Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №333/8329/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/8329/26

Провадження №3/333/2032/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Варнавська Л.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 не виконала батьківські обов`язки по вихованню малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився біля будинку АДРЕСА_2 та умисно розбив сире куряче яйце об голову неповнолітньої ОСОБА_3 , 2013 р.н., розмазав його по волоссю, чим було порушено вимоги ч.1,2 ст. 150 Сімейного Кодексу України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, повісткою, направленою рекомендованим листом, який нею отриманий особисто.

Зі змісту загаломст. 184 КУпАП вбачається, що відповідальність за вказаною статтею передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного вище правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

При цьому, ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання малолітніх та неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративних правопорушень, передбачених ст.184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч., незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

За порушення таких обов`язків, батьків мають притягувати до відповідальності згідно ст. 184 КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст.ст.150,180 СК України та ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Факт протиправності дій гр. ОСОБА_1 стверджується даними протоколу серії ВАД №681490 від 24.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При вирішенні питання про застосування положень ст. 22 КУпАП, суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, та те, що ОСОБА_1 раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 22 КУпАП, і їй слід оголосити усне зауваження.

Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАПпри оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст.9,22,34-35,184ч.3,245,250-252,283,284,287,294КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ВизнатиОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

Провадження по справі закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КупАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська