Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №766/8564/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 766/8564/25

Номер провадження: 22-ц/819/1173/26

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Склярської І.В.,

суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 травня 2026 року (під головуванням судді Рядчої Т.І.) у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими право грошової вимоги перейшло до позивача; всього в загальній сумі 31 977, 45 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 15000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем 28.09.2023 року був укладений електронний кредитний договір №4015742 про надання споживчого кредиту, на підставі якого Товариство надало відповідачу кредит в сумі 3000,00 грн. на строк 350 днів. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитом виконано та надано відповідачу кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, а відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання відповідно до умов договору, у зв`язку із чим має заборгованість за кредитним договором.

24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено Договір факторингу №24/05/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право грошової вимоги до боржників за договорами позики, зокрема, за Договором позики №4015742.

04.10.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем був укладений електронний кредитний договір №7135512 про надання споживчого кредиту, на підставі якого Товариство надало відповідачу кредит в сумі 1500,00 грн. на строк 360 днів. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитом виконано та надано відповідачу кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, а відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання відповідно до умов договору, у зв`язку із чим останній має заборгованість за кредитним договором.

27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу №27-05/2024-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь позивача право грошової вимоги до боржників за договорами позики, зокрема, за Договором позики №7135512.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27 травня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Суд ухвалив:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість за кредитним договором №4015742 від 28.09.2023 року в сумі 24000,00 грн, за кредитним договором № 71335512 від 04.10.2023 року в сумі 7977,45 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» просило рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні стягнення судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1)Доводи осіб, які подали апеляційні скарги

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» вказав, що до матеріалів справи до суду першої інстанції було надано докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

Так з договору про надання правової допомоги N10/12-2024 від 10 грудня 2024 року вбачається, що адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги:

-представництво інтересів клієнта в будь – яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, міліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об`єднань, керівних органах об`єднань громадян;

-збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення;

-виконання інших дій, передбачених законодавством.

-для захисту прав та законних інтересів клієнта адвокат має наступні права: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення пі міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові знеправильності та неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з ньогвід імені клієнта заяви, у тому числі позовні, отримувати необхідні довідки, документи, вести від його імені справи у всіх державних установах, кооперативних, громадських, приватних організаціях, а також цивільні та кримінальні справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом свідку, підозрюваному, обвинуваченому, позивачу, відповідачу та третій особі, у тому числі з правом визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, збільшення чи зменшення позовних вимог, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, залишення позову без розгляду, оскарження рішення, постанови, ухвали суду, отримання та пред`явлення виконавчих документів до стягнення, а також виконувати всі інші дії, що пов`язані з виконанням даного договору, в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України.

Товариством вказано, що в розділі 4 Договору визначені наступні вимоги:

4.1. Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

4.2. При визначенні розміру гонорару враховується: · обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; · ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; · Вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; · необхідність виїзду у відрядження; · важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; · особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; · характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; · професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.

4.3. За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару (далі – Рекомендації). Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення.

4.4. Послуги професійної правничої допомоги надаються Адвокатом Клієнту на підставі укладеної Заяви на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною Договору.

4.5. Строк початку та закінчення надання послуг визначений Заявкою на виконання доручення

4.6. Після виконання Заявки Адвокат складає Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає Клієнту для узгодження та підпису.

4.7. Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається Адвокату Клієнту протягом 5 (п`яти) календарних днів після виконання Заявки.

4.8. Клієнт здійснює оплату гонорару Адвоката згідно узгодженого та підписаного Акту прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили.

Апелянтом вказано, що з метою доведення належного виконання та надання правничої допомоги адвоката клієнту, до суду першої інстанції в межах справи No766/8564/25 було надано наступні документи:

- договір 10/12-2024 про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Столітнім М.М.,

- АКТ No8643 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору No 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р.,

- Заявка No8643 на виконання доручення до Договору No 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р.,

- Рахунок на оплату No8643-26/05-2025 від 26 травня 2025 р, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС No9422/10.

Апелянтом зазначено, що згідно із умовами Договору, факт наданих послуг підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Сторонами також були погоджені умови оплати за зазначеним Договором, відповідно до п. 4.8 Клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно Акту прийому- передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили.

Апелянтом вказано, що Актом наданих послуг No8643 який є невід`ємною частиною Договору про надання правової допомоги No 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року Адвокат та Клієнт погодили обсяг наданих послуг. Для сплати зазначених послуг Адвокатом було виставлено Клієнтові рахунок на оплату.

Посилаючись на практику Верховного Суду товариством наголошено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Таким чином товариство, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, вважає, що детальний звіт про надання правничої (правової) допомоги, наданий до суду разом із позовною заявою, є таким, що містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначила, що системний аналіз ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. ст. 133,137, 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог позивача про стягнення судових витрат, не врахував надані представником позивача докази понесених судових витрат на правничу допомогу, а також правові висновки Верховного Суду.

Також щодо розрахунку судових витрат в апеляційній інстанції зазначив, що позивачем понесено витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8 000,00 грн (звіт та платіжна інструкція додається), які просить стягнути з відповідача на користь позивача.

(2) Позиція інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Мотивувальна частина

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, в розмірі 10 000,00 грн та не оскаржується в частині вирішення позовних вимог по суті, то суд апеляційної інстанції переглядає справу лише в оскаржуваній частині.

Відмовляючи в стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не є доведеним. Зокрема, судом першої інстанції вказано, що у справі, яка розглядається, розмір витрат на професійну правничу допомогу не може бути визначений судом на підставі доказів, наданих представником позивача.

Суд першої інстанції встановив, що на підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду першої інстанції наступні докази:

-договір про надання правничої допомоги №10/12-24 від 10.12.2024 року, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" та адвокатом Столітнім М.М., в якому визначено, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту, в обсязі та на умовах, передбачених договором;(а.с.20-21)

-Ордер на надання правничої допомоги,

-Заявку № 8643 від 28.04.2025 року на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р,

-Акт № 8643 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.05.2025 року згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р, в якому визначено, що адвокат надав клієнту юридичні послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, на суму 15000 грн. (а.с.23)

-рахунок на оплату №8643-26/05-2025 від 26 травня 2025 р.

Суд також зазначив, що як слідує з договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року сторони договору домовилися про надання правничої (правової) допомоги з погодинною формою визначення гонорару або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийняте позитивне рішення (п. 4.3 договору).

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і, навпаки, підставою для виплати гонорару, визначеного у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (див. пункти 130, 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

Таким чином, основою для вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу є договір про її надання з умовами щодо форми оплати наданої правової допомоги.

Між адвокатом Столітнім М.М. та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 10 грудня 2024 року укладений Договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги ( а.с.20-21).

Порядок оплати послуг адвоката визначені розділом 4 наведеного договору. Так, згідно п.4.1. отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

Форму цього гонорару сторони визначили у п 4.3 договору, а саме: За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару (далі Рекомендацій). Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення.

Отже, у договорі сторони передбачили альтернативні форми гонорари: або фіксована, або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару.

Застосування конкретної форми гонорару, тобто її вибір вбачається з умов п.4.4. договору про надання правової допомоги, відповідно до якої: Послуги професійної правничої допомоги надаються Адвокатом Клієнту на підставі укладеної Заявки на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною договору.

28 квітня 2025 року сторонами підписана ( укладена) Заявка №8643 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 ( а.с.26-27).

У наведеній Заявці, у п.5.3. сторони визначили: Сума гонорару Адвоката розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №155 та статті 137 ЦПК України, з урахуванням критерій співмірності витрат на оплату послуг професійно-правничої допомоги адвоката, та погоджена між Клієнтом та Адвокатом.

Отже, визначені у п. 4.3. договору форми гонорару, а саме:

1) фіксована сума;

2) у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару,

мала бути конкретно визначена у Заявці, та у якій вона визначена як:

сума гонорару адвоката розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28тлютого 2018 року №155 та статті 137 ЦПК України, з урахуванням критерій співмірності витрат на оплату послуг професійно-правничої допомоги адвоката, та погоджена між Клієнтом та Адвокатом.

Тобто, у Заявці вона визначена і не фіксована, і не у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару.

За наведених обставин, сума витрат на правову допомогу не є такою, що ґрунтується на умовах договору ( п.4.3.).

Надання послуг правової допомоги, наведені апелянтом в акті виконаних робіт за їх видами та вартістю за одну годину, з урахуванням відсутності досягнутої сторонами форми гонорару відповідно до умов п.4.3. договору , не є достатньою підставою для їх стягнення .

Отже, підстави для її стягнення відсутні, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, який свідчить про те, що позивачем не доведено наявність підстав для стягнення правової допомоги.

Відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги унеможливлює задоволення вимоги апелянта про стягнення витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції, заявленій ним у сумі 8000 грн.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія «Фінтраст Капітал " залишити без задоволення.

Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 травня 2026 року в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий І.В. Склярська

Судді Л.П. Воронцова

В.В. Майданік