Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №643/19774/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/19774/25

Провадження № 2/643/2078/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

секретаря судового засідання – Юшиної К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гафич І.І., звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 124753,36 грн та моральну шкоду у розмірі 10000 грн, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.01.2025 з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої належному позивачу автомобілю HYUNDAI i30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заподіяно механічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту цього автомобіля згідно з висновком експерта № 1В від 09.02.2025 становить 296742,63 грн.

Оскільки страховиком виплачено страхове відшкодування у загальному розмірі 171989,27 грн, тому, на переконання позивача, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 1194 ЦК України.

Моральну шкоду позивач пов`язує з душевними стражданнями через пошкодження майна, яке було сімейним засобом пересування, порушенням звичайного порядку життя та обмеженням у переміщенні.

Ухвалою судді від 20.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для надання заяв по суті.

В подальшому розгляд справи відкладався за заявами представників сторін, у зв`язку з їх зайнятістю в інших справах і необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Відзиву на позовну заяву відповідач у встановлений судом строк не подав, жодних доказів на спростування позовних вимог не надав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. За таких обставин справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як визначено ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, наведене положення слід розуміти так, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, коли його проголошення не відбувається, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення, навіть якщо фактичне вирішення справи відбулось у судовому засіданні, яким завершено її розгляд; при цьому незбіг дати судового засідання та дати ухвалення (складення повного) судового рішення не є порушенням прав учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

03.01.2025 о 07 годині 50 хвилин у м. Харкові на пр. Льва Ландау, буд. 185, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем MITSUBISHI LANCER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю HYUNDAI i30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що рухався в попутному напрямку по тій же смузі, на яку він мав намір перестроїтися, та скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 02.04.2025 у справі

№ 643/240/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Постановою Харківського апеляційного суду від 17.09.2025 вищевказану постанову залишено без змін. Судами в межах справи про адміністративне правопорушення на підставі висновку експертів № 2687/2688 від 18.03.2025 встановлено, що дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, а невідповідність його дій вимогам п. 10.3 цих Правил перебувала, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена ця постанова, у питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, факт вчинення відповідачем протиправних дій, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди, повторному доказуванню в цій справі не підлягає.

Автомобіль HYUNDAI i30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі

(VIN) НОМЕР_3 , 2021 року виготовлення, належить позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 27.07.2021.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля MITSUBISHI LANCER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 224100168, чинність якого на 03.01.2025 підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.

На звернення позивача страховик виплатив йому страхове відшкодування у розмірі

117048,73 грн, 42951,27 грн та 11989,27 грн, а всього 171989,27 грн, що підтверджується виписками

АТ КБ «ПриватБанк» від 07.10.2025. Обставини виплати страхового відшкодування у зазначеному розмірі сторонами не оспорюються.

Згідно з висновком експерта № 1В від 09.02.2025, складеним судовим експертом

Шаповаловим В.І. за результатами транспортно-товарознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 03.01.2025, становить 296742,63 грн, а сума матеріального збитку, заподіяного власнику цього автомобіля, – 203119,13 грн.

На підставі досліджених доказів і аналізу спірних правовідносин суд дійшов таких висновків.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави

(ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. За ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Матеріали справи містять доказів того, що відповідач керував автомобілем MITSUBISHI LANCER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , як його володілець, а тому саме він є особою, зобов`язаною відшкодувати завдану цим джерелом підвищеної небезпеки шкоду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц).

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц сформулювала висновок, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на завдавача шкоди суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, а тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Оскільки страховик виплатив страхове відшкодування, подальше відшкодування шкоди в частині, що перевищує виплачену суму, покладається на відповідача.

Визначаючи фактичний розмір шкоди, суд виходить з того, що висновок експерта № 1В від 09.02.2025 містить два самостійні числові результати – вартість відновлювального ремонту 296742,63 грн та суму матеріального збитку 203119,13 грн. Різниця між ними зумовлена виключно застосуванням експертом у формулі (24) п. 8.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, коефіцієнта фізичного зносу складників Ез = 0,38.

Суд не може погодитися із застосуванням цього коефіцієнта з таких підстав. Значення Ез = 0,38 обчислене експертом за формулою п. 7.37 Методики як відношення вартості колісного транспортного засобу до ціни нового аналогічного транспортного засобу. Водночас п. 7.38 Методики встановлює спеціальне правило, за яким значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників, а також для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує семи років – для легкових транспортних засобів іноземного виробництва. Автомобіль позивача виготовлений у 2021 році, і на дату дорожньо-транспортної пригоди строк його експлуатації, як зазначив сам експерт, становив 42 місяці, тобто 3,5 року. Обставин, з якими Методика пов`язує незастосування нульового значення зносу, у справі не встановлено: середньорічний пробіг автомобіля становив 6754 км при нормативному 21000 км, тобто про експлуатацію в інтенсивному режимі не йдеться, а доказів ремонтного відновлення чи корозійних руйнувань складників кузова матеріали справи не містять. Наявні на автомобілі пошкодження, утворені внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (наскрізні пробоїни задньої лівої панелі боковини та задніх лівих дверей, деформація зовнішньої панелі лівого порогу), не належать до складників, що підлягають заміні внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди, і були враховані експертом окремо – як зменшення вартості автомобіля до пошкодження на 83694,08 грн.

Крім того, розрахунок експерта є внутрішньо суперечливим: визначаючи економічну доцільність відновлювального ремонту (підпункт 1.3.1 висновку), експерт застосував коефіцієнт фізичного зносу складників Ез = 0, тоді як у підсумковому розрахунку суми матеріального збитку – Ез = 0,38, не навівши мотивів такої розбіжності.

До подібних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 02.04.2025 по справі

№ 369/15321/20, зазначивши, що згідно з Методикою коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує семи років для легкових транспортних засобів, за винятком випадків, коли складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування.

За таких обставин фактичним розміром шкоди, завданої позивачу, є вартість відновлювального ремонту його автомобіля без урахування коефіцієнта фізичного зносу складників – 296742,63 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням: 296742,63 грн – 171989,27 грн = 124753,36 грн.

Відтак, позовна вимога про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 виснував, що відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, є можливим на підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України, якщо позивач не пов`язує таку шкоду з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Суд вважає доведеним, що внаслідок протиправних дій відповідача позивач зазнав моральних страждань, які полягали у втраті звичного способу пересування, вимушених змінах у звичайному укладі життя та необхідності докладати додаткових зусиль для організації відновлення пошкодженого майна і захисту своїх прав. Разом з тим позивач не навів обставин, які свідчили б про виняткову глибину чи тривалість таких страждань; будь-яких доказів на підтвердження заявленого розміру відшкодування суду не надано, а пошкоджене майно не є єдиним чи незамінним. Ураховуючи характер правопорушення (необережна форма вини), обсяг і характер наслідків, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України), суд вважає, що розміру 5000 грн буде достатньо для справедливої сатисфакції завданої позивачу моральної шкоди, а у задоволенні решти цієї вимоги слід відмовити.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, і оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Оцінивши в такий спосіб зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати позивача складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн, з яких 1211,20 грн сплачено за вимогу майнового характеру і 1211,20 грн – за вимогу про відшкодування моральної шкоди (платіжна інструкція від 28.10.2025), та витрат на проведення транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 5300 грн (платіжна інструкція від 07.01.2025), які суд визнає документально підтвердженими і пов`язаними з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Оскільки вимогу майнового характеру задоволено повністю, а вимогу про відшкодування моральної шкоди – наполовину, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 1816,80 грн (1211,20 грн + 605,60 грн) та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 5300 грн, а всього 7116,80 грн.

Заявлені позивачем у позовній заяві орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн розподілу не підлягають, оскільки доказів їх понесення (договору, актів наданих послуг, розрахунків, платіжних документів) суду не надано. При цьому суд роз`яснює, що відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 124753,36 грн у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн у відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.01.2025.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Повне судове рішення складено та підписано 08.09.2026.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА