Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №677/924/26 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/924/25

Провадження 3/677/262/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 року м. Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Шовкун В.О., за участі секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника, прокурора Войтова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 236 від 19.05.2026 року, ОСОБА_1 будучи провідним спеціалістом Красилівського відділу ДРАЦС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) несвоєчасно без поважних причин 30.08.2025 року подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільнені), чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор Войтов С.В., у судовому засіданні вказав на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, просив призначити покарання ОСОБА_1 в межах санкції статті.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнала, докладно розповіла про обставини справи, а саме те, що не мала наміру порушувати вимоги фінансового контролю, або іншим чином ухилитися від подачі декларації. Більш того, пояснила, що зазвичай з подачею декларацій завжди їй допомагав її чоловік, який є військовослужбовцем, однак в той період він перебував в зоні бойових дій, тому подачею декларації після звільнення займалася вона самостійно, єдине чоловік їй допомагав в телефонному режимі. Вона заповнювала декларацію, і думала, що її подала. Під час заповнення, були якісь перебої в системі. Крім того, після цього, в подальшому вона також подавала декларацію за вказаний період, що також вказує на те, що у неї наміру на порушення фінансового контролю не мала. Проте, що декларація не подалася вона дізналася з листа НАЗК в серпні 2025 року. Тому відразу її подала. Просила суд її виправдати, а провадження закрити.

Захисник також просив суд закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях його підзахисної, у випадку непогодження суду закрити провадження з цих підстав, просив суд закрити справу з підстав закінчення строків притягнення його підзахисної до адміністративної відповідальності. Надав відповідне письмове обґрунтування, яке долучене до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У цьому аспекті слід зауважити, що рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визначається лише умисною формою вини, тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому діяння, передбачені ст. 172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб`єктивної сторони даного правопорушення.

З врахуванням положень ст. 1 Закону № 1700-VII, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов`язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети. А тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести наявність в діях особи умислу на несвоєчасне подання такого повідомлення.

Як встановлено із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 подала відповідну декларацію 30.08.2025 року.

Згідно пояснень ОСОБА_1 , несвоєчасне подання декларації викликане тим, що вона думала, що вона її подала в березні 2024 року.

З матеріалів справи вбачається те, що дійсно в березні 2024 року ОСОБА_1 заходила в систему за допомогою кваліфікованого електронного підпису, створювала нову декларацію на основі цієї, здійснювала заповнення розділів 1-16, здійснювалася перевірка повноти та достовірності зазначеної інформації, був перехід на сторінку накладення електронного підпису та відбулося подання документу. (а.с. 21-27). Тобто фактично, долучені письмові документи підтверджують доводи про які зазначила ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення вказаного адміністративного правопорушення. Більше того, пояснення ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджуються письмовими матеріалами справи.

Інших доказів, які б вказували на вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не здобуто під час судового розгляду зазначеної справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В матеріалах адміністративної справи відсутні докази, які б підтверджували наявність в діях особи умислу на порушення вимог фінансового контролю.

Крім цього, відсутні відомості про наявність в діях особи корупційного інтересу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Таким чином, оскільки в діях ОСОБА_1 вбачається несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, але з причин необережності, тому суд приходить до висновку про відсутність в діях останньої суб`єктивної сторони, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Таку правову позицію було викладено в інформаційному листі ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 22.05.2017 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особами визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП, з моменту її постановлення через Красилівський районний суд Хмельницької області.

Суддя: В.О. Шовкун