Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №751/948/24 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/948/24

Головуючий у першій інстанції – Павлов В. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1219/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.,

суддів Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,

із секретарем Зіньковець О. О.,

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 ,

відповідачі Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради, Комунального підприємства «Киїнське» Киїнської сільської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , ОСОБА_157 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_162 , ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , ОСОБА_167 , ОСОБА_168 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 , ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_177 , ОСОБА_178 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 , ОСОБА_181 , ОСОБА_182 , ОСОБА_183 , ОСОБА_184 , ОСОБА_185 , ОСОБА_186 , ОСОБА_187 , ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_193 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 , ОСОБА_196 , ОСОБА_197 , ОСОБА_198 , ОСОБА_199 , ОСОБА_200 , ОСОБА_201 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_202 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_203 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_204 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_205 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_206 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_207 , ОСОБА_208 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_209 , ОСОБА_157 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_210 , ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , ОСОБА_211 , ОСОБА_166 , ОСОБА_167 , ОСОБА_168 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 , ОСОБА_172 , ОСОБА_212 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_177 , ОСОБА_178 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 , ОСОБА_181 , ОСОБА_213 , ОСОБА_183 , ОСОБА_184 , ОСОБА_185 , ОСОБА_186 , ОСОБА_187 , ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_214 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 , ОСОБА_196 , ОСОБА_197 , ОСОБА_198 , ОСОБА_199 , ОСОБА_200 , ОСОБА_215 до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради, Комунального підприємства «Киїнське» Киїнської сільської ради про захист прав споживачів, визнання незаконними та припинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року позивачі звернулись до суду з позовом до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради (далі - КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради), Комунального підприємства «Киїнське» Киїнської сільської ради (далі - КП «Киїнське» Киїнської сільської ради), у якому просили суд: визнати незаконними та припинити дії КП «Киїнське» Киїнської сільської ради по укладенню з позивачами договорів на водопостачання та зобов`язати КП «Киїнське» Киїнської сільської ради зупинити здійснення водопостачання позивачам; визнати незаконними дії КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради по припиненню дії публічних договорів по централізованому водопостачанню позивачів з відновленням становища, яке існувало до порушення, шляхом поновлення дії публічних договорів по централізованому водопостачанню з КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради; зобов`язати КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради та КП «Киїнське» Киїнської сільської ради укласти договір по водопостачанню для забезпечення позивачів питною водою.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 28.07.2022 рішенням Чернігівської міської ради № 19/VIII-8 «Про надання згоди на передачу з комунальної власності територіальної громади міста Чернігова у комунальну власність Киїнської територіальної громади» міська рада надала згоду на передачу з комунальної власності територіальної громади м. Чернігова у комунальну власність Киїнської територіальної громади майно, що перебуває в господарському віданні КП « Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради, а Киїнська сільська рада рішенням від 26.05.2023 надала згоду на передачу з комунальної власності територіальної громади м. Чернігова у комунальну власність Киїнської територіальної громади такого майна: будівля насосної станції над свердловиною с. Киїнка, водопровідні мережі у с. Киїнка L=2764 п/м, водонапірна вежа с. Киїнка, артсвердловина № 1 «Зарічна» та відповідне технічне обладнання.

Позивачі вказували, що питання про передачу мереж водопостачання житлового масиву «Зарічний» м. Чернігів, мешканцями якого вони є, зазначеними рішеннями не вирішувалось, такі мережі залишились у власності Чернігівської міської ради та на балансі відповідача. З повідомлень відповідачів позивачам стало відомо про те, що технічний проект на розміщення водопровідних мереж житлового масиву «Зарічний» в м. Чернігів не погоджено і не затверджено в установленому порядку, оскільки водопровідні мережі Киїнській сільській раді не передавались, а залишились у власності Чернігівської міської ради та на балансі й у господарському віданні КП «Чернігівводоканал». Проте КП «Киїнське» на підставі типового індивідуального договору, розміщеного на інтернет порталі https://kyinska-gromada.gov.ua/news/1689157912/, виставляє платіжні відомості за забезпечення позивачів питною водою, хоча згідно зі статтею 16 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» не має права на здійснення такого забезпечення.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.03.2024 в задоволенні позову відмовлено з підстав недоведеності позивачами факту порушення їхніх прав як споживачів.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що КП «Киїнське» задовольняє потреби позивачів у питній воді відповідно до нормативів питного водопостачання, в тому числі щодо якості води та ціноутворення. Факт залишення частини мереж водопостачання на території житлового масиву «Зарічний» на балансі КП «Чернігівводоканал», а також відсутність технічної документації на цю частину жодним чином не порушує прав позивачів на належне водопостачання та в цілому не порушує режим функціонування систем питного водопостачання.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивачів – адвокат Авраменко Г. М., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.03.2024 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

За доводами апеляційної скарги узагальнений зміст обґрунтування позову зводився до того, що в КП «Киїнське» діє всупереч вимогам ст. 16 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», згідно якої забезпечення споживачів питної води централізованим питним водопостачанням, здійснюють підприємства питного водопостачання, зокрема і виключно на підставі технічного проекту на розміщення водопровідних мереж споруд та устаткування, погодженого і затвердженого в установленому порядку.

Посилається, що такий технічний проект відсутній, отже підприємство порушує режим функціонування системи питного водопостачання та порушує права мешканців мікрорайону Зарічне як споживачів, що гарантовані ст.7 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».

Зазначає, що відповідно до ст. 7 та 16 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення зокрема шляхом обмеження, тимчасової заборони (зупинення) в установленому порядку функціонування систем питного водопостачання, які, зокрема, порушують функціонування систем питного водопостачання.

Вказує, що не допускається ніяких відхилень від правил щодо забезпечення споживачів питної води. Водопостачання здійснюється підприємством питного водопостачання, зокрема i виключно на підставі технічного проекту на розміщення водопровідних мереж, споруд та устаткування, погодженого і затвердженого в установленому порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «Чернігівводоканал» просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначає про те, що відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 30.03.2010 «Про надання згоди на безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова об`єктів соціальної інфраструктури» артезіанська свердловина с. Киїнка («Зарічна») передана у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова.

З врахуванням листа від 28.06.2022 за № 02-09/395 до міського голови Киїнської територіальної громади про наміри створити власне комунальне підприємство з метою повноцінного відновлення працездатності водопровідної мережі та організації належного водопостачання в с. Киїнка, с. Трисвятська Слобода та прохання розглянути можливість передачі з комунальної власності територіальної громади м. Чернігова до комунальної власності Киїнської територіальної громади будівлі насосної станції над свердловиною, водопровідної башні в с. Киїнка («Зарічна») та водопровідних мереж 28.07.2022 рішенням Чернігівської міської ради № 19/VIII-8 «Про надання згоди на передачу з комунальної власності територіальної громади м. Чернігова у комунальну власність Киїнської територіальної громади» міська рада надала згоду на передачу з комунальної власності територіальної громади м. Чернігова у комунальну власність Киїнської територіальної громади майно, що перебуває в господарському віданні КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради.

21.06.2023 рішенням виконкому Киїнської сільської ради № 154 затверджено Акти приймання-передачі майна з комунальної власності територіальної громади м. Чернігова до комунальної власності Киїнської територіальної громади.

Отже, КП «Чернігівводоканал» не є надавачем послуг з централізованого водопостачання споживачам, що приєднані до свердловини «Зарічна». Договори на послуги централізованого водопостачання зі споживачами мережі яких приєднані до артезіанської свердловини с. Киїнка («Зарічна») були розірвані.

У відзиві на апеляційну скаргу, КП «Киїнське» просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Звертає увагу на те, що відповідно до рішення Киїнської сільської ради від 24.06.2023 «Про передачу комунального майна у господарське відання КП «Киїнське»» передано в оперативне управління КП «Киїнське» та затверджено акт прийому-передачі.

12.07.2023 на офіційному веб-сайті Киїнської сільської ради - https://kyinska-gromada.gov.ua/news/1689157912/ розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання. Цей договір є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуг з централізованого водопостачання індивідуальному споживачу. Він укладається сторонами з урахуванням вимог ст. 633,634,641,642 ЦК України та вважається таким, що укладений через 30 днів з моменту розміщення його тексту на офіційному сайті. Забезпечення послугою централізованого водопостачання здійснюється балансоутримувачем артезіанської свердловини с. Киїнка 1а (90/11) Зарічна.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 14.03.2025 рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.03.2024 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

В обґрунтування постанови суд апеляційної інстанції зазначив, що до участі у справі в якості співвідповідачів не були залучені Чернігівська міська рада та Киїнська сільська рада, хоча судовим рішенням зачіпаються їхні інтереси.

Постановою Верховного Суду від 18.03.2026 касаційну скаргу ОСОБА_216 , ОСОБА_217 , ОСОБА_218 - задоволено частково.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 14.03.2025 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування постанови суд касаційної інстанції зазначив, що вимоги позивачів спрямовані на оскарження дій КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради та КП «Киїнське» Киїнської сільської ради щодо укладення та припинення договорів з централізованого водопостачання, жодних вимог до Чернігівської міської ради та Киїнської сільської ради позивачами не заявлялось, з огляду на що вони не є тими особами, за рахунок яких можливо задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13.04.2026 справу прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду з повідомленням учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивачі у справі є жителями житлового масиву «Зарічний», у якому надавачем послуг з постачання води та водовідведення до 22.12.2022 було КП «Чернігівводоканал», оскільки відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 30.03.2010 «Про надання згоди на безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова об`єктів соціальної інфраструктури» артезіанська свердловина с. Киїнка «Зарічна» передана у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова (а.с. 87 т. 8).

Рішенням Чернігівської міської ради від 28.07.2022 № 19/VIII-8 «Про надання згоди на передачу з комунальної власності територіальної громади міста Чернігова у комунальну власність Киїнської територіальної громади» міська рада надала згоду на передачу з комунальної власності територіальної громади м. Чернігова у комунальну власність Киїнської територіальної громади майно, що перебуває в господарському віданні КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради. Згідно з додатком № 1 до цього рішення було передано: будівлю насосної станції над свердловиною с. Киїнка, водопровідні мережі с. Киїнка L=2764, водонапірну вежу с. Киїнка, артсвердловину № 1 «Зарічна», електромагнітний витратомір, прилад керування на артсвердловині № 1 « Зарічний», шафу обліку розподільчу, насос ЕЦВ 8-40-90, насос ЕЦВ 8-25-70, шафу диспетчеризації (21 тип), шафу диспетчеризації (1тип) (а.с. 13-14 т. 1).

В свою чергу, на балансі КП «Чернігівводоканал» обліковуються водопровідні мережі с. Зарічне, труба чавун, 1 пров. Зарічний Д65, 1й пров. Зарічний Д80, 2й АДРЕСА_1 (а.с. 86 т. 1). Зазначені водопровідні мережі були передані на баланс Чернігівському управлінню водопровідно-каналізаційного господарства 09.02.1987 (а.с. 85 т. 8).

Рішенням 14 сесії 8 скликання Киїнської сільської ради від 22.12.2022 «Про затвердження структури КП «Киїнське» створено комунальне підприємство із затвердженням його структури.

Рішенням 18 сесії 8 скликання Киїнської сільської ради від 16.06.2023 «Про надання згоди на безоплатну передачу у комунальну власність Киїнської територіальної громади будівлі насосної станції, артезіанської свердловини та обладнання з комунальної власності територіальної громади м. Чернігова» надано згоду на безоплатну передачу у комунальну власність Киїнської територіальної громади будівлі насосної станції, артезіанської свердловини та обладнання, зазначених у додатку 1 до цього рішення, з комунальної власності територіальної громади м. Чернігова. Зазначене майно на підставі рішення сільської ради 19 (позачергової) сесії 8 скликання від 24.06.2025 «Про передачу комунального майна у господарське відання КП «Киїнське»» передано КП «Киїнське».

Також рішенням Киїнської сільської ради від 16.06.2023 затверджено тарифи на водопостачання для КП «Киїнське», які введено в дію на послуги з централізованого водопостачання для населення та інших споживачів з 01.07.2023. Квитанції за послуги з водопостачання, зокрема за вересень-листопад 2023 року, підтверджують формування КП «Киїнське» позивачам у справі квитанцій за абонентське обслуговування та за послуги з централізованого водопостачання (а.с. 20-34 т. 1).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що КП «Киїнське» задовольняє потреби позивачів у питній воді відповідно до нормативів питного водопостачання, в тому числі щодо якості води та ціноутворення. Факт залишення частини мереж водопостачання на території житлового масиву «Зарічний» на балансі КП «Чернігівводоканал», а також відсутність технічної документації на цю частину жодним чином не порушує прав позивачів на належне водопостачання та в цілому не порушує режим функціонування систем питного водопостачання.

З висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з`ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, враховуючи наступне.

Стаття 50 Конституції України визначає, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Конституційне право на охорону здоров`я (стаття 49 Конституції України) не може бути здійснене без найважливішої умови - права на питну воду нормативної якості та достатньої кількості для задоволення особистих та господарсько-побутових потреб людини.

28 липня 2010 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію № 64/292, яка визнає право на безпечну та чисту питну воду та санітарію як право людини, необхідне для повноцінного життя та всіх прав людини.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою визначає Закон України "Про питну воду та питне водопостачання"

Відповідно до статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання та водовідведення", питна вода - це вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб; підприємство питного водопостачання - це суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об`єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та/або виробництво фасованої питної води; споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання та водовідведення" дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел, систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Статтею 4 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання та водовідведення" суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання; підприємства питного водопостачання; споживачі питної води.

Об`єктами правового регулювання у сфері питної води та питного водопостачання є суспільні відносини з питань: господарської діяльності з централізованого та нецентралізованого водопостачання; формування тарифів на послуги централізованого водопостачання; нормування та ліцензування; моніторингу, обліку і контролю; інформування населення щодо якості питної води та питного водопостачання; охорони джерел і систем питного водопостачання та пов`язаних з ними природних комплексів; забезпечення прав споживачів питної води (стаття 5 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання та водовідведення").

Згідно з нормами статті 7 Закону України "Про питну воду та водопостачання" держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води, питного водопостачання шляхом: забезпечення кожної людини питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання залежно від району та умов проживання; державної підтримки, регулювання та нагляду у сфері питного водопостачання відповідно до цього Закону; здійснення заходів організаційного, науково-технічного, санітарно-епідеміологічного, природоохоронного, економічного, правового характеру щодо поліпшення якості питної води, розвитку питного водопостачання, охорони джерел і систем питного водопостачання, відновлення запасів питної води; зобов`язання підприємств питного водопостачання здійснювати заходи щодо забезпечення нормативів питного водопостачання; задоволення потреб населення у питній воді шляхом пріоритетного розвитку систем централізованого питного водопостачання, створення резервних систем питного водопостачання; зобов`язання центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій дотримуватися екологічних вимог та санітарного законодавства під час проєктування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації систем питного водопостачання; здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері питної води, питного водопостачання, проведення державного моніторингу стану води і систем питного водопостачання, оцінки впливу на довкілля і державної експертизи господарської та іншої діяльності, пов`язаної з використанням джерел питного водопостачання; забезпечення відшкодування в установленому порядку шкоди, заподіяної споживачам питної води підприємствами питного водопостачання внаслідок порушення законодавства у сфері питної води, питного водопостачання; обмеження, тимчасової заборони (зупинення) в установленому порядку функціонування систем питного водопостачання, які не забезпечують нормативної якості питної води, а також діяльності, що негативно впливає на якість питної води, порушує режим функціонування систем питного водопостачання; встановлення екологічної броні питного водопостачання.

За приписами статті 9 Закону України "Про питну воду та водопостачання" кожному споживачеві питної води державою гарантується право вільного доступу до інформації про якість питної води.

Статтею 13 Закону України "Про питну воду та водопостачання" визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання, а саме: затвердження з урахуванням вимог законодавства у сфері питної води, питного водопостачання проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; затвердження та реалізація місцевих програм у сфері питної води, питного водопостачання, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і місцевих програм; надання згоди на розміщення на відповідній території нових або реконструкцію діючих об`єктів, діяльність яких може завдати шкоди джерелам та системам питного водопостачання; прийняття рішень з проведення державної експертизи проєктів господарської діяльності, що можуть негативно вплинути на якість питної води та системи питного водопостачання; здійснення контролю за якістю питної води, використанням та охороною джерел і систем питного водопостачання; забезпечення інформування населення про якість питної води та стан питного водопостачання; встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання (крім тарифів на ці послуги, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг); обмеження, тимчасова заборона діяльності підприємств у разі порушення ними вимог законодавства у сфері питної води, питного водопостачання в межах своїх повноважень; встановлення правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення потреб споживачів у питній воді; встановлення зон санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання; обмеження або заборона використання підприємствами питної води для промислових цілей; погодження інвестиційних проєктів стосовно об`єктів водопостачання, що перебувають у комунальній власності; сприяння провадженню інвестиційної діяльності у сфері централізованого водопостачання; розроблення і реалізація схем водопостачання, що перебувають у комунальній власності; вирішення інших питань у сфері питної води, питного водопостачання відповідно до законів України.

Облаштування та експлуатація систем водопостачання й водовідведення в Україні здійснюється згідно з Водним кодексом України, Кодексом України про надра, законами України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону праці», «Про житлово-комунальні послуги», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами», затверджених постановою КМУ від 25.03.1999 № 465, державними будівельними нормами та правилами, державними санітарними нормами і правилами та іншими чинними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» в редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин, забезпечення споживачів питної води централізованим питним водопостачанням, а також за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних) або фасованою питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання.

Підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність на підставі таких документів: дозволу на спеціальне водокористування або дозволу на користування надрами (у разі використання підземних вод); ліцензії на господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення; державного акта на право постійного користування або на право власності на землю; технічного проекту на розміщення водопровідних мереж, споруд та устаткування, погодженого і затвердженого в установленому порядку; сертифіката відповідності та висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи на фасовану питну воду.

Підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов`язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об`єктів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абзаци перший та другий статті 17 Закону України "Про питну воду та водопостачання").

З наведених норм Закону України "Про питну воду та водопостачання" випливає, що централізоване питне водопостачання є господарською діяльністю, і може здійснюватися підприємствами усіх форм власності на підставі документів, визначених статтями 16, 17 цього Закону.

Стаття 22 вказаного Закону України закріплює право споживачів питної води, послуг з питного водопостачання на забезпечення питною водою, якість якої відповідає державним санітарним нормам і правилам, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання.

Органи місцевого самоврядування, як суб`єкти відносин у сфері питної води, питного водопостачання наділені повноваженнями, визначеними Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно з підпунктом 5 пункту а) частини першої статті 30 України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води.

Статтею 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження у сфері будівництва.

Виконавчі органи мають право виступати замовниками проєктування та будівництва об`єктів комунальної власності (зокрема мереж водопостачання та водовідведення).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Комунальне майно ж належить територіальним громадам містам, селищам, селам тощо. Управління комунальним майном здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування місцева рада та її виконавчі органи департаменти, відділи тощо.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад пунктами 30, 31 частини першої статті 26 Закону віднесено, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Також виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад приймаються рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення. Відповідно до підпункту 1 пункту «а» частини першої статті 29 Закону виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно зі статтею 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через створені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, утворюють, реорганізують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Відповідно до статті 78 Господарського кодексу України орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про створення комунального підприємства, яке буде діяти на основі комунальної власності територіальної громади.

Звертаючись до суду з позовом позивачі порушують питання про визнання незаконними та припинення дій КП «Киїнське» Киїнської сільської ради по укладенню з позивачами договорів на водопостачання та зобов`язання КП «Киїнське» Киїнської сільської ради зупинити здійснення водопостачання позивачам; визнання незаконними дій КП «Чернігівводоканал» по припиненню дії публічних договорів по централізованому водопостачанню позивачів з відновленням становища, яке існувало до порушення шляхом поновлення дії публічних договорів по централізованому водопостачанню з КП «Чернігівводоканал»; зобов`язання КП «Чернігівводоканал» та КП «Киїнське» укласти договори по водопостачанню для забезпечення позивачів питною водою.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

За матеріалами справи, будівлю насосної станції, артезіанську свердловину та відповідне технічне обладнання, які використовуються для забезпечення централізованого водопостачання, передано з комунальної власності територіальної громади міста Чернігова у комунальну власність Киїнської територіальної громади. У подальшому зазначене майно рішенням Киїнської сільської ради від 24.06.2023 «Про передачу комунального майна у господарське відання КП «Киїнське»» передано в оперативне управління КП «Киїнське» та затверджено акт прийому-передачі.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що норми цього Закону, що регулюють відносини у сфері комунальних послуг між суб`єктами господарювання та споживачами, застосовуються з урахуванням особливостей, визначених законом України «Про питну воду та питне водопостачання».

12.07.2023 на офіційному веб-сайті Киїнської сільської ради - https://kyinska-gromada.gov.ua/news/1689157912/ розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання. Цей договір є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуг з централізованого водопостачання індивідуальному споживачу. Він укладається сторонами з урахуванням вимог ст. 633,634,641,642 ЦК України та вважається таким, що укладений через 30 днів з моменту розміщення його тексту на офіційному сайті. Забезпечення послугою централізованого водопостачання здійснюється балансоутримувачем артезіанської свердловини с. Киїнка 1а (90/11) Зарічна.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не оспорюється, що КП «Киїнське» задовольняє потреби позивачів - споживачів житлового масиву «Зарічний» в м. Чернігові питною водою у відповідності до нормативів питного водопостачання, в т.ч. як щодо її якості, так і ціноутворення. Доказів зворотнього матеріали справи не містять і в судовому засіданні не встановлено.

З установлених обставин убачається, що зміна підприємства, яке здійснює водопостачання позивачів, була обумовлена передачею відповідного майна у комунальну власність Киїнської територіальної громади та створенням нею комунального підприємства для забезпечення населення послугами з водопостачання. При цьому позивачами не доведено, що припинення договірних відносин з КП «Чернігівводоканал» призвело до припинення їх забезпечення питною водою або до погіршення умов отримання відповідної послуги.

Система водопостачання - це комплекс інженерних споруд, які призначені для забору води з джерела водопостачання, її очищення, зберігання і доправлення до споживача

За змістом ст. 7 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води, питного водопостачання, зокрема, і шляхом: обмеження, тимчасової заборони (зупинення) в установленому порядку функціонування систем питного водопостачання, які не забезпечують нормативної якості питної води, а також діяльності, що негативно впливає на якість питної води, порушує режим функціонування систем питного водопостачання.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про недоведеність позивачами факту порушення ані КП «Киїнське», ані КП «Чернігівводоканал» їх прав як споживачів, а тому вважає за необхідне відмовити в позові повністю за необґрунтованістю.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, незгода позивачів із визначенням підприємства, яке здійснює централізоване водопостачання, а також із правовими підставами здійснення такого водопостачання не є тотожним порушенню їхнього цивільного права на отримання відповідної комунальної послуги.

Тлумачення норм процесуального права, а також норм статей 4, 15, 16 ЦК України дає підстави стверджувати, що захисту в суді підлягає не будь-яке право особи, а саме порушене право особи. Звертаючись до суду з позовом, особа повинна довести як те, що її права були дійсно порушеними, так і особу, яка їх порушила.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивачами не доведено, що внаслідок зміни суб`єкта, який фактично здійснює централізоване водопостачання, порушено їх право на отримання питної води або інше цивільне право чи охоронюваний законом інтерес. Матеріали справи не містять доказів припинення водопостачання, неналежної якості питної води, неправомірного нарахування плати за послугу чи заподіяння позивачам іншої шкоди.

З врахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції положень статті 16 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та посилання, що КП «Киїнське» відсутній такий технічний проект, a відтак підприємство порушує режим функціонування системи питного водопостачання, не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , ОСОБА_157 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_162 , ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , ОСОБА_167 , ОСОБА_168 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 , ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_177 , ОСОБА_178 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 , ОСОБА_181 , ОСОБА_182 , ОСОБА_183 , ОСОБА_184 , ОСОБА_185 , ОСОБА_186 , ОСОБА_187 , ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_193 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 , ОСОБА_196 , ОСОБА_197 , ОСОБА_198 , ОСОБА_199 , ОСОБА_200 , ОСОБА_201 – залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 березня 2024 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.09.2026.

Головуючий Судді