Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №509/5798/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Провадження № 1-кс/509/687/26

Справа № 509/5798/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Овідіопольський райсуд Одеської області у складі :

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Овідіополь Одеської обл. скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області щодо не розгляду клопотання про долучення доказів до матеріалів кримінального провадження,

ВСТАНОВИВ:

До Овідіопольського райсуду Одеської області надійшла вищевказана скарга ОСОБА_3 .

В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначила, що 11.08.2026 р. нею було подане клопотання про долучення доказів до матеріалів кримінального провадження №12026163380000097 від 06.08.2026 року за ч.1 ст.271 КК України. Станом на 19.08.2026 р. Зазначене клопотання дізнавачем не розглянуто, в зв`язку з чим скаржник просила визнати бездіяльність дізнавача ОСОБА_4 при розгляді клопотання від 11.08.2026 р., зобов`язати дізнавача розглянути зазначене клопотання та долучити до матеріалів кримінального провадження №12026163380000097 від 06.08.2026 року надані докази, а саме, CD-RW диск зі свідченнями ОСОБА_5 .

Старший дізнавач СД відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 надала суду заперечення на скаргу, якими просила відмовити в задоволення скарги ОСОБА_3 визнати дії посадових осіб такими, що відповідають вимогам закону.

Розглянувши скаргу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так судом встановлено, що 11.08.2026 до СД ВнП№1 ОРУП№2 ГУНП в Одеській області надійшло клопотання ОСОБА_3 , яке було зареєстровано за вх.№129269-2026, про долучення до матеріалів кримінального провадження №120261633800000097 від 06.08.2026, CD-RW-диска зі свідченнями ОСОБА_5 . У клопотанні зазначено, що 30.07.2026 ОСОБА_3 перебувала в лікарні у постраждалого ОСОБА_5 , де редакційною відеокамерою журналіста ОСОБА_6 було здійснено відеозапис його свідчень щодо подій 28.07.2026.

12.08.2026 дізнавачем було оглянуто наданий з клопотанням CD-RW-диска з відеозаписом. Дізнавачем встановлено, що з наданого клопотання та самого відеозапису не вбачається належного підтвердження того, хто саме здійснював відеозапис, у якому статусі ця особа перебувала, на якій правовій підставі проводився запис та за яких обставин він був отриманий. Також у наданому відеозаписі не встановлено особу, яка ставить ОСОБА_5 запитання за кадром. При цьому, з характеру відеозапису вбачається, що невстановлена особа не лише ставить запитання, а й фактично спрямовує особу щодо бажаного змісту відповіді, зокрема підказує, як саме необхідно відповідати. Таким чином, наданий відеозапис не є належно оформленим протоколом допиту чи іншої процесуальної дії, проведеної уповноваженою особою відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України: доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких встановлюються обставини, що мають значення для кримінального провадження. Процесуальними джерелами доказів є, зокрема, показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Згідно зі ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування або відсутність обставин, що підлягають доказуванню, а відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим лише у разі його отримання у порядку, встановленому КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.95 КПК України показаннями є відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим або експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні. Частиною 5 цієї статті передбачено, що особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто.

При цьому ч.8 ст.95 КПК України прямо визначає, що пояснення, отримані сторонами кримінального провадження та іншими особами, не є джерелом доказів, крім випадків, передбачених КПК України.

У даному випадку наданий відеозапис не містить відомостей про проведення допиту ОСОБА_5 слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом, а також не містить даних про оформлення відповідної процесуальної дії у встановленому законом порядку. Сам факт відеофіксації розмови з особою не перетворює таку розмову на процесуальний допит та не надає отриманим під час неї відомостям автоматичного статусу показань у розумінні ст. 95 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд зобов`язані оцінювати кожний доказ з точки зору його належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів — з точки зору достатності та взаємозв`язку. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Наданим матеріалом не підтверджено: особу безпосереднього автора відеозапису; процесуальний статус особи, яка проводила опитування ОСОБА_5 ; повноваження такої особи на отримання показань; обставини та спосіб отримання відеозапису; факт добровільного та вільного надання ОСОБА_5 відповідей; відсутність стороннього впливу на зміст його відповідей, адже за кадром чути безліч голосів; цілісність відеозапису та відсутність його монтажу або іншого втручання; достовірність зафіксованих на відео відомостей. Особливого значення набуває та обставина, що особа, яка перебуває за кадром, ставить ОСОБА_5 навідні запитання та, за змістом запису, спрямовує його щодо того, яким чином необхідно відповідати.

За таких обставин об`єктивність отриманих відомостей викликає обґрунтовані сумніви, а сам відеозапис не може розглядатися як достовірне джерело відомостей про фактичні обставини події без встановлення особи, яка проводила опитування, та перевірки обставин його проведення. При цьому, саме по собі подання CD-RW-диска ОСОБА_3 не усуває необхідності встановлення походження цього відеозапису та дотримання вимог КПК України щодо належності, допустимості та достовірності доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 92 КПК України обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, яка їх подає.

Встановивши, що наданий ОСОБА_3 відеозапис на цьому етапі не відповідає вимогам, які пред`являються КПК України до доказів, а відсутність відомостей про особу, яка фактично здійснювала відеозапис та опитування, порядок його проведення та обставини отримання, унеможливлює належну перевірку його походження, достовірності та допустимості, дізнавачем 12.08.2026 р. винесена постанова про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 11.08.2026, про долученя CD-RW-диска з відеозаписом, як доказу до матеріалів кримінального провадження № 120261633800000097 від 06.08.2026, за ч.1 ст.271 КК України, у зв`язку з відсутністю належних даних щодо його походження, особи, яка здійснила запис та опитування, порядку отримання відомостей, а також у зв`язку з неможливістю на цьому етапі підтвердити належність, допустимість та достовірність зафіксованої інформації.

14.08.2026 з вих.№294896-2026 ОСОБА_7 скеровано відповідь з додатками.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що клопотання ОСОБА_3 від 11.08.2026, про долучення CD-RW-диска з відеозаписом, розглянуто дізнавачем ОСОБА_4 в строки та порядку, передбаченим ст..220 КПК України, постанова про відмові в задоволені клопотання вмотивована та відповідає вимогам ст..110 КПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування постановляється ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобов`язано припинити дію, зобов`язано вчинити певну дію, відмовлено у задоволенні скарги. Ч. 3 цієї статті встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.7, 9, 110, 220, 303-309, 369, 371-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволені скарги ОСОБА_3 , на бездіяльність дізнавача СД відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, щодо не розгляду клопотання від 11.08.2026 р., про долучення доказів до матеріалів кримінального провадження, зобов`язання дізнавача розглянути зазначене клопотання та долучити до матеріалів кримінального провадження №12026163380000097 від 06.08.2026 року надані докази, а саме, CD-RW диск зі свідченнями ОСОБА_5 , відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1