Суд: Запорізький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 вересня 2026 р.
Справа: №336/5642/26
Суддя: Кравченко Л. Ю.
Дата документу Справа № 336/5642/26
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний №ЄУН: 336/5642/26 Головуючий в 1 інст. Худіна О.О. Провадження № 33/807/1104/26 Доповідач в 2 інст. Кравченко Л.Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Кравченко Л.Ю., розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , за апеляційною скаргою захисника - адвоката Коляда О.І. на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13 серпня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з постановою суду, 31.05.2026 о 14 годині 16 хвилин у м. Запоріжжі, по вул. Миколи Краснова, 36Б, водій ОСОБА_1 керував т/з BMW д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5ПДР України - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з нього на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
На вказану постанову захисник подала апеляційну скаргу, в який зазначає, що 31.05.2026 приблизно о 14-16 годині у вказаному в протоколі місці ОСОБА_1 керування автомобілем не здійснював. У вказаний час він знаходився на задньому сидінні припаркованого біля будинку автомобілі, разом зі своїм знайомим - ОСОБА_2 , де вони чекали його дружину - ОСОБА_3 , яка за декілька хвилин до того як підійшли поліцейські, припаркувала автомобіль та пішла додому за ліками. Приєднані до протоколу матеріали відео фіксації, зокрема перший та другий файли «з позначкою джерело Import» здійснено не на службовий технічний пристрій, тобто не на службовий портативний відео реєстратор патрульного поліцейського, відомості про який відсутні в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . На відеозаписах з нагрудної боді-камери поліцейських не вбачається керування ОСОБА_1 транспортним засобом.Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
В судовому засіданні захисник Коляда О.І. та підтримала подану апеляційну скаргу з підстав, зазначених в ній.
ОСОБА_1 в судовому засіданні просить апеляційну скаргу задовольнити. Пояснив, що він не був за кермом автомобілю. Транспортним засобом в той день керувала його дружина, яка має водійське посвідчення.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, вислухавши захисника та особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя апеляційного суду доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 252 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи суд першої інстанції цих вимог законодавства дотримався.
Висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується наявними в справі доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 680300 від 31.05.2026, відповідно до якого, 31.05.2026 о 14 годині 16 хвилин у м. Запоріжжі, по вул. Миколи Краснова, 36Б, водій ОСОБА_1 керував т/з BMWд.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я відмовився. Про повторність попереджений. Від керування відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5ПДР України - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 31.05.2026 та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.05.2026, в яких зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду;
- рапортом працівника поліції про те,що під час несення служби 31.05.2026 о 14 годині 16 хвилин у м. Запоріжжі, по вул. Миколи Краснова, 36Б, був зупинений автомобіль BMW д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час під`їзду до автомобіляводій переліз на заднє сидіння. При спілкуванні у водія були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів. ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я відмовився. Відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 № 680300;
- довідкою про відсутність повторності за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- архівом правопорушень;
- відеозаписом події.
Наведені вище докази в їх сукупності підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5. ПДР України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо доводів захисника, викладених в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_4 керування автомобілем не здійснював.
Судом першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що автомобілем керувала ОСОБА_3 , яка за декілька хвилин до того як підійшли поліцейські, припаркувала автомобіль та пішла додому за ліками.
До матеріалів справи долучений DVD+R диск, який містить файл під назвою НОМЕР_2 . Вказаний відеофайл містить один відеозапис, тривалістю 1год.15хв.08сек. Цей відезапис зроблений з відеореєстратора патрульного автомобіля та боді-камер двох поліцейських. З цього відезапису, оглянутого судом, вбачається, що 31.05.2026 о 14.16 год. на проїзній частині виявлений автомобіль BMW д.н.з. НОМЕР_1 , який то зупинявся посеред дороги, то починав їхати. Після того, як автомобіль остаточно зупинився, до нього підійшли працівники поліції та відкрили водійські двері. Через деякій час з задньої правої двері вийшов чоловік ( запис з 00.11до 01.45). З записів 470988, 474984 з боді-камер співробітників поліції вбачається, що коли вони підійшли до автомобіля BMW д.н.з. НОМЕР_1 , то один зі співробітників поліції побачив як водій пересідає на заднє сидіння автомобіля та повідомив про це іншому поліцейському. Після того як вони відкрили водійські двері видно, що водійське місце порожнє, а в автомобілі знаходяться два чоловіки – один на пасажирському передньому сидінні, а інший - на задньому ( запис з 02.35 до 02.45 та з 38.40 до 38.55). Чоловік, який вийшов із задніх правих дверей автомобіля назвався - ОСОБА_1 ( запис 04.00 до 04.05). ОСОБА_1 повідомив, що в нього немає документів. На запитання чи є в нього ДІЯ ОСОБА_1 пішов до водійської двері автомобіля, взяв там мобільний телефон та надав його поліцейському ( запис з 04.33 до 05.00). В подальшому, співробітники поліції повідомили ОСОБА_5 , що в нього виявлені ознаки сп`яніння, перерахували їх та запропонували пройти тест на місці або проїхати до лікаря нарколога, на що той відмовився. Після чого йому повідомили, що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КпАП України, роз`яснили його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП України (запис з 07.14 до 08.30). Також ОСОБА_4 повідомив поліцейському, що автомобілем керував не він, а його товариш ( запис з 44.55 до 45.00). В подальшому ОСОБА_3 заявляла, що саме вона була за кермом автомобіля (запис о 20.45, з 21.07 до 21.20).
Таким чином на відеозапису чітко видно, що від часу зупинки автомобіля й до того моменту, як співробітники поліції відчинили водійські двері, автомобіль ніхто не залишав. Один поліцейський повідомляє іншому, як бачить, що водій пересідає на заднє сидіння автомобіля. В автомобілі виявлено двох чоловіків - ОСОБА_2 на передньому пасажирському сидінні та ОСОБА_4 - на задньому. Тільки через 10 хвилин після зупинки автомобіля ОСОБА_4 заявив поліцейському, що автомобілем керував не він, а ОСОБА_2 . Через 12 хвилин після цього вже ОСОБА_3 заявила поліцейському, що саме вона була за кермом автомобіля. Однак при цьому повідомила йому неправдиву інформацію про те, що у її чоловіка немає телефону.
Вказаний відеозапис спростовує пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що остання керувала автомобілем.
Суд першої інстанції дав належну оцінку цим поясненням та критично поставився до них, адже вони є не послідовними, суперечливими та такими, які повністю протирічать іншим доказами у справі.
Щодо доводів захисника, викладених в апеляційній скарзі про те, що приєднані до протоколу матеріали відео фіксації, зокрема, перший та другий файли «з позначкою джерело Import» здійснено не на службовий технічний пристрій, тобто не на службовий портативний відео реєстратор патрульного поліцейського, відомості про який відсутні протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Частина 1 ст. 251 КпАП України встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані …, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів…, а також іншими документами.
Тому, дослідження судом відеозапису відеореєстратора патрульного автомобіля відповідає положенням ст. 251 КпАП України.
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянув справу та прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_4 та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд першої інстанції в постанові надав належну оцінку доказам, правильно встановив фактичні обставини вчиненого правопорушення, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Коляда О.І. залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13 серпня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду Л.Ю.Кравченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua