Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №647/1614/21 — Херсонський апеляційний суд

Суд: Херсонський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №647/1614/21

Суддя: Склярська І. В.

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Херсон

Номер справи: 647/1614/21

Номер провадження: 22-ц/819/1208/26

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Склярської І.В.,

суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В..

секретар Андреєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мускатель ЛТД» на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 липня 2026 року (під головуванням судді Сікори О.О.,.), у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МУСКАТЕЛЬ ЛТД», представник заявника - Лапін Кирило Анатолійович, про скасування заходів забезпечення позову, заінтересовані особи: Бериславська окружна прокуратура Херсонської області, Милівська сільська рада Бериславського району Херсонської області, Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог заяви про скасування заходів забезпечення позову

Заявник зазначає, що в провадженні Бериславського районного суду Херсонської області знаходилася справа №647/1614/21 за позовом керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області, в інтересах держави в особі Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області до Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мускатель, ЛТД», треті особи та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТСАгропродукт» та інші про визнання недійсним договору оренди та витребування земельної ділянки, визнання недійсним (незаконним) наказів про надання ділянок, скасування державної реєстрації права власності та оренди земельних ділянок та припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності та оренди земельних ділянок.

01.10.2021 року, ухвалою суду задоволена заява позивача про забезпечення позову а саме: накладено арешт на земельні ділянки площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0248 та площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0249, які розташовані на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані із поділом чи об`єднанням земельних ділянок.

11.02.2024 року ТОВ «Мускатель ЛТД» звернувся до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 20.05.2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області скасував заходи забезпечення позову.

Постановою від 15.07.2025 року Херсонський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокуратури та скасував ухвалу від 20.05.2025 року Великоолександрівського районного суду Херсонської області, мотивуючи невідповідною підставою скасування заходів забезпечення позову.

24.11.2025 року ТОВ «Мускатель ЛТД» звернувся до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Великоолександрівський районний суд Херсонської області від 28.01.2026 року відмовлено у задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 15.04.2026 року Херсонський апеляційний суд відмовив в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Мускатель ЛТД», мотивуючи тим, що оскільки судове рішення по справі № 647/1614/21 не ухвалено, відтак відсутні підстави для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

Враховуючи вказані в судових рішеннях обставини представником ТОВ «Мускатель ЛТД» були зроблені наступні дії:

- подана заява на ознайомлення з матеріалами справи від 09.09.2025 року. Згідно відповіді за № 01-30/368/2025 від 16.09.2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області зазначив що, питання передачі судових справ у письмовому вигляді з Бериславського районного суду ще не вирішено, і станом на 15.09.2025 року матеріали цивільної справи № 647/1614/21 не передавалися до суду в письмовому вигляді, що спричиняє перепони для її розгляду, але є можливість ознайомитись в електронному вигляді з цією справою, оскільки була передана електронна база даних К «Д-3». Адвокатом було перевірено наявність матеріалів справи № 647/1614/21 (позовна заява з додатками, пояснення сторін тощо), але в електроном кабінеті ці документи були відсутні. Згідно відповіді суду першої інстанції від 24.09.2025 року № 01-30/384/2025, на адвокатський запит про надання інформації про передачу справи цьому суду, - станом на час відповіді матеріали цивільної справи не передані. Під час розгляду справи у апеляційному порядку суд також направляв запит від 20.03.2026 року до Територіального управління ДСА України в Херсонській області про надання інформації щодо вирішення питання передачі судових справ у паперовому вигляді з Бериславського районного суду Херсонської області до Великоолександрівського районного суду Херсонської області; щодо можливо встановленого факту знищення судових справ, які знаходились в приміщенні Бериславського районного суду Херсонської області. Згідно відповіді від 25.03.2026 року до Великоолександрівського районного суду Херсонської області матеріли справи № 647/1614/21 на паперових носіях не передавались – факт знищення судових справ, зокрема і справи № 647/1614/21 без проведення інвентаризації справ, встановити неможливо.

-заявою від 22.04.2026 року ТОВ «Мускатель ЛТД» звернулося до Великоолександрівського районного суду Херсонської області про призначення авторозподілу та призначення справи № 647/1614/21 до розгляду за правилам загального позовного провадження. Відповідно до відповіді суду від 06.05.2026 року – оскільки фізичний (паперовий) примірник судової справи у розпорядженні суду відсутні з незалежних від суду причин, суд об`єктивно позбавлений можливості здійснити автоматизований розподіл цієї справи, відкрити провадження та призначити її до розгляду.

Таким чином, розгляд справи № 647/1614/21 у Великоолександрівському районному суді Херсонської області на теперішний час є неможливим і теоретично не має строку його відновлення.

Враховуючи ці обставини, ще в ухвалі Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 20.05.2026 року було висловлена наступна думка, «суд у кожному конкретному випадку має оцінити наявність або відсутність обставин, які свідчать про подальшу потребу в обмеженнях, пов`язаних із забезпеченням позову, та прийняти відповідне обґрунтоване процесуальне рішення.

У цій справі встановлено, що цивільний позов, за яким було вжито заходів забезпечення, по суті не розглянутий, а провадження у справі фактично не завершене. Водночас наявні процесуальні перешкоди для подальшого розгляду цього позову у зв`язку з тим, що матеріали справи № 647/1614/21 не були передані до Великоолександрівського районного суду Херсонської області відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 30 травня 2023 року № 566/0/15-23 «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області».

Наразі розгляд вказаної справи не завершено ухваленням рішення або закриттям провадження, а тому її відновлення як втраченого судового провадження є неможливим відповідно до статті 488 ЦПК України.

Положення Цивільного процесуального кодексу України не містять норм, які б передбачали механізм автоматичного або безперервного переходу до розгляду справи іншим судом у разі зміни територіальної підсудності без передачі матеріалів справи.

Враховуючи усталену судову практику, єдиним можливим процесуальним шляхом для продовження розгляду відповідного спору є повторне звернення позивача до суду, якому визначено підсудність такої категорії справ, з новою позовною заявою, тотожною за змістом раніше поданій. У разі такого звернення можливе вирішення спору по суті й ухвалення остаточного рішення, яке вже могло б бути підставою для скасування або продовження дії заходів забезпечення позову відповідно до вимог закону.

Разом з тим, як було встановлено під час судового розгляду, представник прокуратури чітко зазначив, що Бериславська окружна прокуратура не має наміру повторно звертатися до Великоолександрівського районного суду з відповідним позовом з метою остаточного вирішення спору.

Така процесуальна позиція прокурора фактично свідчить про відсутність у зазначеного органу заінтересованості в подальшому захисті прав чи інтересів держави у справі, предметом якої є спір щодо вказаних земельних ділянок.

Таким чином, за відсутності ініціативи позивача щодо продовження судового захисту, з урахуванням того, що провадження по справі фактично припинене, а матеріали втрачено, суд дійшов висновку, що підстави, які зумовили необхідність вжиття заходів забезпечення позову, на даний час відпали. Подальше збереження обмежень у вигляді арешту земельних ділянок без існування активного спору або належного процесуального механізму його вирішення суперечить засадам розумності, пропорційності та балансу інтересів сторін і третіх осіб, на захист яких спрямований інститут забезпечення позову.

Також суд враховує, що з огляду на позицію, яку зайняв прокурор щодо відсутності наміру повторно звертатися до суду з позовом, та з урахуванням фактичної відсутності процесуальних перспектив розгляду відповідної справи по суті, подальше збереження дії заходів забезпечення позову у вигляді арешту земельних ділянок та заборони вчинення реєстраційних дій щодо них фактично призведе до того, що зазначене майно перебуватиме у стані юридичної невизначеності протягом необмеженого строку.

Такий стан речей суперечить природі інституту забезпечення позову, який за своєю правовою сутністю є тимчасовим заходом, що має застосовуватися виключно на період активного судового розгляду з метою забезпечення ефективного виконання майбутнього рішення суду.

Після ухвалення судом апеляційної інстанції постанов від 15.07.2025 року та від 15.04.2026 року жодного документа від позивача не надходило, що підтверджує позицію про його незацікавленість у розгляді справи.

Таким чином, є підстави для скасування заходів забезпечення позову оскільки:

-активний судовий спір фактично відсутній;

-процесуальна перспектива розгляду справи по суті відсутня;

-ризики, для запобігання яким застосовувались заходи забезпечення позову, більше не існують;

-подальше існування обмежень не переслідує легітимної процесуальної мети;

-подальше збереження арешту та заборони є таким, що несумірно обмежує права власника, не відповідає принципу правової визначеності.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення позову має виключно тимчасовий характер та застосовується лише у разі наявності обґрунтованої необхідності для гарантування виконання можливого рішення суду. Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначено, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне їх застосування може призвести до порушення прав та законних інтересів інших осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, відповідно до якої співмірність заходів забезпечення позову передбачає забезпечення балансу інтересів сторін та недопущення безпідставного обмеження права власності. У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 зазначено, що забезпечення позову не може використовуватися як засіб тривалого обмеження господарської діяльності чи права власності особи за відсутності реальної процесуальної необхідності.

У постанові Верховного Суду від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22 суд дійшов висновку, що продовження дії заходів забезпечення позову допускається лише за умови існування актуального спору та реальних ризиків утруднення виконання майбутнього рішення суду. Крім того, Верховний Суд у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 755/16919/17 зазначив, що забезпечення позову має допоміжний та тимчасовий характер і не може існувати автономно від самого судового спору. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц, у якій суд зазначив, що втрата процесуальної мети забезпечення позову є самостійною підставою для його скасування.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 761/18501/18 суд наголосив, що арешт майна не може зберігатися необмежений час виключно формально, без існування реальної процесуальної потреби у такому обмеженні. Подальше збереження арешту/заборони за відсутності реального судового спору фактично створює ситуацію безстрокового обмеження права власності заявника. Таке втручання суперечить: статті 41 Конституції України; статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; принципу правової визначеності; Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує, що будь-яке втручання у право мирного володіння майном повинно бути пропорційним та переслідувати легітимну мету. За відсутності активного спору та перспективи його розгляду подальше обмеження права власності втрачає таку легітимну мету. Так, у рішенні у справі Sporrong and Lonnroth v. Sweden ЄСПЛ зазначив, що тривале існування обмежень щодо майна без належного процесуального механізму їх перегляду порушує справедливий баланс між суспільним інтересом та правами власника майна. У рішенні Immobiliare Saffi v. Italy ЄСПЛ наголосив, що втручання у право власності повинно переслідувати легітимну мету та бути пропорційним поставленій цілі, а надмірний або невизначений у часі тягар для власника є несумісним із вимогами статті 1 Першого протоколу до Конвенції. У рішенні East/West Alliance Limited v. Ukraine ЄСПЛ констатував, що будь-яке втручання держави у право власності має забезпечувати «справедливий баланс» між вимогами загального інтересу та захистом фундаментальних прав особи, а особа не повинна нести надмірний та непропорційний тягар. У рішенні Beyeler v. Italy ЄСПЛ зазначив, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних елементів верховенства права, а втручання у право власності не може бути свавільним або невизначеним у часі.

За обставин даної справи подальше збереження заходів забезпечення позову за відсутності матеріалів справи, відсутності процесуальної можливості продовження розгляду та фактичної відмови позивача від подальшого судового захисту призводить до непропорційного та безстрокового обмеження права власності заявника.

Фактично забезпечення позову втратило свою процесуальну мету, оскільки відсутній активний спір, у межах якого такі заходи могли б забезпечувати виконання майбутнього рішення суду. За таких обставин подальше існування арешту та заборон суперечить статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу пропорційності та практиці Верховного Суду й Європейського суду з прав людини.

Посилаючись на наведені вище обставини, норми ст. 158 ЦПК України, заявник просив скасувати заходи забезпечення позову прийняті ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області по справі №647/1614/21: - скасувати арешт на земельні ділянки площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0248 та площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0249, які розташовані на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області; - скасувати заборону державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані із поділом чи об`єднанням земельних ділянок площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0248 та площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0249

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 липня 2026 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МУСКАТЕЛЬ ЛТД», представник заявника - Лапін Кирило Анатолійович, про скасування заходів забезпечення позову - відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Мускатель» , посилаючись на те що судове рішення є незаконним, постановленим з неправильним застосуванням норм процесуального права, без належного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та таким, що порушує гарантоване статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирного володіння майном, просить ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 липня 2026 року скасувати і постановити нове судове рішення, яким заяву про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На доведення доводів апеляційної скарги, апелянт зазначив, обставини, наведені у заяві до суду першої інстанції та вказав, що згідно тексту оскаржуваної ухвали , її мотивувальної частині вбачається єдина підстава відмови у задоволенні заяви- відсутність нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову та наведена мотивувальна частина ухвали суду першої інстанції.

Тобто, зазначає апелянт, на думку суду, не існує нової підстави для скасування заходів забезпечення позову. Однак, це твердження є хибним та спростовується наступним:

1.ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 01.10.2021 року було накладено арешт на земельні ділянки площею 24,02 га з кадастровими номерами 6520681800:03:001:0248 та 6520681800:03:001:0249, а також встановлено заборону державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначених земельних ділянок. Таким чином, заходи забезпечення позову діють майже п`ять років та при цьому:- рішення по суті спору не ухвалено;- матеріали цивільної справи фактично відсутні;- автоматизований розподіл справи є неможливим;- реальна перспектива розгляду справи відсутня;- власник земельних ділянок протягом невизначеного строку позбавлений можливості повноцінно здійснювати свої правомочності.

Апелянт зауважує, що , суд неправильно застосував частину шосту статті 158 ЦПК України. Так, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність нових обставин, пославшись на те, що заявником наведено ті самі доводи, які вже були предметом оцінки суду. Однак такий висновок є помилковим. Частина шоста статті 158 ЦПК України не містить вичерпного переліку нових обставин. Законодавець пов`язує можливість повторного звернення з появою обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. Після постановлення ухвали Херсонського апеляційного суду від 15.04.2026 року виникла нова юридично значима обставина - офіційне підтвердження судом фактичної неможливості здійснення автоматизованого розподілу справи та її подальшого розгляду. Суд першої інстанції не надав оцінки цій обставині та помилково ототожнив поняття «новий документ» і «нова обставина».

2.суд не врахував тимчасовий характер забезпечення позову.

З плином часу змінився характер втручання у право власності. Якщо у 2021 році забезпечення позову мало тимчасовий характер, то станом на липень 2026 року воно перетворилося на фактично безстрокове обмеження права власності. Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням прав особи та не може існувати необмежений строк. У постанові Верховного Суду від 12.01.2026 у справі № 761/20939/24 зазначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 370/1572/19 та від 31.07.2024 у справі № 623/2015/21.

Фактично суд першої інстанції дійшов висновку, що у випадку втрати матеріалів справи та неможливості її розгляду арешт може існувати необмежено довго. Такий висновок суперечить: - статтям 149–158 ЦПК України:- правовій природі забезпечення позову;- практиці Верховного Суду;- практиці ЄСПЛ.

3.суд не здійснив перевірку співмірності заходів забезпечення.

Частина третя статті 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Суд не встановив:- чи існує актуальний ризик відчуження земельних ділянок на теперішній час;- чи може такий ризик бути усунений менш обтяжливими заходами;- чи є пропорційним майже п`ятирічне обмеження права власності;- чи існує реальна можливість ухвалення рішення у справі. Прокуратура не надала жодного доказу того, що ТОВ «МУСКАТЕЛЬ ЛТД» вчиняє дії, спрямовані на приховування або відчуження майна. Єдиним аргументом прокурора стало абстрактне припущення про можливість вчинення реєстраційних дій у майбутньому. Верховний Суд неодноразово наголошував, що забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях.

4.суд не встановив існування предмета забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову покликаний гарантувати виконання майбутнього судового рішення. Однак забезпечення не може існувати автономно та незалежно від самої справи. Станом на день розгляду заяви:- справа не розподілена;- матеріали справи відсутні;- суд не може призначити її до розгляду;- строки фактичного відновлення матеріалів невідомі. Таким чином, забезпечення позову втратило свій функціональний зв`язок із метою, для якої воно застосовувалося.

Суд порушив статтю 1 Першого протоколу до Конвенції Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. ЄСПЛ у справі «Sporrong and Lonnroth v. Sweden» дійшов висновку, що тривале збереження обмежень щодо майна без реальної перспективи завершення відповідного провадження порушує принцип справедливого балансу. У справі «Immobiliare Saffi v. Italy» Суд зазначив, що надмірна тривалість обмежень майнових прав є несумісною з вимогами Конвенції. У справі «East/West Alliance Limited v. Ukraine» ЄСПЛ підкреслив, що будь-яке втручання у право власності повинно бути пропорційним та не покладати на особу надмірний індивідуальний тягар.

Таким чином, апелянт вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а саме, суд фактично встановив, що арешт може діяти необмежений строк; відсутність матеріалів справи не має значення; неможливість розгляду справи не впливає на подальше існування забезпечення позову; власник майна зобов`язаний нести наслідки втрати державою судового провадження. Такі висновки суперечать принципам верховенства права, правової визначеності та пропорційності.

(2) Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ПРОКУРАТУРА її доводи не визнала та зазначила наступне.

1. Щодо відсутності нових обставин для скасування забезпечення позову. Відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України, повторне звернення з клопотанням про скасування забезпечення позову дозволяється виключно при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність такого скасування. Як вірно встановив суд першої інстанції, ухвалою Великоолександрівського районного суду від 28.01.2026 року, яку залишено без змін ухвалою Херсонського апеляційного суду від 15.04.2026 року, вже досліджувалось питання скасування цих самих заходів забезпечення позову. Доводи скаржника про відсутність паперових матеріалів справи та тимчасові ускладнення з автоматизованим розподілом через воєнний стан уже були предметом дослідження та юридичної оцінки судів. Лист суду від 06.05.2026 року є лише новим документом за датою, проте він не створює нових фактичних обставин та не змінює правову ситуацію у спорі.

2. Щодо збереження актуальності ризиків та захисту інтересів держави. Забезпечення позову у вигляді арешту земельних ділянок площею 24,02 га (кадастрові номери 6520681800:03:001:0248 та 6520681800:03:001:0249) було накладено з метою запобігання відчуженню спірного майна. Станом на сьогодні рішення по суті спору у справі № 647/1614/21 не ухвалено, провадження не закрите, а позов не залишено без розгляду. Органи прокуратури підтримують позовні вимоги та прямо заявляють про відсутність відмови від захисту інтересів держави. Скасування арешту до вирішення спору по суті створить реальну загрозу унеможливлення виконання майбутнього судового рішення та призведе до безповоротного вибуття земель із комунальної власності.

3. Щодо безпідставності посилань на порушення балансу інтересів та практику ЄСПЛ. Тимчасова неможливість розгляду справи по суті викликана об`єктивними обставинами збройної агресії РФ та необхідністю відновлення втраченого судового провадження. Заходи забезпечення позову повністю співмірні із закладеними позовними вимогами про витребування ділянок. Інтереси держави у збереженні земельного фонду у цьому випадку переважають над тимчасовим обмеженням права розпорядження майном відповідача.

Звертає увагу суду на той факт, що Бериславська окружна прокуратура не здійснювала відмову від подальшого захисту інтересів держави у межах вказаної справи, оскільки позовна заява перебуває у провадженні Бериславського районного суду Херсонської області та її розгляд на теперішній час не здійснюється не з вини органів прокуратури.

Прокурор підсумовує, що рішення у справі № 647/1614/21 не винесено, воно не вступило в законну силу, відповідно не здійснено його виконання, тому підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області вважає її доводи безпідставними, а ухвалу суду першої інстанції від 17.07.2026 року — законною та такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, з огляду на таке:

Щодо відсутності нових обставин для скасування забезпечення позову. Нова заява ТОВ «МУСКАТЕЛЬ ЛТД» фактично базується на тих самих підставах, що вже досліджувалися судами. Лист суду від 06.05.2026 року є документом, який лише підтверджує раніше відомий суду факт відсутності паперових матеріалів судової справи через об`єктивні обставини воєнного стану, і не є новою фактичною чи юридичною обставиною спору. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 910/12322/19 (та у сталій практиці КЦС ВС), заходи забезпечення скасовуються лише при виникненні нових обставин. Відповідь суду від 06.05.2026, на яку посилається скаржник, є лише процесуальним документом, що констатує вже відомий факт відсутності матеріалів, а не новою обставиною, що змінює предмет спору чи ризики, тому застосування ч. 6 ст. 158 ЦПК України є необґрунтованим.

Щодо чинності матеріально-правового спору: Заходи забезпечення позову за своєю правовою природою мають тимчасовий характер, проте вони діють до моменту вирішення спору по суті, закриття провадження або залишення позову без розгляду. Станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали, розгляд цивільної справи № 647/1614/21 не завершено. Будь-які процесуальні рішення про припинення провадження у справі чи відмову позивача від позовних вимог відсутні. Отже, ризики, пов`язані із можливим поділом, об`єднанням чи відчуженням спірних земельних ділянок до остаточного вирішення спору судом, не відпали.

Щодо тимчасового характеру забезпечення позову та тривалості розгляду справи: Згідно з правовою позицією Великої Палати та КЦС ВС (зокрема, постанова ВС від 05 червня 2024 року у справі № 727/3071/23), забезпечення позову є гарантією виконання майбутнього рішення, а його скасування можливе лише тоді, коли потреба у ньому повністю відпала. Оскільки спір у справі № 647/1614/21 не вирішено, а тимчасові перешкоди (воєнний стан) не усувають ризики відчуження майна, скасування арешту позбавить державу механізму захисту інтересів.

Крім того, твердження скаржника про «втрату інтересу» прокурора є безпідставним, оскільки, згідно з практикою ВС, судові рішення не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Активна позиція прокурора, який заперечує проти скасування арешту, доводить протилежне.

Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області наголошує, що суд першої інстанції належним чином оцінив баланс інтересів сторін та обґрунтовано дійшов висновку про передчасність скасування встановлених обмежень до моменту відновлення матеріалів справи та завершення її розгляду.

2. Мотивувальна частина

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов наступного висновку.

Забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Питання, пов`язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченому ЦПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.

За приписами частини першої статті 158 ЦПК України із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи.

У цій справі вбачаються наступні обставини:

За інформацією наведеною у ЄДРСР, ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 30.06.2021 року ( суддя Кириленко М. ) відкрито провадження та призначено підготовче засідання у справі №647/1614/ 21 за позовною заявою керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області, адреса: 74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. 1 Травня, 233, в інтересах держави в особі Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, місцезнаходження: 74351, Херсонська область, Бериславський район, с. Милове, вул. Бериславська, 36, до Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мускатель, ЛТД», місцезнаходження: 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 36, ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , зареєстрована: АДРЕСА_4 , ОСОБА_6 , зареєстрований: АДРЕСА_4 ОСОБА_7 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ; третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», місцезнаходження: 76002, м.Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 62, про визнання недійсним договору оренди та витребування земельної ділянки, визнання недійсним (незаконним) наказів про надання ділянок, скасування державної реєстрації права власності та оренди земельних ділянок та припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності та оренди земельних ділянок/

Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 01 жовтня 2021 року задоволено заяву керівника Бериславської окружної прокуратури Зіневича Д. про забезпечення позову. Суд ухвалив: Накласти арешт на земельні ділянки площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0248 та площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0249, які розташовані на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані із поділом чи об`єднанням земельних ділянок .

Наведена ухвала суду першої інстанції, виходячи з її змісту у ЄДРСР містить обґрунтування заяви прокурора у якій він зазначає, що окружною прокуратурою за результатами розгляду звернення Милівської сільської ради Бериславського району щодо правомірності надання в оренду ФГ «Надія 25», «Васильок 2», «Комаров 1» розташованих на території Милівської сільської ради земельних ділянок, подальшого їх розпаювання, встановлено, що протоколом земельних торгів від 20.07.2016 №18/07/16, проведених ГУ Держгеокадастру в області, щодо продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 48,0400 га, кадастровий номер 6520681800:03:030:0008, для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_1 визнано переможцем. Згідно рішення першої сесії сьомого скликання Милівської сільської ради від 15.07.2019 № 14 «Про реорганізацію Качкарівської сільської ради Бериславського району шляхом приєднання до Милівської сільської ради», припинено юридичну особу в порядку реорганізації Качкарівської сільської ради (ЄДРПОУ - 04401262), місцезнаходження: 74350, Херсонська область, Бериславський район, с. Качкарівка, вул. Покровська, 6, шляхом приєднання до Милівської сільської ради (ЄДРПОУ - 04401291) (п.1 рішення). Милівська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (п.2 рішення). Тобто на цей час, оспорювана земельна ділянка належить Милівській сільській раді. На підставі протоколу земельних торгів від 20.07.2016 № 18/07/16 ГУ Держгеокадастру в області із ОСОБА_1 укладено договір оренди, державну реєстрацію якого вчинено 25.07.2016 за № 15571515, у зв`язку із чим та в силу приписів ст. 17 Закону земельна ділянка була передана орендареві. Договір оренди укладено строком на 7 (сім) років із встановленням річної орендної плати у розмірі 123 161 (сто двадцять три тисячі сто шістдесят одна) грн. 77 коп. 27.07.2016 року ОСОБА_1 засновано та зареєстровано фермерське господарство «Васильок-2», до складу якого увійшли громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Наказами ГУ Держгеокадастру від 14.09.2016 року вказаним особам надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок у розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) із земельної ділянки кадастровий номер 6520681800:03:030:0008, яка перебувала у користуванні ОСОБА_1 згідно договору оренди від 20.07.2016 року. Після розроблення проекту землеустрою, його погодження та присвоєння ділянкам кадастрових номерів наказами ГУ Держгеокадастру від 25.10.2016 року № 21-5985/18-16-СГ, № 21-5986/18- 16-СГ,№21-5987/18-16-СГ, № 21-5988/18-16-СГ, № 21-5989/18-16-СГ, № 21-5990/18-16-СГ, № 21- 5991/18-16-СГ вказаний проект затверджено та передано у власність для ведення фермерського господарства наступні ділянки: площею 9,1275 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0113, 6520681800:03:001:0118, 6520681800:03:001:0115, передано ОСОБА_1 ; площею 6,4125 га, кадастровий номер передано ОСОБА_2 ; площею 6,4767 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0116, передано ОСОБА_3 , площею 6,4130 га, кадастровий номер передано ОСОБА_6 ; площею 6,3651 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0114, передано ОСОБА_7 ; площею 6,4129 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0117, передано ОСОБА_5 ; площею 6,4130 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0119, передано ОСОБА_4 . Державним реєстратором Милівської сільської ради Бериславського району 03.11.2016 року зареєстровано право власності вказаних осіб на земельні ділянки, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У подальшому, 16.11.2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 з ТОВ «Омега 11» укладено договори міни належних їм земельних ділянок та відповідно зареєстровано припинення їх права власності. Внаслідок міни земельних ділянок зазначеними особами отримано у спільну часткову власність (по 1/7 частини) ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Качкарівської сільської ради Милівської територіальної громади Бериславського району. 16.11.2016 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу вчинено державну реєстрацію права власності ТОВ «Омега 11» на ділянки площею 9,1275 га (6520681800:03:001:0113), площею 6,4125 га (6520681800:03:001:0118), площею 6,4767 га (6520681800:03:001:0115), площею 6,4130 га (6520681800:03:001:0116,), площею 6,3651 га кадастровий номер 6520681800:03:001:0114), площею 6,4129 га (6520681800:03:001:0117), площею 6,4130 га (6520681800:03:001:0119). За даними Публічної кадастрової карти України після набуття ТОВ «Омега 11» права власності на вказані ділянки, їх об`єднано, внаслідок чого утворено єдину земельну ділянку площею 48,0400 га, якій присвоєно кадастровий номер 6520681800:03:001:0160 та 19.12.2016 року здійснено її державну реєстрацію. Право власності ТОВ «Омега 11» на ділянку зареєстровано 19.12.2016 року за № 18138645. Після набуття ТОВ «Омега 11» права власності на ділянку її передано у користування ТОВ «ЮТС-Агропродукт» та 01.11.2017 року укладено договір оренди землі № 1,який зареєстровано 10.11.2017 року за № 23289903. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди ділянки площею 48,0400 га, кадастровий номер 6520681800:03:0001:0160, зареєстровано за ТОВ «ЮТС-Агропродукт» (рішення про державну реєстрацію права оренди від 10.11.2017 року № 38052664, номер запису про інше речове право 23289903). Публічна кадастрова карта України (архівний шар) містить відомості про те, що 17.04.2018 року земельну ділянку площею 48,04 га, з кадастровим номером 6520681800:03:030:0008, перенесено в архів у зв`язку із її поділом. Внаслідок поділу утворено земельні ділянки площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0248 та площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0249, про що у Державний земельний кадастр 08.02.2021 року внесені відповідні відомості. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником ділянок площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0248 та площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0249 є ТОВ «Мускатель ЛТД». Після відчуження членами ФГ «Васильок-2» належних їм земельних ділянок 06.02.2017 року припинено фермерське господарство як юридичну особу. Вищевказані обставини дають підстави допускати, що ТОВ «Мускатель ЛТД» може здійснити відчуження спірних ділянок на користь інших осіб або вчинити дії щодо її поділу чи об`єднання з іншою ділянкою (ділянками), таким чином унеможливити у подальшому виконання судового рішення в частині витребування ділянок на користь держави. Арешт спірних земельних ділянок забезпечить неможливість подальшого їх відчуження, а заборона державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо ділянок, забезпечить можливість уникнути внесення до Державного земельного кадастру відомостей про нові сформовані ділянки внаслідок об`єднання чи поділу спірних земельних ділянок. Заходи щодо забезпечення позову не перешкоджатимуть здійснення ТОВ «Мускатель ЛТД», ТОВ «Агропродукт» господарської діяльності на земельних ділянках, щодо яких такі заходи будуть вжито.

Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 03.12.2021 року за клопотанням керівника Бериславської окружної прокуратури Зіневича Д.В. про поновлення провадження у справі, у зв`язку з набранням чинності рішення суду у справі №766/13819/19, було поновлено провадження у цивільній справі №647/1614/21, яке було зупинено ухвалою суду від 26.10.2021 року, призначено підготовче засідання на 10-30 год. 22.12.2021 року.

З урахуванням вимог закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», згідно розпорядження голови Верховного Суду від 06.03.2022 року №1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Бериславського районного суду Херсонської області та визначено територіальну підсудність справ вказаного суду Жовтоводському міському суду Дніпропетровської області, наступних розпоряджень уповноважених органів та рішенням Вищої ради правосуддя від 30.05.2023 року № № 566/0/15-23 змінено з 1 червня 2023 року територіальну підсудність судових справ: Білозерського районного суду Херсонської області, Цюрупинського районного суду Херсонської області, Генічеського районного суду Херсонської області, Голопристанського суду Херсонської області, районного Новотроїцького районного суду Херсонської області – Херсонському міському суду Херсонської області; Бериславського районного суду Херсонської області, Високопільського районного суду Херсонської області, Іванівського районного суду Херсонської області, Скадовського районного суду Херсонської області, Каланчацького районного суду Херсонської області, Чаплинського районного суду Херсонської області – Великоолександрівському районному суду Херсонської області; Верхньорогачицького районного суду Херсонської області, Великолепетиського районного суду Херсонської області, Нижньосірогозького районного суду Херсонської області, Новокаховського міського суду Херсонської області, Каховського міськрайонного суду Херсонської області, Горностаївського районного суду Херсонської області – Нововоронцовському районному суду Херсонської області. Датою початку процесуальної діяльності Херсонського апеляційного суду, міського суду Херсонської області, Великоолександрівського, Нововоронцовського районних судів Херсонської області визначити 12 червня 2023 року.

При первісному зверненні товариства з заявою про скасування заходів забезпечення позову суд апеляційної інстанції з`ясовував місце знаходження справи.

Так, у постанові Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2025 року, у цій справі, було встановлено за відповідним повідомленням керівника апарату Бериславського районного суду Херсонської області, що інвентаризація та/або евакуація судових справ не проводилася, тому надати відомості щодо матеріалів цієї справи наразі не можливо.

При другому зверненні товариства з заявою про скасування заходів забезпечення позову суд апеляційної інстанції також з`ясовував місце знаходження справи.

Так, в.о. начальника ТУ ДСА в Херсонській області листом від 25.03.2026 р за №03-353/26 повідомила, що справи Бериславського районного суду Херсонської області, враховуючи визначену підсудність, до Великоолександрівського районного суду Херсонської області на паперових носіях не передавалася. При наявності сприятливих умов, за відсутності ризику для життя чи здоров`я для працівників, буде проведена інвентаризація наявних справ у приміщенні Бериславського районного суду ( а.с.45).

Місто Берислав Херсонської області було деокуповане Збройними Силами України 11 листопада 2022 року.

Аналіз вищенаведеного свідчать, що ТУ ДСА в Херсонській області та керівник апарату Бериславського районного суду Херсонської області не в змозі здійснити передачу цивільної справи у паперовому виді, а, оскільки, прокурор подавав позову не через підсистему «Електронний суд», електронна справа у електронному виді не існує.

Колегія суддів звертає увагу на позицію прокурора, викладену у відзиві та яка полягає серед іншого у тому, що тимчасова неможливість розгляду справи по суті викликана об`єктивними обставинами збройної агресії РФ та необхідністю відновлення втраченого судового провадження. Прокурор звертає увагу суду на той факт, що Бериславська окружна прокуратура не здійснювала відмову від подальшого захисту інтересів держави у межах вказаної справи, оскільки позовна заява перебуває у провадженні Бериславського районного суду Херсонської області та її розгляд на теперішній час не здійснюється не з вини органів прокуратури.

На думку судової колегії, наведений стан судового провадження та обрана позиція позивача, з урахуванням того, що позов подано керівником прокуратури в інтересах сільської ради, не може бути прийнятною.

Відповідно до ч.5 ст. 158 ЦПК України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Як зазначено вище, заявник двічі звертався з заявою про скасування заходів забезпечення позову у задоволенні яких було відмовлено з підстав, викладених у судових рішеннях.

Листом від 06.05.2026 року за №01-30/154/2026 голова Великоолександрівського районного суду Херсонської області надав відповідь на запит адвоката, як представника ТОВ «Мускатель», про відсутність у розпорядженні суду паперового примірника судової справи №647/1614/21 з незалежних від суду причин; суд об`єктивно позбавлений можливості здійснення авторозподілу справи, призначення її до розгляду ( а.с.42).

Намагання ТОВ «Мускатель» домогтися з`ясувати можливість розгляду справи, після попередніх судових рішень про відмову у скасуванні заходу забезпечення позову, шляхом звернення з адвокатським запитом до суду першої інстанції і отримання відповіді про неможливість розгляду справи, не може не свідчити про отримання відомостей щодо необмеженого часу невизначеності цивільної справи за позовом прокурора щодо її розгляду та взагалі її наявності, як тієї обставини, яка є новою обставиною на час третього звернення заявника, оскільки « наявність сприятливих умов», для інвентаризації та передання справ, зазначена у вищенаведеному листі ТУ ДСА у Херсонській області не має часу визначення.

Забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів ТОВ «Мускатель» в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Зазначені обмеження встановив суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи ( ч.1 ст. 158 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Отже, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Наведені вище обставини цієї справи свідчать про те, що судове рішення по суті спору не ухвалено.

Сам факт не передачі матеріалів цивільної справи в паперовому вигляді до Великоолександрівського районного суду Херсонської області до територіальної підсудності якого віднесено цивільну справу за № 647/1614/21 у зв`язку із воєнним станом, не може свідчити про те, що необхідність вжитих ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 01.10.2021 року заходів забезпечення позову відпала, оскільки судового рішення по справі не прийнято, а забезпечення позову, які вжиті судом направленні для запобігання ситуації в ускладненні виконання майбутнього судового рішення.

Разом з тим, враховуючи наведені доводи апеляційної скарги, оцінці підлягає дія заходів забезпечення позову без реального фактичного розгляду цивільної справи та процесуальної можливості відповідача, ТОВ «Мускатель», здійснити певні процесуальні дії щодо продовження розгляду позовної заяви прокурора.

Прокурором, як представником Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з грудня 2022 року та до цього часу, 07 вересня 2026 року, не здійснено жодної процесуальної дії задля реального захисту інтересів держави, а посилання прокурора на не здійснення розгляду справи не з вини органів прокуратури не створює баланс інтересів сторін при невизначеності часу розгляду цивільної справи за наведених вище обставин, а отже і у збереженні забезпечення позову у цій цивільній справі.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням прав особи, отже не може існувати необмежений строк. Разом з тим, вищенаведені обставини свідчать про невизначений строк обмеження прав апелянта, ТОВ «Мускатель», якому належать спірні земельні ділянки та фактичному не здійсненні прокуратурою процесуальних дій, направлених на захист Милівської сільської ради у спірних правовідносинах.

З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що прокуратура здійснювала захист інтересів Милівської сільської ради у аналогічних правовідносинах, про що свідчать постанови Верховного Суду цивільної та господарської юрисдикції у справах №923/1137/21 та №766/13819/19, а тому обізнана про необхідність реального здійснення захисту за поданим позовом, продовження розгляду якого не відбувається за наведених вище підстав, а отже і збереження забезпечення її позову.

Колегія суддів звертає увагу, на те, що збереження тимчасового обмеження прав ТОВ «Мускатель» протягом декількох років без здійснення реального розгляду спору, за наявності у прокурора процесуальної можливості здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не може вважатися обґрунтованою та такою, що відповідає положенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ч.1п.2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Наведені доводи апеляційної скарги надають підстави для її задоволення, скасування ухвали суду та постановлення нового судового рішення про задоволення заяви заявника про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Мускатель ЛТД» задовольнити.

Ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 липня 2026 року скасувати, постановити нове судове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МУСКАТЕЛЬ ЛТД», представник заявника - Лапін Кирило Анатолійович, про скасування заходів забезпечення позову, заінтересовані особи: Бериславська окружна прокуратура Херсонської області, Милівська сільська рада Бериславського району Херсонської області, Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,- задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 01 жовтня 2021 року , якою накладено арешт на земельні ділянки площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0248 та площею 24,02 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0249, які розташовані на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані із поділом чи об`єднанням земельних ділянок.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 07 вересня 2026 року

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.П. Воронцова

В.В. Майданік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua