Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №386/103/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 386/103/26

провадження № 22-ц/4809/1364/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Ідея Банк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Баладигою Сергієм Павловичем, на заочне рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2026 року у складі головуючого судді Гарбуза О. С.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У січні 2026 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 123812, 1 грн, а також стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01 травня 2023 року згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - Договір), текст якого розміщено на Інтернет-сторінці банку в розділі Архів публічних договорів за посиланням, між банком та відповідачем було укладено угоду №С-611-012840-23-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.

Також, укладаючи кредитний договір сторони погодились, що клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженням банку із змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою www.idea.ua, які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний (п.5).

За умовами кредитного договору відповідач отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку. Процентна ставка за користування кредитом становить 66% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі, Інтернеті, зняття готівки, безготівкового переказу), яка є фіксованою протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами порядку визначеному цією угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом Угоди 72% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 48% річних.

Позивач зазначає, що максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення Угоди, становить 49900 грн. Враховуючи, що зобов`язання банку щодо встановлення ліміту кредитної лінії є для нього відкличними та безризиковими, визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна клієнту, протягом строку дії відновлювальної Кредитної лінії здійснюється банком в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії без будь-яких обмежень.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно договору, що підтверджується випискою по картковому рахунку.

Разом з тим, станом на день подачі позову відповідач не повернув кредит у встановлений договором термін, не сплатив нараховані відсотки та інші платежі за кредитним договором.

Зазначено, що останній платіж було здійснено відповідачем 31 жовтня 2023 року.

Станом на 07 січня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 123 812,1 грн, з яких: 49 852,53 грн – прострочений борг, 73 959,57 грн – прострочені проценти.

Оскільки відповідач не виконує взяті на себе перед зобов`язання в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Заочним рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2026 року задоволено позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №С-611-012840-23-980 від 01 травня 2023 року в розмірі 123812 грн 10 коп. та понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, місцевий суд керувався тим, що кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, однак відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Баладига Сергій Павлович, подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування заочного рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2026 року та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник зазначив, що АТ "Ідея Банк" не надало до суду обґрунтованого розрахунку нарахованих процентів за кредитним договором. Так, згідно наданої позивачем виписки по рахунку-клієнта фізичної особи №100000-2026/0107/0107, розрахунковий період з 20 вересня 2016 року по 07 січня 2026 року, а тому неможливо встановити алгоритм нарахування процентів, процентну ставку, а також період, за який нараховані проценти.

Звернув увагу, що вимога про усунення порушення кредитних зобов`язань, від 02 грудня 2025 року, яка направлена позивачем на адресу відповідача, також не містить розрахунку суми заборгованості по сплаті процентів.

Вказує, що позивач у своїй позовній заяві посилається також на довідку розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором № C-611 012840-23-980 від 01 травня 2023 року, від 07 січня 2026 року, як на підтвердження наявності прострочених процентів у сумі 73 959, 57 грн, однак зазначена довідка лише фіксує наявність ймовірної заборгованості відповідача, проте безпосереднього розрахунку (порядку або алгоритму обчислення тощо) не містить.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Представник позивача – Гук М. І. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Представник зазначила, що нарахування процентів здійснювалося АТ «Ідея Банк» на підставі кредитного договору №C-611-012840-23-980 від 01 травня 2023 року , відповідно до п. 4.3. якого, процентна ставка за користування кредитом становить 66% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі Інтернет, зняття готівки, безготівкового переказу), яка є фіксованою протягом усього строку дії угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією угодою. Зауважила, що процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії угоди становить 72% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) становить 48% річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 125, 78%.

Позивач вважає, що долучена АТ «Ідея Банк» до позовної заяви виписка по рахунку відповідача за цим кредитним договором є первинним документом у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно відображає рух коштів, що у свою чергу, спростовує доводи представника відповідача про не долучення позивачем належних та допустимих доказів, які підтверджують розмір заборгованості відповідача за цим Кредитним договором (а.с.143-145).

Участь учасників справи в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Представник позивача в судове засідання, призначене у цій справі на 26 серпня 2026 року до Кропивницького апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача – адвоката Баладиги С. П., який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

01 травня 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про відкриття та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-611-012840-23-980.

Позичальником під час укладення кредитного договору письмово підписано (акцептовано) заяву на приєднання до угоди про відкриття та обслуговування кредитної картки та страхування №С-611-012840-23-980, разом із паспортом споживчого кредиту, публічною пропозицією АТ «ІДЕЯ БАНК» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, отже кредитний договір укладено письмово, істотні умови договору такі як сума кредиту, строк, процентна ставка та відповідальність за невиконання/неналежне виконання зобов`язання погоджено в угоді, яка містить особистий письмовий підпис ОСОБА_1 .

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією публічної пропозиції АТ «ІДЕЯ БАНК» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, з якою ознайомлено відповідача; копією угоди про відкриття та обслуговування кредитної картки та страхування №С-611-012840-23-980, укладеної між сторонами; копією довідки про систему гарантування вкладів, підписаної відповідачем; копією паспорту споживчого кредиту від 01 травня 2023 року, укладеного між сторонами; копією згоди фізичної особи-власника персональних даних та суб`єкта кредитної історії ОСОБА_1 до персональних даних від 01 травня 2023 року.

Відповідно до умов договору позичальнику відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 та надано кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 49 900 грн строком на 12 місяців з правом продовження строку кредиту та з правом збільшення кредитного ліміту, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 66% річних; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 72% річних за умови застосування з першого дня виникнення простроченої заборгованості на суму залишку заборгованості за кредитом; процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт 48% річних; орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 125,78% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту становить 355125,70 грн.

Факт надання кредитних коштів відповідачу підтверджується копією виписки по рахунку клієнта-фізичної особи №100000-2026/0107 за період з 01 травня 2023 року по 07 січня 2026 року про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 відкритого на ім`я ОСОБА_1 .

З наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 07 січня 2026 року має заборгованість у розмірі 123812,1 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 49 852,53 грн, заборгованість за відсотками – 73 959,57 грн.

12 грудня 2025 року позивач надіслав на поштову адресу ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, в якій повідомив про наявність заборгованості станом на 02 грудня 2025 року за кредитним договором у розмірі 123812,1 грн, та вказав, що таку заборгованість необхідно погасити протягом 30 днів з моменту отримання листа.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статей 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що 01 травня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 була укладена угода про відкриття та обслуговування кредитної картки та страхування №С-611-012840-23-980, яка підписана відповідачем власноручним підписом, за умовами якої банк надає позичальнику кредит на споживчі потреби, максимальний ліміт кредитної лінії встановлено у розмірі 200000,00 грн, розмір кредитної лінії на момент укладання угоди становив 49 900,00 грн, строком на 12 місяців із автоматичною пролонгацією за умови виконання клієнтом умов кредитного договору та/або відсутності заперечень з боку сторін щодо пролонгації.

Відповідно до п.4.3 Угоди, процентна ставка за користуванням кредитом становить 66 % річних, яка є фіксованою протягом усього строку дії угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 72% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 48% річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 125,78% річних та орієнтовна загальна вартість кредиту становить 355 125,70 грн (а.с. 22-24).

У матеріалах справи наявні паспорт споживчого кредиту «СВ WHITE XXL INS» (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)), який підписаний відповідачем 01 травня 2023 року, містяться аналогічні умови щодо суми та строку кредиту, та процентів (а.с.25).

Отже, враховуючи, що кредитний договір №С-611-012840-23-980 від 01 травня 2023 року підписаний відповідачем ОСОБА_1 власноручно, що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми кредиту, строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, розмір і тип процентної ставки, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням і поверненням, та уклали в належній письмовій формі кредитний договір.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів отримання відповідачем кредитних коштів знайшло своє підтвердження у виписці по особовому рахунку відповідача, з якої вбачається, що відповідачу видано кредит у розмірі 49 900 грн.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаним положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.

При цьому, згідно з пунктом 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання, розрахункові рахунки.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.

Таким чином, системний аналіз матеріалів справи, зокрема, виписка по вказаному рахунку в сукупності з іншими доказами, дають підстави для висновку, що позивачем надані суду належні та допустимі докази, а саме первинні бухгалтерські документи щодо надання кредитних коштів та отримання таких коштів відповідачем за кредитним договором №С-611-012840-23-980 від 01 травня 2023 року.

Колегією суддів з`ясовано, що нарахування процентів здійснювалося АТ «Ідея Банк» на підставі Кредитного договору №C-611-012840-23-980 від 01 травня 2023 року, відповідно до п. 4.3. якого процентна ставка за користування кредитом становить 66% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернет, зняття готівки, безготівкового переказу), яка є фіксованою протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією Угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 72% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 48% річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 125, 78%.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Таким чином, з урахуванням наявних у справі письмових доказів та пояснень позивача, викладених у позовній заяві, позивач довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом.

Натомість відповідач не надав жодного доказу на спростування факту наявності у нього заборгованості перед позивачем.

При цьому, відповідач в апеляційній скарзі не заперечує факт укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів, а лише зазначає про те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку нарахованих процентів за кредитним договором.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги з приводу відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які підтверджують розмір заборгованості колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані та безпідставні, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються встановленими судом обставинами на підставі належно досліджених і оцінених судом доказами, яким надано відповідну правову оцінку.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 07 січня 2026 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 123 812,1 грн, з яких: 49 852,53 грн – прострочений борг, 73 959,57 грн – прострочені проценти.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору і не спростований відповідачем.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірність нарахування відсотків, слід зазначити таке.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідач, діючи згідно принципу свободи договору, пунктами 4.3., 4.5 кредитного договору погодився з умовами та порядком повернення заборгованості за кредитним лімітом, та підтвердив, що ознайомлений зі змістом чинної редакції ДКБОФО, чинними Тарифами Банку, Паспортом споживчого кредиту, орієнтовною загальною вартістю кредиту та Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, що розміщені на сайті Банку www.ideabank.ua.

Відповідно до п. 9 зазначеного кредитного договору клієнт має право у будь-який момент припинити угоду шляхом подання заяви до Банку, за умови дострокового погашення усієї заборгованості за угодою, проте не скористався своїм правом, продовжував користуватися кредитними коштами, а отже погодився з умовами кредитного договору.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого у даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Інші доводи, викладені у апеляційній скарзі спростовуються встановленими судом обставинами у справі, зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновком суду щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права.

З підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Оскільки оскаржене судове рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, підстави для розподілу судових витрат, передбачені ст. 141 ЦПК – відсутні.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Баладигою Сергієм Павловичем, залишити без задоволення.

Заочне рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 07.09.2026.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді С. І. Мурашко

О. І. Чельник