Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №648/1339/16-ц — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 648/1339/16-ц Головуючий в І інстанції: Шестакова Я.В.

Номер провадження: 22-ц/819/1231/26 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Склярської І.В.,

секретар Манько К.М.,

учасники справи:

заявник (позивач, стягувач) – ОСОБА_1 ;

боржник (відповідач) – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Аль-Раджабі Юлії Володимирівни, яка діє від імені ОСОБА_2 , на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 липня 2026 року, постановлену у складі судді Шестакової Я.В. в м. Херсоні, дата складення повного судового рішення – 22.07.2026 року, постановлену за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, стягувач – ОСОБА_1 , боржник – ОСОБА_2 , у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

11 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просила видати їй дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 648/1339/16-ц на підставі рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 18.04.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.02.2016 року до повноліття дитини.

Заява обґрунтована втратою виконавчого листа при пересилці після пред`явлення виконавчого документа для виконання до органу примусового виконання рішень. Вказала, що у зв`язку з тим, що наразі Білозерський районний суд Херсонської області не працює та його підсудність змінено на Херсонський міський суд Херсонської області, вона змушена звернутися із цією заявою про видачу дубліката виконавчого листа до Херсонського міського суду Херсонської області.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 червня 2026 року вказану заяву було прийнято до провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 липня 2026 року заяву було задоволено, суд ухвалив видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 18.07.2016 у справі № 648/1339/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.02.2016 року до повноліття дитини.

Задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий документ, виданий на підставі рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 18 квітня 2016 року у справі № 648/1339/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина, на виконанні у Білозерському відділі державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не перебував і не перебуває, а відомості про відкриті, завершені чи зупинені виконавчі провадження щодо зазначених осіб в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні. Відтак суд вважав, що оригінал виконавчого листа втрачено.

Також суд виходив з того, що оскільки рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 18 квітня 2016 року аліменти присуджено до досягнення дитиною повноліття, на час розгляду заяви ОСОБА_3 повноліття не досяг, оригінал виконавчого листа втрачено, то передбачений ч.3 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив.

На зазначену ухвалу адвокат Аль-Раджабі Юлія Володимирівна, яка діє від імені ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа виданого на підставі рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 18.07.2016 року у справі № 648/1339/16-ц. При цьому вона послалася на порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, вказала, що суд необґрунтовано відмовив ухвалою від 14.07.2026 року у задоволенні клопотання про проведення розгляду справи за допомогою ВКЗ, помилково витлумачив ч.5 ст.212 ЦПК України, зазначивши про те, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Крім того, вказала, матеріалами справи не підтверджено факт відсутності можливості для проведення ВКЗ (довідка), а також підтвердження інформації суду про наявність таких перешкод для здійснення розгляду справи.

Також зазначила, що в ухвалі суду від 22.07.2026 року викладена інформація, яка не відповідає дійсності, а саме про те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи але до суду не з`явились, про причину неявки суду не повідомили. Адже, вказала, 16.07.2026 року через підсистему "Електронний суд" представником ОСОБА_2 було подано клопотання про розгляд справи за участю представника за межами суду в режимі ВКЗ. Також в даному клопотанні суду було повідомлено про те, що представник приймає участь в розгляді справи 22.07.2026 року в місті Києві (Солом`янський районний суд міста Києва (суддя Букіна С.) та просить відкласти розгляд справи з поважних причин на іншу дату. Отже, вказала, дії суду щодо несвоєчасної реєстрації, або не реєстрації документів в підсистемі "Електронний суд" своєчасно, неперевірка вхідної кореспонденції не є підставою для порушення прав сторін, які мають рівні процесуальні права з боку суду першої інстанції.

Також вказала, що повістка суду не містить адреси суду, за якою буде відбуватися розгляд справи 22.07.2026 року, що свідчить про відсутність дотримання процесуального порядку щодо належного повідомлення сторін про дату, час, місце проведення судового засідання (ст.ст.129,130 ЦПК України).

Також зазначила, що суд, постановляючи ухвалу, вийшов за межі своїх повноважень, зокрема щодо збирання доказів та доведеності своєї позиції перед судом стороною заявника. Адже, вказала, суд не здійснив офіційного запиту щодо наявності виконавчого документу офіційним запитом. Також, на її думку, суд не наділений повноваженнями щодо збору доказів замість сторін, без клопотання сторін щодо неможливості їх надання. Вказала, що користування Автоматизованою системою виконавчого провадження є по факту збором доказів судом замість заявника та перевищенням повноважень суду. Суд не врахував, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Разом з тим, відсутність інформації про виконавче провадження в даній системі не є належним та безумовним доказом про втрату виконавчого листа. Вказала, що оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

У відзиві адвокат Твердохлеб Олена Валеріївна, яка діє від імені ОСОБА_1 , просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, зазначивши наступне.

Обидві сторони були обізнані в постановленні рішення ще у 2016 році, однак відповідач, достовірно знаючи про наявність рішення, жодного разу не виконував його та ніяким чином не допомагав своєму неповнолітньому сину ОСОБА_3 , який в свою чергу є дитиною-інвалідом. Дійсно, у 2016 році позивачка отримувала виконавчий лист та направляла його до виконавчої служби для стягнення аліментів, однак аліменти так стягнуті і не були.

У 2026 році ОСОБА_1 вирішила взяти у виконавчій службі довідку про заборгованість по сплаті аліментів, однак відповідно до відповіді Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі на адвокатський запит від 11.05.2026 р. № 9979 відділом було розглянуто вказаний адвокатський запит про надання інформації про відсутність/наявність на виконанні відділу виконавчого провадження про стягнення аліментів. За результатами розгляду запиту, згідно перевірки бази АСВП пошук ВП/ВД, пошук ВП/ВД (архів) та пошук ВП/ВД (спецрозділ) виконавчі документи про стягнення аліментів за критеріями пошуку прізвище – " ОСОБА_4 ", ім`я – " ОСОБА_5 ", по-батькові – " ОСОБА_6 " на виконанні відділу не перебували та не перебувають. На підставі вищевикладеного виконавча служба повідомила, що надати постанову про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу для сторін виконавчого провадження та довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів відносно боржника немає можливості. Вказана відповідь надана суду як доказ відсутності виконавчого провадження та втраті документу.

Позивачка точно відправляла оригінал виконавчого листа на виконання, однак документ було втрачено та його в неї нема. Саме тому ОСОБА_1 і звернулася із заявою до суду задля видачі дублікату виконавчого листа, бо під час військового стану та відповідно наслідків цього, вже не може сама повноцінно утримувати дитину, а батько, який 10 років нічим не допомагав та не приймав участі у вихованні дитини, ще й вийняв адвоката задля того, щоб закрити провадження та не виконувати рішення суду від 18.04.2016 року.

Тобто виконавчий лист було втрачено, а рішення суду про стягнення аліментів не виконується.

Щодо строків, на які ще в своїх заявах про відкладення судових засідань, посилалась представник відповідача, зазначила, що відповідно до ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі, в нашому випадку до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Справу було призначено до апеляційного розгляду на 07.09.2026 року о 08:30 годині, однак учасники справи, які до суду не з`явилися і про причини неявки не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом

Із матеріалів справи вбачається таке.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області по справі № 648/1339/16-ц від 18.04.2016 року, яке набрало законної сили 29.04.2016 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.02.2016 року до повноліття дитини.

Згідно відповіді Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 9979 від 11.05.2026 року на адресу представника ОСОБА_1 , виконавчі документи про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на виконанні відділу не перебували та не перебувають.

Згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень наявні відомості щодо відкритих/завершених/зупинених виконавчих проваджень із такими сторонами як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – відсутні.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вбачається з практики Європейського Суду з прав людини.

В п.п.40 і 41 рішення ЄСПЛ "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 року зазначається, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Ефективний захист сторони у такому судовому процесі та відновлення законності передбачають, що адміністративні органи зобов`язані виконати рішення цього суду. У зв`язку з цим Суд зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Відповідно до ст.368 ЦПК України в редакції, діючій до 14.12.2017 року включно (чинній на час набрання рішенням суду законної сили): питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу (ч.1); за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист (ч.2).

Згідно зі ст.370 ЦПК України в редакції, діючій до 14.12.2017 року включно (чинній на час набрання рішенням суду законної сили), замість втраченого оригіналу виконавчого листа суд, який видав виконавчий лист, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця, видати його дублікат.

Відповідно до ст.371 ЦПК України в редакції, діючій до 14.12.2017 року включно (чинній на час набрання рішенням суду законної сили), стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За положеннями ст.433 чинної редакції ЦПК України: у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1); заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 2).

Згідно з ч.1 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час набрання рішенням суду законної сили, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки, зокрема виконавчі листи та інші судові документи – протягом трьох років.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень – з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, – з наступного дня після його постановлення (ч.2 ст.21 вказаного Закону в редакції, чинній на час набрання рішенням суду законної сили).

За положеннями ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час набрання рішенням суду законної сили ("Переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання"):

--- строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред`явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником; в) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення (частина 1);

--- після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина 2);

--- у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу (частина 3).

За положеннями ст.23 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час ухвалення рішення суду:

--- державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову (частина 1);

--- стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом (частина 2).

Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.12 чинної редакції Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону від 02.06.2016р, чинної з 05.10.2016р), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття.

За частиною 6 ст.12 чинної редакції Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону від 02.06.2016р, чинної з 05.10.2016р), стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, розглядаючи питання про строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання, зокрема виконавчих листів, слід виходити з того, що в різний час вказані строки змінювалися, зокрема:

--- до 07.03.2011 року – такий строк складав 3 роки (п.1 ч.1 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" у відповідній редакції);

--- з 08.03.2011 року по 04.10.2016 року – такий строк складав 1 рік (п.2 ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції закону від 04.11.2010 року, що набрала чинності 08.03.2011 року);

--- з 05.10.2016 року по теперішній час – такий строк знову складає 3 роки (ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції закону від 02.06.2016 року, що набрала чинності 05.10.2016 року).

Згідно з п.1 ч.4 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону від 02.06.2016р, чинної з 05.10.2016р) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання (п.1 ч.4).

За приписами ч.3 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону від 02.06.2016р, чинної з 05.10.2016р) виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Відповідно до пп.17.4 п.17 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат – це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2023 року по справа № 196/673/14-ц (№ 61-21357 св 21).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2024 року у справі №186/871/14-ц зроблено висновок, що розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, у тому числі видача дубліката виконавчого листа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом.

Суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши докази по справі, обґрунтовано виходив з того, що виконавчий документ, виданий на підставі рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 18 квітня 2016 року у справі № 648/1339/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконанні у Білозерському відділі державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не перебував і не перебуває, а відомості про відкриті, завершені чи зупинені виконавчі провадження щодо зазначених осіб в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні. Суд правильно встановив, що вказаний виконавчий лист втрачено, що аліменти присуджено до досягнення дитиною повноліття, на час розгляду заяви ОСОБА_3 повноліття не досяг, а тому передбачений ч.3 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив.

Дійшовши такого висновку, суд правомірно вважав, що оригінал виконавчого листа втрачено.

Крім того, суд обґрунтовано вважав, що оскільки рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 18 квітня 2016 року аліменти присуджено до досягнення дитиною повноліття, а на час розгляду заяви ОСОБА_3 повноліття не досяг, то передбачений ч.3 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив.

Відтак суд дійшов правильного висновку про те, що заява про видачу дубліката виконавчого листа підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції

Отже, суд ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, висновки якого не спростовані.

Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують.

Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на те, що суд вийшов за межі своїх повноважень, зокрема щодо збирання доказів та доведеності своєї позиції перед судом стороною заявника, а також на те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата; разом з тим, відсутність інформації про виконавче провадження в даній системі не є належним та безумовним доказом про втрату виконавчого листа.

При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що наданими у справі доказами доведено факт втрати оригіналу виконавчого листа у цій справі про стягнення аліментів, адже це підтверджено як поясненнями самого заявника (позивача), так і відповіддю Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 9979 від 11.05.2026 року на адресу представника ОСОБА_1 .

Також підлягають залишенню поза увагою й посилання скаржника на те, що повістка суду не містить адреси суду, за якою мав відбуватися розгляд справи 22.07.2026 року.

При цьому апеляційний суд враховує відсутність доказів на підтвердження того, що в результаті зазначеного для ОСОБА_2 настали будь-які негативні наслідки.

Крім того, як такі, що не впливають на правильність прийнятого судового рішення та не містять в собі підстав для його скасування, підлягають відхиленню й інші доводи апеляційної скарги.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення – без змін.

Керуючись ст.ст.367, п.2 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Аль-Раджабі Юлії Володимирівни, яка діє від імені ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання безпосередньо до Верховного Суду касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови – 07 вересня 2026 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська