Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №946/2209/26 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 946/2209/26

Провадження № 2/947/5695/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості за договором про споживчий кредит від 17.03.2024 №9329871 у розмірі 22297,30 грн та судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та правничої допомоги у сумі 8000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що17.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладений Договір про споживчий кредит № 9329871. Кредитний договір був укладений в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з умовами кредитного договору відповідач отримав 10 000,00 грн, та зобов`язаний був їх сплатити тіло кредиту та відсотки, нараховані за користування кредиту, а також розмір комісії за видачу кредиту. Однак зобов`язання за вказаним договором не виконав, кредит та проценти разом з комісією за видачу кредиту не повернув.

29.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» укладений договір відступлення права вимоги № 109-МЛ, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит від 17.03.2024 № 9329871, укладеного з відповідачем.

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань у відповідача виникла заборгованість за вказаним договором, яка складає 22297,30 грн, з яких 7800,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13497,30 грн – заборгованість за сумою відсотків, 1000,00 грн – прострочена заборгованість за комісіє за видачу кредиту.

З метою захисту порушених майнових прав, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відзив на позовну заяву

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з вказаним позовом.

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.04.2026 матеріали цивільної справи передано за підсудністю на розгляд до Київського районного суду м. Одеси в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Згідно з матеріалами справи, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 12.06.2026 справу прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін. Відповідачу визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою судді від 12.06.2026 також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів: витребувано інформацію з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено за місцем реєстрації відповідача.

Згідно з Довідками АТ «Укрпошта» про причини повернення, поштові відправлення двічі повернулись на адресу суду, вдруге - з відміткою «адресат відсутній», що є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заяви та/або клопотання, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до суду не надійшли.

10.07.2026 та 16.07.2026 до суду з банку надійшла витребувана інформація.

Позивач у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

У період з 10.08.2026 по 01.09.2026 головуюча у справі суддя перебувала у щорічній відпустці.

Інші заяви/клопотання, письмові пояснення від сторін та/або їх представників, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, до суду не надійшли.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені фактичні обставини справи

Установлено, що 17.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 9329871. На сайті miloan.ua відповідач заповнив та надав заяву на кредит № 9329871, відповідно до якої сума кредиту – 10 000,00 грн, строк кредиту 105 днів, який складається з 15 днів пільгового періоду (який закінчується 01.04.2024) та 90 днів – поточного (який закінчується 30.06.2024), дата остаточного погашення заборгованості – 30.06.2024.

Підписання відповідачем кредитного договору 17.03.2024 одноразовим ідентифікатором 684669, надісланого відповідачу на вказаний ним у заявці на отримання кредиту номер телефону НОМЕР_2 , підтверджується Довідкою ТОВ «Мілоан» від 10.09.2025.

Згідно з алгоритмом дій, вказаним в анкеті-заяві від 17.03.2024 № 9329871, прийнято позитивне рішення за вказаною заявою («зелена зона» Рішення «Погоджено»).

Також з алгоритму дій відповідно до анкети-заяви від 17.03.2024 № 9329871вбачається, що заявлено 10 000,00 грн строком на 105 днів, погоджена сума – 10 000,00 грн строком на 105 днів, комісія за надання кредиту – 10% від суми кредиту та складає 1000,00 грн, процентна ставка – 1,7% за кожен день користування кредитом.

На підставі вказаної заяви укладений електронний Договір № 9329871про надання споживчого кредиту, згідно з яким відповідачем отримано кредит у розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 17.03.2024 № 125792119.

У пункті 2 Договору про споживчий кредит № 9329871зазначений номер карти, на яку має бути перерахована сума кредиту - № НОМЕР_3 .

Згідно з розділом 1 Договору про надання споживчого кредиту, кредит надається на 105 днів з 17.03.2024 і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів з дати видачі кредиту та завершується 01.04.2024 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 30.06.2024 (дата остаточного погашення заборгованості). За користування кредитом сплачуються проценти, ставка яких перші 15 днів складає 1,7% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2. Договору), наступні 90 - 2,30% на таких саме умовах (п. 1.5.3 Договору).

Крім того, сторони узгодили в письмовій формі графік платежів, який є Додатком № 1 до Договору про споживчий кредит, підписаний сторонами.

Отже, кредитний договір укладений в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 5.1 Договору, позичальник підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства, до укладання договору ознайомився наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього Договору, з інформацією, передбаченою ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Як встановлено судом факт перерахування відповідачу кредитних коштів від ТОВ «Мілоан» підтверджується платіжним дорученням від 17.03.2024 №125792119, а також витребуваною з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацією.

Доказів повернення в повному обсязі відповідачем кредитних коштів та сплати процентів за їх користування суду не надано, матеріали справи не містять.

29.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»укладений Договір відступлення права вимоги № 109-МЛ, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за Договором про споживчий кредит від 17.03.2024 № 9329871, укладеного з відповідачем, що підтверджується Договором відступлення права вимоги, Актом приймання-передачі Реєстру боржників від29.08.2024, Витягом від 10.09.2025 з Реєстру боржників, платіжною інструкцією від 29.08.2024 № 5484 про перерахування коштів позивачем на рахунок ТОВ «Мілоан» 899 798,13 грн на виконання Договору відступлення права вимоги від 29.08.2024 № 109-MЛ.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників, до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за договором № 9329871, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , заборгованість за яким становить 22297,30 грн, з яких 7800,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13497,30 грн – заборгованість за сумою відсотків, 1000,00 грн – прострочена заборгованість за комісіє за видачу кредиту.

Отже, згідно з вказаним Договором, та відповідно до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до відповідача за Договором про споживчий кредит від 17.03.2024 № 9329871на суму 22297,30 грн.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», отримавши права грошової вимоги, строк платежів за якої настав та яка виникне у майбутньому, власних нарахувань не здійснював.

З розрахунку заборгованості первісного кредитора вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснено за період з 17.03.2024 по 20.07.2024.

Відповідач борг в повному обсязі не погасив, доказів на підтвердження зворотного суду не надані.

Власних розрахунків та інших доказів, які б підтверджували погашення заборгованості, стороною відповідача не надано.

Мотиви суду

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як встановлено судом, та підтверджується доказами у справі між відповідачем та первісним кредитором 17.03.2024 укладений Договір про споживчий кредит № 9329871, який в порядку, визначеному ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», з боку відповідача підписаний 17.03.2024 одноразовим ідентифікатором 684669, що підтверджується Довідкою про алгоритм дій відповідача з подачі анкети-заявки та укладання договору.

Факт перерахування коштів ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням від 17.03.2024 № №125792119, а також витребуваною з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацією.

Також згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора встановлено, що відповідач здійснював повернення грошових коштів за кредитним договором, зокрема сплатив 2 200,00 грн, які зараховані первісним кредитором в рахунок повернення тіла кредиту.

Отже, суд дійшов висновку про укладеність договору між сторонами та виконання його умов первісним кредитором з перерахування кредитних коштів у розмірі 10000,00 грн та повернення відповідачем тіла кредиту на суму 2200,00 грн.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як встановлено судом та підтверджуються доказами у справі, до позивача від первісного кредитора перейшли права вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит від 17.03.2024 № 9329871.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників, розрахунку заборгованості, проведеного первісним кредитором, заборгованість за тілом кредиту складає 7800,00 грн.

Ураховуючи відсутність доказів та спростування позиції позивача щодо погашення розміру заборгованості за тілом кредиту, суд виснував про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7800,00 грн.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 13497,30 грн

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року справа № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року справа № 202/4494/16.

Відповідно до умов договору вбачається, що кредит надавався відповідачу на строк на 105 днів з 17.03.2024 по 30.06.2024.

Такими чином, після закінчення дії договору про споживчий кредит від 17.03.2024, а саме після 30.06.2024 у первісного кредитора припинилось право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом.

Дослідженням розрахункузаборгованості за період з 17.03.2024 по 20.07.2024, проведеним первісним кредитором ТОВ «Мілоан», заборгованість ОСОБА_1 за процентами становить 13497,30 грн.

Отже, суд виснував, що нарахування первісним кредитором процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування (з 01.07.2024 по 20.07.2024) не відповідає вимогам законодавства, а отже не підлягають стягненню.

Отже позовні вимоги зі стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню – на суму 11 313,30 грн (13497,30 - 2 184 (109,20 х 20)).

Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 1000,00 грн

Так, відповідно до п. 1.5.1 Договору, передбачена сплата комісії за видачу кредиту у розмірі 10%, що дорівнює 1000,00 грн, яка сплачується одноразово.

Суд звертає увагу, що законодавство, яке регулює порядок укладення договорів споживчого кредитування в Україні, зазнало змін у 2017 році з прийняттям Закону України «Про споживче кредитування». До цього часу судова практика у питанні можливості встановлення кредитором комісії в кредитному договорі захищала боржника як слабку сторону в кредитних правовідносинах. Однак з прийняттям в 2017 році Закону України «Про споживче кредитування» змінилася і судова практика. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Доказів про її сплату матеріали справи не містять, сторона відповідача не надала.

Тому, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача комісії за надання кредиту у розмірі 1000,00 грн, яка передбачена пунктом 1.5.1 Договору.

Отже позовні вимоги щодо стягнення з відповідача розміру комісії у сумі 1000,00 грн є обґрунтованими, законним та такими, що випливають з погоджених сторонами умов Договору, а отже підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач відповідно до вимог ст.81 ЦПК України не спростував наведені позивачем доводи і надані до справи письмові докази.

Встановивши обставини справи, оцінивши докази їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором про споживчий кредит від 17.03.2024 № 9329871 у розмірі 20 113,30 грн, з яких: 7800,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11 313,30 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованих в межах строку кредитування, 1000,00 грн – заборгованості по комісії за надання кредиту.

Судові витрати

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог на 90,21% (розрахунок 20 113,30 х 100 / 22297,30), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 401,75 грн (розрахунок: 2662,40 х 90,21%) покладаються на відповідача.

В обґрунтування та на підтвердження витрат на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн, стороною позивача надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та АО «Апологет», Акт №Д/19126 надання послуг від 09.03.2026, Детальний опис наданих послуг до Акта №Д/19126 надання послуг від 09.03.2026.

Суд вважає, що розмір судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн є доведеним.

З урахування часткового задоволення позовних вимог, на відповідача покладаються витрати з правничої допомоги у розмірі 7 216,80 грн (розрахунок: 8000 х 90,21%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81,141,258-260,263-265,274-279,354 ЦПК України, ст.ст.509,525,526,530,536,599,1048,1049,1050,1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит від 17.03.2024 № 9329871 у розмірі 20 113 (двадцять тисяч сто тринадцять) гривень 30 копійок, з яких: 7800,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11 313,30 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованих в межах строку кредитування, 1000,00 грн – заборгованості по комісії за надання кредиту.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 401 (дві тисячі чотириста одну) гривню75 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрат на правничу допомогу у розмірі 7 216 (сім тисяч двісті шістнадцять) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, р/р НОМЕР_4 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду підписане 07.09.2026.

Суддя Ю. А. Скриль