Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №344/12902/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/12902/26

Провадження № 33/4808/565/26

Категорія ст. 124 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Лазарів О. Б.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю адвоката Івонюка В.М., адвоката Дворського В.М. та потерпілого ОСОБА_1 ,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Івонюка Віталія Михайловича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (ві сімсот п`ятдесят) гривень, стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 вчинив порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Адміністративне правопорушення скоєно за наступних обставин. Так, ОСОБА_2 02 червня 2026 року о 07:10 год. в м. Івано-Франківську, по вул. Микитинецька, 2, керуючи транспортним засобом марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , під час здійснення маневру розвороту, проявив неуважність, не зайняв відповідне крайнє ліве положення на проїзній частині, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3.б., п. 10.1, п. 10.4 ПДР України.

Адвокат Івонюк В.М. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутню в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим.

Пояснює, що ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volvo, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався вул. Микитинецькою та мав намір виконати розворот. Як пояснив ОСОБА_2 , він завчасно увімкнув покажчик лівого повороту, після чого, збільшуючи радіус маневру, дещо змістився праворуч і почав виконувати розворот. Автомобіль Renault Master під керуванням ОСОБА_1 рухався позаду. У процесі розвитку ситуації Renault змінив напрямок руху ліворуч, після чого відбулося зіткнення.

Зазначає, що перед виконанням маневру ОСОБА_2 як тільки перетнув вул. Незалежності і виїхав на вул. Микитинецька, то відразу ж увімкнув покажчик лівого повороту, що стало для водія ОСОБА_1 , який рухався позаду, попередженням та завчасним інформуванням про намір здійснити поворот ліворуч чи розворот. Цей факт підтверджується письмовими поясненнями обох учасників, а також відеозаписом на бодікамерах поліцейських. Надалі ОСОБА_2 не змінював світлових сигналів покажчиків повороту, а тільки дещо зманеврував праворуч для безпечного виконання радіусу. Відповідно, ОСОБА_2 розумів, що водій заднього автомобіля проінформований і буде діяти відповідно до вимог ПДР, тобто перед початком обгону водій повинен переконатися, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.

Наголошує, що навіть роблячи незначний маневр у праву сторону, щоб вибрати більший радіус, автомобіль «Volvo» не покидав своєї смуги руху і тим самим все одно рухався попереду «Renault» і створював йому перешкоду для руху. У такій дорожній ситуації ОСОБА_1 , дотримуючись безпечної дистанції, зобов`язаний був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 та 13.1, а саме зменшувати швидкість, але натомість він прийняв рішення про здійснення обгону, тобто випередження транспортного засобу, який рухався попереду з виїздом на смугу зустрічного руху.

Звертає увагу, що судом встановлено, що місце зіткнення знаходиться у місці кінцевої зупинки передньої частини автомобіля «Volvo», який більше половиною свого кузова знаходиться на зустрічній смузі. Одночасно з цим, водій «Volvo», здійснюючи маневр розвороту, повинен був перетинати смугу зустрічного руху і, роблячи такий маневр, міг створити перешкоду тільки водіям зустрічного напрямку і аж ніяк не водіям, які рухаються позаду, які не мали переваги у русі, а тим більше, що у тому місці взагалі було заборонено дорожньою розміткою здійснювати обгін через наявність суцільної лінії, а також задній водій завчасно був проінформований про маневр повороту ліворуч чи розвороту водієм переднього автомобіля.

Вказує, що суд виходить із того, що ОСОБА_2 мав завчасно зайняти «саме крайне ліве положення», а тому його попередній заїзд праворуч автоматично означає порушення п. 10.4 ПДР. Проте суд не встановив, що саме короткочасне зміщення праворуч не було окремим перестроюванням, спрямованим на зайняття іншої смуги, а всього лиш елементом траєкторії виконання розвороту для збільшення його радіуса. Не встановлено також, що таке зміщення змінило намір водія. Навпаки, захист посилався на те, що лівий покажчик повороту був увімкнений постійно і завчасно, не вимикався аж до самого моменту зіткнення. Отже, для правильного застосування п. 10.4 суд мав оцінити весь маневр у сукупності з дорожньою обстановкою, конфігурацією проїзної частини та поведінкою Renault, а не як окремо взятий ізольований маневр.

Звертає увагу, що суд встановив, що Renault Master рухався позаду автомобіля ОСОБА_2 , сам потерпілий пояснив, що попереду нього рухався автомобіль, який увімкнув покажчик лівого повороту і почав маневр розвороту. Отже, ОСОБА_1 бачив маневр попереднього автомобіля і поряд з цим сам змінив свій напрямок руху, що в подальшому й призвело до ДТП. Місце зіткнення знаходиться на зустрічній смузі, а отже, якщо б водій ОСОБА_1 не змінив свій напрямок руху і не виїхав би на зустрічну смугу, то це зіткнення не відбулося б і ОСОБА_2 безпечно б завершив свій маневр розвороту.

До початку апеляційного розгляду від адвоката Дворського В.М., що діє в інтересах потерпілого ОСОБА_1 надійшло заперечення на апеляційну скаргу у якому він просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вказує, що причиною ДТП було саме порушення ОСОБА_2 ПДР України, що підтверджується відеозаписами, які досліджені судом.

Звертає увагу на те, що перед початком виконання маневру з поворотом ліворуч на перехресті вул. Микитинецька-Микитинецький провулок - водій Volvo ОСОБА_2 рухаючись від початку вул. Микитинецька, в дійсності повністю здійснив з`їзд з вул. Микитинецька в напрямку Микитинецького провулку праворуч, тобто повністю з`їхав зі своєї смуги руху праворуч і, перебуваючи у Микитинецькому провулку, не зупиняючись - не пересвідчився про наявність транспортних засобів позаду нього та їх розміщення відносно його автомобіля, не переконавшись у безпеці виконуваного ним маневру, проігнорував наявність дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», продовжив рух і не зупиняючись - різко здійснив поворот ліворуч з Микитнецького провулку з виїздом на головну дорогу вул. Микитинецька.

Наголошує, що від прийнятого судом у даній справі рішення - залежатиме рішення страхової компанії про виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування на ремонт автомобіля.

Адвокат Івонюк В.М. з`явився в судове засідання апеляційного суду. Йому роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП, він підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній. Також в судове засідання з`явився представник потерпілого Дворський В.М., якому роз`яснені права, передбачені ст. 270 КУпАП та потерпілий ОСОБА_1 якому роз`яснені права, передбачені ст. 269 КУпАП і які просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.

Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення учасників, перевіривши матеріали справи, вирішуючи апеляційну скаргу по суті вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вважаю, що суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП цих вимог закону дотримано належним чином.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26 червня 2026 року серії ЕПР1 №703282 (а.с. 1) ОСОБА_2 02 червня 2026 року о 07:10 год. в м. Івано-Франківську, по вул. Микитинецька, 2, керуючи транспортним засобом марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , під час здійснення маневру розвороту, проявив неуважність, не зайняв відповідне крайнє ліве положення на проїзній частині, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3.б., п. 10.1, п. 10.4 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

До протоколу поліцейськими долучено план-схему дорожньо-транспортної пригоди та пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди.

З план-схеми дорожньо-транспортної пригоди у м. Івано-Франківськ по вул. Микитинецька 2, 02 червня 2026 року о 07:35 годин (а.с. 4) вбачається ділянка дороги, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода, дорожня обстановка, розташування транспортних засобів марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 та марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 та їх пошкодження.

ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 02 червня 2026 року (а.с. 5) зазначив, що того дня рухався на вул. Микитинецьку, перед ним рухався автомобіль який змінив рух увімкнувши лівий поворот і поїхав в праву сторону з`їхавши з своєї полоси і різко почав робити розворот, через що відбулось зіткнення з його автомобілем з правої сторони, не пропустивши його.

ОСОБА_2 в письмових поясненнях від 02 червня 2026 року (а.с. 6) зазначив, що того дня рухався по вул. Івасюка, проїхавши світлофор, заздалегідь увімкнув покажчик лівого повороту і здійснив розворот у дозволеному місці. Позаду нього їхав автомобіль Renault, який перетнув суцільну смугу у момент коли він знаходився на зустрічній, водій хотів здійснити обгін у місці де це заборонено, у зв`язку з чим здійснив зіткнення з його авто. Після ДТП. він з`їхав з місця події, але зупинився далі по вулиці. Зіткнення відбулося у місці де зупинився його автомобіль.

На компакт-дисках, який міститься в матеріалах справи (а.с. 9), є відеозаписи на яких безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: камерою відео спостереження зафіксована ділянка дороги і момент зіткнення транспортних засобів марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 та марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 .

Досліджений судом відеозапис досить інформативний, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовним, має безсторонній характер, містить відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – старшим інспектором ВРОМ ДТП УПП в Івано-Франківській області капітаном поліції Дубівом В.В. з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП підписаний ним. ОСОБА_2 від підпису відмовився.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до 2.3. б. ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до 10.4 ПДР України перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.

Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 є водієм транспортного засобу та порушив вимоги п. 2.3.б., п. 10.1, п. 10.4 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Взаємне розташування транспортних засобів з вказаними механічними пошкодженнями, що вбачається з схеми ДТП та показань учасників, а також диск з відеозаписом, які містяться в матеріалах справи, підтверджують те, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , під час здійснення маневру розвороту, проявив неуважність, не зайняв відповідне крайнє ліве положення на проїзній частині, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 .

Водій ОСОБА_2 , повинен був проявити уважність, завчасно зайняти саме крайнє ліве положення на проїзній частині куди він мав намір здійснювати маневр розвороту, переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху і тільки після цього приступити до здійснення маневру розвороту, що останнім зроблено не було.

З`ясувавши фактичні обставини справи, доходжу висновку про доведеність факту порушення ОСОБА_2 ПДР України, причому ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом, об`єктивно спроможний був уникнути зіткнення з автомобілем марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 при виконанні ним цих Правил дорожнього руху.

Твердження апелянта про порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 не суперечить доказам по справі, але вказане можливо перевірити лише за умови складання відповідного протоколу уповноваженою особою відносно нього та при розгляді такої справи про адміністративне правопорушення. Однак предметом розгляду в межах даної справи є те порушення, що ставиться у вину згідно з протоколом саме ОСОБА_2 .

При цьому, встановлення наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП не впливає на висновки про порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху та не виключає його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Підстав для скасування постанови судді суду першої інстанції та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за результатами апеляційного розгляду не встановлено.

За таких обставин, постанову судді суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Івонюка Віталія Михайловича – залишити без задоволення.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2026 року щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло