Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №629/7889/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/7889/26

Номер провадження 1-кп/629/364/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Лозова кримінальне провадження №12026226110000149 від 10.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Лозова Харківської області, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , із вищою освітою, заміжньої, працюючої в АТ «УКРПОШТА», маючої на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в :

07.06.2026 року близько 18:00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування у формі дізнання та судового розгляду встановити не представилось можливим, ОСОБА_3 знаходилась за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час їй зателефонувала її неповнолітня донька ОСОБА_4 та повідомила, що у них виник конфлікт із незнайомими хлопцями неподалік дитячого майданчика за адресою: мікрорайон 2 поблизу будинку 57, місто Лозова, Харківська область. В цей час у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення останнім тілесних ушкоджень.

Так, ОСОБА_3 взяла з собою балончик сльозоточивої та дратівної дії «Терен-1б» та попрямувала до дитячого майданчику за адресою: мікрорайон 2 поблизу будинку 57, місто Лозова, Харківська область. Підійшовши, вона побачила 3 хлопців, якими виявились неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також малолітні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , достовірно знаючи та розуміючи характер дії балончика сльозоточивої та дратівної дії «Терен-1б», діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень дітям, розпилила вміст балончика у їх бік, супроводжуючи свої дії словами про те, що неповнолітнім має бути боляче.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 завдала малолітньому ОСОБА_8 та неповнолітньому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: простого контактного дерматиту, який виник внаслідок контакту зі шкірою перцевого аерозолю при його розпиленні, які за ступенем тяжкості є легкими тілесними ушкодженнями.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно із заявою ОСОБА_3 від 03.09.2026 року щодо визнання нею своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної та підписаної за участю її захисника - адвоката ОСОБА_9 , обвинувачена визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлена

з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодилася на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Отже, в ході дізнання ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження № 12026226110000149, в якому виклав клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 в заяві від 03.09.2026 року, складену за участі законного представника - ОСОБА_10 , вказав, що погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження.

Малолітній потерпілий ОСОБА_6 в заяві від 03.09.2026 року, складену за участі законного представника - ОСОБА_10 , вказав, що погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку повністю доведена та її дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.

Вивченням особи встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка місто Лозова, Лозівського району, Харківської області, громадянка України, із вищою освітою, заміжня, працююча в АТ «УКРПОШТА», маюча на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та фактично мешкаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря -психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення правопорушення щодо неповнолітньої і малолітньої дитини.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за вчинений кримінальний проступок, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даними про особу.

В даному випадку, при обранні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального проступку, дані про особу обвинуваченої, пом`якшуючу та обтяжуючу покарання обставини.

Із урахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_3 , обставини, яка пом`якшує покарання та обставини, що обтяжує покарання, обставин скоєння кримінального проступку та відношення до скоєного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що обвинувачена офіційно працевлаштована, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування ст.ст.75, 76, 69, 69-1 КК України у суду немає.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався.

У кримінальному провадженні(проступку) цивільний позов не заявлено.

Кримінальним правопорушенням шкоди не завдано.

Викривачі у кримінальному провадженні - відсутні.

У кримінальному провадженні відсутні витрати на залучення експертів у зв`язку із проведенням експертиз.

У кримінальному провадженні наявні речові докази.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 гривень.

Роз?яснити ОСОБА_3 , що вона зобов`язана сплатити штраф у місячний строк після

набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Заходи забезпечення кримінального провадження та обмежувальні заходи не обирати.

Речові докази у справі, а саме:

-балончик сльозоточивої та дратівної дії Терен - 1б, який передано на зберігання ОСОБА_3 - залишити останній;

-дерев?яний іграшковий ніж, який передано на зберігання ОСОБА_11 - залишити останній.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КК України копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання його копії.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1