Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №588/1550/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1550/26

Провадження № 3/588/455/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Огієнко О.О., за участю: секретаря судового засідання Лободи Т.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Пирогової О.Т., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дептівка Конотопського району Сумської області, громадянина України, який є фізичною особою підприємцем, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Білопільським РВ УМВС України в Сумській області 16.08.2007,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 002910 від 29.07.2026 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 14.06.2026 о 00 год. 30 хв. у АДРЕСА_2 , умисно давав ляпас своєму пасинку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом з ним, чим завдав шкоду фізичному здоров`ю та вчинив домашнє насильство фізичного характеру, чим порушив вимоги Закону України «Про протидію та попередження домашнього насильства».

Указане діяння поліцейським ПОГ СП Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Костенком Я.С. кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Пирогова О.Т. заперечили факт вчинення домашнього насильства, посилаючись на те, що потерпілий ОСОБА_2 із своїм товаришем спровокував бійку. Зокрема ОСОБА_1 пояснив, що близько 23 год. він вийшов на двір у туалет. Коли повертався з туалету почув у дворі сторонні розмови. В цей час ОСОБА_2 бігав по будинку та шукав його. Коли підійшов до будинку, то побачив невідомого чоловіка. Цей чоловік став навчати його як виховувати дітей, розпочав бійку, а він став захищатися. ОСОБА_2 вдарив його ззаду та він відмахнувся рукою, тілесних ушкоджень потерпілому він не завдав. Коли завдавав удар рукою, то не бачив, що позаду перебуває ОСОБА_2 . Після цього ОСОБА_2 та невідомий чоловік втекли з двору. Раніше між ним та пасинком не було фізичного насильства.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив правдивість пояснень ОСОБА_1 та зазначив, що внаслідок цієї події йому не було завдано шкоди здоров`ю ОСОБА_1 . Раніше ОСОБА_1 до нього не застосовував фізичного чи психічного тиску.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності, захисника та потерпілого, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що провадження у справі необхідно закрити, виходячи з таких мотивів.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, відповідальність за скоєння домашнього насильства настає виключно у випадку, якщо в результаті вчинення такого діяння мали місце наслідки у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, що повинно бути вказано у протоколі, який за своєю суттю є процесуальним документом обвинувачення. Тобто законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У судовому засіданні було встановлено на підставі показів безпосередньо допитаного потерпілого про те, що йому не було завдано шкоди ОСОБА_1 . Отже об`єктивна сторона правопорушення не підтверджується доказами.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Положеннями статті 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та « Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї » від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. О. Огієнко