Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №171/4054/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 171/4054/25

3/215/831/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Данилевський М.А., за участю секретаря судових засідань Потніченко Ю.В., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Конрадій М.В. (в режимі відеоконференцзв`язку), розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого рогу матеріали, що надійшли з Відділення поліції №10 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25.10.2025 серії ЕПР1 №493954, 25 жовтня 2025 року приблизно об 20 годині 40 хвилин в м. Зеленодольськ, вул. Енергетична, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився за допомогою спеціального газоаналізатору драгер, тест № 105, результат 1,53 проміле. Зафіксовано на Бк 798968, чим порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Конрадій М.В. просила провадження по справі закрити, надала суду ряд клопотань, зокрема: про визнання доказів недопустимими (зокрема протоколу про адміністративне правопорушення), про зупинення розгляду справи у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби, про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , порушення процедури складання протоколу, відсутності безперервного відеозапису події та складання протоколу.

Адвокат Конрадій М.В. послалася, зокрема, на те, що відповідно до протоколу серії ЕПР 1 №493954 від 25.10.2025 громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.10.2025 за адресою: м.Зеленодольськ, вул. Енергетична, керував транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Натомість, зазначила, що в порушення процедури огляду, у зв`язку з незгодою ОСОБА_1 з результатами огляду за допомогою газоаналізатора «Драгер», ОСОБА_1 не було запропоновано, та навіть не роз`яснено можливість, пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Крім того, ОСОБА_1 не було повідомлено про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння. Крім того, дії працівників поліції, на думку захисника, носили провокативний характер, а долучений до протоколу відеозапис з бодікамер поліцейських не є безперервним, що є порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція).

Суддя, дослідивши докази у справі, має переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів, зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адмінправопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, і прийти до висновку чи містять дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Орган державної влади (у даному випадку поліція) звертаючись з протоколом до суду, повинен надати суду докази, які підтверджують наявність події та складу адміністративного правопорушення, а суд, як незалежний арбітр, повинен перевірити докази на підтвердження чи спростування обставин викладених у протоколі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, що кореспондується з п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 за № 1103 (далі - Порядок) та п. 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), відповідно до яких огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, а згідно з п. 3 розділу 1 Інструкції Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Приписами п. 6, 7 Порядку та п. 7 розділу 1, п. 9 розділу 2 Інструкції встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує доставку цих осіб та проведення огляду водія транспортного засобу в найближчому закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Судом досліджено докази у справі, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №493954 від 25.10.2025;

- довідку про отримання особою посвідчення водія, відповідно до якої ОСОБА_1 має таке посвідчення;

- акт огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- тестування на алкоголь за допомогою газоаналізатора Драгер (тест № 105, результат 1,53 проміле);

- рапорт працівників поліції;

- пояснення ОСОБА_1 ;

- відеозаписи з боді-камери працівника поліції.

Переглядом відеозаписів з бодікамер поліцейських встановлено наступне.

Так, з відеозапису видно, що він розпочинається з того, що працівником поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Перевіривши документи поліцейський повідомляє, що водій керував транспортним засобом з непристебнутим паском безпеки, попросив відкрити багажник автомобіля. Після чого поліцейський запитує у ОСОБА_1 , чи не вживав він алкогольні напої, на що отримує негативну відповідь (відеозапис, таймінг 03 хв. 27 с). О 04 хв. 00 с поліцейський запитує, чи згоден ОСОБА_1 продути Драгер, на шо ОСОБА_1 погоджується, після чого вдруге запитує, чи вживав він алкоголь, на що отримує негативну відповідь. Після чого поліцейський повідомляє, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці. За результатами проведеного огляду за допомогою газоаналізатора Драгер – результат позитивний, 1,53 проміле (таймінг 05 хв. 41 с).

Водночас, відеозапис з бодікамер поліцейських свідчить, що будь яких дій, спрямованих на встановлення у ОСОБА_1 таких ознак алкогольного сп`яніння, як тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, поліцейськими здійснено не було. Відеозапис не свідчить про наявність таких ознак у ОСОБА_1 . Окрім того, відеозапис свідчить про те, що водій ОСОБА_1 спілкувався з поліцейськими спокійно, логічно та послідовно, його поведінка відповідала обстановці, яка склалась, мова носила звичайний характер. Переглядом відеозапису наданого до протоколу не можливо встановити у ОСОБА_1 тремтіння пальців рук; будь-яких дій щодо встановлення такої ознаки (наприклад, пропозиція витягнути руки вперед), поліцейським не вживалось.

Крім того, переглядом відеозапису з бодікамер поліцейських, який є додатком до протоколу, встановлено, що під час складання протоколу ОСОБА_1 не погоджується з результатами тесту Драгер, про що прямо заявляє поліцейським (таймінг 21 хв. 05 с).

Крім того, ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо незгоди з проведеним актом огляду за допомогою газоаналізатора Драгер.

Таким чином, в порушення вимог п. 6, 7 Порядку та п. 7 розділу 1, п. 9 розділу 2 Інструкції, відповідно до яких якщо водій транспортного засобу висловив незгоду з результатами огляду, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб та проведення огляду водія транспортного засобу в найближчому закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, працівниками поліції цього зроблено не було.

Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Тобто заперечення ОСОБА_1 факту вживання алкогольних напоїв, висловлена ним усна та письмова незгода з проведеним оглядом на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, залишилась без реагування з боку працівників поліції, які не забезпечили доставку ОСОБА_1 та проведення огляду водія транспортного засобу в найближчому закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин.

Перегляд відеозапису не містить навіть інформації про роз`яснення поліцейськими права ОСОБА_1 у разі незгоди пройти такий огляд.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

При цьому суд керується висновками та рекомендаціями ЄСПЛ, висловлених в рішенні Суду у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, в п.58 якого зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом.

Зазначене узгоджується з нормами, передбаченими ст. 62 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v.Turkey), згідно з якими «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Дослідивши письмові докази та відеозапис суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки працівниками поліції було порушено вимоги Порядку та Інструкції, що свідчить про недійсність такого огляду на стан сп`яніння, а протокол про адміністративне правопорушення – недійсним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а досліджені у судовому засіданні докази не є достатніми для висновку про наявність складу вказаного адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись 221, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю в його діях події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

На постанову суду протягом десяти днів з дня винесення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу.

СУДДЯ: