП від 13.06.2026 (а.с. 3).

В судовому засіданні апеляційного суду, в присутності учасників процесу, судом переглянутий відеозапис з місця ДТП, який 27.07.2026 року надійшов від потерпілої сторони (а.с. 38).

Із вказаного відеозапису чітко і беззаперечно вбачається, що 13.06.2026 року, о 14:32 год., на ділянці дороги вул. Академіка Заболотного перехрестя вулиці Семена Палія в м. Одеса, автомобіль «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись в крайній правій смузі для руху, при наявності двох смуг руху в одному попутному напрямку, вмикає покажчик лівого повороту та здійснює перестроювання на ліву смугу для руху, в цей час, позаду у лівій смузі рухається вантажний автомобіль ЗІЛ-131, після того, як на перехресті загорається червоне світло світлофора, автомобілі зупиняються, відбувається зіткнення вантажного автомобіля ЗІЛ-131 з автомобілем «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду.

Під час перегляду відеозапису, учасники процесу не заперечували того факту, що на відеозаписі зображено їх автомобілі.

Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису учасниками провадження не надано. Не встановлено таких обставин і під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п.10.3 ПДР України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Апеляційний суд звертає увагу, що автомобіль «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до відеозапису завчасно подав сигнал лівого покажчика повороту та почав маневр перестроювання в ліву смугу руху повністю закінчивши його.

Таким чином, твердження апелянта, що водій автомобіля «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 під час перестроювання не надав дорогу вантажному автомобілю ЗІЛ-131 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку мав намір перестроїтися водій ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що спростовуються дослідженими доказами, зокрема відеозаписом події та схемою ДТП та характеру пошкоджень транспортних засобів «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 (задні стопи, лівий задній елемент кузова, капот, передній бампер, передні фари), та ЗІЛ-131д.н.з. НОМЕР_5 (передній бампер).

Відповідно до схеми ДТП від 13.06.2026 року (яка підписана учасниками ДТП без заперечень та доповнень) вбачається, що місце зіткнення відбулось в лівій смузі для руху, тобто фактично після завершення маневру перестроювання.

Більш того, у разі виникнення перешкоди для руху ОСОБА_2 , вочевидь мав можливість знизити швидкість руху аж до зупинки транспортного засобу, тим самим міг уникнути ДТП.

Крім того, під час апеляційного розгляду встановлено, що водія ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за тих же подій.

В судовому засіданні представник потерпілого підтвердив вказану інформацію, та зазначив, що постанова суду не набрала законної сили оскільки перебуває на стадії апеляційного оскарження.

Таким чином, з урахуванням всього вищевикладеного, досліджені апеляційним судом докази вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Клопотання представника потерпілого про призначення судово-автотехнічної експертизи задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень КУпАП, експертиза призначається у разі, коли для з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, необхідні спеціальні знання. Водночас сама по собі незгода учасника провадження з установленими судом фактичними обставинами не є безумовною підставою для призначення експертизи.

У даному випадку апеляційним судом безпосередньо досліджено відеозапис події, схему ДТП, пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також характер пошкоджень транспортних засобів. Сукупність зазначених доказів є достатньою для встановлення механізму ДТП та послідовності дій її учасників.

Зокрема, з відеозапису вбачається, що водій автомобіля «Рено Логан» завчасно увімкнув покажчик лівого повороту, здійснив перестроювання з правої смуги в ліву та повністю завершив зазначений маневр. Після цього, у зв`язку із заборонним сигналом світлофора, транспортні засоби зупинилися, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобіля ЗІЛ-131 з автомобілем «Рено Логан», який знаходився попереду в лівій смузі руху.

За таких обставин для встановлення фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди та вирішення питання про наявність чи відсутність у діях водія автомобіля «Рено Логан» складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, застосування спеціальних знань не є необхідним. Встановлені судом обставини безпосередньо підтверджуються наявними у справі доказами, оціненими судом у їх сукупності.

Крім того, питання щодо дотримання водієм автомобіля «Рено Логан» вимог п. 10.3 Правил дорожнього руху України вирішується судом на підставі встановлених фактичних обставин, а не шляхом проведення експертом правової оцінки дій учасників дорожнього руху. Експертне дослідження не може підміняти собою оцінку доказів та вирішення судом питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, необхідність у проведенні судово-автотехнічної експертизи у цій справі відсутня, оскільки обставини, для з`ясування яких заявлено відповідне клопотання, вже встановлені судом на підставі належних та взаємоузгоджених доказів, а матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б свідчили про їх недостатність або суперечливість.

За таких обставин клопотання представника потерпілого про призначення судово-автотехнічної експертизи є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що водій ОСОБА_1 , здійснивши перестроювання перед багатотонним вантажним автомобілем ЗІЛ-131 та зупинившись попереду нього, фактично унеможливив для водія останнього зупинку без зіткнення.

Такий довід ґрунтується на припущенні про те, що водій автомобіля «Рено Логан» повинен був враховувати масу, гальмівні характеристики та можливий гальмівний шлях транспортного засобу, який рухався позаду нього. Однак Правила дорожнього руху України не покладають на водія, який здійснив перестроювання, обов`язку розраховувати або прогнозувати гальмівний шлях іншого транспортного засобу, що рухається позаду.

Навпаки, відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору безпечної швидкості водій повинен враховувати, зокрема, особливості вантажу, що перевозиться, та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно з п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

При цьому безпечна дистанція визначається саме як така відстань до транспортного засобу, що рухається попереду, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дає можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню.

Норми ПДР прямо покладають на водія транспортного засобу, який рухається позаду, обов`язок організувати свій рух таким чином, щоб він міг безпечно зупинитися у разі зміни дорожньої обстановки або зупинки транспортного засобу попереду. Особливості та маса такого транспортного засобу не звільняють його водія від обов`язку дотримуватися безпечної швидкості та дистанції, а навпаки - підлягають врахуванню ним під час керування.

Таким чином, сама по собі значна маса автомобіля ЗІЛ-131 не може бути покладена в обґрунтування вини водія автомобіля «Рено Логан». Якщо маса та технічні характеристики ЗІЛ-131 обумовлювали збільшений гальмівний шлях, це є обставиною, яку повинен був враховувати водій саме цього транспортного засобу при виборі швидкості руху та дистанції до автомобіля, що рухався попереду.

Більше того, із дослідженого судом відеозапису не встановлено, що водій ОСОБА_1 здійснив раптове або непередбачуване гальмування без об`єктивної причини. Навпаки, після завершення перестроювання автомобіль «Рено Логан» продовжував рух у лівій смузі, а зупинка транспортного засобу відбулася у зв`язку із заборонним сигналом світлофора. Тобто зупинка автомобіля була зумовлена дорожньою обстановкою, яку водій ЗІЛ-131, рухаючись позаду, також мав можливість спостерігати та відповідно на неї реагувати.

Відповідно до п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди.

За таких обставин саме факт того, що водій ЗІЛ-131 не зміг зупинити транспортний засіб до моменту зіткнення, не свідчить про те, що водій автомобіля «Рено Логан» створив для нього небезпеку шляхом перестроювання. Для такого висновку необхідно встановити конкретне порушення ОСОБА_1 вимог ПДР та причинний зв`язок між таким порушенням і наслідками ДТП. Таких обставин матеріалами справи не встановлено.

Таким чином, посилання на значну масу автомобіля ЗІЛ-131 фактично не спростовує висновку суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а навпаки, з урахуванням положень п. 12.1 та 13.1 ПДР України свідчить про необхідність врахування відповідних характеристик транспортного засобу його водієм під час вибору безпечної швидкості та дистанції, а не іншим водієм, який не міг бути обізнаним, а ні про характеристики гальмівної системи, а ні про вагу вантажу.

Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки судді першої інстанції в оскарженій постанові про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та були підставою для її скасування, апелянтом не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.

За викладених обставин, апеляційний суд визнає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому оскаржена постанова є законною, обґрунтованою та вмотивованою.

У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Отже, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу представника в/ч НОМЕР_1 - Губського А.В залишити без задоволення, а постанову суду 1-ої інстанції, як законну та обґрунтовану – залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу представника в/ч НОМЕР_1 - Губського А.В – залишити без задоволення.

Постанову Пересипського районного суду м. Одесивід 27.07.2026 про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець