Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №766/766/21 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Херсон

Номер справи: 766/766/21

Номер провадження: 22-ц/819/1204/26

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,

суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.

секретар Андреєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2026 року (під головуванням судді Кузьміної О.І..), у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

20.01.2021 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу в обґрунтування якого зазначив, що 30.04.2010 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено угоду №300838 та підписані додатки 1,2 які є невід`ємними частинами угоди, з метою отримання автомобіля марки ВАЗ 2107. На асигнаційному акті від 29.06.2010р. відповідачу ОСОБА_1 було надано право на отримання автомобіля., вона скористалась правом, передбаченим ст.7 Додатку №2 до угоди та звернулась до позивача з заявою від 19.08.210р. про вибір іншої марки автомобіля, а саме марки Chery.

21.07.2010 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким вона зобов`язались солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі зобов`язань, що виникають з угоди № 300838, а в разі їх невиконання - відповідати перед позивачем як солідарні боржники. Вказаний договір поруки був посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А.А., реєстраційний номер № 2805 від 21.07.2010 року.

19.08.2010р. ОСОБА_1 отримала автомобіль Chery, кузов НОМЕР_1 , 2008 року випуску і зареєструвала його на своє ім`я, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , відповідно до умов Угоди вона зобов`язалась оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (щомісячні чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні внески в оплату послуг) шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків. Починаючи з травня 2018 року ОСОБА_1 припинила сплачувати щомісячні внески.

Загальний розмір заборгованості станом на 30.11.2020 року становить 134250,46грн., з яких чисті внески у відсотках 100%-41,3463%=58,6537% від ціни автомобіля; чисті внески у гривнях 111676,64грн. (190400,00грн.*58,6537%) Оплата послуг 22573,82грн. (190400,00грн. *0,38% +20% ПДВ) *26 платежів).

Станом на день подання позовної заяви відповідачі у добровільному порядку погасити заборгованість відмовляється, борг не погашено у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом до суду та просить солідарно стягнути борг з відповідачів на користь позивача в розмірі 134250,46грн., відшкодувати судовий збір в розмірі 2270,00грн.

16.03.2026 року позивач документом сформованим в системі «Електронний суд» подав заяву про збільшення позовних вимог, яка зареєстрована судом 17.03.2026 ( т. 2 а.с.70-76), та в якій зазначив, що позовні вимоги про стягнення за Угодою заборгованості в сумі 134 250 грн 46 коп. збільшує шляхом застосування до суми заборгованості положень ч. 2 ст. 625 ЦК України та нарахувань відповідно на неї інфляційних втрат на суму 115 655 грн.43 коп та 3% річних в сумі 23 661 грн 13 коп., які просив стягнути солідарно з відповідачів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2026 року Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу – задоволено частково. Суд ухвалив:

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» (код ЄДРПОУ 35509011, м.Київ, Столичне шосе, буд.90) суму заборгованості за Угодою про адміністрування №300838 в розмірі 134 250,46 грн. (сто тридцять чотири гривні тисячі двісті п`ятдесят гривень 46 копійок).

В решті вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» (код ЄДРПОУ 35509011, м.Київ, Столичне шосе, буд.90) судові витрати в розмірі 756,66 грн.(сімсот п`ятдесят шість гривень 66 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» (код ЄДРПОУ 35509011, м.Київ,Столичне шосе, буд.90) судові витрати в розмірі 756,66 грн.(сімсот п`ятдесят шість гривень 66 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» (код ЄДРПОУ 35509011, м.Київ,Столичне шосе, буд.90) судові витрати в розмірі 756,66 грн.(сімсот п`ятдесят шість гривень 66 копійок).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційні скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3% річних, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, просив в наведеній частині рішення суду скасувати та ухвалити в цій частині нове про стягнення, передбачених вимогами ст. 625 ЦК України,- нарахувань.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги , особа, яка її подала зазначила наступне.

Суд першої інстанції, прийнявши заяву про збільшення заявлених позовних вимог щодо стягнення нарахувань відповідно до вимог ст. 625 ЦК України та зазначивши, що вказані вимоги за ст. 625 ЦК України не ґрунтуються на вимогах закону, в порушення вимог ч. 4 ст. 265 ЦПК України, не мотивував судове рішення в цій частині.

Апелянт зазначає, що спірні правовідносини передбачають застосування наведеної норми матеріального права, оскільки невиконане зобов`язання є грошовим, а також у період воєнного стану наведена норма підлягає застосуванню.

Позиція інших учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив..

У судове засідання відповідачі не з`явилися, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Від адвоката Павлюк С.О., яка діє від імені ОСОБА_4 , надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Заява адвоката Павлюк С.О., яка діє від імені ОСОБА_4 , про повернення апеляційної скарги внаслідок надіслання юридичною особою апеляційної скарги до суду (ТОВ «Авто Просто) поштою, не може бути задоволена , оскільки спростовується нормами ч.8 ст. 14 ЦПК України.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині, враховуючи вимоги ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог, які ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України зазначив, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» суму заборгованості в розмірі 115 655,43 грн. - інфляційні втрати та 23 661,13 грн. - 3 % річних, не підлягають задоволенню судом, як такі , що не ґрунтуються на вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечувалося, що правовідносини, які виникли між сторонами ґрунтуються на укладеній 30.04.2010 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 угоді №300838 та підписаними додатками1,2 які є невід`ємними частинами угоди, з метою отримання автомобіля марки ВАЗ 2107. Згідно з додатком № 1 до Договору №300838 відповідач ОСОБА_1 внесла плату за послуги, пов`язані зі вступом до системи в розмірі 1798,20 грн. за автомобіль марки ВАЗ 2107 за ціною 49950,00 грн. Сторони домовились про сплату ОСОБА_1 періодичного платежу у розмірі 3%+ПДВ; щомісячної винагороди 0,8333%; плати за послуги, пов`язані з передачею автомобіля учаснику у % + ПДВ - 3,00% + ПДВ.

29.06.2010 ОСОБА_1 реалізувала своє право на вибір іншого автомобіля шляхом підписання Акту вибору автомобіля, в якому вона просила ТОВ «АВТО ПРОСТО» передати замість автомобіля ВАЗ 2107 базової моделі інший автомобіль, а саме автомобіль Chery SQR7130 S12, сірий (кузов НОМЕР_1 ) та здійснила реєстрацію вказаного авто на своє ім`я реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

За змістом статті 2 угоди Авто Просто є товариством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобіля Учасниками через систему придбання в групах АвтоТак. Авто Просто гарантує надання Учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання учасником всіх зобов`язань, передбачених угодою. У свою чергу ОСОБА_5 , як учасник, відповідно до ст.5 угоди прийняла на себе зобов`язання по здійснені певних видів сплат ( т.1 а.с.6).

Позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за угодою про адміністрування в розмірі 134250,46грн., зазначивши її складові: з яких чисті внески у відсотках 100%-41,3463%=58,6537% від ціни автомобіля; чисті внески у гривнях 111676,64грн. (190400,00грн.*58,6537%) Оплата послуг 22573,82грн. (190400,00грн. *0,38% +20% ПДВ) *26 платежів.

Підставою позову позивачем зазначено невиконання ОСОБА_1 умов Угоди за якими вона зобов`язалась оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (щомісячні чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні внески в оплату послуг) шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків, проте отримавши 19.08.2010р. автомобіль та зареєструвавши його на своє ім`я, починаючи з травня 2018 року ОСОБА_1 припинила сплачувати щомісячні внески.

16.03.2026 року позивач документом сформованим в системі «Електронний суд» подав заяву про збільшення позовних вимог, яка зареєстрована судом 17.03.2026 ( т. 2 а.с.70-76), та в якій зазначив, що позовні вимоги про стягнення за Угодою заборгованості в сумі 134 250 грн 46 коп. збільшує шляхом застосування до суми заборгованості положень ч. 2 ст. 625 ЦК України та нарахувань відповідно на неї інфляційних втрат на суму 115 655 грн.43 коп та 3% річних в сумі 23 661 грн 13 коп., які просив стягнути солідарно з відповідачів.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23 квітня 2026 року прийнято до спільного розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимог від 12.03.2026 року.

Відповідачами судове рішення та ухвала суду, яка не підлягає окремому від рішення оскарженню, не оскаржувалися, а в межах доводів і вимог апеляційної скарги підлягає апеляційному перегляду лише щодо відмови у стягненні сум нарахованих за ч.2 ст. 625 ЦК України за заявою про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.18 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕННЬ ЦК України (згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, мораторій на нарахування 3% річних та інфляційних втрат поширюється винятково на кредитні та позикові відносини. Для всіх інших типів договорів застосування ст. 625 ЦК України під час воєнного стану залишається в повному обсязі без жодних обмежень.

Суд першої інстанції, прийнявши, відповідною ухвалою, заяву про збільшення позовних вимог, яке полягало у заявлені додаткової вимоги про стягнення нарахованої відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, суми, встановивши, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість, а поручителі є солідарними, строк дії договору поруки не закінчився, а отже стягнення має відбуватися солідарно з боржниці та поручителів, - не навів мотивів відмови у задоволенні цієї вимоги, обмежившись висновком, про те що не підлягають задоволенню судом, як такі , що не ґрунтуються на вимогах закону.

Велика Палата Верховного Суду сформувала усталену правову позицію щодо природи цих платежів. Зокрема, у постанові від 2 липня 2025 року у справі №903/602/24 визначено, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, які виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора.

Наведені вище норми матеріального права, невиконане грошове зобов`язання ОСОБА_1 за укладеною нею угодою, відсутність в ній інших процентів, не звільняють боржника від застосування норм ч.2 ст. 625 ЦК України.

За загальним правилом, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 липня 2025 року у справі №903/602/24 виснувала про строки позовної давності за ч.2 ст. 625 ЦК України . Якщо позовна давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року (дата набрання чинності Законом про продовження строків під час карантину), то строк звернення до суду було:

спочатку продовжено на період дії карантину до 30 червня 2023 року;

надалі продовжено на період дії воєнного стану до 29 січня 2024 року;

з 30 січня 2024 року перебіг строку зупинено на період дії воєнного стану.

Отже, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за весь період прострочення — підлягають задоволенню без обмеження останніми трьома роками, за умови, що позовна давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року.

Закон України від 14 травня 2025 року №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» скасовує норму про загальне зупинення строків позовної давності на період воєнного стану.

Закон набрав чинності 4 вересня 2025 року, тобто з цієї дати строки позовної давності відновили свій перебіг, що безпосередньо впливає на можливість стягнення 3% річних від простроченої суми та індексації боргу відповідно до встановленого індексу інфляції за ст. 625 ЦК України.

Отже, наведений у заяві позивача період нарахування інфляційних та трьох відсотків річних є таким, що в межах строку позовної давності.

Матеріали справи свідчать про отримання ОСОБА_1 та її адвокатом Павлюк С.О. заяви про збільшення позовних вимог, їх обізнаність, як осіб зареєстрованих у Електронному суді, про процесуальні дії суду першої інстанції та не надання заперечень з приводу цієї вимоги та розміру.

Колегія суддів зазначає, що оскарження рішення суду лише позивачем та в частині; не оскарження рішення суду відповідачами, - не надає суду апеляційної інстанції повноважень виходити за межі апеляційної скарги, а тому висновки суду першої інстанції про розмір основної заборгованості, наявність підстав для її стягнення солідарно і з поручителів, апеляційним судом не переглядаються, а застосовуються при вирішенні скарги позивача щодо розміру та солідарного стягнення, нарахованих за ч.2 ст. 625 ЦК України, сум.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для відмови у задоволенні вимоги про стягнення, нарахованих за ч.2 ст. 625 ЦПК України 115 655 грн.43 коп інфляційних втрат та 23 661 грн.13 коп – трьох відсотків річних є доведеними та обґрунтованими.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правоскасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення ( ч.1 п.2 ст. 375 ЦПК України).

Оскільки висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні нарахованих за ч.2 ст. 625 ЦК України суперечить встановленим обставинам та наведеній нормі, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в оскарженій частині скасуванню з ухваленням нового про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача нарахованих за ч.2 ст. 625 ЦК України 115 655 грн.43 коп інфляційних втрат та 23 661 грн.13 коп – трьох відсотків річних.

Щодо судових витрат

За подання заяви про збільшення позовних вимог позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 328 грн ( т.2 а.с. 118). За подання апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір в сумі 4 992 грн( т.2 а.с.235). Норми ст. 141 ЦПК України, задоволення апеляційної скарги є підставою для стягнення наведених судових витрат в загальній сумі 8 320 грн. з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 367, 375,376, 382 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» задовольнити .

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2026 року в оскарженій частині скасувати, ухвалити нове судове рішення .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» (код ЄДРПОУ 35509011, м.Київ, Столичне шосе, буд.90) суму заборгованості за ч.2 ст. 625 ЦК України 115 655 грн.43 коп інфляційних втрат ( сто п`ятнадцять тис шістсот п`ятдесят п`ять грн. 43 коп) та 23 661 грн.13 коп ( двадцять три тис шістсот шістдесят одна грн. 13 коп) – трьох відсотків річних

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» (код ЄДРПОУ 35509011, м.Київ, Столичне шосе, буд.90) судові витрати в розмірі 2 773 грн.33 коп. (дві тис. сімсот сімдесят три грн. 33 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» (код ЄДРПОУ 35509011, м.Київ,Столичне шосе, буд.90) судові витрати в розмірі 2 773 грн.33 коп. (дві тис. сімсот сімдесят три грн. 33 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» (код ЄДРПОУ 35509011, м.Київ,Столичне шосе, буд.90) судові витрати в розмірі2 773 грн.33 коп. (дві тис. сімсот сімдесят три грн. 33 коп.)

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови суду складено 07 вересня 2026 року.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.П. Воронцова

В.В. Майданік