Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №650/1197/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Херсон

Номер справи: 650/1197/25

Номер провадження: 22-ц/819/1209/26

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Склярської І.В. ,

суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В..

секретар Андреєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 липня 2026 року (під головуванням судді Хомик І.І.), у справі за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Родина ІР» Пономаренка Ігоря Віталійовича про забезпечення позову,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову до подання позову

У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Родина ІР” звернулось до Великоолександрівського районного суду Херсонської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просило:

- вжити заходи забезпечення позову у виді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») приймати рішення про державну реєстрацію прав та вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у тому числі до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації інших речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо об`єктів нерухомого майна - земельні ділянки з кадастровими номерами, а саме: 6520980300:03:022:0015, площею 13,1077 га; 6520984000:05:024:0010, площею 5,066 га; 6520984000:05:028:0004, площею 5,0642 га; 6520984000:05:028:0044, площею 5,0601 га; 6520984000:04:007:0007, площею 5,0603 га; 6520980300:03:005:0001, площею 13,4506 га; 6520984000:05:028:0011, площею 5,06 га; 6520984000:05:028:0009, площею 2,2116 га; 6520984000:05:028:0041, площею 2,8501 га; 6520984000:05:028:0008, площею 5,0686 га; 6520984000:04:007:0016, площею 5,0582 га; 6520984000:05:028:0010, площею 5,0684 га; 6520984000:04:007:0001, площею 5,0583 га; 6520984000:04:007:0003, площею 5,0603 га; 6520984000:04:006:0022, площею 1,8126 га; 6520984000:05:028:0023, площею 3,2648 га; 6520984000:05:028:0007, площею 5,0682 га; 6520984000:05:028:0006, площею 5,0685 га;

- заборонити усім державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь- яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - земельні ділянки з кадастровими номерами, а саме: 6520980300:03:022:0015, площею 13,1077 га; 6520984000:05:024:0010, площею 5,066 га; 6520984000:05:028:0004, площею 5,0642 га; 6520984000:05:028:0044, площею 5,0601 га; 6520984000:04:007:0007, площею 5,0603га; 6520980300:03:005:0001, площею 13,4506 га; 6520984000:05:028:0011, площею 5,06 га; 6520984000:05:028:0009, площею 2,2116 га; 6520984000:05:028:0041, площею 2,8501 га; 6520984000:05:028:0008, площею 5,0686 га; 6520984000:04:007:0016, площею 5,0582 га; 6520984000:05:028:0010, площею 5,0684 га; 6520984000:04:007:0001, площею 5,0583 га; 6520984000:04:007:0003, площею 5,0603 га; 6520984000:04:006:0022, площею 1,8126 га; 6520984000:05:028:0023, площею 3,2648 га; 6520984000:05:028:0007, площею 5,0682 га; 6520984000:05:028:0006, площею 5,0685 га, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Заява мотивована тим, що 17 грудня 2018 року між ТОВ «Родина ІР» та ОСОБА_1 укладений договір суборенди землі, за умовами якого орендар ОСОБА_1 передала суборендарю ТОВ «Родина ІР» у строкове та платне користування земельні ділянки загальною площею 335,0454 га строком на 15 років, тобто до 17 грудня 2033 року.

Надалі, всупереч умов договору, на підставі особистих неприязних відносин, орендар за взаємною згодою з власниками земельних ділянок припинила первинні договори оренди землі з орендодавцями шляхом укладення угод про зміну строків договорів оренди землі з 15 років до 6 років 4 місяців та 23 днів.

07 та 21 лютого 2025 року ОСОБА_1 повідомила ТОВ «Родина ІР» про те, що між нею та орендодавцями (власниками земельних ділянок) укладено 18 додаткових угод про зміну строків дії договорів оренди землі, державна реєстрація яких відбулася 29 січня 2025 року.

Укладення зазначених додаткових угод спрямоване на дострокове припинення дії договору суборенди землі від 17 грудня 2018 року. Такі дії порушують права ТОВ «Родина ІР» і негативно впливають на здійснення суборендарем господарсько-виробничої діяльності на орендованих земельних ділянках. Так, на час внесення змін до договорів оренди щодо строків їх дії, земельні ділянки знаходилися під посівами сільськогосподарських культур, здійснених ТОВ «Родина ІР».

На переконання заявника, зміни до договорів оренди землі відбулися без будь-якого законного обґрунтування та економічної необхідності, а фактичне припинення оренди у строки, менші за передбачені договором, є порушенням прав суборендаря на законне користування земельними ділянками. Отже, зміни до договорів оренди внесено з метою припинення дії договору суборенди та передачі землі на користь третіх осіб.

З огляду на викладене, враховуючи, що спір виник щодо земельних ділянок, які перебувають в користуванні ТОВ «Родина ІР» на праві суборенди та за якими, всупереч вимогам Цивільного кодексу України, шляхом умисного зловживання правом, Заявник намагається припинити право суборенди з 01.03.2025 року (на момент звернення до суду здійснено державну реєстрацію змін до договорів оренди 18 земельних ділянок із 57), враховуючи предмет спору, слід констатувати, що ОСОБА_2 , у подальшому, за наявності договорів оренди та додаткових угод до них стосовно зміни строку дії договорів (у кількості 18шт.), буде продовжувати вчиняти дії щодо зміни термінів дії договорів оренди та реєстрації змін до договорів на 39 земельних ділянок, які передано в суборенду Заявнику.

Разом з тим, зважаючи на фактичні обставини справи та зловживання ОСОБА_2 цивільним правом щодо передання земельних ділянок в суборенду, тобто вчинення правочинів на шкоду ТОВ «Родина ІР» та порушення його майнових прав та інтересів, в наявності обґрунтовані припущення не лише щодо того, що ОСОБА_2 продовжить вчиняти дії щодо подальшої державної реєстрації змін до договорів оренди на 39 земельних ділянок, а і щодо того, що ОСОБА_2 разом з орендодавцями, після звернення ТОВ «Родина ІР» з позовною заявою, можуть продовжувати вчиняти будь які інші дії з метою відчуження прав на земельні ділянки, як-то:- - розірвати за взаємною згодою договори оренди; як наслідок, ОСОБА_2 може укласти договори суборенди щодо орендованих останнім земельних ділянок з іншими особами;- водночас, СТОВ «Надія» (код ЄДРПОУ 30758749) (підприємство бенефіціарним власником якого є ОСОБА_2 ) має можливість укласти з орендодавцями договори оренди землі тощо. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову призведе до повторного (а можливо, і неодноразового) вчинення майбутніми Відповідачами дій щодо відчуження майнових прав на суборендовані ТОВ «Родина ІР» земельні ділянки іншим особам, з метою неможливості виконання судового рішення, відповідно, ТОВ «Родина ІР» не зможе належним та ефективним способом захистити порушені права.

Відтак, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Заявника, за захистом яких останній звернувся з відповідним позовом до суду і за результатами розгляду якого може бути ухвалено відповідне рішення

ТОВ «Родина ІР» зазначало, що має намір оскаржити в судовому порядку 18 додаткових угод про зміну строків дії договорів оренди землі, але у разі передачі земельних ділянок третім особам, ця обставина може ускладнити чи унеможливити виконання можливого судового рішення про визнання оспорюваних додаткових угод недійсними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 липня 2026 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Родина ІР» Пономаренка Ігоря Віталійовича про забезпечення позову – задоволено частково. Суд ухвалив:

Вжити заходи забезпечення позову, у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») приймати рішення про державну реєстрацію прав та вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо державної реєстрації інших речових прав на нерухоме майно, зокрема: договорів оренди, договорів суборенди, договорів емфітевзису та інших правочинів, предметом яких є передача права користування земельними ділянками, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у тому числі до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію інших речових прав, зокрема: договорів оренди, договорів суборенди, договорів емфітевзису та інших правочинів, предметом яких є передача права користування земельними ділянками , записи про скасування державної реєстрації інших речових прав та їх обтяжень, щодо договорів оренди та суборенди, змін до таких записів щодо об`єктів нерухомого майна (земельних ділянок з кадастровими номерами), а саме : 6520980300:03:022:0015, площею – 13,1077 га; - 6520984000:05:024:0010, площею – 5,066 га; - 6520984000:05:028:0004, площею – 5,0642 га; - 6520984000:05:028:0044, площею – 5,0601 га; - 6520984000:04:007:0007, площею – 5,0603 га; - 6520980300:03:005:0001, площею – 13,4506 га; - 6520984000:05:028:0011, площею – 5,06 га; - 6520984000:05:028:0009, площею – 2,2116 га; - 6520984000:05:028:0041, площею – 2,8501 га; - 6520984000:05:028:0008, площею – 5,0686 га; - 6520984000:04:007:0016, площею – 5,0582 га; - 6520984000:05:028:0010, площею – 5,0684 га; - 6520984000:04:007:0001, площею – 5,0583 га; - 6520984000:04:007:0003, площею – 5,0603 га; - 6520984000:04:006:0022, площею – 1,8126 га; - 6520984000:05:028:0023, площею – 3,2648 га; - 6520984000:05:028:0007, площею – 5,0682 га; - 6520984000:05:028:0006, площею – 5,0685 га, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм законодавства, просить ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 липня 2026 року скасувати і постановити у справі нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , вказала, що 17 грудня 2018 року між нею та ТОВ “Родина ІР” укладено договір суборенди землі, за яким орендар ОСОБА_1 передала суборендарю (ТОВ «Родина ІР») в строкове та платне користування земельні ділянки загальною площею 335,0454 га на 15 років, тобто до 17 грудня 2033 року.

Проте, до договорів оренди землі внесені зміни щодо їх строку дії.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 березня 2025 року по справі №650/1197/25 заяву ТОВ “Родина ІР” про забезпечення позову задоволено та вжито заходів забезпечення позову, про які просив заявник.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 27 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а саме ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 березня 2025 року змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постановою Верховного Суду від 03 червня 2026 року у справі №650/1197/25 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 березня 2025 року у незміненій частині та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 травня 2025 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Повертаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що «аналіз змісту оскаржених судових рішень свідчить, що суди не з`ясували предмет позову, який відповідно до частини четвертої статті 152 ЦПК України , повинен був поданий ТОВ «Родина ІР» протягом десяти днів. Разом з тим, не з`ясування предмету позовних вимог ТОВ «Родина ІР» унеможливлює можливість проведення оцінки співмірності вимог заяви про забезпечення позову із пред`явленими вимогами позову і відповідності характеру порушеного права позивача».

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 липня 2026 року у справі №650/1197/25 заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Апелянт вважає, що вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованим, таким, що здійснено судом з порушенням норм ЦПК України, а тому зазначена ухвала підлягає скасуванню з огляду на таке.

-мотивування суду першої інстанції в ухвалі від 13 липня 2026 року у цій справі повністю ідентичне мотивуванню ухвали суду першої інстанції від 03 березня 2025 року;

-суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу із мотивувальною частиною з попередньої ухвали про вжиття заходів забезпечення не звернув уваги на те, що: постановою суду апеляційної інстанції від 27 травня 2025 року змінено мотивувальну частину ухвали від 03 березня 2025 року, яку суд використав в ухвалі від 13 липня 2026 року;

-Верховний Суд скасував і ухвалу суду першої інстанції від 03 березня 2025 року і постанову апеляційного суду від 27 травня 2025 року.

ОСОБА_1 наголосила, що суд першої інстанції використав мотивувальну частину із скасованої ухвали, з мотивуванням якої не згоден Верховний Суд, з огляду на її скасування в цій частині.

На думку апелянта, суд першої інстанції не виконав вимог постанови Верховного Суду від 03 червня 2026 року а саме не наведено жодної оцінки співмірності вимог заяви про забезпечення позову із пред`явленими вимогами і відповідності характеру порушеного права позивача, особливо з боку власників земельних ділянок, які не є сторонами договору суборенди та не були обізнані із передачею їх земельних ділянок в суборенду. ТОВ «Родина ІР» співмірність не доведено.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянтом також зазначено, що ТОВ «Родина ІР» добровільно уклала договір суборенди, розуміючи що договір суборенди обмежений та є похідним від договору оренди. Тому укладаючи договір суборенди і знаючи, який ризик несе укладання саме договору суборенди не може тепер ставити під сумнів волю сторін договору оренди.

Апелянтом вказано, що на підтвердження того, що на момент укладення додаткових угод та зміни строків оренди, на земельних ділянках перебували посіви сільськогосподарських культур, а дострокове припинення права користування земельними ділянками ставить під загрозу господарську діяльність, заявником надано загальну статистичну звітність, а не відомості по конкретним земельним ділянкам, щодо яких вжито заходи забезпечення позову, що не є належними доказами.

Крім того, перед укладенням додаткових угод, які оскаржує заявник, ОСОБА_1 та власниками всіх земельних ділянок, за їх ініціативи, з кожним окремо, оглянуті земельні ділянки та зафіксовано у відповідних актах, що земельні ділянки вільні від посівів.

ОСОБА_1 наголосила на тому, що ТОВ «Родина ІР» порушено умови договору суборенди, а саме починаючи з 2018 року і станом на сьогоднішній день, Товариство жодного разу не виплатило ОСОБА_1 , як суборендарю, плату за договором суборенди, натомість виплачує кошти власникам земельних ділянок, у незрозумілому розмірі та не у повному обсязі.

ТОВ “Родина ІР” допустила порушення умов договору суборенди, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулась до Великоолександрівського районного суду Херсонської області суду (N650/1243/25 ) з позовом про розірвання договору суборенди повністю.

На підтвердження виплати коштів за 2019-2024 роки ТОВ «Родина ІР» надало копії відомостей на виплату орендної плати, видаткових касових ордерів, платіжних доручень.

Апелянтом зауважено, що виплата орендної плати здійснена вибірково, а саме виключно щодо власників земельних ділянок на які накладено заборону в рамках цієї справи.

ОСОБА_1 , зазначила, що вжиття заходів забезпечення позову у цій ситуації не є співмірним із порушеними правами ТОВ «Родина ІР», яке, в свою чергу, істотно порушує умови договору суборенди, що є використанням процесуальних прав на шкоду іншим, не зважаючи на власні порушення цього ж договору.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянтом вказано, що суд першої інстанції розглядаючи заяву про забезпечення позову, фактично перейшов до розгляду справи по суті та встановив факт порушення умов договору суборенди та законодавства України, та вдався до аналізу положень договору суборенди, що є недопустимим на даній стадії при розгляді заяви про забезпечення позову, а має бути встановлено судом під час ухвалення рішення.

ТОВ “Родина ІР” до заяви про вжиття заходів забезпечення позову не додано жодних доказів

на підтвердження реальної загрози та наявності підстав для вжиття заходів забезпечення майбутнього позову.

Також апелянтом вказано, що ТОВ «РОДИНА ІР» звернулось до суду з позовом про визнання додаткових угод недійсними та скасування реєстрації змін, які не містять зобов`язального характеру та не потребуватимуть примусового виконання в разі задоволення позову.

Апелянтом виснувано, що судом першої інстанції порушено вимоги ст.149 ЦПК України, адже відсутнє належне, відповідно до майбутнього предмета спору, обґрунтування можливого ускладнення чи неможливості виконання рішення суду у разі задоволення вимог ТОВ «РОДИНА ІР».

(2) Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «РОДИНА ІР», вказано, що 7 лютого 2025 року та 21 лютого 2025 ТОВ «Родина ІР» отримано від ОСОБА_1 повідомлення про припинення суборенди земельних ділянок, які датовано 31 січня 2025 року, 07 лютим 2025 року та 11 лютим 2025 року. Тобто, ОСОБА_1 було повідомлено ТОВ «Родина ІР» (Суборендаря) про припинення суборенди земельних ділянок менше ніж за місяць до запланованої ОСОБА_1 дати припинення.

В самих додаткових угодах жодних посилань на мотиви, причини та підстави, які спонукали сторони (Відповідачів) до «раптового» зменшення строків договорів оренди земельних ділянок.

До того ж у відзиві на апеляційну скаргу вказано, що у позивача на час подання заяви про забезпечення позову була наявна інформація про те, що 27 – 28 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Державного реєстратора Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області з метою здійснення державної реєстрації договорів оренди вище окреслених 18 земельних ділянок на СТОВ «НАДІЯ», в якому ОСОБА_1 – є керівником та кінцевим бенефіціарним власником. При цьому, вказані договори не були зареєстровані, у зв`язку з постановленням ухвали про забезпечення позову.

Товариство вважає, що дії ОСОБА_1 свідчать про її недобросовісність та суперечливу поведінку, з метою порушення прав на охоронюваних законом інтересів ТОВ «Родина ІР».

В заяві про забезпечення позову ТОВ «Родина ІР» зазначено, що вказані земельні ділянки, які перебувають в користування Позивача – є засіяними сільськогосподарськими культурами. Тобто невжиття/скасування заходів забезпечення позову ставить під загрозу здійснення Позивачем господарсько – виробничого процесу з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, які перебувають в користування останнього на підставі укладеного Договору суборенди землі. Саме з метою недопущення подальшої державної реєстрації відчуження права користування перелічених земельних ділянок, які передані в суборенду Заявнику та перебувають в оренді в ОСОБА_2 , Позивач звернувся до Великоолександрівського районного суду Херсонської області із заявою про забезпечення позову, з огляду на таке.

У відзиві на апеляційну скаргу товариством наголошено, що враховуючи, що спір виник щодо земельних ділянок, які перебувають в користуванні ТОВ «Родина ІР» на праві суборенди та за якими, всупереч вимогам Цивільного кодексу України, шляхом умисного зловживання правом, ОСОБА_1 , намагається припинити право суборенди з 01.03.2025 року (на момент звернення до суду здійснено державну реєстрацію змін до договорів оренди 18 земельних ділянок із 57), враховуючи предмет спору, слід констатувати, що ОСОБА_2 , у подальшому б, за наявності договорів оренди та додаткових угод до них стосовно зміни строку дії договорів (у кількості 18шт.), продовжить вчиняти дії щодо зміни термінів дії договорів оренди та реєстрації змін до договорів на 39 земельних ділянок, які передано в суборенду Позивачу. Разом з тим, зважаючи на фактичні обставини справи та зловживання ОСОБА_2 цивільним правом щодо передання земельних ділянок в суборенду, тобто вчинення правочинів на шкоду ТОВ «Родина ІР» та порушення його майнових прав та інтересів, в ТОВ «Родина ІР» були обґрунтовані підстави щодо переоформлення права користування вказаними земельними ділянками, не лише щодо того, що ОСОБА_2 продовжить вчиняти дії щодо подальшої державної реєстрації змін до договорів оренди на 39 земельних ділянок, а і щодо того, що ОСОБА_2 здійснить перереєстрацію права користування земельними ділянками на СТОВ «Надія» бенефіціарним власником якого є ОСОБА_2 ).

Товариство вважає, що невжиття заходів забезпечення позову/скасування заходів забезпечення позову призведе до повторного (а можливо, і неодноразового) вчинення Відповідачами/Апелянтами дій щодо відчуження майнових прав на суборендовані ТОВ «Родина ІР» земельні ділянки іншим особам, з метою неможливості виконання судового рішення, відповідно, ТОВ «Родина ІР» не зможе належним та ефективним способом захистити порушені права в подальшому.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу наведена наступна хронологія подій:

- заява про забезпечення позову подана позивачем до Великоолександрівського районного суду – 28.02.2025 року,

- судом постановлено ухвалу– 03.03.2025 року,

- позовну заяву позивачем подано 12.03.2025 року.

- Великоолександрівським районним судом Херсонської області відкрито провадження по справі № 650/1432/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

-29 травня 2025 року Великоолександрівським районним судом Херсонської області постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі, відповідно до якої задоволено клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі та зупинено провадження у справі на підставі приписів пункту 6 частини 1 статті 251 та пункту 5 частини 1 статті 253 Цивільного процесуального кодексу України

ТОВ «РОДИНА ІР» вважає, що заходи забезпечення позову є необхідними, обґрунтованими та співмірними, у зв`язку з чим просили апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області про забезпечення позову від 13 липня 2026 року по справі № 650/1197/25 – без змін.

2. Мотивувальна частина

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов наступного висновку.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині першій, четвертій статті 152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви – за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору – якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі – до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заява про забезпечена позову до подачі позовної заяви подана ТОВ «РОДИНА ІР» документом сформованим в системі «Електронний суд» 28.02.2025 року та зареєстрована судом першої інстанції 03.03.2025 року ( номер справи 650/1197/25), за наслідком розгляду якої була постановлена ухвала суду першої інстанції від 03 березня 2025 року, яка стала предметом апеляційного перегляду постановою від 27 травня 2025 року, а судові рішення першої та апеляційної інстанції переглядалися судом касаційної інстанції за наслідком чого ухвалена постанова від 03 червня 2026 року.

Надалі, 13 березня 2025 року ТОВ «РОДИНА ІР» звернулось до суду із позовом довідповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , треті особи: Державний реєстратор Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковенко Олександр Сергійович, Державний реєстратор Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області Бордейчук Оксана Арутюнівна про визнання недійсним додаткових угод до договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію в якому просить:

Визнати недійсними:

додаткову угоду від 10 січня 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Договору оренди землі від 07 жовтня 2018 року;

додаткову угоду від 10 січня 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: 74111, Херсонська область, с. Новопавлівка) до Договору оренди землі від 05 жовтня 2018 року;

додаткову угоду від 10 січня 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: 74111, Херсонська область, село Новопавлівка) до Договору оренди землі від 15 жовтня 2018 року;

додаткову угоду від 13 січня 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Договору оренди землі від 05 жовтня 2018 року;

додаткову угоду від 03 лютого 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Договору оренди землі від 15 жовтня 2018 року;

додаткову угоду від 12 січня 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) до Договору оренди землі від 05 листопада 2018 року;

додаткову угоду від 03 лютого 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання: 74111, Херсонська область, с. Новопавлівка) до Договору оренди землі від 05 жовтня 2018 року;

додаткову угоду від 03 лютого 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання: 74111, Херсонська область, с. Новопавлівка) до Договору оренди землі від 03 грудня 2018 року;

додаткову угоду від 03 лютого 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання: 74111, Херсонська область, с. Новопавлівка) до Договору оренди землі від 03 грудня 2018 року;

додаткову угоду від 03 лютого 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_10 , місце проживання: 74111, Херсонська область, с. Новопавлівка) до Договору оренди землі від 05 жовтня 2018 року;

додаткову угоду від 03 лютого 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_11 , місце знаходження: АДРЕСА_6 ) до Договору оренди землі від 05 жовтня 2018 року;

додаткову угоду від 03 лютого 2025 року ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_12 , місце проживання: 74111, Херсонська область, с. Новопавлівка) до Договору оренди землі від 27 листопада 2018 року;

додаткову угоду від 14 січня 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_13 , місце проживання: 74111, Херсонська область, с. Новопавлівка) до Договору оренди землі від 05 жовтня 2018 року;

додаткову угоду від 07 лютого 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_13 , місце проживання: 74111, Херсонська область, с. Новопавлівка) до Договору оренди землі від 15 жовтня 2018 року;

додаткову угоду від 07 лютого 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_14 , місце проживання: 74111, Херсонська область, с. Новопавлівка) до Договору оренди землі від 24 жовтня 2018 року;

додаткову угоду від 07 лютого 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_14 , місце проживання: 74111, Херсонська область, с. Новопавлівка) до Договору оренди землі від 05 жовтня 2018 року;

додаткову угоду від 07 лютого 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_15 , місце проживання: 74111, Херсонська область, с. Новопавлівка) до Договору оренди землі від 05 жовтня 2018 року;

додаткову угоду від 07 лютого 2025 року укладену між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_16 , місце проживання: 74111, Херсонська область, с. Новопавлівка) до Договору оренди землі від 05 жовтня 2018 року.

Скасувати рішення державного реєстратора Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області Бордейчук Оксани Арутюнівни та поновити право оренди ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (інше речове право):

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77336312 від 19.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:05:028:0004);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77335838 від 19.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:05:028:0044);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77336118 від 19.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:04:007:0007);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77335277 від 19.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520980300:03:005:0001);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77335584 від 19.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:05:028:0011);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77357134 від 19.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:05:028:0009);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77334399 від 19.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:05:028:0041);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77334743 від 19.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:05:028:0008);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77336503 від 19.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:04:007:0016);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77334996 від 19.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:05:028:0010);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77488515 від 26.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:04:007:0001);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77488184 від 26.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:04:007:0003);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77490452 від 26.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:04:006:0022);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77490171 від 26.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:05:028:0023);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77490926 від 19.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:05:028:0007);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 77490717 від 26.02.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:05:028:0006);

Скасувати рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковенко Олександра Сергійовича та поновити право оренди ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (інше речове право):

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 76926461 від 31.01.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520980300:03:022:0015);

рішення про державну реєстрацію прав (внесення змін до договору оренди земельної ділянки) № 76926697 від 31.01.2025 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6520984000:05:024:0010).

За цим позовом заведена справа №650/1432/25 та ухвалою суду першої інстанції від 19 березня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Слід зауважити на позицію позивача щодо зупинення провадження у справі, - провадження було відновлено судом першої інстанції з метою вирішення відповідних клопотань і в наступному, не зупинялося.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертої статті 263 ЦПК України).

У цій справі у постанові Верховного Суду від 03.06.2026 року, суд касаційної інстанції зазначив:

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що:

«умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що:

«43. Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.

46. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

47. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

48. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. […]

54. Та обставина, що можливе рішення суду про задоволення позову в цій справі не підлягає примусовому виконанню, а може бути виконано шляхом його пред`явлення до державного реєстратора, як уже зазначалося вище, не свідчить про неможливість застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно, яке є предметом оспорюваного договору, якщо невжиття заходів забезпечення позову негативно впливатиме на можливість позивача ефективно захистити (поновити) свої порушені права.

55. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що можливе подальше відчуження відповідачкою спірної квартири об`єктивно перешкоджатиме ефективному захисту порушених прав позивача з огляду на те, що оспорюваний у цій справі правочин не буде підставою для наступної зміни власника квартири, а тому визнання його недійсним не відновлюватиме порушене право позивача та спонукатиме останнього до ініціювання нових судових спорів.

57. Апеляційний суд обґрунтовано прийняв до уваги, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідачка має можливість безперешкодно відчужити спірне нерухоме майно. Водночас відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки квартира залишається в її володінні та користуванні».

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Звертаючись з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, ТОВ «Родина ІР» зазначало, що між Товариством і ОСОБА_1 укладений договір суборенди землі, за умовами якого орендар ОСОБА_1 передала суборендарю ТОВ «Родина ІР» у строкове та платне користування земельні ділянки загальною площею 335,0454 га строком на 15 років, тобто до 17 грудня 2033 року. Надалі, всупереч умов договору, на підставі особистих неприязних відносин, орендар за взаємною згодою з власниками земельних ділянок припинила первинні договори оренди землі з орендодавцями шляхом укладення угод про зміну строків договорів оренди землі з 15 років до 6 років 4 місяців та 23 днів. 07 та 21 лютого 2025 року ОСОБА_1 повідомила ТОВ «Родина ІР» про те, що між нею та орендодавцями (власниками земельних ділянок) укладено 18 додаткових угод про зміну строків дії договорів оренди землі, державна реєстрація яких відбулася 29 січня 2025 року. Укладення зазначених додаткових угод спрямоване на дострокове припинення дії договору суборенди землі від 17 грудня 2018 року. Такі дії порушують його права і негативно впливають на здійснення суборендарем господарсько-виробничої діяльності на орендованих земельних ділянках (на час внесення змін до договорів оренди щодо строків їх дії, земельні ділянки знаходилися під посівами сільськогосподарських культур). ТОВ «Родина ІР» наголошувало, що воно має намір оскаржити в судовому порядку 18 додаткових угод про зміну строків дії договорів оренди землі, але у разі передачі земельних ділянок третім особам, ця обставина може ускладнити чи унеможливити виконання можливого судового рішення про визнання оспорюваних додаткових угод недійсними.

Направляючи справу до суду першої інстанції , суд касаційної інстанції також зазначив, що «разом з тим, не з`ясування предмету позовних вимог ТОВ «Родина ІР» унеможливлює можливість проведення оцінки співмірності вимог заяви про забезпечення позову із пред`явленими вимогами позову і відповідності характеру порушеного права позивача».

У заяві про забезпечення позову до його подання заявник щодо майбутнього позову зазначив наступне:

Предметом позову, який відповідно до частини четвертої статті 152 ЦПК України, повинен був поданий ТОВ «Родина ІР» протягом десяти днів і поданий у цей строк, є визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди стосовно кожного відповідача, як власника земельної ділянки та скасування державної реєстрації додаткової угоди. У заяві про забезпечення позову до його подання , заявник вказав, що має намір звернутися з позовом про оскарження 18 додаткових угод про зміну строків. В обґрунтування позовних вимог Позивачем буде зазначено, що ОСОБА_2 в період з 29 січня 2025 року по 11 лютого 2025 року укладено з Орендодавцями 18 додаткових угод про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок на загальну площу – 97,4585 га, відповідно до яких змінено строк дії договорів оренди з 15 років (до 17.12.2033 року) на 6 років 4 місяці та 23 дні (до 28.02.2025 року), тобто зменшення строку дії договорів оренди складає майже 9 років (!) (копії підтверджуючих документів додано до заяви). Заявник зазначає, що укладення додаткових угод щодо зміни за взаємною згодою сторін (орендаря та орендодавця) строків дії договорів оренди та зменшення строку майже на 9 років, при наявності імперативного припису в Договорі суборенди, є діями що вчинені на шкоду Заявнику, так як ОСОБА_2 діє очевидно недобросовісно, зловживає правами, діє на шкоду ТОВ «Родина ІР», оскільки ОСОБА_2 укладено додаткові угоди до договорів оренди землі, які порушують майнові інтереси Заявника і направлені на неможливість Заявником здійснювати власну господарсько – виробничу діяльність, при цьому, укладення додаткових угод вчинено без жодного законного обґрунтування та економічної мети, всупереч положенням Договору суборенди, з порушенням вимог Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду землі». Як наслідок, визначивши ефективний та належний спосіб захисту порушеного права, Заявник буде просити суд визнати додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди в частині зміни строку дії договорів оренди землі недійсними, на підставі положень укладеного Договору суборенди землі, норм Закону України «Про оренду землі» (статей 8, 15, 24, 25, 30, 31, 32) та Цивільного кодексу України (статей 509, 525, 526, 530, 626, 629 тощо), а також загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).

Позивач в позовній заяві буде просити скасувати рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації внесення змін до договорів оренди та інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав щодо 18 земельних ділянок.

У заяві наведено підстави для застосування заходів забезпечення позову до його подання.

Заявник зазначає, що оскільки він звернеться до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення, у разі задоволення позовних вимог, не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку, така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини для забезпечення позову до його подання, викладені у заяві предмет та підстави майбутнього позову, - надають підстави для задоволення заяви про забезпечення позову до його подання і кінцевий результат судового рішення суду першої інстанції про забезпечення позову до його подання є правильним.

Так, 17 грудня 2018 року між орендарем-фізичною особою ОСОБА_1 і ТОВ «Родина ІР» укладений договір суборенди землі, за умовами якого орендар передала в строкове платне користування суборендарю земельні ділянки в межах територій Новопавлівської, Новокалузької, Білоусівської сільських рад Великоолександрівського району Херсонської області, загальною площею 335,0454 га, які знаходяться в користуванні орендаря на підставі договорів оренди землі, укладених з власниками земельних ділянок. Сторонами погоджений строк дії договору суборенди – 15 років до завершення договору оренди, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.

Колегія суддів вважає за можливе зазначити, що укладення договору суборенди відбулося одразу після укладення ОСОБА_1 договорів оренди земельних ділянок для ведення на них орендарем сільськогосподарської діяльності, а з урахуванням судових рішень, розміщених в ЄДРСР, сторони договору суборенди є учасниками цього суб`єкта господарської діяльності, тобто особами зацікавленими у здійсненні товариством господарської діяльності.

31 січня, 07 та 11 лютого 2025 року ОСОБА_1 направила на адресу ТОВ «Родина ІР» письмові повідомлення про припинення суборенди земельних ділянок з кадастровими номерами 6520980300:03:022:0015, площею 13,1077 га; 6520984000:05:024:0010, площею 5,066 га; 6520984000:05:028:0004, площею 5,0642 га; 6520984000:05:028:0044, площею 5,0601 га; 6520984000:04:007:0007, площею 5,0603 га; 6520980300:03:005:0001, площею 13,4506 га; 6520984000:05:028:0011, площею 5,06 га; 6520984000:05:028:0009, площею 2,2116 га; 6520984000:05:028:0041, площею 2,8501 га; 6520984000:05:028:0008, площею 5,0686 га; 6520984000:04:007:0016, площею 5,0582 га; 6520984000:05:028:0010, площею 5,0684 га; 6520984000:04:007:0001, площею 5,0583 га; 6520984000:04:007:0003, площею 5,0603 га; 6520984000:04:006:0022, площею 1,8126 га; 6520984000:05:028:0023, площею 3,2648 га; 6520984000:05:028:0007, площею 5,0682 га; 6520984000:05:028:0006, площею 5,0685 га, зазначивши про укладення з власниками землі додаткових угод до договорів оренди землі, якими змінено строк дії цих договорів та припинення з огляду на це дії договору суборенди.

Зміст заяви про забезпечення позову та додані до неї документи свідчать, що між сторонами у справі виник спір про право суборенди товариства «Родина ІР» стосовно зазначених земельних ділянок.

Тому, з огляду на викладені Товариством обставини, якими заявник обґрунтував вимоги про забезпечення позову, звернення до суду з відповідною заявою направлено на забезпечення відновлення порушеного, на думку ТОВ «Родина ІР», права користування земельними ділянками, які можуть бути передані на користь третіх осіб, що ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову. За таких обставин, суд першої інстанцій обґрунтовано вважав, що невжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його постановлення на користь Товариства, призвести до порушення прав, законних інтересів заявника.

Доводи апелянта щодо звернення позивача з позовом про визнання додаткових угод недійсними та скасування реєстрації змін, які не містять зобов`язального характеру та не потребуватимуть примусового виконання в разі задоволення позову, - не є слушними, оскільки як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. А підстави для вжиття заходів забезпечення позову заявником наведені та обґрунтовані і апелянтом не спростовані.

Також доводи апелянта про те, що Товариством до заяви про вжиття заходів забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження реальної загрози та наявності підстав для вжиття заходів забезпечення майбутнього позову не ґрунтуються на наведених заявником обставинах. Крім того, у справі № 650/1432/25 у якій здійснюється розгляд позову до подання якого заявник звернувся з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 від свого імені , а також представляючи інтереси СТОВ «Надія», засновником якого вона є, оскаржувала ухвалу про затвердження мирових угод з обґрунтуванням того, що 03 березня 2025 року між СТОВ «Надія» та ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 укладено договори оренди земельних ділянок, власниками яких є зазначені особи. Цього ж дня, між СТОВ «Надія» та всіма орендодавцями підписано акти про передачу та прийом земельних ділянок в натурі, за якими власники передали СТОВ «Надія» земельні ділянки. Наведене свідчить про підтвердження реальної загрози та наявності підстав для вжиття заходів забезпечення майбутнього позову.

Разом з тим, суд першої інстанції, викладаючи мотиви прийняття рішення припустився помилки, яка полягає у здійсненні аналізу положень договору суборенди від 17 грудня 2018 року, встановлення обставин і здійснення часткових висновків, які перебувають поза межами розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, передбачених главою 10 розділу 1 ЦПК України, що фактично підтверджує доводи апелянта в цій частині.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд визнає передчасними та такими, що підлягають виключенню з мотивувальної частини ухвали висновки суду про те, що «згідно з пунктом 1.1 договору суборенди строк дії договору суборенди встановлено на 15 років, тобто до 17 грудня 2033 року, що прямо зазначено в договорі та узгоджується з тривалістю основних договорів оренди.

Відповідно до пункту 15 договору суборенди, метою використання земельних ділянок визначено ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що передбачає довгострокову діяльність суборендаря, зокрема проведення посівних та збиральних кампаній, що потребують стабільних та прогнозованих умов оренди.

Пунктом 39 договору суборенди передбачено, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. В свою чергу, пункт 39.1 договору суборенди прямо встановлює заборону на розірвання чи дострокове припинення договорів оренди орендарем без письмової згоди суборендаря. Це означає, що орендар не міг самостійно ініціювати чи погоджувати будь-які зміни щодо строків дії договорів оренди без попереднього узгодження з суборендарем.

Із поданих документів вбачається, що в період з 29 січня 2025 року по 11 лютого 2025 року орендар уклав із орендодавцями 18 додаткових угод про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, згідно з якими строк оренди було зменшено майже на 9 років – з 15 років (до 17 грудня 2033 року) на 6 років 4 місяці та 23 дні (до 28 лютого 2025 року). Таким чином, дії відповідачки фактично спрямовані на припинення прав суборендаря на користування зазначеними земельними ділянками, що є порушенням умов договору суборенди та законодавства України.

Про зміну строків оренди суборендар дізнався лише 7 та 21 лютого 2025 року, коли отримав повідомлення орендаря, датовані 31 січня 2025 року, 7 лютого 2025 року та 11 лютого 2025 року. Вказані повідомлення свідчать про те, що орендар уклав угоди про зміну строків оренди та зареєстрував їх державним реєстратором без попереднього повідомлення та погодження з суборендарем, що суперечить як умовам договору, так і вимогам статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України щодо належного виконання зобов`язань.

На момент укладення додаткових угод та зміни строків оренди, на земельних ділянках перебували посіви сільськогосподарських культур, що підтверджується статистичною звітністю та документами про списання насіннєвого матеріалу. Вказані обставини є доказом того, що орендар діяв всупереч інтересам суборендаря, оскільки дострокове припинення права користування земельними ділянками ставить під загрозу господарську діяльність позивача та завдає йому прямих збитків».

Інші доводи апеляційної скарги стосуються безпосередньо суті спору, правовідносин, які виникли між сторонами, а отже виходять за межі предмету розгляду заяви про забезпечення позову до його подання.

Таким чином, вищенаведене свідчить про встановлення судом: наявності спору між сторонами; ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з доводами щодо предмету та підстав майбутніх позовних вимог, які дійсно збігаються з поданим протягом 10 днів позовом, та дійсної мети звернення Товариства до суду з заявою про забезпечення позову.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно частини четвертої статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Вищенаведене є підставою для зміни судового рішення виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови в частині виключення з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали висновків суду першої інстанції щодо аналізу положень договору суборенди від 17 грудня 2018року та тверджень суду про порушення прав товариства, які стосуються розгляду справи по суті.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 липня 2026 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 07 вересня 2026 року

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.П. Воронцова

В.В. Майданік