Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №511/1144/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ПО С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 511/1144/26

Номер провадження 3/511/348/26

"15" липня 2026 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 631193, 03 квітня 2026 року о 19 годині 04 хвилини на вулиці Милолюбівській в селі Степанівка Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 керував автомобілем Audi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, різка зміна забарвлення покрову обличчя.

Від проходження медичного обстеження на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки та у медичному закладі, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР.

Стислий виклад позиції учасників справи.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Магера Руслан Юрійович подав письмові заперечення, згідно з яких просив закрити провадження в справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, оскільки на відеозаписах, долучених до матеріалів протоколу, відсутні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний час, дату та місце, відео починається з фіксації транспортного засобу, який стоїть припаркований, ОСОБА_1 знаходиться поруч з автомобілем, не за кермом.

Разом із цим, ОСОБА_1 подав письмові пояснення, у яких зазначив, що поліція під`їхала до нього, коли транспортний засіб був припаркований, оскільки він мав технічні несправності.

Висновки суду за результатами розгляду матеріалів справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

З оглду на викладене суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Стаття 7 КУпАП регламентує, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення надано наступні докази:

–протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 631193 від 03 квітня 2026 року;

–постанова ЕНА № 6961098 від 03 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 126 КУпАП;

–акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від огляду;

–направлення на огляд до Роздільнянської БПЛ від 03 квітня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від огляду;

–відеоматеріал на DVD-R носії.

Разом з цим, пункт 2.5. ПДР визначає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Згідно з пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Водночас з наявних відеозаписів на DVD-R носії (3 файли), інших доказів, які долучено до матеріалів, не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний час, дату та місце.

Із досліджених відеозаписів встановлено, що працівники поліції під`їхали до транспортного засобу Audi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився на автобусній зупинці з увімкненою аварійною сигналізацією, а ОСОБА_1 знаходився на вулиці біля автомобіля.

Інших доказів, у тому числі показань свідків, які б підтверджували факт керування транспортним засобом, матеріали справи не містять.

З цього приводу суд вважає необхідним зазначити, що статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

На підставі викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 251, 256, 266, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 631193 від 03 квітня 2026 року, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: І. В. Бобровська