Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №607/22371/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 Справа №607/22371/25 Провадження №2-а/607/427/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Воробель Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Жук Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

за участю:

представника позивача – адвоката Борової Л.В.,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №61/1509 від 11.08.2025 та закриття провадження у справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з 05.06.1990 і дотепер він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто безперервно, що підтверджується записами в Розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 15.10.2025. 18.05.2024 ним уточнено військово-облікові дані, що підтверджується відміткою «Дані уточнено вчасно» у військово-обліковому документі від 15.10.2025, сформованому засобами Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста. Зокрема, було уточнено номер телефону, адресу електронної пошти та адресу проживання, яка одночасно є зареєстрованим місцем проживання. 07.08.2025 він пройшов ВЛК, за результатами якої його визнано придатним до військової служби (№ протоколу ВЛК 2025-0807-1144-5889-3). До 06.06.2026 він має відстрочку від мобілізації відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 14.10.2025 позивач дізнався про існування постанови №61/1509 від 11.08.2025 про стягнення з нього в користь держави штрафу в сумі 51000 грн, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , із застосунку «Дія» (прийшло сповіщення про відкриття виконавчого провадження), що підтверджує постанова про відкриття виконавчого провадження №79334503 від 14.10.2025. Дані про отримання ним копії постанови №61/1509 від 11.08.2025 про стягнення з нього на користь держави штрафу в сумі 51 000 грн, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також про його відмову від її отримання – відсутні. Оскільки позивач не отримував ані копії протоколу, ані копії постанови, йому не відомо, за вчинення якого саме адміністративного правопорушення його визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення. Наведені обставини свідчать про порушення ІНФОРМАЦІЯ_2 порядку притягнення його до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Також з пред`явленням позову позивачем подано заяву про поновлення строку на звернення до суду, обґрунтування якої за своїм змістом є аналогічним доводам, викладеним у позовній заяві.

28.10.2025 ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та, за клопотанням позивача, витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію постанови №61/1509 від 11.08.2025, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності, а також належним чином засвідчені копії усіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких винесено вказану постанову.

Відповідач, будучи належним чином сповіщений про зміст позовної заяви та відкриття провадження у справі, не скористався правом на подання відзиву.

На виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 подано засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , а саме: протокол №60/2579 про адміністративне правопорушення від 07.08.2025, облікову картку з АІТС «Оберіг» на ОСОБА_1 , паспорт громадянина України ОСОБА_1 , довідку №5 від 04.08.2025, посвідчення священнослужителя №1, дійсне до 06.04.2019, постанову №61/1509 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; довідку про причини повернення/досилання/зберігання поштового відправлення №4602700199910.

Також до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача суми, стягнутої головним державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бачинською І.М. в межах виконавчого провадження №79334503, відкритого на підставі оскаржуваної постанови.

16.01.2026 ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишено без розгляду. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.10.2025, після набрання даною ухвалою законної сили.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2026 ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.01.2026 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №607/22371/25 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

24.07.2026 ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення позивача ОСОБА_1 , в яких він зазначає, що, дізнавшись із мобільного застосунку «Резерв+» про перебування в розшуку з 03.08.2025 за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, 07.08.2025 приблизно о 18:00 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для зняття з розшуку. Того ж дня пройшов ВЛК, за результатами якої його визнано придатним до військової служби (№ протоколу ВЛК 2025-0807-1144-5889-3 від 07.08.2025). Позивач вважає, що у зв`язку з проходженням ВЛК на момент розгляду справи 11.08.2025 були відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, а тому він обґрунтовано очікував на закриття провадження у справі. Крім того, позивач зазначає про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів надсилання йому оскаржуваної постанови, оскільки неможливо встановити адресу, на яку її було направлено, що, на його думку, свідчить про порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності. Також позивач звертає увагу на відсутність у матеріалах справи доказів його виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК, а також документів, які підтверджували б його попереднє визнання обмежено придатним до військової служби. У зв`язку з цим вважає, що до протоколу не долучено належних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення. Крім того, позивач зазначає, що постановою №61/1509 від 11.08.2025 на нього накладено штраф у максимальному розмірі без належного обґрунтування його розміру з урахуванням обставин, передбачених ст. 33 КУпАП.

У судовому засіданні 01.09.2026 представник позивача Борова Л.В. позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Суд без виходу до нарадчої кімнати протокольно постановив відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми стягнутого штрафу, мотивуючи це положеннями частини третьої статті 286 КАС України.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання 01.09.2026 не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи або розгляду справи без його участі не подавав. У встановлений судом строк відзиву не подав та із клопотанням про продовження строку на його подання не звертався.

За наявності вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів відповідно до ст. 205 КАС України.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази у справі, дійшов такого висновку:

- щодо поновлення строку звернення до суду, слід зазначити таке.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як убачається з матеріалів справи, постановою №61/1509 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 11.08.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що її копію було вручено ОСОБА_1 безпосередньо під час розгляду справи, оскільки у відповідній графі відсутній підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про отримання копії постанови.

Водночас згідно з довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення, досилання чи зберігання поштового відправлення, поштове відправлення, яке містило постанову № 61/1509, було повернуто за закінченням терміну зберігання. Разом із тим наявні у матеріалах справи докази не містять відомостей, які б давали можливість встановити конкретну адресу, за якою відповідач направив копію оскаржуваної постанови, зокрема відсутні відомості про її направлення за місцем проживання позивача.

Як убачається з матеріалів, долучених до позовної заяви, 14.10.2025 було відкрито виконавче провадження №79334503 щодо примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №61/1509 від 11.08.2025 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в користь держави.

Як зазначив позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду, про існування оскаржуваної постанови він дізнався 14.10.2025 із повідомлення, отриманого в застосунку «Дія», про відкриття виконавчого провадження.

Із позовною заявою до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області позивач звернувся 22.10.2025.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів вручення позивачу копії оскаржуваної постанови, відсутність належних відомостей, які б підтверджували направлення її за місцем проживання позивача, а також отримання ним 14.10.2025 через застосунок «Дія» інформації про відкриття виконавчого провадження, з якої він дізнався про існування оскаржуваної постанови, суд доходить висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду з цим позовом є поважними.

Відповідачем, своєю чергою, заперечень щодо поновлення позивачу строку звернення до суду не подано.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 61/1509 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, від 11.08.2025.

- щодо позовних вимог по суті, суд вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Диспозиція зазначеної статті має бланкетний характер, оскільки не встановлює безпосередньо охоронюваних законом правил поведінки, а відсилає до інших нормативно-правових актів, які визначають відповідні вимоги, порушення яких утворює склад правопорушення. Відтак у кожному конкретному випадку підлягає встановленню, яке саме законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію порушено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період –період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і дотепер.

Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно з якою військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024 виключено таку підставу для зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян, яких за станом здоров`я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX передбачено, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

15.02.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12.02.2025 (далі – Закон № 4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону № 3621-IX та пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 № 519 внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю). Вказані громадяни зобов`язані до 05.06.2025 самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Судом установлено, що 11.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 винесено постанову №61/1509 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 25500,00 грн.

Відповідно до цієї постанови, 07.08.2025 громадянин ОСОБА_1 близько 18 год 00 хв доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , як такий, що перебуває в базі розшуку Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння правопорушення за ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 з 05.06.1990 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебуває в розшуку з 03.08.2025. Із наявних даних у ІНФОРМАЦІЯ_4 виявлено, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме: не з`явився по виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК. Відповідно до Закону України № 4235-IX від 12.02.2025 про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», пункт 2 установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військову-лікарську комісія для проходження медичного огляду. У зв`язку із вказаним ОСОБА_1 здійснив правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VII та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу), чим здійснив порушення вимог абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та підпунктів 1, 2 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 зі змінами), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, постанова №61/1509 від 11.08.2025 прийнята на підставі протоколу № 60/2579 про адміністративне правопорушення від 07.08.2025, суть якого відповідає обставинам, установленим під час розгляду справи та викладеним у постанові.

Зі змісту цього протоколу вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснено зміст статті 63 Конституції України, а також права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 16:00 11.08.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №201, що стверджується підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 .

Відповідно до пояснень щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності: «Я, ОСОБА_1 , 1970 р.н., по суті питання пояснюю, що з перших днів повномасштабної війни записався до лав НОМЕР_1 окремого батальйону руху опору, а при відкритті програми Резерв+ 18.05.2024 оновив дані в цифровому реєстрі. ВЛК пройшов 07.08.2025».

До протоколу додається: копія паспорта на громадянина ОСОБА_1 , копія облікової картки з АІТС «Оберіг» громадянина ОСОБА_1 , копія картки платника податків ОСОБА_1 .

Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав, про що свідчить його підпис.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, постановленої за клопотанням позивача, відповідачем надано такі документи.

Відомості щодо військового обліку ОСОБА_1 містяться в його обліковій картці № НОМЕР_2 до військового квитка (військово-облікового документу) № НОМЕР_3 , згідно з якою його взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 05.06.1990 та зазначено тип підкартотеки: «Непридатні в мирний час, обмежено придатні у воєнний час».

Відповідно до витягу з адміністративної справи щодо ОСОБА_1 , сформованого ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03.08.2025 щодо позивача було внесено відомості про не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»). У витягу зазначено, що відповідне звернення ЕО №3080822 було скеровано до Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , видана довідка РГ «Християнська Церква «Відродження» №5 від 04.08.2025, про те, що він є постійно діючим священнослужителем в сані ст. пастора релігійної громади « ІНФОРМАЦІЯ_6 » АДРЕСА_3 .

Посвідчення священнослужителя №1, дійсне до 06.04.2019, засвідчує, що ОСОБА_1 є старшим пастором Християнської Церкви «Відродження» м. Тернопіль.

Як вбачається із довідки про причини повернення/досилання/зберігання АТ «Укрпошта», поштове відправлення (постанова №61/1509) повертається за закінченням терміну зберігання.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано електронний військово-обліковий документ «Резерв+» та розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформовані 15.10.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 з 05.06.1990 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов`язаний. Позивач має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 06.06.2026. Тип відстрочки: бронювання. Також у документі містяться відомості про проходження ВЛК 07.08.2025, за результатами якої позивача визнано придатним до військової служби (номер протоколу ВЛК 2025-0807-1144-5889-3). Відмітка: дані уточнено вчасно.

Отже, на підставі системного аналізу наведених вище норм законодавства та досліджених у судовому засіданні доказів суд доходить висновку, що позивач на момент виникнення спірних правовідносин належав до категорії громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які до набрання чинності відповідними змінами законодавства були визнані обмежено придатними до військової служби та, за відсутності доказів визнання їх особами з інвалідністю, були зобов`язані у встановлений законом строк (до 05.06.2025) пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. При цьому законодавець прямо поклав на таких осіб обов`язок самостійно ініціювати проходження військово-лікарської комісії шляхом особистого звернення до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Відтак суд не бере до уваги доводи позивача про відсутність доказів його виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК. При цьому зазначення в оскаржуваній постанові про те, що позивач «не з`явився по виклику» до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК, суд оцінює у сукупності з іншими викладеними в ній обставинами та положеннями законодавства, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Саме по собі таке формулювання не змінює суті встановленого правопорушення, яке полягало у невиконанні позивачем встановленого законом обов`язку до 05.06.2026 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Як встановлено судом, в облікових даних ОСОБА_1 зазначено тип підкартотеки «Непридатні в мирний час, обмежено придатні у воєнний час», що підтверджує наявність у позивача статусу особи, яка була визнана обмежено придатною до військової служби.

Водночас посилання позивача на проходження ним ВЛК 07.08.2025 як на обставину, що, на його думку, свідчила про відсутність на момент розгляду справи події та складу адміністративного правопорушення і зумовлювала необхідність закриття провадження у справі, суд оцінює критично, оскільки ВЛК була пройдена позивачем після спливу встановленого законом граничного строку, а подальше виконання відповідного обов`язку саме по собі не спростовує факту його невиконання у визначений законодавством строк та, відповідно, не свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Так само наявність у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не звільняла його від обов`язку виконувати вимоги законодавства щодо військового обліку та проходження медичного огляду.

Суд також враховує, що позивачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів, які б свідчили про існування об`єктивних, незалежних від його волі та непереборних обставин, що унеможливлювали проходження ним ВЛК у встановлений законом строк, тобто до 05.06.2025. Відомості про участь позивача у діяльності руху опору, вчасне оновлення ним військово-облікових даних у застосунку «Резерв+», а також обставини, пов`язані з його релігійною діяльністю, не спростовують установленого факту невиконання конкретного законодавчо визначеного обов`язку щодо своєчасного проходження медичного огляду та не підтверджують наявності передбачених законом підстав для звільнення від його виконання.

Щодо доводів позивача про неналежне повідомлення його про прийняту постанову та відсутність доказів її отримання суд враховує наявну в матеріалах справи довідку про причини повернення поштового відправлення (постанови №61/1509), з якої вбачається, що відповідне відправлення було повернуто у зв`язку із закінченням строку зберігання. Сам по собі факт неотримання позивачем поштового відправлення не свідчить безумовно про те, що суб`єкт владних повноважень не вживав заходів для направлення йому копії постанови. Суд також бере до уваги те, що позивач реалізував своє право на судове оскарження оскаржуваної постанови, а всі наведені ним доводи щодо незаконності притягнення його до адміністративної відповідальності є предметом повної та всебічної перевірки у межах цього судового розгляду. Отже, доводи позивача про порушення його прав у зв`язку з неотриманням копії постанови не знайшли свого підтвердження та самі по собі не свідчать про протиправність оскаржуваної постанови.

Щодо доводів позивача про застосування до нього максимального розміру адміністративного стягнення без урахування вимог статті 33 КУпАП суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими. Як убачається з оскаржуваної постанови, адміністративне стягнення до позивача застосовано у розмірі, передбаченому санкцією частини третьої статті 210-1 КУпАП, чинною на момент вчинення правопорушення. При цьому позивач не навів конкретних обставин, які б свідчили про те, що відповідач, визначаючи розмір штрафу, діяв поза межами наданих йому законом повноважень або застосував стягнення у розмірі, не передбаченому законом. Саме лише посилання позивача на те, що відповідач не врахував вимоги статті 33 КУпАП, без зазначення конкретних обставин, які, на його думку, мали бути враховані під час визначення розміру адміністративного стягнення та могли вплинути на його розмір, не є достатньою підставою для висновку про протиправність оскаржуваної постанови.

За таких обставин суд доходить висновку, що на момент прийняття оскаржуваної постанови існували фактичні та правові підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а доводи позивача, наведені на обґрунтування позовних вимог, не спростовують установленого факту порушення ним вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відтак, оцінивши всі докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд не вбачає підстав для висновку про скасування оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим позовні вимоги про її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак понесені судові витрати позивачем на оплату судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 121, 122, 139, 242, 244-246, 257, 268, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №61/1509 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 11.08.2025.

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддяН. П. Воробель