Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №725/8263/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/8263/26

Номер провадження 3/725/1631/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 року.Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №749210, ОСОБА_1 07.08.2026 о 21:20год., перебуваючи за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого співмешканця ОСОБА_2 , а саме: систематично телефонувала йому на роботу, чим заважала виконувати службові обов`язати та створювала конфліктні ситуації з керівництвом, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психологічному здоров`ю та негативно впливала на робочий процес.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Розгляд справи відбувався у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку:

Згідно ст. 245 КпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КпАП Українипередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається - умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, насильство в сім`ї, у розумінні вищевказаної статті, є адміністративним правопорушенням з матеріальним складом, оскільки потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 07.08.2026 о 21:20год., перебуваючи за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого співмешканця ОСОБА_2 , а саме: систематично телефонувала йому на роботу, чим заважала виконувати службові обов`язати та створювала конфліктні ситуації з керівництвом, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психологічному здоров`ю та негативно впливала на робочий процес.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні насильства в сім`ї, працівниками поліції долучено до матеріалів справи: протокол про адміністративне правопорушення, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, протокол про прийняття заяви, пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення та заява особи про вчинення правопорушення відносно неї є належними доказами в сукупності із іншими доказами, які підтверджують факт неправомірних дій винної особи.

Разом з тим, зміст протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, зокрема у ньому не зазначено об`єктивної сторони вказаного правопорушення, а саме: настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Натомість, зазначено, що ОСОБА_2 могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю.

Отже, на думку суду, зазначені у протоколі обставини не формують собою домашнє насильство та не утворюють склад адміністративного правопорушення, оскільки не спрямовані на обмеження волевиявлення особи та не викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, не спричинили їй жодної шкоди, а також не можливість захистити себе.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодного доказу з приводу того, що своїми діями ОСОБА_1 скоїла домашнє насильство по відношенню до співмешканця ОСОБА_2 .

Суд, керуючись ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП тлумачить на його користь, у зв`язку із чим приходить до висновку про закриття провадження у справі.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.9,33,173,247,283-285,294 КпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч.1 КУпАП закрити у зв"язку з відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд м.Чернівці протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.