Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №510/1190/26 — Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/2097/26

Справа № 510/1190/26

07 вересня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,

за участю секретаря Фурсової А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 .

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на 1/2 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, при зверненні позивача до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, у видачі свідоцтва їй було відмовлено, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що й стало підставою для звернення до суду.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явилась, від її представника – адвоката Златі Н.С. надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідачі у підготовче судове засідання також не з`явились, направили до суду заяву про визнання позову, в якій також зазначили про розгляд справи без їх участі.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 30 вересня 2024 року Ренійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 338).

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Так, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на 1/2 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною 1 ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).

За життя, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповідального розпорядження не залишив, що підтверджується інформаційною довідкою № 80198852 від 21 лютого 2025 року зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), тому спадкування здійснюється за законом.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (доньки спадкодавця) входять до кола першої черги спадкоємців за законом. Відповідач ОСОБА_3 не є спадкоємцем спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , оскільки шлюб між ними розірваний 16 жовтня 1991 року (свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 ).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що визначено ч. 1 ст. 1270 ЦК України.

З матеріалів витребуваної спадкової справи встановлено, що 21 лютого 2025 року, тобто в строки визначені ч. 1 ст. 1270 ЦК України, позивач звернулась до Ренійської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_4 .

Відповідач ОСОБА_2 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , що підтверджується витягом № 1390 про зареєстрованих осіб у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, ОСОБА_2 скористалась наданим їй правом передбаченим ч. 1 ст. 1273 ЦК України та звернулась до нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 .

Отже, позивач прийняла спадщину у відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, так як подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, відмови від спадщини не заявляла.

Однак, при зверненні позивача до державної нотаріальної контори, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, про що видано відповідну постанову.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, що передбачено ч. 5 ст. 1268 ЦК України.

На підтвердження позовних вимог, позивач надала суду копії документів, які підтверджують право власності та видавалися на ім`я померлого ОСОБА_4 , а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не позбавляє спадкоємця можливості оформити своє право на спадщину, що передбачено ч. 3 ст. 1296 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У даному випадку визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, всі вказані обставини знайшли своє підтвердження та не викликають у суду жодних сумнівів.Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому мають бути задоволені.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки у своїй заяві представник позивача просила залишити судові витрати за позивачем, питання про стягнення судових витрат з відповідачів судом не розглядалось.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 50, 58, 76, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова